Трипільці не тільки вірили у магічну силу керамічних зображень, але відображали у

них свої переконання, думки та досвід. Поступово ці малюнки перетворилися на

піктографічну писемність (одне зображення — піктограма — передавало ціле
повідомлення). Чимало вчених сходиться на думці, що трипільці доволі вдало
спробували винайти писемність і отримали надійну, просту та зрозумілу систему
ідеографічного письма, яке вже у ІV тис. до н. е. досягло якісно іншого рівня, ставши
логографічним.
Трипільське письмо, як і решта письмен, виникло не одномоментно. Вважаємо, що
з’явилося воно у VІІІ-VІІ тис. до н. е. та остаточно оформилося у ІV тис. до н. е. — у
ранньому періоді культури. Спершу піктографічне, трипільське письмо було
універсальним для свого часу, оскільки не вимагало знання грамоти та було
зрозумілим усім членам суспільства, знайомим з його традиціями та символікою.
Попри те, що піктограми передавали лише найпростіші повідомлення, вони добре
виконували свою інформативну функцію. Піктографічні зображення потроху
розділялися на окремі знаки, дедалі більше стилізовані, за кожним з яких
закріплювалося значення певного слова. Отак піктографія трансформувалася у
досконаліше, проте складніше для сприйняття логографічне письмо.
3 слайд. Самобутньою рисою трипільського логографічного письма є його просторовий
характер. Візерунок повторювався по горизонталі, тож навіть якщо посудина
розбивалась, уламки зберігали інформацію. З огляду на те, що розписну кераміку
знали усі трипільські племена, те ж саме можна стверджувати і про письмо.
4 слайд. Однак, трипільське письмо не зупинилось на логографічній стадії розвитку.
Про це свідчить унікальна знахідка - прясельце, яке, за свідченням історика О. Знойка
("Міфи Київської землі та події стародавні"), збереглось з часів пізнього Трипілля
(2100–1700 р. до н.е.) у київських землянках.
у 1993 році шумерознавець Анатолій Кифішин відвідав памʼятку археології «Камʼяна
могила. ». Кифішин стверджує, що йому вдалося розшифрувати піктограми на 40
панно та 16 кам’яних табличках, так званих «скрижалях» VІІ—ІІІ тисячоліть до н. е. Крім
того, автор розшифрував календар Кам’яної Могили, початки якого сягають ще ХІІ
тисячоліття до н.е. Він робить висновок, що святилище Кам’яна Могила впродовж
тисячоліть було найвпливовішим духовно-релігійним центром значної частини Євразії.
Слід зазначити, що багато піктограм Кам’яної Могили мають не одне, а кілька значень.
Деякі з них досить дотепні та смішні, в чому не важко переконатися: "Радісно плуг
землю оре!" – саме такий напис розшифрував шумеролог Анатолій Кифішин на
багатотисячолітній Кам'яній Могилі, святилищі Шу-Нун, що перекладається як "Рука
Цариці".
Вченими було також знайдено написи, зроблені буквами, які дуже нагадують
грецький алфавіт та теперішню нашу “кирилицю”. Неймовірно, але факт – сучасна
“латиниця” та “кирилиця” також, очевидно, зародилися на території Трипілля!