Лекція 3

Середньовіччя і Ренесанс (14-16 століття)

Тема 1. Середньовіччя

1. Загальна характеристика епохи.

2. Оборонні споруди – церкви-твердині, замки, фортеці.

1240 рік – Київ був захоплений татаро-монголами, зруйнування держави

Київська Русь, вимога монголів знести всі оборонні укріплення і куполи
соборів до карнизів. Існує Галицько-Волинське князівство на заході,
князівства на півночі, на території сучасної Росії, Київ спустошений. Польща
захоплює західні землі, Литва в 14 ст. – центральну Україну і Чернігівщину,
Закарпаття – Угорське королівство, в 14-15 ст. на півдні Криму генуезькі
колонії, кримсько-татарське ханство.14-15 ст. – період виключно оборонного
будівництва, храми будують за типом фортець, з бійницями для оборони
(церква в Сутківцях). Будують невеликі замки на основі дерев’яних паль, на
Волині та Поділлі частина замків з каменю.

Замки: Слолп’єнська вежа діаметром 12м і висотою 30 м, «Біла вежа» в

Камянці-Литовському, замок в Олесько біля Львова, замок в Хотині, замок в
Кам’янці-Подільському, замок в Луцьку(має 3 башти, вїздна вежа з арками,
відголосок традицій Київської Русі, вище – зубці-мерлони і арки з мотивами
готики, вище завершення в характері протоРенесансу), Аккерманська
фортеця, башта в м. Острог (фортеця неправильної форми, завершення башти
«з короною», традиції польського будівництва).

Церкви: Василівська церква в Володимирі-Волинському (багатоконховий

храм), церква с.Чесники На Івано-Франківщині, ротонда в Горянах, церква в
Сутківцях (чотирьохконховий храм, з 4 вежами, внизу храм, вгорі все
пристосоване до оборони), монастир в Межирічі – лаконічність, відсутність
деталей, оборонний характер. Перехідною від середньовіччя до Ренесансу є
церква в Низкиничах.

В період середньовіччя закладаються основи середньовічної архітектури,

замки на рівні європейських, з товщиною стін до 3 м, за всіма правилами
фортифікації. Ці ж традиції в церквах цього періоду.
 Тема 2. Ренесанс

(ІІ половина ХVІ-І половина ХVІІ ст.)

1. Загальна характеристика епохи

2. Типи церков-твердинь Ренесансного характеру
3. Ренесансні замки, фортеці і монастирі
4. Столиця ренесансної архітектури – місто Львів
5. Внесок видатних майстрів – П.Красовського (П.да Корассо), Барбона,
А.Прихильного, та ін.

В цей період завершується період литовської державності, в 1600 році Росія

захоплює частину Чернігівщини. В 1569 році – Віленська угода між Литвою і
Королівством Польським, після унії окатоличування Литви, витіснення
литовців з України, просунення католицтва на Україну, введення кріпацтва.
В ІІ половині ХІV-ХV ст. – магдебурзьке право в містах як форма міського
самоуправління. Місто включає в себе ряд професійних цехів. Ущемлення
прав місцевих майстрів, натомість політика надання привілей запрошеним
німецьким, польським, чеським ремісникам. Православні братства в містах
стають формою спілки місцевих майстрів в боротьбі за виборення своїх прав.
У складі братства – церква, школа, шпиталь, друкарня. В 1470-х роках друк
перших книг українською мовою. В більшості міст Правобережної України
братства відігравали колосальну роль.

Поступово складається ренесансний характер церков, в тому числі на основі

народної архітектури. Зокрема, поширюється тип 3-х та 4-хконхової церкви, з
кутовими пілястрами, з принципами центричної композиції.

Церкви: церква в Городку (1633), церква Успіння в Підгайцях (1650-1653) з

оборонною галереєю нагорі, кутовими пілястрами і застосуванням ордеру,
Онуфріївська церква в Лаврові – хрещатий план, тричастинність композиції,
вплив моравської архітектури, первісне ядро з трьома апсидами,
несформована ордерність, високий барабан куполу, високі дахи, портали.
Пізніше ця ідея удосконалена в церкві в Низкиничах. Ідея Ренесансу – в появі
типу трьохконхової церкви хрещатого плану, п’яти куполів, цей тип виник
під впливом народної архітектури.

В замках перехід від оборонного до палацового характеру. Замок Острозьких

в Старому Селі (1584-1589) – по суті характерний трикутний план, гранчасті і
прямокутні башти, каземати, увінчано декоративною «короною».
Регулярність планів ренесансних замків.
Замки: в с.Золотий потік, замок в Підгірцях (арх.Ван Пеен, А.Дель Аква),
замок в Збаражі (арх.В.Скамоцці, Ван Пеен).

В Італії центр Ренесансу – Флоренція, у нас – Львів. Львів ХVІІ-ХVІІІ ст. має
середньовічну чітку гіпподамову систему розпланування, ринок – центр
міського життя, навколо вузькі ділянки будинків, будинки на 3-5 вікон по
фасаду. Будуються католицькі храми, вірменський релігійний центр,
православне братство.

Об’єкти:

1) «Чорна кам’яниця» (пл. Ринок, № 4) (арх.П.Красовський) – оброблений

«діамантовими» рустами головний фасад будинку С. Ганети, який
створює ефект пластики стіни
2) Будинок Корнякта (арх. Барбон) – тонко трактована пластика стіни з
рустовкою, портал, в ХVІІІ ст. добудовано аттик з скульптурами.
Всередині три яруси галерей, італійський характер інтер’єрів.
Вишукані пропорції, пластика колон, опанування італійських традицій
Ренесансу.
3) Комплекс Православного львівського братства на вул. Руській
(Успенська церква, каплиця Трьох святителів, башта-дзвіниця
Корнякта, школа, шпиталь, друкарня). Доведені до досконалості
ренесансні форми. Комплекс має компактний план, вежа – символ
братства і оборонності народу. Успенську церкву і дзвіницю будували
А.Прихильний, П.Римлянин, Барбон. Церква з високими вікнами,
пілястрами, має тридільну структуру об’єму будівлі, дзвіниця також
втілює потрійність поділу. Внутрішній простір формує зовнішні
об’єми. Інтер’єр церкви – з хрещатими склепіннями, колони доричного
ордеру. Каплиця Трьох святителів (П. Красовский) має стіну з
пілястрами, каплиця є передвісником стилю бароко, присутня
розкріповка антаблементів, портали, трьохкупольність, велика ступінь
деталізації, портал з різьбленими колонами.
4) Вірменська церква з романськими формами, дзвіниця – доба Ренесансу.
5) Капела Боїмів – декоративне трактування стіни, ренесансний характер,
купол середині з кесонами і розетками.
6) Комплекс бернардинів (арх. П.Римлянин, Барбон) включає оборонні
стіни, каземати, церкву, інші приміщення.