МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Видатні давньогрецькі скульптори: Мирон,

Фідій, Поліклет, Пракситель.

Виконала:
Студентка групи Менеджмент-20
Сорокіна А.М.
Перевірила:
Викладач Малярчук Н.Г.
Маріуполь 2020
• Актуальність: Досліджувана тема актуальна через постійне
прищеплення культурного інтересу серед молодих людей, в
нашому випадку, студентів. З метою збільшення нових знань
і розвитку кругозору в руслі античної історії, щоб зрозуміти
світогляд людей мистецтва античної епохи і наблизиться до
їх творінь.
• Мета: Розглянути особистості мистецтва на основі праць
видатних давньогрецьких скульпторів: Мирона, Фідія,
Поліклета, Праксителя.
Античне мистецтво – мистецтво
високорозвинених рабовласницьких держав
Середземномор’я та Передньої Азії у І тис,
до н. є. (Греція та елліністичні держави,
Римська республіка) та в І половині І тис. н.
с. (Римська імперія). Античне мистецтво
долало у своєму розвитку такі основні
етапи: архаїку, класику, еллінізм,
римське мистецтво. Найпліднішим періодом
античного мистецтва і водночас
найхарактернішим виразником його
основних тенденцій вважають період
грецької класики (VI — V ст. до н. є.).
Традиції античного мистецтво надзвичайно
вплинули на розвиток світової культури,
зокрема особливо яскраво проявилися у
мистецтві Відродження.
 МИРОН
Найвидатнішим скульптором ранньої класики
є Мирон — давньогрецький майстер середини V ст. до н.
є, Народився в Елевтерах (на кордоні Беотії з Аттикою),
працював в Афінах. Твори Мирона, виконані здебільшого
у бронзі, не збереглися і відомі лише за свідченнями
античних авторів та римськими мармуровим копіями. 
Він зображував богів, героїв і тварин особливою
любов’ю відтворюючи складні, скороминучі
пози. Найвідоміший його твір – «Дискобол», атлет, який
має намір пустити диск. Ця статуя дійшла до наших часів
у декількох копіях із яких краща, що виконана з мармуру,
зберігається « палаці Массімі у Римі. Мирон, «Дискобол»
 Сюжетом другого знаменитого твору Мирона
послужив міф про те, як богиня Афіна винайшла,
а потім прокляла флейту - за те, що при грі на ній
викривлялося і морщилось її прекрасне обличчя.
Прокляту Афіною флейту підібрав сатир
Марсий. Навчившись грати на ній, він так
запишався своїм музичним даром, що викликав
на змагання самого покровителя мистецтв - бога
Аполлона. Але Аполлон, граючи на кіфарі, легко
взяв верх над Марсием. Розгніваний зухвалістю
безбожного бог велів підвісити сатира за руки і
здерти з нього живого шкіру. Шкіра була
повішена в гроті у Келен у Фрігії. Ходили чутки,
що вона починала рухатися в такт, коли в цей
грот долітали звуки флейт фригийских пастухів, і
Мирон, «Афіна и Марсій» залишалася нерухомою при акордах кіфари.
 ФІДІЙ
Велич, відчуженість, неземна краса є характерними рисами
творів Фідія (грецьк. Φειδίας) — давньогрецького скульптора V
ст. до н. е. Він створив велетенські статуї Афіни Парфенос (Діви)
заввишки 12 м та Афіни Промахос (Войовниці) заввишки 8 м для
Афінського акрополя, а також одне із чудес світу — 14-метрову
статую Зевса Олімпійського.
Фідій, «Афіна Парфенос» Фідій, «Афіна Промахос»
Фідій, на відміну від Мирона, відходить
від зображення індивідуальності героя,
намагаючись утілити загальний ідеал
прекрасного. Грецьке пластичне
мистецтво стало втіленням, за виразом
Ф. Ніцше, аполлонійської моделі
античної культури. Аполлон уособлював
не лише ідеал краси, але й
раціоналістичне сприйняття світу у
творах Фідія. Овальні форми набувають
ідеальних рис: великі очі з
підкресленими повіками, виразний рот,
високе чоло — це так званий «класичний
грецький профіль». Таких самих
узагальнених рис набувало й тіло. Епоха
класики відкидала всі вади моделі,
робила її досконалою.
Найвидатнішою роботою Фідія самі греки вважали Пластинки золота і слонової кістки, якими вкрито
скульптуру Зевса Олімпійського, що було створено статую Зевса, майстерно закріплені на дерев’яному
для храму Зевса в Олімпії. Статуя прикрашала каркасі. За описами, голову Зевса прикрашав золотий
величезну залу храму: завдовжки 64 м, завширшки 28 вінок із оливкових гілок — ознака миролюбства
м, заввишки приблизно 20 м. Величезний 14- грізного бога. Оголена до пояса фігура Зевса і його
метровий Зевс сидів на троні із золота, слонової голова були вирізьблені зі слонової кістки. В одній
кістки, чорного дерева та самоцвітів. На троні Фідій руці він тримав золоту статую крилатої фігури богині
відтворив чимало сюжетів еллінської міфології та перемоги Ніки, другою спирався на скіпетр із орлом на
фігури реальних людей (зокрема, свого улюбленця верхівці. Перекинутий через плече плащ, волосся і
Пантарка — переможця Олімпійських ігор у боротьбі борода Зевса були виконані із золота. Статуя здавалася
з-поміж наймолодших). живою.

Фідій, «Зевс Олімпійський»

 ПОЛІКЛЕТ

Молодшим сучасником Фідія був скульптор Поліклет із

Аргоса (II половина V ст. до н. е.), який зображував
здебільшого атлетів. Його статуї «Дорифор» та «Діадумен»
відомі в римських копіях.
Поліклет був також архітектором театру в Епідаврі,
розрахованого на 10 000 глядачів, багато працював над
ідеальними пропорційними співвідношеннями людського
тіла, що виклав у трактаті «Канон».

Поліклет, «Дорифор»
Поліклет, «Діадумен» Поліклет, «Поранена амазонка»
 ПРАКСИТЕЛЬ
Пракситель (грецьк. Πραξιτέλης, бл. 390—330
років до н. е.) — давньогрецький скульптор доби
пізньої класики, провіднний представник
новоаттичної школи пластики. Збагатив
мистецтво елементами лірики, вирізнявся
майстерним створенням божественних образів.
Він першим почав зображати красу оголеного
жіночого й чоловічого тіла, активно працюючи у
мармурі. Пракситель є учнем (і сином) скульптора
Кефісодота.
Майстер працював переважно в Афінах. Твори
Праксителя, виконані здебільшого у мармурі,
відомі за античними копіями і свідченням давніх
авторів.
Пракситель, «Гермес із немовлям Діонісом»
 Найвідоміші твори Праксителя — «Аполлон Сауроктон» («Аполлон,
який вбиває ящура», бл. 370 року до н. е.); «Артеміда із Габій» (IV ст. До
н.е.); «Афродіта Кнідська» (бл. 350 року до н. е.).

Пракситель,«Артеміда із Габій»
Пракситель, «Аполлон Сауроктон» Пракситель, «Афродіта Кнідська»
 Висновки
Таким чином, давньогрецька скульптура - одне з найвищих
досягнень культури античності, що залишило незгладимий слід у
світовій історії.
Скульптура Стародавньої Греції займала важливе місце в
давньогрецькому мистецтві і була найвищим досягненням в культурі
античного світу.
Давньогрецька скульптура у всіх її проявах залишалася завжди
глибоко антропоцентричний, висловлюючи релігійність і духів.
А саме період роботи представлених в презентації скульпторів
характерний появою перших оголених жіночих фігур (Поранена
Амазонка, Афродіта Книдская), які дають уявлення про ідеал жіночої
краси розквіту античності.
 Список використаних джерел

1. Античні скульптори (Мирон, Фідій, Пракситель та ін.). Blogger.com: веб сайт.

URL: http://iralesik.blogspot.com/2016/01/blog-post_56.html (Дата звернення:
25.11.2020)
2. Скульптура Давньої Греції у різні періоди. Освіта UA: веб сайт. URL:
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/arhitektura/22522/ (Дата звернення: 25.11.2020)

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!