Тема 1.

Культура давньоруської доби

План:
1. Освіта та наукові знання за давньоруської доби.
Освіта та наукові знання в давньоруській добі були в основному
обмежені до духовницьких колегіумів і монастирів. Основна мета освіти
була зорієнтована на релігійну підготовку та служіння церкві. Монастирі
грали важливу роль у збереженні та передачі письмової спадщини та
знань.
Найбільш важливими школами були Київська та Новгородська
академії. Основним предметом була теологія, а також мовознавство та
література. Вчені того часу вивчали грецьку та латинську мови для
розуміння релігійних текстів та філософських праць.
Загалом, наукова та освітні практики в давньоруській добі були в
основному віддані релігійній сфері, а знання передавалися та розвивалися
в монастирях та духовницьких установах.

2. Література.
Література давньої Русі була особливою і вражаючою частиною
культури цього періоду. Основні риси цієї літератури включають:
● Релігійний фокус. Більшість літературних творів були сильно
пронизані релігійними мотивами. Церква грава велику роль у житті
та культурі давньої Русі, і це відбилось у літературних текстах.
Біблійні історії та апокрифи часто використовувалися як джерело
натхнення.
● Поезія та проза. Літературні твори давньої Русі існували як
поетичні вірші, так і прозові тексти. Поезія була особливо
популярною, і героїчна епіка (як, наприклад, “Слово о полку
Ігоревім”) є класичними зразками цієї поезії.
● Усна творічність. Багато літературних творів передавалося усно, з
покоління в покоління, що призводило до збереження та
перетворення фольклорних мотивів і легенд. Ця усна традиція була
особливо важливою, оскільки писемна література була рідкістю.
● Патріотизм та національна свідомість. Велика частина
літературних творів сприяла формуванню патріотичного духу та
 національної свідомості серед руського народу. Вони відображали
боротьбу за незалежність і захист від іноземних загроз.
● Символіка і образи. Давньоруська література багата символікою та
образами. Наприклад, символіка природи та різних елементів
природи часто використовувалася для вираження різних почуттів та
ідей.
Найвизначнішими пам’ятками історичної літератури є давньоруські
літописи, які розкривають вельми цікаві відомості про соціально-
економічне, політичне та культурне життя Київської Русі.
Найдавнішим літописом, що дійшов до наших днів, вважається
“Повість минулих літ”, автором-укладачем якої був Нестор, чернець
Києво-Печерського монастиря, який писав історію Київської Русі аж до
1116 року. У давній літературній пам’ятці висвітлюється опис розселення
14 слов’янських племен. Описуються їхні звичаї, обряди і закони.

Рис.1. Фрагмент з “Повісті минулих літ”

3. Архітектура.
Архітектура давньої Русі була вплинена східною православною
християнською традицією. Основні риси цієї архітектури включають:
● Церковна архітектура. Церкви були основними архітектурними
спорудами того часу. Вони мали специфічні форми, зазвичай
купольні, з високими головними дерев'яними чи цегляними
куполами. Куполи і символіка церкви відображали духовний зміст.
● Дерев'яні будівлі. Більшість споруд були зведені з дерева. Дерев'яна
архітектура вражала своєю майстерністю та обробкою деревини.
 ● Іконографія. Зовнішнє та внутрішнє прикрашання споруд було
сповнене іконами, фресками та іншими релігійними зображеннями,
що служили для візуального навчання та духовного віддання.
● Специфічні форми. Типові форми давньоруської архітектури
включали високі дзвіниці, головні багатокупольні церкви та
портики.
Ця архітектура відображала важливий релігійний та культурний
контекст давньої Русі та допомагала утримувати і розширювати віру в
східну православну християнську традицію.
Найдавнішою пам’яткою архітектури часів Київської Русі, старшою
за Софійський собор у Києві, яка добре збереглася до наших днів і
продовжує функціонувати, - є Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Рис.2. Спасо-Преображенський собор у Чернігові

Спасо-Преображенський собор у Чернігові - не єдина пам'ятка

архітектури часів давньої русі. Пропоную розглянути перелік інших
архітектурних пам'яток у Чернігові в ці часи:
● Борисоглібський собор (XII ст.);
● Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст);
● Іллінська церква (XII ст.);
● П'ятницька церква (XII ст. - XIII ст.).
● Антонієві печери.

4. Образотворче мистецтво.
Образотворче мистецтво давньої Русі було важливою частиною
культури того часу. Основні риси цього мистецтва включають:
● Іконопис. Ікони були основним видом образотворчого мистецтва.
Вони були виготовлені на дошках і зображували святих, Бога та
 біблійні сцени. Іконопис був не тільки мистецтвом, але і важливою
частиною релігійного життя.
● Мініатюра. Мініатюра, чи малюнок у книгах, була іншою формою
образотворчого мистецтва. Книги були розписані ручно та
прикрашені мініатюрами, що відображали біблійні події та інші
релігійні теми.
● Орнаментика. Руська образотворчість була багата на геометричні та
рослинні орнаменти. Ці орнаменти використовувалися для
оздоблення архітектурних споруд, одягу та різних мистецьких
виробів.
● Дерев'яна скульптура. Дерев'яна скульптура була популярною у
давній Русі. Скульптури часто зображували святих або багато різних
символів.
Це образотворче мистецтво відображало глибокий релігійний
характер і культурний спадок давньої Русі. Воно служило не тільки
мистецьким, але і духовним цілям, сприяючи розповсюдженню віри та
важливих релігійних історій серед населення.