Софія Київська

● Вступ
Як ми всі знаємо, наша славна Україна багата на визначні пам’ятки архітектури, які мають
свою власну історію зведення, своїх неперевершених авторів-митців, що змогли спланувати, а
потім збудувати мистецькі храми, церкви, собори, різні будинки тощо. Тому темою моєї
доповіді сьогодні є одна з найвизначніших та найвідоміших не тільки в Україні, але і поза її
межами, - Софія Київська.
● Що являє собою Софія Київська?
Софійський собор, або Софія Київська, також Софіївський собор — визначна пам'ятка
історії та архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва, яка збудована у
1011–1018 роках на замовлення і коштом київського князя Ярослава, а названа на честь Святої
Софії – Премудрості Божої.
● Історія становлення Софійського собору
У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в
Новгородському літописі подія датується 1017 та 1037 роками. Місцем закладення було поле
битви на якому роком раніше (1036) військо Русі здолало печенігів.
Інші джерела пов'язують заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник
будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать»,
згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого
батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький (†1018) згадує під 1018 роком
дійовий Софійський монастир у Києві. Останніми роками набула популярності гіпотеза про
заснування Софії Київської князем Володимиром. Доктор історичних наук Надія Нікітенко,
підтримана доктором історичних наук В'ячеславом Корнієнком, висунула гіпотезу: собор
закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня 1018, спорудження розпочав Володимир
Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ця концепція побудована на підставі нової інтерпретації
світських фресок та знайдених на фресках собору графіті, датованих 1018/21, 1019, 1022, 1023,
1028, 1033 і 1036 роками; на підставі свідчень Іларіона та Тітмара.
Собор присвячено Софії — Премудрості Божій — одній з найскладніших абстрактних
категорій християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За апостолом Павлом, Софії
символічно відповідає іпостась Христа — втіленого Слова Божого. Пізніше, коли поширилося
ототожнення Софії з Божою Матір'ю, престольне свято київського собору перенесли на 8
вересня — день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити
багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Це пояснює його грандіозні розміри та
надзвичайно ускладнена структура; інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту,
зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.
За багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування,
ремонти, перебудови.
● Загальна інформація
Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина
собору — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор має 5
нав, завершених на сході апсидами. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими
листами, що утворюють ступеневий пірамідальний силует, оточений з трьох боків двома
рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Довгий час вважали, що галереї
прибудовані до собору пізніше; дослідження останнього часу довели, що вони пов'язані
єдиним задумом, виникли водночас. Хрестильня, вбудована у західну галерею, належить до
середини XII ст. Стіни викладені з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту,
ряди яких розділені рядами пласкої цегли — плінфи. Мурування виконували на рожевому
вапняно-цем'янковому розчині. Первісно собор не був зовні потинькований і побілений.
● Схема території Київського Собору
1. Софійський собор
2. Дзвіниця
3. Будинок митрополита
4. Трапезна церква
5. Братський корпус
6. Бурса
7. Консисторія (хлібня)
8. Південна в'їзна вежа
9. Брама Заборовського
10. Келії
11. Монастирський готель
12. Пам'ятна стела бібліотеці Ярослава Мудрого
● Інтер’єр собору
1) Мозаїки ;
2) Фрески ;
3) Графіті ;
4) Іконостас ;
5) Некрополь .
● Цікаві факти про Софію Київську
1. Останнє пристанище князів та митрополитів : У східній частині внутрішньої і
зовнішньої північних галерей Софійського собору в давнину була великокняжа
усипальниця, у якій були поховані Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Ростислав
Всеволодович, Володимир Мономах. Також у стінах Софії відбувалися поховання
митрополитів: Рафаїла (Заборовського), Арсенія (Могилянського), Гавриїла
(Кременецького), Самуїла (Миславського), Ієрофея (Малицького) та ін.
2. Варто зазначити, що в некрополі митрополита Київського і всієї Русі Кирила ІІ, що
помер у 1280 році, було знайдено фрагменти шовкової тканини із зображенням
Богоматері Оранти. Це найдавніша з усіх знайдених на східнослов’янських землях
тканин.
3. На стінах собору є світські написи, наприклад, "Козьма злодій, бо вкрав м’ясо".
4. На розписах Софії Київської можна побачити зображення тварин: ведмедя, гепарда,
вепра, зайця, собаки та інші.
5. За радянських часів Царські ворота були переплавлені. Однак були збережені 11
елементів та малюнки, за якими ворота були відновлені у 2008 році. На це пішло 104
кілограмів срібла.
6. М. Врубель відновлював медальйон купола собору.
7. У склад Національного музею-заповідника крім Софіївського храму входять: Судацька
фортеця, Кирилівська та Андріївська церкви, Золоті ворота у Києві.
8. Мозаїки собору мають 177 колірних відтінків.
9. Будували храм візантійські майстри за зразком Константинопольського Софійського
собору.
10. Собор 37 років (1596 – 1633) був уніатським.