Визначні місця

України
 Асканія-Нова
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-
Фейна — науково-дослідна установа в системі Національної
академії аграрних наук України, державний заповідник,
заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном.
У 1920-х роках заповідник носив іншу назву — «Чаплі».
Цей топонім походить від давнього українського терміну
«чапеля», або «чапля», що означає «під». До нашого часу
цей термін застосовується лише до найбільшого зі
збережених степових подів, що також розміщений у
заповіднику — Великий Чапельський під.
Він — неповторне явище не лише для України, а й для
всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи,
який щороку відвідує близько 140 тисяч туристів.
 Бакота
Ба́кота — затоплене село в Україні,
в Кам'янець-Подільському
район Хмельницької області. Давніше місто,
столиця Пониззя княжих часів. Було
розташоване за 55 км від залізничної станції
Кам'янець-Подільський, недалеко від
смт Стара Ушиця і села Колодіївка
(Кам'янець-Подільський район).
 Буцький каньйон
́ ький каньйо́н — каньйон в межах
Буц
смт Буки Уманського району Черкаської
області, на річці Гірський Тіки. Утворений у
протерозойських гранітах, вік яких
оцінюється у 2 мільярди років.
 Великий Гук
Вели́кий Гук — водоспад на річці Пістинька, у межах
села Шешори (Косівський район, Івано-Франківська
область), біля його центральної частини.
Висота падіння води становить близько 4—5 метрів.
Разом зі своїм «братом» Малим Гуком та іншими
водоспадами в межах Шешор він утворює низку
водоспадів, яких ще називають Шешорськими (інша
назва — Сріблясті водоспади). Великий і Малий Гуки
часто називають однією назвою «Гук».
 Гусина поляна
Гусина Поляна — невеличке село на 600
мешканців, що лежить на березі річки Уда. І саме
в ньому знаходиться місце, яке прозвали входом
до Нарнії через дуже фотогенічний підземний
пішохідний перехід. Він зроблений прямо в горбку,
облицьований великими кам’яними блоками й
найбільше нагадує саме вхід до печери. Таких
переходів в селі відразу декілька і всі різні.
Зрозуміло, що заради одних лише переходів їхати
так далеко не всім захочеться, але також в селі
починається один з найбільших в області лісових
масивів — Чорний ліс.
 Джерела, які не замерзають
Завдяки унікальному мікроклімату, в Голоскові,
що неподалік Хмельницького, джерела не
замерзають і в найлютіші морози. Це чи не
єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі
качки, чаплі та часом навіть лелеки. 
Таких джерел тут близько п'ятнадцяти. Вони
б'ють з-під землі посеред села, й тонкими
струмками розтікаються у видолинки,
утворюючи болітця і невеличкі ставочки. Ані
джерельні струмки, ані ставки не вкриваються
льодом навіть в люті морози.
 Дуб Максима Залізняка
Дуб Максима Залізняка — 1 100-літній дуб, що
росте на південному схилі Кириківського яру на
території урочища Холодного
Яру за селищем Будою Черкаського
району Черкаської області. Названий на
честь Максима Залізняка, котрий, разом
з гайдамаками, спочивав та проводив наради на
цьому місці за часів Коліївщини.
Дуб є патріархом українських лісів і одним із
природних чудес України. Широта обхвату його
стовбура становить 9 метрів, висота — 30 метрів.
Стовбур шість раз вражали громовиці.
Етнографічний музей в Моринцях

Національний заповідник «Батьківщина

Тараса Шевченка» — історико-
культурного заповідник
у Звенигородському районі Черкаської
області, створений з метою
збереження Шевченківських
меморіальних місць.
Зоологічний заказник «Зубровиця»

Зубро́виця — загальнозоологічний заказник місцевого
значення в Україні. Розташований у
межах Сторожинецького району Чернівецької області, на
південь/південний захід від села Банилів-Підгірний.
Площа 11736 га. Статус надано 1994 року. Перебуває у
віданні ДП «Сторожинецький лісгосп», ДП «Путильський
лісгосп», ДП «Берегометське лісомисливське
господарство», Сторожинецький держспецлісгосп АПК.
Статус надано з метою збереження лісового масиву в
межах Покутсько-Буковинських Карпат, як місця
оселення зубрів, а також інших диких тварин.
 Іллінська церква в Суботові
Іллінська церква (Церква Святого
Пророка Іллі) — православний
храм ПЦУ у селі Суботів Чигиринсько
го району Черкаської
області збудована у 1653 (за іншими
даними — у 1656) році за
наказом гетьмана Богдана
Хмельницького як родова церква-
усипальниця.
 Кам`янець-Подільська фортеця
Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у
місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької
області України). Відома з XIV століття як частина
оборонної системи міста Кам'янець, колишньої
столиці Подільського князівства XIV–
XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а
далі Подільської губернії (1793–1925 pp.).
Фортеця є складовою частиною Національного
історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»,
що належить до «7 чудес України».
 Катерининська церква
Катерининська церква (козацький кафедральний
собор святої великомучениці Катерини
ПЦУ) — церкви Православної церкви України в
місті Чернігів, пам'ятка архітектури національного
значення. Яскравий зразок кам'яної української
архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть.
Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова
та Семена), за заповітом їхнього батька
Чернігівського полковника ЮхимаЛизогуба. Церква
побудована в пам'ять про героїзм діда,
Чернігівського полковника й наказного
Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку,
виявлений ними під час штурму турецької
фортеці Азов в 1696, є одним із символів
Чернігова.
 Крейдяні гори
Одне з найбільш цікавих і гарних місць Харківській
області знаходиться у Дворічанському районі. Це -
довга гряда крейдяних пагорбів, схожих на
невеликі крейдяні гори, що простягнулася на кілька
десятків кілометрів уздовж річки Оскіл. Найбільш
цікава частина знаходиться між селами Новомлинск
і Кам'янка. Тут ми можемо спостерігати крейдяні
скелі різної форми і яри, що нагадують невеликі
ущелини. А якщо піднімемося на високий пагорб,
то перед нами відкриється мальовничий вид на
долину річки Оскіл - головну річку Дворічанського
району.
 Озеро Сиваш
Сива́ш, або Гниле́ Мо́ре (тур. Sıvaş, Çürük
Deniz, крим. Sıvaş, Çerek Diñgez) —
система мілководних заток на
заході Азовського моря, від якого
відокремлюється Арабатською косою і
сполучається з ним Генічеською протокою
 Олексіївська фортеця
Олексіївська фортеця (Фортеця святого Олексія, до
1738 називалася Берецька фортеця) — фортеця,
споруджена у 1731 році за зразковим проектом
фортець Української лінії. Розташована на виїзді з
села Олексіївка, Первомайського району, Харківської
області.
Фортеця названа російською імператрицею Анною
Іванівною у 1738 році так на честь свого
діда Олексія Михайловича, другого царя на
московському престолі з династії Романових.
При фортеці знаходився Перший батальйон
Єфремівського ландміліційного полку.
 Олешківські піски
Оле́шківські піски́ — піщаний масив, один із найбільших у сухо-степовій
(не пустельній) частині Європи, розташований в лівобережній частині
пониззя Дніпра (Лівобережжя Нижнього Дніпра), простягається на 158 км
від берегів Чорного моря на заході до м. Каховка на сході. До території
Олешківських пісків належать сім піщаних горбистих арен, — Каховська,
Козачелагерська, Келегейська (Олешківська), Збур'ївська, Іванівська та
Кінбурнська, а також Чалбаська (Виноградівська) арена, що сформована за
20 км від долини Дніпра. Загальна площа арен становить 175,1 тис. га. До
цього масиву пісків також належать шість міжаренних плоскорівнинних
геокомплексів — Дніпрянський, Раденський, Чулаківський,
Оджігольський, Копанівський та Кінбурнсько-Іванівський, площа яких
становить 44,8 тис. га. Отже, площа Олешківських пісків становить 219,9
тис. га (А. І. Кривульченко, 2019). Назва масиву походить від назви
міста Олешки. Національним банком України в 2015 році випущено
ювілейну монету Олешківські піски.
 Острів Джариглач
Джарилга́ч (крим. Carılğaç) — острів у Каркін
ітській затоці Чорного моря. Найбільший
острів України та Чорного моря.
Адміністративно належить до Скадовського
району Херсонської області. Вся територія
острова та частина прилеглої акваторії
входить у Національний природний парк
«Джарилгацький».
 Садиба Григорія Глібова
Наприкінці 19 століття збудований за задумкою власника Григорія
Глібова — поміщика та політичного діяча. Колись давно тут знаходилося
городище Гуричів у 12 столітті. На цьому місці було побудовано будинок
Глібова. Зведений у готичному стилі. Центральною спорудою садиби
була двоповерхова споруда. Замок виконаний у складному
асиметричному плані. Під будинком знаходиться підвал. Остання
споруда відноситься до цегляного модерну. Григорій Миколайович
Глібов збудував замок у лицарському стилі, бо був неординарною
людиною. Також були прибудовані льодовня та каретня. До входу в
замок веде алея. З 1890 до 1907 господар садиби був обраний до
Державної думи. На посаді він пробув до 1911 року. Вимушений був
покинути садибу в цьому ж році.
Зараз у садибі знаходиться Інститут сільськогосподарської мікробіології
та агропромислового виробництва НААН України.
 Село Хрещатик
Хреща́тик — село в Україні, в Чернівецькій
області, Заставнівському районі.
Село Хрещатик Заставнівського району Чернівецької
області — чи не єдиний населений пункт в Україні, де
мешканці п'ють, перуть, годують худобу та миються
мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. У селі,
яке розкинулося на висоті 200 метрів над рівнем Дністра,
немає жодної криниці. Вода, яку називають чудотворною,
до Хрещатика надходить із джерела святого апостола
євангеліста Іоанна Богослова, що на території Свято-Івано-
Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря.
 Софіївка
Націона́льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка», або Софіївський парк — шедевр
світового садово-паркового мистецтва кінця XVII — початку XIX століть.
Щорічно його відвідують близько 150 тисяч людей (гранично-допустима,
науково-обґрунтована норма відвідування — 500 тисяч на рік). Площа — 179,2 га.
Тут росте понад 3300 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед
них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанне
дерево, платан, гінкго та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин,
в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774
трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщини, 24 — буки, 41 — ялина,
44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів,
376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин. Колекційний фонд парку в
2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115
ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.
Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч
річки Кам'янки, за адресою — вулиця Київська, 12-а. З 1980 року директором
дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, 
професор Іван Косенко.
 Урочище Лужки
Лужки - ландшафтний заказник загальнодержавного
значення в Україні. Розташований у Вижницькому
районі Чернівецької області, на схід від села Товарниця, у
верхів'ях річки Виженки. Площа 964 га,
створений 1984 року на території Вижницького лісництва.
Охороняються типовий для Покутсько-Буковинських
Карпат гірський ландшафт з мальовничими скельними
утвореннями. Рослинний покрив представлений ялицево-
буковими лісами віком до 180 років. У травостої
трапляються рідкісні види, занесені до Червоної книги
України: арніка гірська, білоцвіт весняний, а
також гніздівка звичайна, крокус Гейфеля, лілія
лісова, любка дволиста, підсніжник звичайний, пізньоцвіт
осінній, траунштейнера куляста, зозулинець
пурпуровий, зозулинець салеповий.
 Херсонські гори
Балки Байдиха, або як називають це
місце місцеві - Херсонські гори, це
глибокі балки, які знаходяться на березі
Дніпро-Бузького лиману біля селища
Станіслав, Херсонської області. Його
унікальність полягає в поєднанні
нетипових для Херсонщини утворень -
своєрідних гір в поєднанні зі степовою
природою Таврійського краю.
 Чернеча гора в Каневі
Черне́ча гора́ або Тара́сова гора́ — гора в місті Канів,
складова частина Шевченківського національного заповідника
«Тарасова гора», місце поховання українського поета Тараса
Шевченка.
Тарасова (Чернеча) гора — складова частина Канівських гір і
Мошенського плато, що розтягнулось на 70 км
вздовж Дніпра. Ця гора — одна з найвищих у Каневі. Вона
являє собою заокруглений прибережний виступ з дуже
крутими схилами між двома ярами — Меланчиним
потоком і Крутим ярком, який відмежовує гору зі сходу.
З північного сходу і з півночі гора межує з Дніпровою
долиною, а на півдні вона переходить в тилову гору, яка
двома пагорбами підноситься значно вище Тарасової і
огороджується з півдня правим відгалуженням яру
Меланчиного потоку Гнила Круча і на північному схилі
закінчується крутими порізаними схилами.
 Чернігівський дитинець
Чернігівський Вал, Черні́гівський
дитине́ць — центральна укріплена частина 
Чернігова, що датується VII—XIII ст.
Розташована на високому виступі правого
берега долини Десни, обмежена з двох
боків річкою та її притокою Стрижнем.
Сформувався VII—VIII ст, на місці
давнього поселення, що існувало в другій
чверті нашої ери.
 Штучний водоспад в Маліївцях

Малієвецький водоспа́д —
штучний водоспад у Малієвецькому
парку, Хмельницька область.
Розташований на скелі висотою 18
метрів із печерним гротом. Це є
неймовірно мальовниче місце, яке
приваблює не лише туристів, але й
скаутів і прихильників РУН віри.