БРАТСЬКИЙ РУХ

В УКРАЇНІ
 МІСЦЕ ТА ЧАС ВИНИКНЕННЯ
На 16-17 століття припадає найбільша активність братств — громадських
об’єднань, які утворювалися при православних церквах. Найбільше
братств було утворено в період після Берестейської церковної унії.

В братському русі, який охопив

територію західноукраїнських
земель і торкнувся навіть Києва,
активністю вирізнялося Львівське
Ставропігійське, Луцьке
Хрестовоздвиженське та Київське
братства.
На збереження
традицій
культури була
були видані перший український Буквар та
спрямована
наукова і
книги для читання — Апостол і Часослов
видавнича
діяльність
під авторством Лаврентія Зизанія дві книги —
братств.
"Граматика словенска" і "Наука ко читаню і
Львівське
розуміню писма словенскаго"(1596 p.)
братство
викупило у
лихваря
друкарню Івана
Федорова.
Із середовища братського руху вийшли відомі церковні
та громадські діячі:

Йов Борецький, Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Захарія Копистенський,

Сильвестр Косов, Ісайя Копинський, брати Стефан і Лаврентій Зизанії, Мелетій
Смотрицький, Кирило-Транквіліон Ставровецький, Петро Могила та ін.

Література, яка творилася ними, переважно носила

полемічний характер.
 Література другої хвилі полеміки, що стосується
братського руху, характерна проблемним розглядом
ситуації, навіть науковим обґрунтуванням висновків і
думок.

Такі риси притаманні творам "апостола унії" Іпатія Потія, де він

ґрунтовно переконує в оригінальності нової, створеної на
Берестейському соборі 1596 р. церкви, намагається поєднати
образ Папи і католицькі догмати з особливостями православної
релігійності, зокрема стосовно чистилища і сходження Святого
Духа, від Бога Отця і від Сина.

Подібні аргументи використовував Мелетій Смотрицький, де

відстоював віру та звичаї українського і білоруського народів,
закликав до гуманності, толерантності, апелював до сумління
читача. М.Смотрицький переконував, що влада у церкві належить
лише Христу, а не смертній людині. У творах цього полеміста
утверджена думка, що лише церква здатна консолідувати народ і
надихати розвиток культури.
 Із середовища братського руху вийшов анонімний твір "Пересторога", який порушує актуальні проблеми
розвитку української культури. Зокрема, аналізуючи занепад могутньої держави Київської Русі, автор
виділив такі причини:

01 02 03

княжі відсутність єдності й відсутність належної

чвари, порозуміння призвела до
гординя, ворожнечі, яку підігрівали
зацікавлені у послабленні
жадоба
Русі сусідні держави, що
влади;
згодом скористалися
ситуацією і завоювали
Русь;
освіти, браку шкіл,
оскільки на Русі
будувалися і коштовно
оздоблювалися церкви та
монастирі, а про глибоку
освіту "посполитих
людей" не думали;

Проблеми, порушені у "Пересторозі", актуальні донині. Братський рух в особі своїх провідних діячів вважав освіту і науку
рушієм суспільного прогресу. Тема ця прозвучала і в книзі, опублікованій Львівським братством 1609 р. "О воспитанії чад".
ПРАГНЕННЯ НЕ ТАК ЗВИНУВАЧУВАТИ СУПРОТИВНИКА, ЯК
УТВЕРДИТИ ВЛАСНУ ГІДНІСТЬ, НАЦІОНАЛЬНУ СВІДОМІСТЬ І
ГОРДІСТЬ, ПРОСТЕЖУЄТЬСЯ У ТВОРАХ ПОЛЕМІСТІВ КИРИЛА-
ТРАНКВІЛІОНА СТАВРОВЕЦЬКОГО ТА БРАТІВ ЗИЗАНІЇВ

Вони вихованці братських шкіл,

ідеологи братського руху,
творці ренесансного розуміння
людини і її ролі в земному
житті.
 У філософських працях "Зерцало
богослови" (1618 р.) та "Євангеліє
учительне" (1619 p.), виданих автором у
власній пересувній друкарні, К.-
Т.Ставровецький на противагу
аскетизмові І.Вишенського прославляв
земне життя, утверджував право
людини на знання, освіту, насолоду
благами, красою природи, співом і
музикою.
Він захищав матеріальні блага,
творчу, чесну працю, критикував
невігластво, лінощі, паразитизм.
Земні справи — турботи, страждання
Мислитель одним із перших підняв та насолоди — становлять зміст
голос на захист жінки у контексті
гідності людини. В "Євангелії
життя людини
учительному" К.-Т.Ставровецький
переконував читача, що
приниження честі жінки — істоти
слабшої та ніжнішої за природою.
 Lorem ipsum dolor sit amet,
consectetur adipiscing elit.
Duis vulputate nulla at ante
rhoncus, vel efficitur felis
condimentum. Proin odio
odio.

ЄВАНГЕЛІЄ УЧИТЕЛЬНЕ К.-Т.СТАВРОВЕЦЬКИЙ