Політичний устрій,

соціально-економічний
та культурний розвиток
Київської Русі та
Галицько-Волинської
держави 9 -14 ст.
 Політичний устрій Київської Русі та Галицько-
Волинської держави
• Спочатку своїх князів-вождів мав кожен
східнослов’янський союз племен;
• У літописі, приміром, є згадка про
полянського князя Кия, деревлянського
князя Мала;
• Згодом на київському столі утвердився
князівський рід Рюриковичів і з часом,
знищивши місцеві князівські роди, саме
ця династія стала володарювати на
руських землях. Адже князями і в Київській Русі, і в Галицько-
Волинській державі були нащадки Ігоря
Рюриковича – «Єдиного діда внуки»
 Політичний устрій Київської Русі та Галицько-
Волинського князівства дослідники визначають як
монархічно-федеративний

• Ради при князях – це дорадчі органи,

до складу яких входили старійшини
племені, а згодом – найвпливовіші
дружинники, бояри, вище духовенство
(найчисельніші бояри, звідси і назва –
боярські ради);

• Неабияку владу мали князівські з’їзди

(мали загальнодержавне значення)
• Віча – ще один вид повноважних зібрань
Соціальний устрій Київської Русі та Галицько-
Волинської держави
 Форми землеволодіння

• Основні землевласники – князі;

• Меншими територіями володіли волосні
князі та бояри;
• Поступово склалось вотчинне
землеволодіння;
• До землевласників також належали
бояри, у володіннях було місто чи кілька
сіл;
• Дрібні землевласники – дружинники;
• Значні земельні маєтності мала
православна церква (земельні угіддя,
села і навіть міста).
 Повинності

• Селяни мусили або певний час

працювати на пана, або
віддавати йому частину
продуктів, вироблених у
власному господарстві, чи
сплачувати грошовий податок.
 Розвиток сільського господарства

• Сільське господарство;
• Рільництво;
• Городництво;
• Садівництво;
• Тваринництво.
 Ремесло

• За підрахунками
дослідників, у 13 ст. у
Київській Русі
ремісники знали не
менше 78
спеціальностей;

• На 12-13 ст. припав

розквіт склоробства
 Гроші

Златники Володимира
Святославовича та
Ярослава Мудрого
Київська, чернігівська, новгородська гривні
 Міста
• Руські землі 9-10 ст. у скандинавських
джерелах названо «країною градів» – так
багато тоді виникло укріплених поселень-
фортець;
• Племінні центри – городища;
• Неукріпленні поселення називали селами;
• До монгольської навали у містах Київської
Русі мешкало:
- В Києві більше 50 тис;
- В Галичі та Чернігові – не менше 35-40 тис;
- У Володимирі, Василеві – близько 20 тис. Городище
 Писемність

• Дослідники мови твердять,

що вже в другій половині 9 -
на початку 10 ст. в наших
предків існувало письмо.
Саме ним скріплювали угоди
перші київські князі з
візантійськими володарями
(алфавіт було створено на
основі грецького).
• Доказом існування
власної оригінальної
абетки в давніх
українців є знахідка
напису на стінах
Софійського собору

Київський книжник у 11 ст. ретельно виписав на стінах тільки-но збудованого храму абетку, що відрізнялася
від поширеної на ті часи кириличної, створеної для передачі на письмі однієї з південнослов’янських мов із
застосуванням грецьких літер просвітителями Кирилом і Мефодієм та перенесеної на наші терени з
прийняттям християнства.
• Із прийняттям християнства на
наших землях поширилася
церковнослов’янська, або
староболгарська мова - мова
православної церкви
• Тому вчені кажуть, що в Київській
Русі існувало два варіанти писемної
літературної мови: церковнослов
’янська, якою писалися
найважливіші богослужбові
книжки, та церковнослов ’янська зі
значними вкрапленнями живої мови
(для пізнішого часу її називають
книжною староукраїнською) - нею
писали різні документи та
літературні твори світського
спрямування.
Поширення писемності. Найдавніші пам’ятки писемності
ЕПІГРАФІЧНІ ПАМ’ЯТКИ

Пряслице з написом. Київ, 11-12 ст.

Меч 11 ст. з околиць Києва з написом

«Коваль Людота»
Уламок корчаги 11 ст. з написом
Надзвичайно цінним історичним джерелом є
графіті Софії Київської. Дуже цікавим є напис,
що його вважають найдавнішим датованим
руським записом.
• Зроблено його було 3 березня 1052 р. в тому-
таки Софійському соборі.
• У ньому повідомляється про грім, очевидно,
блискавку, що вдарила в Софійський собор.
• Напис на 16 років старший за знаменитий
напис на Тмутараканському камені 1068 р., в
якому розповідається про те, як
тмутараканський князь Гліб міряв взимку море
по льоду від Тмутаракані (сучасна Тамань) до
Корчева (Керчі).
 До нашого часу від доби Київської Русі та Галицько-Волинської держави, як
це не прикро усвідомлювати, збереглося дуже мало книг.
Найдавнішими з-поміж них є: Реймське Євангеліє, Остромирове Євангеліє,
«Ізборник Святослава» 1073 р. та «Ізборник» 1076 р., Мстиславове Євангеліє.

Реймське Євангеліє «Ізборник Святослава» 1073 р

Найдавнішою датованою книжною
пам’яткою Русі є Остромирове Євангеліє.
• Створили цю книгу (власне, переписали)
в Києві в 1056-1057 рр.
• Остромирове Євангеліє - пам‘ятка
виняткової мистецької вартості: її сторінки
оздоблені зображеннями євангелістів,
кольоровими заставками й кінцівками,
великими ініціалами.
• Деякі рядки тексту написано золотом.
• Остромирове Євангеліє призначалося
для церковного вжитку, тож має великий
формат.
 Освіта
• високий рівень розвитку освіти за часів
Київської Русі та Галицько-Волинської
держави;
• Піклування про освіту від часів
запровадження християнства перебрали
держава й церква;
• За князювання
Володимира Святославича в Києві вже
існувала школа для навчання дітей з
найближчого оточення князя;
• Існувала школа й при Софійському
соборі.
 Розвиток літератури

• Усна народна творчість (обрядові

пісні, легенди, загадки, сказання,
заклинання, епічні й ліричні пісні);
• Найдавнішими, найбільшими за
обсягом і найвартіснішими в
художньому та історичному аспектах
вважаються билини Київського, або
Володимирового, циклу. Оповіді в них
пов’язані із стольним градом Києвом і
його князем Володимиром Красним
Сонечком.
 Повість минулих літ
• «Повість...» збереглася в багатьох списках. Найстаріші з них - Лаврентіївський
(1377 р.) та Іпатіївський (перша половина 15 ст.).
• У «Повісті...» викладено події від 860 р. до 1111 р.
• Один із пізніших списків цього літописного зведення зберіг ім’я автора-
упорядника - ченця Києво-Печерського монастиря Нестара.
• До продовжень «Повісті...» належить Київський літопис, який охопив час від
1111 р. до 1200 р. Він розповідає про події в різних землях Київської Русі, але в
центрі оповідей - Київ і Київська земля. Основний зміст літопису - боротьба
князів за київський стіл, боротьба русичів проти половців.
 Найвидатнішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської
держави є Галицько-Волинський літопис.

• На відміну від інших літописів, цей

не поділяється на датовані
літописні записи, а містить
своєрідні повісті про воєнні
походи та інші події. Він
складається з двох частин. У
першій ідеться про події в
Галицькій землі з 1205 р. до кінця
50-х рр. 13 ст. і є, власне,
життєписом князя Данила
Романовича.
Найвизначнішою пам’яткою руської літератури є «Слово о
полку Ігоревім»

• Тривалий час ця перлина давньоукраїнського

письменства була невідомою: її випадково
знайшли на початку 90-х рр. 18 ст. в одному з
рукописів 16 ст.
• «Слово...» написане на основі конкретного
історичного факту - невдалого походу 1185 р.
новгород-сіверського князя
Ігоря Святославича проти половців.
• Автор закликав князів забути чвари,
об’єднатися й захистити рідну землю від
небезпечного ворога.
• На думку дослідників, «Слово...» створене по
свіжому сліду події - десь у серпні-вересні 1187
р.
 Природничі та математичні знання

• Основним джерелом наукових знань

русичів було буденне життя:
господарська діяльність на землі,
ремесло, будівництво, торгівля тощо.
• Писемні джерела згадують і перших
лікарів-професіоналів. Один із них -
Агапіт, чернець Києво-Печерського
монастиря - лікував хворих у 12 ст. У
літописі описуються й випадки
хірургічного лікування хворих. У 1076
р., наприклад, київському князю
Святославу Ярославичу було зроблено
операцію з видалення пухлини на шиї.
 Музична творчість Київської Русі та Галицько-
Волинської держави

• Найпопулярнішим мистецтвом за
часів Київської Русі та Галицько-
Волинської держави була музика
(струнні щипкові інструменти —
гуслі, лютня; смичкові - гудок і
смик, духові - роги (їх виготовляли
з рогів вола, барана, козла, тура),
труби, свистки, свирілі, дудки,
флейти; ударні - бубни, тарілки
або кімвали, різноманітні
дзвіночки і брязкальця).
Найулюбленіший інструмент русичів - гуслі.
 Архітектура Київської Русі

Реконструкція оборонної
Боярська садиба в Києві Житлові квартали 11-12 ст.
стіни Білгорода
київських майстрів
Спасо-Преображенський собор у Чернігові, 11 ст.
Борисоглібський собор у Чернігові, 12 ст.
Церква Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу
сучасного Галича
Успенський собор у Володимирі
Вежа в Кам’яниці (нині Білорусь)
Вежа в Стовпі (нині Польща)
Образотворче мистецтво Київської Русі

Фреска Софійського собору у Києві із зображенням музик

Богоматір Оранта, Христос Вседержитель.
Мозаїки Софіївського собору
Мозаїка «Євхаристія» Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського
монастиря в Києві.
1108-1113 рр.
Холмська ікона Богородиці Ікона Вишгородської Богоматері
Богоматір Печерська зі Святими Антонієм та Феодосієм
Печерськими