Писемність за часів

Київської Русі.

Робота
Група:ЄЗ-19-1
1 курс
Сич Альона
 План:
• Етапи виникнення письма на території Київської
Русі.
• Вплив християнства на писемність
• Важливі писемні памятки
• Поширеність письменства
• Вплив Візантії на літературу К.Р
• Найвідоміші твори
• Освіта
• Матеріали для письма
• Висновок .
На етапі завершення формування державності Київської Русі її культура
збагатилася новими елементами. Найважливішим серед них стала
писемність,поширення якої в східнословянському світі передувало офіційному
введенню на Русі християнства. Археологічні джерела дають можливість
віднести час оволодіння неупорядкованим письмом до 9 ст. На початку 10 ст.
болгарський письменник Чорноризець Храбр у своєму творі “Про письмена”
зробив першу спробу встановити етапи виникнення і розвитку словянської
писемності.Він стверджує,що коли словяни були язичниками вони не знали книг,
а для лічби та ворожінь використовували черти і рези(тобто зарубками та
різними позначками). Після прийняття християнства,окрім свого письма,вони
почали користуватися латинськими і грецькими літерами.Писемність на
території К.Р була поширена ще у до християнські часи у зовнішньополітичній,
економічній та торгівельній сфері суспільного життя, а також у язичницькому
культі. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі
з греками 911,944 і 970 роки.Так договір 911 року вказує на руський звичай
писати духовні заповіти на рахунок смерті , а одна із статей договору 944р.
вимагала, щоб посли мали при собі не золоті або срібні печатки,як було раніше,а
спеціальні грамоти,підписані князем.
Памятки давньоруського письма можна побачити на різних предметах та виробах-
пряслицях,горщиках,корчагах голосниках,ливарних формочках та на інших
предметах домашнього вжитку. Вони свідчать про те що писемність була
поширена навіть серед простого люду.
Важливим писемними памятками є знайдені у
Новгороді,Звенигороді та інших містах берестяні грамоти-
переписка громадян про господарські справи.
Оригінальними памятками давньоруського письма є
графіті 11-14 ст. що міститься на стінах Софійського
собору, Кирилівської церкви,Видубицького
монастиря,Успенського собору Печерського
монастиря,Церкви Спаса на Берестові та Золотих воріт.
Також серед памяток(залізні,бронзові і кістяні писала) для
письма на воскових дощечках,бересті і штукатурці. ЦІ
памятки дають повне уявлення про грамотність прихожан
соборів та широких верств населення К.Р. Все це доводить
що писемність в ті часи була поширена не тільки серед
князів і духовенства,але й серед міського населення.
Піклування про освіту від часів запровадження
християнства перебрала на себе держава і церква.
До особливостей писемної культури Русі треба віднести
утворення двох типів літературної мови: церковнословянської і
близької до просторіччя давньоруської. Писемна література,яка
виникла в К.Р на початку 11 століття спиралася на два
найважливіших джерела –усну народну творчість і християнську
традицію,що прийшла з сусідніх держав,насамперед з Візантії. З
утвердженням християнства велику роль починає відігравати
перекладна література.За літературними звязками К.Р знову ж
таки тяжіла до Візантії,яка була центром античних і
середземноморських цінностей.З Константинополя в Київ
незабаром після введення християнства стали надходити
церковні і світські твори грецькою та іншими мовами.На початок
11 ст. на Русі використовували дві системи письма-кирилиця,що
базувалася на грецькому алфавіті і глаголиця-розроблена
Кирилом фонетична система,яка була менш популярна.Причому
ще до 9століття місцеве населення користувалося абеткою з 27
літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.
Після введення візантійського православя яке стало культурою
новонавернених , на Русі остаточно утверджується кирилична
система письма.Нового письма потребувала держава і церква. Це
письмо називалось кирилиця воно прийшло на Русь разом із
писцями і благослужебними книгами із Болгарії. Поступово
кириличне письмо витіснило стару писемність. Кирилецею написані
всі відомі нам твори 11і наступних століть:” Остромирове Євангеліє”
, “Ізборники” 1073 і 1076 рр.,” Слово про закон і благодать”,
”Мстиславове Євангеліє”, “Повість минулих літ” та ін. У соборі Святої
Софії було складено літописний звід 1037 року,написано і
виголошено”Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона
,складались основи першого збірника законів К.Р що називався
“Руська Правда”.Тут містилася книгозбірня Ярослава
Мудрого,переписувалися книги.Освітнім і художнім центром був
також Печерський монастир,у якому знаходилася художня і
книгописна майстерні.В цих стінах була створена визначнв памятка
К.Р”Повість минулих літ” та ін.Окрім Києва центрами освіти також
були міста Новгород,Полоцьк, Чернігів,Галич та Володимир-
Суздальський.
У 10-12 ст. писемніість переростає в освіту. Розвиток освіти у К.Р
грунтувався на власних традиціях і з використанням античного та
болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання.Після церковної
реформи Володимира Великого,виникла потреба у навчанні та
вихованні освічених людей. Вони були потрібні не тільки для
впровадження нового християнського культу,але й для фунціонування
органів державного управління,розвитку торгівлі,укладання
договорів,діловодства,написання різних князівських
грамот,оподаткування населення ,тощо.Головною рисою вищих шкіл
було вивчення іноземних мов.На першому місці була грецька
мова,якою написані канонічні книги православної релігії,і якою у ті
часи,часто велися церковні відправи.Тому володіння грецькою мовою
було вкрай необхідне для вищих ієрархів церкви. Друге місце за
значенням посідала латинська(варязька) мова.Були поширенні
підручники перекладені з грецької мови.Такі як Фізіолог(*популярна
зоологія),Шестиднев (про створення світу),”Християнська топографія”
Козьми Індиклопова,в якій є численні матеріали
космографічного,археологічного,геграфічного і історичного характеру.
Писали спеціальною паличкою-стилем(давньоруською писала)
вони були виготовлені з рогу різних тварин,або металу.Для
письма використовували вкриті воском деревяні
дощечки,найчастіше з кори берези. Знахідки берестяних
грамот,бронзових та кістяних писал переконують,що книжна
наука розвивалася не лише у стольному граді,а й у різних
частинах Русі.Приміром берестяні грамоти знайдено у
Звенигороді та Бересті,бронзові писала для писання на
воскових табличках у Звенигороді,Перемишлі,Галичі,Острозі.
Пергамент був досить дорогим на ньому писали в основному
важливі документи великим уставним письмом пером з
очерету,розчепленим на кінці. Папір на Русі зявився в кінці
14ст..,значно пізніше ніж на Сході(6-11ст.) чи на Заході(12-
13ст.). На розвиток писемності Русі добре впливали торгівельні
звязки з різними країнами Заходу і Сходу,особливо з Візантією.
Київські купці під час торгівлі знайомилися з грошовим обігом,
початками арифметичних знань, мірами ваги тощо.
Отже:Говорячи про зліт давньоруського
письменства після прийняття християнства,не
треба забувати,що вона багата насамперед своїм
національним самопочуттям. Давньоруські
книжники закликали любити
Батьківщину,виховувати патріотизм і прагнення
до виправлення недоліків суспільства.Вершиною
художної творчості в якій обєдналися складні і
досить суперечливі світоглядні уявлення є
героїчна поема “Слово о полку Ігоревім”.На жаль
таких видатних творів до нашого часу від доби
Київської Русі збереглося дуже мало.
 Використані матеріали при
підготовці роботи:

https://pidruchniki.com
https://uk.m.wikipedia.org
https://geomap.com.ua