Пам’ятки історії

Закарпаття
МЄДВЄДЕВ ГЛЄБ
 Замки Закарпаття
 Закарпатські замки збудовані у різні епохи різними правителями, різними народами. Розкинуті у часі, але об’єднані спільною
географією й призначенням — бути твердинями, здатними стояти на захисті життя, майна та інтересів свого володаря і його
підданих, охороняти гористі володіння від вторгнення ворогів із заходу чи сходу, розділених Карпатським гірським хребтом.
 На території Закарпаття знаходяться будівлі і руїни дванадцятьох середньовічних замків:
 Ужгородський (м.Ужгород) – XI ст., нині музей.
 Мукачівський (м.Мукачево) - XI ст., нині музей.
 Невицький (с.Невицьке Ужгородського району) – руїни, XIII-XVII ст.
 Середнянський (смт.Середнє Ужгородського району) – руїни, XII-XVIII ст.
 Чинадієвський (смт.Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда, XV ст.
 Бронецький (с.Бронька Іршавського району) – залишки, XIII-XIV ст.
 Квасівський (с.Квасово Берегівського району) – руїни, XII-XVI ст.
 Боржавський (с.Вари Берегівського району) – залишки, XI XVII ст.
 Королевський (смт.Королево Виноградівського району) – руїни, XII-XVII ст.
 Виноградівський (м.Виноградів) – руїни, XI-XVI ст.
 Хустський (м.Хуст) – руїни, XI-XVIII ст.
 Вишківський (смт.Вишково Хустського району) – залишки, XIII-XIV ст.
 Всі замки втратили своє первинне функціональне призначення, а від більшості з них залишилися руїни

За́мок Пала́нок (Мука́чівський
заЗа́ мок)
 ́ мок Пала́нок (Мука́чівський за́мок) — замок у закарпатському місті
Мукачево. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної
архітектури з поєднанням різних стилів,
пам'ятка архітектури національного значення (№ 168).
 Виник у 1-й третині XX століття під назвою Вишгородська вулиця
(бічна) або Вишгородський провулок, та як частина 705-ї Нової вулиці.
Назву Мукачівський (на честь міста Мукачево) провулок набув 1953 року
 Ліквідований у зв'язку зі зміною забудови в 1-й половині 1980-х років.
 Палац графів Шенборнів

 Пала́ц Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати»,
пам'ятка архітектури національного значення (№ 1128). Розташований у селі Карпати (Мукачівський район,
Закарпатська область). Станом на 2011 рік входить до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».
 Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий
чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи
дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), рожевий бук, італійська глиниця;
чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує
романські та готичні мотиви. Цікаво відзначити, що початково палацової каплиці не було і замість неї був прохід, а калиця
зявилася на початку ХХ століття, а також найближчий до озера корпус став двоповерховим.
 Існує легенда (не підтвержена фактами), що палац має 365 вікон (кількість днів у році), 52 кімнати (як у році тижнів) та 12
входів (як у році місяців).
 Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє
баштовий годинник з курантами. У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою)
і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка
(за задумом власника парку) умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії.
 Тут свого часу знімалися відомі фільми «Снігова королева» та «17 миттєвостей весни».
 Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадійово (Сент-
Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати».
Частина інтер'єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.

 XIV—XIX століть. Розташований у смт Чинадійово, що поблизу міста Мукачево
Закарпатської області. Замку надано №1185 (183/0) Державного реєстру
національного культурного надбання, пам'ятка архітектури національного значення
(№ 183).
 Замок розташований обабіч дороги, що пролягає паралельно автошляхуM06.
Чинадіївський замок від 2001 року перебуває в концесії у закарпатського художника
Йосипа Бартоша.
 На місці, де розташований замок, долина річки Латориця звужується, гори обступають
шлях зусібіч. Порівняно недалеко звідси розташований перевал, так звані
«Руські Ворота», через який угорські королі водили свої війська на Галичину.
 Головний вхід до замку розташований з північного боку замку, проте з південного теж є
вхід, через котрий пускають відвідувачів.
 На першому, відреставрованому, поверсі фортеці — шість кімнат і зала з великим
вестибюлем. Тепер тут розташовані експозиції кельтської та скіфської культур, а
також потртрети усіх власників замку. Другий поверх схожий за плануванням —
шість малих кімнат, велика зала і довгий коридор. Також у замку є декілька
«таємних переходів» — подвійних стін, котрі господарі з радістю показують
відвідувачам.
— Замок «Сент-Міклош»)
Чинаді́ївський за́мок (інша назва
 Горянська ротонда
 Горя́нська рото́нда — одна з пам'яток архітектури національного значення (№ 190). Розташована на останньому пагорбі Карпат на околиці Ужгорода. Походження
та вік ротонди невизначені до сьогодні.
 Дослідження ротонди почалося ще на початку XX століття, коли схожі наукові роз'яснення щодо круглих церков охопили історичні школи Європи. До поля зору
дослідників потрапила й церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно що першими
дослідниками були угорські науковці. Після реставрації церкви, здійсненої у 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал, з якого зведено стіни ротонди.
Схожість матеріалу побудови із матеріалом замкових романських стін привело їх до одного висновку: Горянська церква відноситься до Х-ХІ ст.
 Фрески ротонди
 Однак з переходом краю до складу Чехословацької республіки, в якій історична школа стояла на висоті завдяки державній підтримці, дослідження ротонди
набирають ще більших обертів.
 У 1921 році виходить публікація дослідника М.Новаківського, де стверджується про візантійський вплив на архітектурний стиль церкви. Інший історик Ф.Заплетал
відносить час побудови до XIV ст., а будівничим на думку дослідника міг бути подільський князь Корятович. Історик І.Крал відносив церкву Св. Анни до
архітектурних споруд ІХ ст. Великоморавської держави. Відомий літератор В.Пачовський стверджував, що ротонда збудована в стилі храмів із Галичини, бо
відомо, що фундаменти таких же ротонд віднайдені у Галичі, Володимирі-Волинському і Холмі [джерело?]. Дослідник європейської культури В.Залозецький шукав
порівняльний стиль круглих церков на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ-ХІІ ст. Інший відомий дослідник церковної архітектури В.Січинський після
узагальнюючих досліджень приходить до висновку, що ротонда відноситься до Х ст. і була збудована слов'янськими будівничими під впливом візантійської
архітектурної школи. Треба надати належне Січинському, він чи не вперше звернув увагу на будівельний матеріал і кладку древньої церкви.
 Новий етап досліджень розпочався у радянський період. Одним з перших дослідників був Г.Логвин, який відніс час побудови ротонди до ХІІІ ст., і відзначив у
своїй праці, що, мабуть, у її будівництві брали участь архітектори з Галичини. А ось відомий закарпатський історик П.Сова доводить нову думку про побудову
круглої церкви у період ХІІ ст, монахами ордену Св. Павла. Наприкінці 60-х років угорські дослідники (В.Гервес-Молнар) особливо зацікавилися ротондами
Панонії. Вони зробили узагальнюючі дослідження і дійшли до висновку, що Горянська ротонда має близьких «родичів» серед двох ротонд в угорських селах
Кісомбор, Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал все це навело на думку об'єднати ці три церкви в один архітектурний ряд і говорити про
дату побудови ХІ ст.
 Сьогодні Горянська церква Покрови пресвятої Богородиці (недавно була перейменована)[1] — це шестикутна будова, в товщу стін якої врізано шість навпівкруглих
ніш із трьома вікнами, зверху на будові лежить полегшений тамбур із шістьма вікнами. Та чи не найпривабливішим є те, що внутрішні стіни розписані у ХІV ст.
художниками в стилі італійської проторенесансної школи Джотто.

 Кафедральний собор Палермо

 Собор Успіння Пресвятої Богородиці (італ. Cattedrale di Vergine Assunta;

Madre Chiesa) — кафедральний собор архієпархії Палермо (Сицилія). Є
місцем розміщення мощів покровительки міста святої Розалії, та центром
винятково сицилійського культу цієї святої, відомого з XVIIстоліття.
Упродовж XII–XVIII століть неодноразово перебудовувався, поєднує в
собі риси арабсько-норманської архітектури, готичного стилю та
класицизму. Відомий унікальними гробницями сицилійських королів та
німецьких імператорів, за часів правління яких Сицилійське королівство
сягнуло свого розквіту.
 Бункер лінії Арпада
 Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001
року: Бункер лінії Арпада. Закарпатський Барбізон. За часів
Чехословацької республіки, засновники
 Закарпатський музей народної
архітектури та побуту
 Закарпатський музей народної архітектури та побуту —
музей просто неба в місті Ужгород (Україна), складається з архітектурних
пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і
найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва.
 Почав створюватися в 1965 році, відкритий для відвідувачів у червні 1970
року займає площу 5,5 га, розташований поблизу території
Ужгородського замку. У музеї представлені зразки житла і садиб
закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також —
горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6
житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї
зберігається понад 14 тисяч експонатів.