На території України збереглося найбільше у світі кількість дерев'яних церков

— понад 2500. Вони вражають своїми формами, досконалістю,

різноманіттям, ідеальним поєднанням конструкції, функції та краси.
Українські дерев'яні церкви заворожують своєю гармонією та ідеально
вписуються у ландшафтне середовище та можуть стати візитною карткою
нашої країни. У 2013 році 16 дерев'яних храмів Карпатського регіону було
занесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО, 8 із них розташовані в
Україні, інші 8 — у Польщі. Церкви на території Польщі також були збудовані
українцями, але історичні обставини склалися так, що зараз вони
перебувають у межах сусідньої держави. Внесення до списку UNESCO надало
українським шедеврам найвищого охоронного статусу, а також привернула
увагу туристів з усього світу.
Визначною пам'яткою не лише Львівщини, а й усієї України є церква Святого
Юра у Дрогобичі. Знавці вносять її до трьох найбільших дерев'яних шедеврів
України, а мистецтвознавці називають «справжньою поемою у дереві
витесаною сокирою». Церква Святого Юра в Дрогобичі Як і про всі стародавні
споруди, покриті патиною віків, історики сперечаються про дату та історію її
спорудження. Є відомості, що дерев'яна церква була на цьому місці вже в XV
столітті, але донині збереглася інша, привезена. Цей храм виміняли на сіль у
с. Надія ( Долинський район І.-Франківська область), розібрали, привезли на
возах і встановили у Дрогобичі, доповнивши його новими елементами. Ці
події датують 1657 роком, і вважається точкою відліку існування церкви.
Іконостас древній – 1666р., стінопис – 1691р., виконаний місцевим майстром
Стефаном Медицьким, також зберігся донині. Дзвіницю збудували поряд у
1678 році. Церква традиційна – тризрубна, вкрита гонтом, низ церкви
обрамлений аркадними галереями. Стенопис дуже добре зберігся, на ньому
зображені не лише житія святих, а й світські сцени, портрети меценатів,
алегоричні пори року, геральдичне дерево Христа, драма Страшного Суду і
навіть Апокаліпсис.
Нині церква функціонує як музей та є частиною відділу дерев'яної архітектури
музею «Дрогобиччина».