Спасо-Преображенський собор— один з найдавніших і найгарніших соборів

часів Київської Русі, що зберігся до наших днів у Чернігові. Собор був

закладений першим літописним чернігівським князем Мстиславом
Володимировичем у 1030-х роках і став головною святинею і окрасою
Чернігово-Сіверської землі. Храм є чи не найкращим в Україні для звучання
голосу; акустичні характеристики зали — вражаючі і неперевершені. Завдяки
високим вежам, що фланкують західний фасад, собор і зараз відіграє роль
важливої домінанти.
Вперше літописи згадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь
Мстислав раптово помирає, не завершивши будування храму. Вірогідно, храм
був добудований при наступному чернігівському князеві — Святославі
Ярославичі.
Спаський собор будувався за візантійськими архітектурними традиціями. Знавці
архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним,
оскільки подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів. У
ньому поєднується візантійська хрестово-купольна схема з елементами
романської базиліки. У будівництві наслідували не лише візантійські традиції,
а і традиції Малої Азії та Закавказзя.
Для будівництва використовувалась система мурування запозичена у
візантійських будівельників, у якому поряд із давньоруською цеглою
використовувався природній камінь. Фасади собору оздоблені
орнаментальними візерунками (меандри, плетиво, хрести). Це надає фасадам
Спаського собору особливої урочистості і мальовничості.
З північного боку до західного фасаду була прибудована кругла вежа, всередині
якої гвинтовими сходами піднімалися на хори храму. Це приміщення
призначалося для перебування князя та його найближчого оточення під час
літургії. На жаль, дерев’яна підлога згоріла під час пожежі в середині ХVІІІ ст. І
в подальшому приміщення не поновлювалося.
Особливої уваги приділяли внутрішньому оздобленню храму. У давні часи
інтер’єр був багатшим і красивішим, аніж сьогодні. Стіни та склепіння були
прикрашені фресковим живописом, підлогу з різьбленних шиферних плит
(рожевий сланець) оздоблювала різнокольорова мозаїка.
Головну увагу в храмі нині привертає бароковий іконостас, споруджений в кінці
ХVІІІ ст. запроектований калузьким архітектором А. Яснишиним.
Спаський собор завжди був головною святинею Чернігово-Сіверської землі, її
своєрідним суспільно-політичним центром. В епоху Київської Русі тут
укладалися договори і оголошувалися князівські укази. Храм був настільки
шанованим, що його обов’язково відвідували всі монархи і члени імператорської
родини, що приїжджали до Чернігова, не кажучи про різних вищих державних
зановників та діячів вітчизняної культури.
Нині Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного
архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і одночасно є
храмом Української православної церкви.