Professional Documents
Culture Documents
Культура Візантії
Культура Візантії
10-Б
КУЛЬТУРА
ВІЗАНТІЇ
Після розпаду в 395 р. Римської імперії Східна частина -
Візантія (Балкани, Мала Азія, Близький Схід, Північна
Африка) - уникла нашестя варварів і продовжувала
існувати в могутності, слави і розкоші.
Візантія була не тільки найбагатшим, але і найбільш
культурною державою раннього середньовіччя.
У Константинополі діяли юридична, філософська і вища
Патріарша школи, працювали історики і філософи.
ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ
ВІЗАНТІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:
ранньохристиянський
(1-3 ВЕК)
ранньовізантійський
«ЗОЛОТИЙ ВІК»
Юстиніан (527-565р)
Храм Софії, мозаїки Равенни
іконоборчий
(8-перша половина 9 століття)
пізній період
(друга половина 9-10 століття)
У відмінності від культури Західної Римської імперії, що зазнала значні
втрати в результаті нашестя варварів, візантійська культура розвивалася
більш плавно. Культурні досягнення Стародавньої Греції та Стародавнього
Риму зберігалися в Візантійської імперії протягом багатьох століть, аж до
завоювання турками в 1453 році. Антична спадщина лежало на основі
досягнень культури Візантії, воно було розвинене і примножено в період
Середньовіччя.
Відмінності візантійської культури
Спочатку найбільш
поширеною формою
церковних будівель була
базиліка. Поступово все
більшого значення став
набувати інший тип храму -
хрестово-купольний, що
має в плані форму
равноконечного хреста і
завершений в центрі
куполом.
Найбільш грандіозний хрестово-купольний храм -
знаменитий собор Сан-Марко у Венеції (XI ст.),
побудований за візантійським зразком з використанням
вивезених з Константинополя деталей.
Його ускладнена
композиція являє собою
хрестоподібну
структуру, в якій як би
об'єднані п'ять
самостійних хрестово-
купольних систем з
п'ятьма куполами в
средокрестием.
Центральний купол
панує над іншими
завдяки великим
розмірам і кращої
освітленості.
Найвищим досягненням візантійської архітектури був собор св.
Софії в Константинополі,
головний собор імперії і всього християнського світу. Він був
побудований в 532-537 рр.. малоазійським зодчими Анфімієм і
Ісідором і поєднував у собі базиліку з купольним перекриттям.
Храм вважався
символом і зменшеною
моделлю Всесвіту і
поєднував у собі
основні частини
світобудови. Чотири
його стіни
символізували чотири
сторони світу під
владою єдиної церкви,
купол уподібнювався
небу, вівтар завжди
містився на сході, бо
там, згідно Біблії,
знаходився Едем (рай),
західна ж частина
храму символізувала
пекло.
Візантійські мозаїки
Імператорська влада у
Візантії досягла небувалої
могутності. Мозаїки у
вівтарі церкви св. Віталія в
Равенні (546-547г.г.)
переносять глядача в
атмосферу розкішних
царських виходів. Декор
вівтаря мав не тільки
релігійний, а й політичний
сенс. Персона імператора
розглядалася як священна.
Володар вважався
намісником Бога на землі.
Зображення на стінах
розповідали про основні події
християнської історії, вони
переносили думки віруючих в
особливий світ. Численні
зображення Христа, пророків і
ангелів, сцени зі Священного
Писання і прославляння влади
імператора стали улюбленими
темами й сюжетами візантійських
мозаїк.
Смальта - це і є
той самий
прекрасний
матеріал, з якого
створювалися
мозаїки
Візантійської
імперії.
- Фронтальність зображення
(зверненість їх до глядача),
- Строга симетрія по відношенню до
центральної фігури Христа або
Богоматері,
- Підкреслено високий лоб -
осередок духовного начала, сяючий
німб навколо голови,
- Пильний, суворий погляд
збільшених очей, стан аскетичного
безпристрасного спокою,
- Декоративність і умовність одягу,
що підкреслює безплотність,
безтілесність фігур.
МУЗИКА ВИЗАНТІЇ