узгодженІ

та
неузгодженІ
означення
Презентацію підготувала
учениця 8-А класу
Строк Софія
 Що таке другоряднІ члени
реЧення?
Другорядні члени речення — це додатки, означення,
обставини. Вони пояснюють або уточнюють головні члени
речення й залежать від них.

Додаток Обставина Означення

кого? чого?
як? де? коли?
кому? чому? який? яка? яке?
куди? звідки?
кого? що? ким? які? чий? чия?
чому?
чим? на кому? на чиє? чиї?
чому?
Що таке означення?
Означення — це другорядний член речення,
який називає ознаку предмета і відповідає на
запитання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє?
чиї?

Найчастіше означення виражається

прикметником, займенником, числівником,
рідше — іншими частинами мови (іменником,
дієсловом, прислівником).

У реченні означення підкреслюємо так:

 Означення, виражене одним словом,
називають непоширеним, а виражене
дієприкметниковим зворотом, кількома
словами - поширеним.
За характером синтаксичного зв’язку з
означуваним словом означення бувають
узгоджені й неузгоджені.
УзгодженІ означення
Узгоджені означення стоять у тому самому
роді, числі й відмінку, що й означуване слово.
Якщо означуване слово змінює форму, то й
означення так само змінюється.
Приклади узгоджених
означень
1. До найближчого села дісталися вночі.
Означуване слово села й означення найближчого мають
однакові характеристики: родовий відмінок, однина, середній
рід.

Трохи змінимо речення:

2. Найближче село знаходиться за три
кілометри.
Означуване слово село має форму називного відмінка однини.
Таку ж форму має й означення найближче. Отже, це узгоджене
означення.
 прикметник Попід ногами білий пух.

По нивах недожатих блукала

дієприкметник
Полудниця із серпом.

числівник
Йому нелегко було дійти
до сьомого класу.
Способи
вираження
А в таємну днину узгоджених
під твоїм вікном
займенник
зацвіте калина небувалим сном. означень
Князь куняв у кріслі,
дієприкметниковий
заколисаний мушиним
зворот
дзижчанням.
 Зверни увагу!
Не є узгодженими означеннями
прикметники, що є складовими
фразеологічного чи сталого синтаксичного
словосполучення (сізіфова праця,
ахіллесова п'ята, дамоклів меч, лихе око).
Вони виконують роль єдиного члена
речення.
 НеузгодженІ
означення
Неузгоджені означення виражаються
іменниками, особовими займенниками,
прислівниками, інфінітивами, сполученнями
слів. Зміна форми означуваного слова не веде
до зміни форми означення.
Приклад:
Ми підійшли до будинку з каменю.
Означуване слово будинку має таку
характеристику: родовий відмінок, однина,
чоловічий рід. Означення з каменю має таку
характеристику: непохідний прийменник +
іменник чоловічого роду у формі родового
відмінка однини.

Змінимо речення:
Ці будинки з каменю з'явилися тут
наприкінці ХІХ століття.
Означуване слово будинки має форму
називного відмінка множини. А означення з
каменю свою форму не змінило. Отже, це
неузгоджене означення.
 Казка на ніч
Способи іменник не
має бути страшною.
вираження
неузгоджених
Подарунок для тебе ми готували усі
означень займенник
разом.

прислівник І дороги вперед тут тобі не підкажуть.

Уміння готувати в цій родині

інфінітив передається від батька до сина.

Квіти незвичних кольорів

словосполучення
вирощують селекціонери.
слів
Дякую за
увагу!