Ускладнене речення

Підготовка до ЗНО
  Звертання — слово або сполучення слів, що
називає особу або предмет, до якого
Звертання звертається мовець
Не тремти, моя берізонько, стій під зливою,
не гнись.
 За будовою звертання
бувають поширені та непоширені. Поширюється
звертання за рахунок узгодженого або
Звертання неузгодженого означення:
Зоре моя вечірняя, зійди над горою…
Звертання
  При звертаннях можуть стояти займенники ти або ви, через
які здійснюється зв’язок звертання з реченням. Ці
займенники виконують у реченні функцію підмета чи
додатка. Їх не слід плутати зі звертанням:
Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром
жалібно голосиш на ріллі? (О. Олесь).
Звертання  Перед звертанням можуть уживатися вигуки о, ой. Комою
від звертання вони не відокремлюються:
Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! (Т. Шевченко)
 Інші вигуки комами відділяються:
Гей, бики, чого ви стали?
  Вставні слова – це слова, які граматично не є
членами речення, та існують у реченні для
вираження певного ставлення мовця,
оформлення думки та інших додаткових
цілей.
Вставні слова
 Вставні слова на письмі завжди виділяються
комами. Бувають навіть вставні
словосполучення, які також виділяються
комами з обох боків.
Вставні слова
  Будьте уважні, адже одні й ті самі
слова можуть одночасно бути як вставними
словами, так і членами речення.
Порівняйте:
Вставні слова Бачиш, я вже закінчив прибирання.
Бачиш той високий будинок на околиці
міста?
Нам з тобою, видно, по дорозі...
Видно сокола по польоту, а сову по погляду.
  Зверніть увагу! Комами не виділяються такі
слова: навіть, майже, якби, часом, ніби,
нібито, між тим, немовби, адже, все-таки,
Вставні слова при цьому, якби, принаймні, от, за
традицією, буквально, приблизно, до того
ж, як-не-як, де-не-де, якраз, тим часом.
 Однорідні члени речення — це
такі члени речення, які
виконують однакову
синтаксичну функцію,
відносяться до одного й того
самого члена речення і
поєднуються між собою
сурядним зв’язком. Однорідні
члени речення рівноправні і не
залежать одне від одного.
 Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним
повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).
 Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:
а) без сполучників:
Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);
б) за допомогою сполучників :
І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі.
(В. Сосюра.)
  Речення з однорідними присудками:
В яру колись гайдамаки табором стояли,
лагодили самопали, ратища стругали.

Зверніть увагу  Складне речення:

В яру колись гайдамаки табором стояли,
дехто з них лагодив самопали,
ратища стругав.
Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то
вони можуть бути однорідними і неоднорідними:
 Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах
характеризують той самий предмет:
(безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [к
ультура] лан);

 Однорідні — якщо характеризують предмет в одному плані

(наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.)
Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак
(сині, червоні, фіолетові смуги).
 Однорідні означення зазвичай можна замінити одним
словом:
важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові
смуги — різнобарвні).

 Неоднорідні не можна замінити одним словом:

Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні:
у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)
 Два означення однорідні, якщо першим стоїть
непоширене означення, а другим — поширене (літній,
залитий сонцем день).
 Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні
(залитий сонцем літній день).

 Означення, які стоять після означуваного слова,

звичайно однорідні:
Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.)
 Обставини однорідні лише тоді, коли вони становлять перелік
(у парках, садах і лісах; вранці, вдень і ввечері; радісно, весело, із
запалом).
 Якщо ж обставини по-різному характеризують дію, то вони
неоднорідні (вранці у парку радісно).
 Однорідні члени речення можуть виражатися:
a. тією самою частиною мови.
Подякував козак, повернув коня і сховався за деревом;

б. різними частинами мови.

Усі слухали мовчки і затаївши дух.
 У реченні може бути декілька рядів однорідних
членів.
Присмеркові сутінки опали (присудок),
сонну землю (додаток) й душу (додаток)
оплели (присудок).
 Не є однорідними членами:
 1) повторювані слова, вони розглядаються як єдиний член речення:
Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу,
принесу (О. Чубачівна));
 2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так
писати, дивиться не надивиться);
 3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні
ґава, і сміх і гріх);
 4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся).
  Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює
всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же
членом речення:
Між людьми видніються вози з усяким селянським
добром: діжечками, скринями, плугами й деякими
іншими домашніми речами.
Узагальнювальне
 Узагальнювальне слово може стояти перед
слово
однорідними членами речення або після них:
І все поволі зникає: море, стелі, земля.
На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах —
скрізь уже запанувала тиша.
Розділові знаки при
ОЧР
  Кома ставиться між всіма однорідними членами також тоді, коли
частина з них з'єднана повторюваними сполучниками, а інші — за
Розділові допомогою інтонації. У такому випадку кому ставимо вже
перед першим сполучником: О, і О, і О, О, О.
знаки при
ОЧР Час від часу він замовляв для дослідів те чи інше: сірку,
свинець, і живицю, і крейду, бурштин, віск, селітру (Є. Шморгун).
  Між однорідними членами речення, з'єднаними парними
Розділові сполучниками, кома ставиться перед другим сполучником як...,
так і; хоч..., але; не тільки..., але й: не тільки О, а й О.
знаки при
ОЧР Не тільки її, а й матір стару стали цуратися люди (Панас
Мирний).
Розділові знаки при узагальнювальному слові
 Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок,
ужито в реченні
 А Отже, сполучники поділяємо на сурядні й підрядні.
 Б Кожна наукова теза, безперечно, вимагає доказів.

Тести  В Такі експерименти, очевидно, необхідно продовжувати.

 Г Зміст цього поняття, на мою думку, треба уточнити.
 Д Розв'язати проблему допоміг би, мабуть, такий
експеримент.
  Доберіть приклад до кожної з груп вставних слів за значенням.
 Група вставних слів за значенням
 1 вказівка на джерело повідомлення
 2 зв’язок з попередньою думкою
 3 невпевненість, припущення
 4 емоційне ставлення до змісту висловленого
Тести  Приклад
 А Весна, на диво, була рання.
 Б Навпаки, у рухах спортсмена почувається впевненість.
 В Тихі води, кажуть, найглибші.
 Г Погодьтесь, вам зробили слушне зауваження.
 Д Здається, сама ця тиша ночі повинна врівноважувати душу.
 Слово «здавалося» є вставним (окремі розділові знаки пропущено) у
реченні
 А Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи
сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.
 Б Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах,
адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в
деревах, жаркий, агресивний.
Тести  В Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ
пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не
скалічене морозом.
 Г Широкі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим
димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в
просторі.
 Д Уже придивилася до його очей і побачила: те,
що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко
захованим стражданням.
  З’ясуйте, яким компонентом ускладнено просте речення
(розділові знаки пропущено)
 1 Знала я дочко за ними принаймні три чесноти.
 2 Зовні однак ніщо не віщувало рясної травневої грози.
 3 Під вечір годині о сьомій самотній блукав я в саду.
 4 Де він там зачепився старий бурлака.

Тести  Ускладнювальний компонент

 А уточнювальна обставина
 Б звертання
 В вставне слово
 Г однорідні означення
 Д відокремлена прикладка
  Прочитайте текст і виконайте завдання
 (1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу
материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання
почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини
багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її
радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І,
на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5)
Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.
Тести  Вставне слово вжито в реченні
 А першому
 Б третьому
 В четвертому
 Г п’ятому
  Звертання є в реченні
 А Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом
оспівати.
 Б Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і
незлим.
Тести  В Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.
 Г На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть
у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.
 Д «Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай
за шмати!».
  Розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні
 А Зійди дощику, дрібнесенький, Скропи травицю-муравицю,
Нехай я вийду на вулицю.
 Б Пусти мене, мати погуляти, Бо вже челядоньки не видати.
 В Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, Куди моє дівування
Тести та й занесете?
 Г Прочини господарю, ворота, Занесем тобі віночка з золота.
 Д Зеленая, дібровонько, Чого так рано спустошена, Трава на
сіно покошена?
  Вставного слова НЕМАЄ в реченні (розділові знаки
пропущено)
 А Буває часом перебіжить дорогу листя.
 Б Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.
Тести  В Кажуть легше повалити ніж збудувати.
 Г Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою.
 Д Становище здавалося не таким скрутним.
  Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення)
дає емоційну оцінку повідомлюваному:
 А Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю.
Мушкетик).
 Б Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж
можна розтривожити (О. Гончар).
Тести  В Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх,
задощило (О. Гуріненко).
 Г Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде
(Панас Мирний).
 Д А хлібам колосистим, здається, немає кінця (Д. Луценко).
  Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки
пропущено)
 А Наш тренер може перепливти Дніпро.

Тести  Б Час для роботи вже може й настав?

 В Мріяти про велике може кожен.
 Г Чи може орел здійнятись над хмари?
  Прочитайте текст і виконайте завдання
 (1) Веселка, виграваючи розмаїттям кольорів, завжди викликала
радість і захоплення в усіх народів. (2) Її називали дугою, аркою
та обожнювали, як сонце, і (З,з)емлю, і трави. (3)
Древні (І,і)ндійці вважали райдугу величним луком (Б,б)огаІндри
за допомогою якого він пускав стріли, уражаючи злих демонів,
що ховалися в чорні хмари. (4) За давнім повір’ям, ця дуга
піднімає вгору воду з озер, рік, а потім повертає її у вигляді дощу.
(5) У народі кажуть: «Веселка воду бере». (6) Українці вірили:
Тести райдуга – це труба, що сягає одним кінцем неба, а інший опускає
в криницю, з якої п’є (Б,б)огородиця.
 Вставним словосполученням ускладнено речення
 А перше
 Б друге
 В четверте
 Г шосте
  Завдання 38 з 47

 Вставним словосполученням ускладнено речення (розділові

знаки пропущено)
 А За теорією Ч. Дарвіна було знято кілька цікавих науково-
популярних фільмів.
Тести  Б За теорією Ч. Дарвіна тривалий час уважно слідкували
науковці в Кембриджі.
 В За теорією Ч. Дарвіна головною рушійною силою еволюції є
природний добір.
 Г За теорією Ч. Дарвіна з’явилися й інші пояснення чинників
еволюції видів.
  Вставного слова НЕМАЄ в реченні (розділові знаки пропущено)
 А Невідомий автор вислову «Швидкий як електровіник»
либонь уважав цей прилад витвором багатої фантазії.
 Б Для інженерів-мрійників уявіть немає нічого неможливого
тому в ХХІ столітті всі охочі можуть узяти до рук електровіник!
 В Продумана конструкція дає змогу підмітати навіть упритул
до стін а півгодинного заряду акумулятора з надлишком
Тести вистачить для швидкого прибирання.
 Г Телескопічне руків’я цього приладу дає змогу під час
прибирання дістатися до всіх куточків скажімо під ліжком чи
далеко під столом.
 Д До речі потрібний електровіник і в боротьбі з шерстю
домашніх улюбленців бо має для цього спеціальну щітку.
 Неправильно побудовано речення
 А Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді
не знайде ніколи.
 Б Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та
історик Геродот.
Тести  В За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко
робив замальовки пам’яток.
 Г Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й
чому він емігрує.
  Неправильно побудовано речення
 А Князь Святослав був мудрим і хоробрим полководцем.
 Б Козаки були озброєні пістолями й мушкетами.
Тести  В Авторами стрілецьких пісень часто є невідомі поети й
композитори.
 Г У полон узяли двох генералів й один документ.
 Неправильно побудовано речення
 А Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана
Дідуха й чому він емігрує.
 Б Першим розповів європейцям про Єгипет невтомний
мандрівник та історик Геродот.
Тести  В Працюючи з художнім словом, Емма Андієвська виходить за
рамки стандарту й буденщини.
 Г За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко
робив замальовки пам’яток української історії й архітектури.
 Д У людства завжди були й будуть питання, на які воно,
вочевидь, відповіді не знайде ніколи.
 Граматичну помилку допущено в реченні
 А Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища
й міцніша позиція його мови.
 Б Відомо, що творча своєрідність художника найповніше
виявляється в його книгах.
 В Коли маєш дар, успадкований від матері, від рідного народу,
Тести то обов’язок твій — народові його й повернути.
 Г Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на
сторінках своїх творів дивовижну українську природу.
 Д Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли
найсуперечливіші чутки та судження.
 Граматичну помилку допущено в реченні
 А У п’єсах Шекспіра «Гамлеті» та «Королі Лірі» порушено вічні
проблеми буття.
 Б Прототипом Нори в «Ляльковому домі» Ібсена є
письменниця Лаура Кілер.
 В Які засоби комічного вжив Микола Гоголь у «Мертвих
Тести душах»?
 Г Палац, який змальовує Міцкевич у сонеті «Бахчисарай
уночі», належав ханові Гірею.
 Д Почесне місце в бібліотеці Жуля Верна належало творам
Даніеля Дефо та Фенімора Купера.
 Пунктуаційну помилку допущено в реченні
 А Тут усе: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене якоїсь
загадкової сили.
 Б Учитель - це три світи: теперішній, минулий і майбутній.
 В Море й озеро, синій берег і широкий степ - усе залите
Тести гарячим маревом.
 Г На все осінь щедра: на кавуни, і на дощі, і на холодні роси.
 Д У наших ріках водяться різні породи риб: а саме шука, лин,
лящ, сом.
 Установіть, якими однорідними членами ускладнено кожне
речення.
Однорідні члени речення
 1 підмети
 2 присудки
 3 додатки

Тести  4 означення
Приклад
 А Звичністю, буденністю позначено тут життя.
 Б Пливуть переді мною сині води, білі піски.
 В Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.
 Г Тихо опадає цвіт яблунь і груш.
 Д Під моїм вікном густо, медово пахне акація.
 Між однорідними членами речення й узагальнювальним словом
треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено)
 А Усі українські музичні інструменти поділяються на ударні-
духові та струнні.
 Б Крім того для створення шумових ефектів використовували
деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо.
 В В обручі робили прорізи куди вмонтовували маленькі
Тести дзвіночки металеві пластини-брязкальця усе, що могло
видавати дзвін.
 Г Інші ударні інструменти тулумбаси бугаї набули великого
поширення на Запорозькій Січі.
 Д Наш народ створив також цілий ряд духових інструментів
наприклад сопілку трембіту ріг сурму трубу волинку.
  Кому (коми) треба ставити в реченні (розділові знаки
пропущено)
 А А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й
море.
 Б У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не
давали спокою.
Тести  В Підемо до лісу або в гай погуляти чи на річку порибалити.
 Г Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не
змогло.
 Д Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова
огудина.
 Доберіть приклад до кожного виду однорідних членів речення.
Однорідні члени речення
 1 підмети
 2 присудки
 3 додатки
 4 означення
Тести Приклад
 А Поміж замком і ставом розкинулося передмістя.
 Б Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів.
 В Згори видно скошені жита й залитий водою луг.
 Г У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів.
 Д Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова.
 Позначте речення з однорідними означеннями (розділові знаки
пропущено):
 А З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Тести  Б Чарами віє від необмеженого синього простору.

 В Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.
 Г Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.
 Перед однорідними членами речення потрібно ставити
двокрапку, а після них – тире в реченні (розділові знаки
пропущені)
 А Із сивої давнини існували на землі чотири доброчесності а
саме мудрість правосуддя стійкість вірність.
 Б Є місцевості веселі радісні є похмурі тривожні й недобрі
місця.
Тести  В Летиш і милуєшся всім і сріблястою нехворощю і ворохами
золотими на токах.
 Г Скрізь на вершечку стрілецької гори на пагорбах і
видолинках панувала тиша.
 Д Земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі усе
в чеканні.
 Потребують редагування всі речення, ОКРІМ
 А На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи.
 Б Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісової
малини.
Тести  В Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи
хат.
 Г Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали
донизу.