Дубенський замок

( Офіційна назва з охоронної таблички: замок князів Острозьких —

Любомирських )

Замок виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом Х—ХІІІ ст. існував як

дитинець літописного Дубна. Зруйнований монголами в 1240–1241 рр.
Приблизно в кінці XIV — початку XV ст. князь Федір Острозький спорудив
дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж
тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним
частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та
господарськими приміщеннями.
1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку, на
берегах річки Ікви. Визнаного сьогодні пам’яткою культури, архітектури та
історії.

вулиця Замкова, 7а, Дубно, Рівненська область, Україна, 35600

Дубенський замок захоплює з першого погляду. Спочатку вас зустріне

в’їздна брама з поліхромним герб князів Острозьких і
масивні оборонні мури з бастіонами та ровами, які
колись наповнювала вода річки Іква, що і нині омиває
місто.

Найперша достовірна згадка за 1492 р. повідомляє про

забезпечення Дубенських Миколаївської і
Воскресенської церков десятиною із замкового млина і
тим самим вказує на існуючий замок. Наступна
відомість зафіксована під 1507 р. у привілеї на
підтвердження міського статусу Дубна від короля
Сигізмунда Старого князю Костянтину Івановичу Острозькому. У ньому однією
із заслуг князя значиться те, що «…у місті Дубно вибудував та устаткував
замок…»

У старому замку поєднувались як дерев’яні так і муровані конструкції.

Наземна житлова забудова замку могла бути цілком дерев’яною.

Вдале місце розташування замку також мало велике значення в його обороні.
Оскільки Дубенський замок перебував у низині, на березі річки,
пересування ворожої важкої артилерії значно ускладнювалося. Крім того,
Дубенський замок оточував глибокий оборонний рів, через який перекидався
міст. Це давало значні переваги мешканцям замку.
Завдяки сукупності всіх цих факторів Дубенський замок протягом століть
жодного разу не був захоплений.

Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й

укріплювався. На початку XVII ст. каштелян краківський князь Януш
Острозький реставрував замок у стилі пізнього ренесансу. Тоді ж було
добудовано два бастіони зі сторожовими вежами. Між старим городищем і
новим замком пролягав глибокий рів, який при потребі легко заповнювався
водами Ікви. Другий, ширший і важливіший для оборони, рів був виритий з
протилежного боку замку. Його східний схил утворювався фасадами бастіонів
і куртиною, яка їх з'єднувала, а висока прямовисна стіна з боку міста
була складена з «дикого» каміння.
На території замку знаходяться два палаци: в північній частині – князів
Острозьких, в південній – князів Любомирських. Та як це часто буває із
замками, все найважливіше було сховано під землею. Князь Острозький
увійшов історію як найбагатший вельможа Європи, і все цінне він задля
безпеки зберігав у підземеллях. Там же, у глибоких льохах, зберігалися
запаси провіанту на випадок облоги. Сьогодні в цих моторошних підземеллях
влаштовано музей тортур.

Як годиться кожному замку, є у Дубенського власна легенда, до речі, не

вигадана. У 1577 році, коли весь палац готувався до весілля князевої
племінниці Беати, на замок напали татари. Всі гості були наполохані, але
не наречена. Вона забігла до однієї з веж та вистрілила з гармати. Ядро
влучило просто у намет, де перебували хан та його син. Татари, що
лишились без ватажка, відступили, а хоробру Беату називали відьмою.

Сьогодні Дубенський замок можна назвати ледь не розважальним комплексом.

У його стінах розташовані виставки, присвячені історії замку, а також
кав’ярня, кінотеатр та інша інфраструктура. Співробітники закладу
проводять пішохідні, театралізовані і нічні екскурсії. Одна з екскурсій
присвячена реальним подіям, що були згодом описані у повісті М.В. Гоголя
«Тарас Бульба». Також проводяться ексклюзивні нічні екскурсії "Духи та
легенди Дубенського замку" , організовуються безліч турів вихідного дня
по мальовничим місцям Волині, до яких обов'язково входить відвідування
цієї історичної пам'ятки.

Фасадна сторона палацу кн. Любомирських, 1993 р. Фасадна сторона палацу кн. Любомирських, 2021 р.
Вежа “Беатка”, 1993 р. Вежа “Беатка”, 2021 р.