Реферат на тему:

«Сім чудес України»

 2

ЗМІСТ

1. Вступ................................................................................................3
2. Києво-Печерська Лавра..................................................................4
3. Місто Кам’янець..............................................................................6
4. Софіївка............................................................................................8
5. Софія Київська ...............................................................................10
6. Херсонес Таврійський ....................................................................11
7. Хортиця ...........................................................................................12
8. Хотинська фортеця ........................................................................13
9. Висновок .........................................................................................15
10. Список використаних джерел .......................................................16
 3

ВСТУП
Наша країна приховує неймовірні багатства. Пам’ятки архітектури
зберігають в собі історію України і її національне надбання. Унікальність
стародавніх фортець та храмів вражає і змушує пишатися своєю країною.

Далеко не кожна країна в світі може пишається такою величезною

кількістю унікальних пам'яток як Україна. У нашій країні є абсолютно все:
моря, озера, річки, водоспади, каньйони, пустеля, гори, скелі, безлюдний острів,
печери, замки, палаци і. м. д. Практично в кожному регіоні України є унікальне
архітектурне спорудження, яке яскраво відображає історію минулих часів
нашого народу. Наявність величезної кількості замків, палаців, фортець, храмів,
античних руїн спонукало бажання організувати все українську акцію, завдяки
якій було визначено найбільш цінні історико-культурні пам'ятки України.

На жаль, попри доступність та відкритість інформації,

середньостатистичний українець знає про те, що Україна має багату культуру
та цікаву історію, але йому бракує конкретних знань про перлини вітчизняної
історії, культури, архітектури, туризму тощо. Ідея віднайти 7 чудес України не
була новою, про неї говорили багато й раніше. Проте амбітність моєї мети
полягала в тому, щоб втілити її в життя.

Я переконана, названі сім чудес України мають всі підстави стати новими
символами нашої держави та її регіонів!
 4

Києво-Печерська Лавра

Лаври київської дзвони

Неба ніжного блакить
Мелодійні передзвони
З глибини тисячоліть.
О. Єрох

Сьогодні Національний Києво-Печерський історико-культурний

заповідник – найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144
споруди, 122 з яких – пам’ятки історії і культури. Серед них – 2 унікальних
підземних комплекси, храми, пам’ятки архітектури XI–XIX ст., численні
виставкові приміщення. Також на території заповідника розміщені музеї: Музей
книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного
мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей
історичних коштовностей України. У музеях і фондах можна побачити
рукописи старовинних книг, ікони, колекції тканин і вишивок, роботи з
дорогоцінних металів, стародавні гравюри та витвори сучасних митців.

На території заповідника знаходиться і Києво-Печерська лавра – видатна

пам’ятка не лише української, слов’янської, але й загальносвітової культури.
Беручи до уваги винятковість архітектурного ансамблю, роль Лаври у розвитку
вітчизняної та світової культури, науки й освіти, 14-та сесія міжнародного
комітету ЮНЕСКО у 1990 р. внесла Києво-Печерську лавру до «Списку
всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО».

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 р.

монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром
розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст.
монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
 5

Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської

культури, вона була центром літописання. Тут перекладалися на
церковнослов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів.

У лаврі працювали відомі літописці – Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ

ст. було укладено «Києво-Печерський патерик» – важливе джерело історії
Києва. Протягом століть на території Києво-Печерської лаври здійснювалося
масштабне будівництво. Наприкінці ХІІ ст. навколо Лаври було зведено
оборонні стіни (у 1240 р. вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 рр.
паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і
баштами. У 1731–1744 рр. зведено велику лаврську дзвіницю, висота якої –
96,52 м.

Більшість лаврських споруд датується XVII–XVIII ст. і є прекрасними

зразками українського бароко в архітектурі. З XII ст. збереглася майже у
первозданному вигляді одна церква – Троїцька надбрамна церква над воротами
головного входу в Лавру. Вона вистояла, незважаючи на численні війни,
пожежі та інші нещастя, яких зазнавала Лавра впродовж своєї історії.
 6

Місто Кам'янець
Мій Кам’янець – доля і Мекка,
Яка ж ти, дорого, далека:
Випала карта така мені –
В болючу досвітню годину
До тебе лиш спогадом лину,
Квітко чудесна на камені.
А. М. Коляновський
Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви
побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає
провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує
будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили
князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич,
живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею

121 га, відокремлений від решти районів міста глибоким каньйоном р.
Смотрич. Архітектура Старого міста - заповідника зберегла зразки культур
різних народів (українців, поляків, вірмен, турків і росіян) та релігій
(православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький
мінарет 17 ст.; -турецький та вірменський бастіони 17 ст.; Миколаївська
(вірменська) церква 14 ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква 18 ст.;
монастирські комплекси 15-18 ст. орденів Домініканів, Францисканів.

Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що

з'єднує місто та Замковий комплекс. Він викликав немало суперечок щодо
свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II
столітті під час походу Траянового війська на Дакію.
 7

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної

спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний
ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної
спадщини ЮНЕСКО.

До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа

призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і
насолодитися оспіваним українським краєвидом! Невід'ємною частиною
Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою
Кам'янця-Подільського, його символом. Історія заснування фортеці
починається в XII столітті. Немов продовження кам'яних скель височать башти
фортеці.

Одинадцять башт
входять до складу фортеці,
кожна має свою назву і свою
історію. Так, наприклад,
найвища башта названа
Папською тому, що була
збудована на кошти, виділені
папою римським Юлієм II. Ще
її називають Кармелюковою,
бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті
знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її
стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на
поверхню.
 8

Софіївка

Тут все вражає – скелі, гроти,

Фонтани, острови і водоспади,
Алей примхливі повороти,
Дерев і квітів зачаровані
громади...
А. І. Гринюк

Національний дендрологічний
парк „Софіївка” – одне з найвидатніших творінь світового садово-паркового
мистецтва кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Парк розкинувся на площі
майже 180 га на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області.

Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь

своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в
травні 1802 р. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням
римської і грецької міфологій належала самій Софії. Дивовижні пейзажі,
екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам’яні
гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки.
Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже понад 210 років.

Втілювали задум архітектурного проекту народні майстри-умільці

Уманщини – з 1796 по 1802 рр. копали ставки, підземну річку, споруджували
водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили,
створювали із граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У
парку висаджували дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з
різних країн світу. Прикрашали парк мармуровими статуями грецьких богів та
богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.
 9

У парку навіть зберігся дуб, віком біля 400 років, – німий свідок багатьох
подій, що відбувалися у цих місцях. За народними переказами, саме під цим
дубом збиралися на наради з козаками легендарні українські ватажки Максим
Залізняк та Іван Гонта. Головна композиційна вісь парку проходить по річищу
Кам’янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній став (понад
8 га), Нижній став (близько 1,5 га), водоспади (один з них 14 м висотою),
шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї
(найбільший до 20 м) тощо.

Завдяки компонуванню різних дерев’яних порід, поєднанню їх з

водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й
перспективи різних планів – Головна алея, Англійський парк, Єлисейські поля
та інші.

Старовинні алеї парку пам’ятають багатьох своїх відомих гостей – тут

колись черпали своє натхнення Тарас Шевченко, Іван Котляревський,
Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олександр Пушкін…

Сьогодні, окрім екскурсій парком та музеєм, можна покататися на човні

підземною річкою або на катамарані, проїхатися верхи або у кареті, у зимовий
період – на лижах чи санчатах. Туристичний сезон в Умані триває протягом
усього року.
 10

Софія Київська
Хрестом прорізавши завісу дима,
В красі, яку ніщо не сокрушить,
Свята Софія, ясна й незрушима,
Росте легендою в блакить.
Ю. Клен

Найвеличнішою спорудою
Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо
відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХІ ст. У 1990 р.
собор разом ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до
Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037

роками. Будівничим Святої Софії літописці називають великого Київського
князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив
починання свого батька Володимира.

Давньоруські написи-графіті на фресках храму, що містять дати 1022,

1033 та 1036 рр., підтверджують заснування Софії Володимиром – хрестителем
Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав
утверджувати на Русі християнство. Упродовж сторіч Софія Київська була
головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав
роль духовного, політичного та культурного центру.

Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української

державності. На початку ХХ ст. на Софійському майдані проголошувались
Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 р.
Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність
України.
 11

Херсонес Таврійський

Нашіптує море одвічну печаль:

Життя, наче хвилі, таке швидкоплинне.
А тут в Херсонесі утілився час
У залишках міста – розкопках-руїнах.
І. Левченко
Історико-археологічний заповідник
Херсонес Таврійський у Севастополі
відомий не тільки в Україні, але й у
всьому світі. Це численні руїни міста, заснованого колоністами з Стародавньої
Греції більше двох з половиною тисяч років тому.

Слово "херсонес" перекладається з грецької як "півострів", адже місто

розташоване на невеличкому півострові поміж двох бухт. Таврами називали
войовниче плем'я, що населяли сусідні гористі місцевості, тому місто
називалося "Таврійський", тобто, "розташований на території таврів".

Цей грецький поліс, або місто-держава, проіснував дуже довго, майже два
тисячоліття, і його історія нерозривно пов'язана з історією Древньої Греції,
Древнього Риму та Візантії.

За часів грецького домінування в Середземномор'ї Херсонес був

рабовласницькою республікою з демократичною формою правління. Під час
всього свого існування Херсонесу доводилося вести війни. Згідно з церковними
переказами та історичними свідченнями, хрещення Великого князя Володимира
відбулося в 988 році саме в місті Херсонес, або Корсунь, як його називали давні
русичі. Музей-заповідник Херсонес Таврійський дуже популярний, щорічно
його відвідують десятки тисяч екскурсантів. Відвідувачі заповідника також
можуть уявити себе вченими і власноруч взяти участь в археологічних
розкопках.
 12

Хортиця
Острів Хортиця – найбільший і
найвеличніший з усіх островів
на всьому Дніпрі.
Д. Яворницький
Національний заповідник
Хортиця - це не просто найбільший
острів на Дніпрі, але і унікальний
природний та історичний комплекс.
Унікальність цього місця широко визнана, в 2007 році Хортиця була названа
одним із «Семи див України».

Природа острова вражає своєю красою. На порівняно невеликій його

площі (довжина Хортиці становить 12 км, а ширина - в середньому 2,5 км) є
свої степи, луки, дубові та хвойні ліси. Завдяки особливим мікрокліматичним
умовам, які виникли через велику кількість сонця, прісної води і сухого повітря,
флора острова істотно відрізняється від материкової.

З VII по III століття до н.е. на острові жили скіфи. Збереглося тут

унікальне святилище у вигляді круглої кам'яної закладки в сосновому лісі
недалеко від Чорної скелі, що датується V-IV ст. до нашої ери.

Нерозривно пов'язана історія

Хортиці з Київською Руссю. За
однією з версій, саме тут у 972 році
загинув в бою з печенігами князь
Святослав. Але найяскравіші події в
історії Хортиці пов'язані,
безумовно, з запорізькими
козаками, адже саме тут знаходилося славетне козацьке укріплення - Запорізька
Січ.
13
 14

Хотинська фортеця

Хотинщино, твоя земля полита Густою

кров’ю, як терпким вином.
В твоїй землі, китайками повиті,
Сплять козаки глибоким вічним сном.
І. Фостій
Хотинська фортеця – свідок
численних війн та баталій. Протягом
століть вона була центром розвитку
ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може
багато розповісти тому, хто побажає вислухати її…

Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали

«Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був
бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та
вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які,
своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було
важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі. Розташований на основних
транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З
метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і
бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи,
народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра
Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської
шляхти у Хотин двічі
вступали війська Богдана
Хмельницького.
 15

Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під

стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила
запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і
стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під
Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне
враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі.

Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські
королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час
Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650–
1653 рр.).

Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в

Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких
інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході
Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне
значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.
 16

ВИСНОВОК:
 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 Археологія
 Берегиня
 Вітчизна
 Віче
 Державність
 Історичні і політологічні дослідження
 Історичний журнал
 Київ
 Київська старовина
 Міжнародний туризм
 Морська держава
 Музеї України
 Народна творчість та етнографія
 Наука і суспільство
 Пам’ятки України
 Пам’ять століть
 Українська культура
 Український історичний журнал
 Хортиця (Запоріжжя)
 Чумацький шлях