СУМИ

ПІДГОТУВАЛА
СТУДЕНТКА 2 М/С
КУРСУ
СЕМЕНЮК ЮЛІЯ
 СУМЩИНА

Сумщина – край з багатовіковою історією, де

нараховується близько
2,6 тис. пам’яток культурної спадщини: 715 –
археології, 1383 – історії,
61 – монументального мистецтва, 428 – архітектури та
містобудування, 22 – садово-паркового мистецтва, 2 –
науки та техніки. На базі комплексів та ансамблів
пам’яток створено два державних історико-культурних
заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний
заповідник «Глухів».
РОЗТАШУВАННЯ

Сумщина — область у північно-східній

частині Лівобережної України, яка охоплює
частини Середньоруської височини і Придніпровської
низовини. На півночі та сході область межує
із Брянською, Курською та Білгородською областями
Російської Федерації — довжина державного кордону з
Російською Федерацією 298 км. На півдні, сході та заході
Сумщина межує
із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями
України. Північна частина області лежить у
межах Новгород-Сіверського Полісся, південна —
належить до лісостепової зони.
ГОЛОВНЕ МІСТО ОБЛАСТІ

• Су́ми — місто обласного значення в
північно-східній частині України,
на Слобожанщині, адміністративний
центр Сумської міської
громади, Сумського району і Сумської
області. Місто лежить на берегах
річки Псел при впадінні до неї річки Сумки.
Населення міста становить 258 тис. осіб,
площа — 95,4 км².
 СУМСЬКА АЛЬТАНКА

• Одне з найвідоміших місць для туристів – це сумська альтанка, яка є символом

обласного осередку. Альтанка розташована біля Сумського краєзнавчого музею.
Створив відому архітектурну пам’ятку сумчанин Матвій Щавельов, який служив у
земській управі креслярем. За даними дослідників, сумська альтанка була
побудована ще на початку ХХ століття.
• Наприкінці XIX століття геологи із Санкт-Петербурга вирішили видобувати нафту
там, де розташована альтанка, але її там не знайшли. Згодом виявилось, що поклади
нафти розміщені в містечку Охтирці, а не в Сумах, однак місце для свердління
залишилось. Йосиф Ліщинський накрив свердловину залізною плитою, і побудував
альтанку. Так і з’явилась знаменита сумська альтанка, навколо якої розкішний сад.
 ЦЕРКВА СВЯТОЇ ТРІЙЦІ

• В селі Пустовойтівка знаходиться Церква Святої Трійці – одна з найвизначніших будівель, яка
була збудована ще у 1773 році і відтворена на початку XXI століття. В історичних документах
зазначається, що цю церкву власним коштом збудував останній кошовий отаман Запорозької
Січі Петро Калнишевський.
• Свого часу він збудував не одну церковну споруду, зокрема у місті Ромни – Покровську церкву,
яку зруйнували більшовики. Над церквою Святої Трійці в минулому столітті теж познущались,
однак за ініціативи екс-президента України Віктора Ющенка, який вважає Петра
Калнишевського своїм далеким родичем, у 2006 році її відновили. Самому ж Калнишевському
у Пустовійтівці також збудували величний пам’ятник.
 ТРЬОХАНАСТАСІЇВСЬКА ЦЕРКВА

• Колишня гетьманська столиця України розташована у місті Глухів. Її збудували

місцеві жителі ще у 1884 році на місці погорілого дерев'яного Воскресенського храму.
• Сьогодні Трьоханастасіївська церква нагадує Володимирський собор у Києві, який був
збудований у 1862 – 1882 роках.
• Храм витерпів чимало бід: пожежі, руйнування комуністів та пограбування.
Незважаючи на це, його відреставрували та висували на участь в конкурсах "Сім чудес
України" та Сумщини.
 КРУГЛИЙ ДВІР

• Дивовижна фортеця "Круглий двір" (XVIII століття) у місті Тростянець свого часу
використовувалась як стайня, склад та навіть театр. У 1749 році її збудувала родина
Надаржинських. Сьогодні ж там розташоване чудове місце для проведення екскурсій
у стінах споруди, а ще там часто відбуваються різні музичні фестивалі.
• Будівля овальної форми має чотири трьох'ярусні вежі, а по периметру всієї території
розміщені одноповерхові володіння. Внутрішній двір садиби-фортеці як колись, так і
зараз використовується для різних показових урочистостей під відкритим небом.
"Круглий двір" також є невід’ємною частиною системи підземних ходів та має окремі
виходи до панського дому і Благовіщенської церкви.
 ПАЛАЦ ШТЕРИЧЕВОЇ

• Цю садибу називають найбільш досконалою з усіх збережених на Слобожанщині. Готичний

стиль у тих краях – рідкість. А цей псевдоготичний палац зі сторожовою вежею ще й в
хорошому стані, хоча й неодноразово перебудований. Власницею садиби була Параскева
Штеричева, «весьма набожная, основательного ума дама и примерная хозяйка» – на
території маєтку мала свою приватну церкву, освячену на честь Вознесіння Господнього.
• Церковний синод, взявши до уваги віддаленість садиби від парафіяльного Спасо-
Преображенського собору в Сумах, а також неможливість дістатися до нього під час
регулярних весняних розливів ріки Псел, видав дозвіл на будівництво. Поміщиця виділила
для майбутньої церкви кімнату на другому поверсі свого будинку завдовжки 12х7 м. і
багато оздобила її. Для здійснення богослужінь Штеричева мала заштатного священника,
який жив у її будинку. Звичайно, зараз храму уже немає. До недавнього часу в палаці
розташовувалося кардіологічне відділення, а зараз його орендує приватна фірма.
 ПАРК РАДЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

• Біля прикордонного міста Путивля, оспіваного ще в XII столітті у «Слові о полку Ігоревім», є
ліс із цікавою назвою — Спадщанський. Якраз там, у гущавині, і знаходиться парк
радянського періоду. Але боятися подібної локації не слід. На під’їзді до лісу вас
зустрічатимуть вказівники та неймовірно гладенька дорога, яка вестиме прямісінько до
місця призначення.
• Парк радянського періоду відкрили недавно, в 2019 році, і його колекція, очевидно,
поповнюватиметься. Однак уже сьогодні є на що подивитися: статуї й бюсти Леніна,
Сталіна, Дзержинського, Фрунзе та Юрія Гагаріна, привезені до парку з усього регіону.
Здавалося б, оригінальності музею бракує. Всі постаті добре нам відомі й ще жива пам’ять
про часи, коли пам’ятники Леніну стояли на центральних площах в кожному місті України.
Втім, саме тут герої тоталітарного світу виглядають по-іншому. Вони втратили свою вагу,
свій статус і навіть свою демонічність. Ми більше не маємо вклонятися їм та боятися, тепер
— це не більше, як наше минуле.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!