Молитвенник Прочанина

Молитвенник Прочанина, Унів, 2005
Уклав ієромонах Онуфрій, зредагував Андрій Протопсалт

Храм св. Архистратига Михаїла, монастир св. Обручника Йосифа
Монастирський храм св. Архистратига Михаїла у Львові належить до числа унікальних пам’яток
сакрального мистецтва Європи.
У 1634 р. католицькі ченці кармеліти босі освячують наріжний камінь під будову церкви та обителі на
пагорбі поза мурами міста навпроти Успенської церкви, а вже через 8 років оселюються в келіях, які
будували одночасно з храмом.
Зведена поза мурами міста обитель мала оборонний характер, у випадку облоги монастир міг вести
самостійну оборону. Таким чином, монастир, окрім свого основного призначення, слугував форпостом на
підступах до Львова зі східної сторони. До наших днів збереглася частина оборонних мурів, що стрімко
підіймаються вгору праворуч від монастиря. Обитель витримала татарські облоги 1672 і 1695 років. Лише
потужній шведській армії на чолі з Карлом ХІІ вдалося здобути монастир-твердиню.
Храм св. Михаїла – це чи не найперша архітектурна споруда в бароковому стилі у Львові.
У плані храму правильний прямокутник, поділений на три нави, з трансептом. Будівельними роботами
керував архітектор Ян Покорович. У 1906 р. завдяки спорудженню барокових веж і куполів храм набуває
сучасного вигляду.
Над розписом стін інтер’єру церкви працював італійський живописець Дж. К. Педретті в 1731–
1732 роках. Стінопис реставрували й частково перемальовували й у 1870, 1906 та 1918 роках.
У 1770-их роках виготовлено вівтарі бічних нав. Над їх пластичним оформленням працювали
послідовники відомого скульптора Йогана Пінзеля. Збереглися фігури ангелів та святих з південної нави
(зараз експонуються в музейному комплексі “Олеський замок”). До наших днів дійшов головний вівтар з
інтер’єру храму, виконаний з чорного та червоного мармуру у формі храмика (темп’єтто). Хори над входом
до храму опираються на трьох аркових луках.
У вересні 1772 р., внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Львів опинився під владою Австро-
Угорщини. Імператор Йосиф ІІ проводив церковну реформу, за якою усі монастирі, які не займалися
діяльністю в галузі шкільництва, соціяльної або медичної опіки, підлягали закриттю. У Львові було
ліквідовано 20 римо-католицьких храмів і монастирів, у тому числі спільноту кармелітів босих.
Приміщення спершу було передано отцям реформатам (1784 р.), опісля – кармелітам черевичковим (1789
р.). За радянських часів спільнотне чернече життя загасло (1945 р.). У храмі розмістили склад харчових
продуктів, а келії віддали під гуртожиток.
На початку 1990-их років, після відновлення української державности, весь комплекс обителі було
передано монахам Студійського Уставу УГКЦ.
Монахи Студійського Уставу з’явилися у Львові ще в 1901 р. Вони поселились у Скнилівській обителі,
якій 1906 р. митрополит Андрей Шептицький надав статус лаври. Число іноків швидко зростало, і в 1909 р.
у Львові засновано ще один студійський монастир на вул. Петра Скарги (тепер – вул. Є. Озаркевича).
Початок Першої світової війни вкрай негативно позначився на житті ченців, яких змушували іти до
війська. Деякі потрапили до австрійських концтаборів у Талергофі та Естерґомі. А під час польсько-
української війни 1918–1919 рр. згоріла Скнилівська Лавра.
У 1919 р. митрополит Андрей передав інокам Студійського Уставу резиденцію Галицьких митрополитів,
яка розташовувалась у приміщеннях давнього Унівського монастиря. Унівська лавра стала матірною
обителлю всіх студійських монастирів.
У 1927 р. у Львові на Личаківському передмісті було засновано ще одну студійську обитель – Свято-
Йоанівську Лавру (тепер – на тереторії Музею народної архітектури та побуту).
У Львові знаходилася Студійська мистецька школа, яка виховала відомих іконописців: єрм. Ювеналія
(Мокрицького), єрм. Мар’яна (Пігеля), єрм. Рафаїла (Хомина) і ін.
У 1991 р. монахи Студійського Уставу відновлюють чернече життя в переданій їм обителі при церкві св.
Архистратига Михаїла, названій на честь св. Обручника Йосифа.
Воскресла обитель знову збирає до своїх рядів багатьох богомольців, які побажали повністю посвятити
своє життя на служіння Богові. Монахи особливо дбають про дотримання молитовного правила та про
красу церковних богослужінь.
Монастирська парохія щоденно збирає на молитву багатьох вірних. У неділі та свята св. Літургії
прикрашують своїм співом церковні хори: чоловічий “Благовіст” та молодіжний “Аксіос”.
Браття-монахи продовжують традиції своїх попередників і в мистецько-духовній галузі. При обителі діє
іконописна та реставраційна майстерні.
Розташування монастиря в центрі міста визначило основний напрям служіння ченців – душпастирство.
Окрім основного свого покликання – молитви та уділення таїнств – монахи провадять катехизацію для
дітей та наречених, моляться над хворими, духовно провадять діючі при храмі спільноти: “Марійську
дружину Благовіщення Пречистої Діви Марії”, “Молитовну Родину”, “Дітей Христа”, “Любов і Життя”,
“Сарепту”.
При монастирі діє видавництво релігійної літератури “Свічадо”, майстерня творів сакрального мистецтва
“Розвій”.
Щороку, двічі на рік, із монастиря св. Обручника Йосифа вирушає піша проща до Свято-Успенської
Унівської Лаври, яка з кожним роком збирає все більше і більше паломників, переважна більшість з яких
– християнська молодь. Проща починається св. Літургією в церкві св. Михаїла, триває три дні і
закінчується всенічною молитвою та архиєрейською св. Літургією в Унівській Лаврі. Прочани складають
щиру подяку Господу Богу за відродження України, за воскресіння Божої Церкви на нашій землі, та за всі
його ласки, якими він щедро обдаровує нас.
Свято-Успенська Унівська Лавра
Свято-Успенська Унівська Лавра – древня українська християнська святиня, центральна обитель
Галицької єпархії впродовж XIV–XVIII ст., осередок чернечого життя, визначний центр духовности та
культури, і, водночас, унікальна історична пам’ятка із цікавим архітектурним ансамблем, один із
найдавніших монастирських комплексів України.
Найновіші археологічні матеріяли засвідчують існування монастиря вже з кінця XIII ст. Перша писемна
згадка про обитель – із 1395 р.
Упродовж усього свого існування Унівський монастир переживав часи як розбудови, так і руйнацій. До
останнього, зокрема, спричинялися грабіжницькі напади татарських військ на українські землі. Є письмові
відомості, що у 1549 році “манастир татарове спалили”.
Обитель відроджує український шляхтич Олександр Ванько Лагодовський. Давній переказ розповідає
як то, занедужавши на хворобу ніг, Ванько Лагодовський побачив у сні Богородицю, яка порадила йому
їхати на схід від своїх маєтностей і шукати цілющого джерела, омитись у нім та сподобитися зцілення.
Пошуки привели Лагодовського до джерела поблизу згарища стародавнього монастиря. Чудесно
зцілившись шляхтич дає Богові обіцянку відродити знищений храм та обитель. У знак подяки за
оздоровлення на цілющих джерелах він зводить велику муровану церкву в честь Успення Пресвятої
Богородиці.
Будівництво храму було завершене не пізніше 70-их років XVI ст. Стилеві ознаки свідчать, що храм є
пам’яткою перехідного періоду від пізньої готики до ренесансу. Склепіння тримається на характерних для
готичної архітектури нервюрах. Церкву було зведено у вигляді однонавного храму з півкруглою вівтарною
апсидою. Бійниці у фризі, що тягнеться попід самим дахом, свідчать про оборонний характер споруди та
про її приналежність до типу церков-твердинь.
Невдовзі побудували чотири наріжні вежі і сполучили їх поміж собою оборонними мурами. Храм
опинився в середині оборонного чотирикутника, попід мурованими стінами якого розташували 12
дерев’яних монаших келій. Окрім того, довкола монастир обвели оборонним земляним валом та ровом.
Обитель мала славу сильно захищеної фортеці.
Деякий час перебували в Уневі відомий аскет Йов Княгинецький та визначний публіцист монах-афоніт
Йоан Вишенський.
Друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст. – це доба найбільшого розквіту та розбудови монастиря. Цей період
тісно пов’язаний із давнім українським шляхетським родом Шептицьких. Варлаам Шептицький – єпископ
Львівський і Кам’янець-Подільський, архимандрит Унівський у 1668–1713 роках. Атанасій Шептицький
– митрополит Київський і всієї Русі, єпископ Львівський і Кам’янець-Подільський, архимандрит
Унівський у 1715–1746 роках. Саме під час їхнього настоятельства відбулася реставрація та значна
перебудова церкви і монастиря. Зокрема було зведено новий, бароковий фронтон церкви, перероблено
завершення дзвіниці. Стіни храму укріпили кам’яними контрфорсами. Всередині церкву було розписано
фресками у бароковому стилі, встановлено новий іконостас. На місці колись дерев’яних будівель було
вимурувано резиденцію архимандрита та келії для монахів. На пам’ять про цю обнову на контрфорсі вежі
з південної сторони було вмуровано кам’яний герб Шептицьких.
Упродовж майже ста років з 1647 по 1770 рік при Унівському монастирі функціонувала друкарня. За ці
роки тут було видано понад 60 найменувань друкованої продукції.
У 1790 році в результаті Йосифінської реформи Унівський монастир було закрито австрійським урядом.
Храм Успення Пресвятої Богородиці стає парохіяльним, а у монастирських приміщеннях розташовано
канцелярію маєтку та склади. У 1818 році завдяки старанням львівських єрархів маєтки Унівського
монастиря були повернені Церкві.
Митрополит Михайло Левицький (1774–1858) – відомий західноукраїнський релігійний та культурно-
освітній діяч протягом сорока років проживав в Уневі, фактично керуючи звідси всією митрополією. Він
перебудовує монастирський будинок під митрополичу резиденцію. Згідно з власним заповітом
митрополит Левицький похований в Уневі.
Відродити чернече життя в мурах давнього і славного українського монастиря припало кир Андрею
Шептицькому, найвидатнішому нашому церковному діячеві ХХ століття. У 1919 р. він передає Унівську
резиденцію галицьких митрополитів – колишній старовинний монастир – інокам Студійського уставу.
Монашество Студійського уставу митрополит Андрей відновив ще у 1898 році і поклав на нього
завдання плекати прадавню Східну традицію чернечого життя. Монахи-студити дотримуються
Студійського уставу, який в ХІ ст. принесли на Україну з Константинополя та Афону преподобні отці
Антоній і Теодосій Печерські.
Так Унівська обитель – древній центр чернецтва на західно-українських землях – стає матірним домом
монастирів Студійського Уставу і отримує статус Лаври, який у Східних Церквах присвоюється тільки
головним монастирям, які відзначаються багатьма будівлями та великою кількістю монахів.
З благословення митрополита Андрея при Студійському монастирі почала діяти іконописна майстерня,
першою і найважливішою роботою якої стали розписи інтер’єру монастирського Святоуспенського храму.
Засада самозабезпечення чернецтва Студійського уставу найпослідовніше втілилась саме в Унівській
лаврі, у якій було створено сучасне, сильне, самодостатнє господарство. Головним джерелом існування
монашої громади стали рільництво та огородництво. Монастирська ферма налічувала багато голів худоби,
а медом забезпечувала власна пасіка. Монастир мав кузню, гарбарню, млини, кравецьку, шевську,
слюсарну, дві столярні та палітурну майстерні. Певні прибутки приносила і невеличка монастирська
друкарня, яка продукувала журнали та кольорові зображення славнозвісних унівських ікон. Всюди, і на
ріллі, і в майстернях працювали іноки.
Багато уваги в Унівській Лаврі приділялось доброчинності. При обителі діяв сиротинець, у якому вже до
1936 року було виховано та забезпечено освітою 170 юнаків.
Працею і подвигом унівських монахів було створено цілу низку нових монастирів.
Таким чином, Унівська Лавра стає визначним духовним центром, який щороку відвідувало десятки тисяч
прочан з усіх куточків краю.
За німецької окупації життя монахів перебувало під постійною загрозою як через зв’язки з українськими
партизанами, так і через переховування єврейських дітей. На щастя, німецький терор оминув Лавру.
З приходом радянської влади наступила чергова хвиля жорстоких антиукраїнських репресій. Після
львівського псевдо-собору 8-10 березня 1946 року, на якому було офіційно ліквідовано Українську Греко-
Католицьку Церкву в СРСР, комуністи приступили до поступової ліквідації Свято-Успенської лаври в
Уневі. Багато унівських монахів зазнали переслідувань, арештів та репресій.
5 червня 1947 року арештували архимандрита Унівської лаври Климентія Шептицького. Очевидно, аби
залякати іноків та мешканців села, його навмисне везли на відкритій вантажівці, між двома солдатами з
демонстративно наставленою зброєю. 78-милітньому старцю-архимандритові інкримінували “активну
антирадянську діяльність та укриття контрреволюційних банд українських націоналістів” і присудили 8
років тюрми. 1 червня 1951 року архимандрит Климентій помер мученицькою смертю на засланні в Росії,
у Владімірській в’язниці. Сьогодні він проголошений Церквою Блаженним.
У вересні 1950 року оперативна група МДБ влаштувала в обителі повальний обшук. Молодших ченців
вантажною машиною вивезено за межі села і залишено при дорозі. Частину бібліотеки, давні картини та
інші монастирські цінності конфісковано.
Таким чином радянською владою було ліквідовано останній діючий монастир в Галичині.
У приміщеннях монастиря відкрили будинок для інвалідів, перепрофільований згодом на
психоневрологічний інтернат. Церкву перетворили на клуб. Частину іконостасу – шедевру ХVІІІ ст.,
експонати монастирського музею та частину монастирської бібліотеки спалили, а фрески замалювали
олійними фарбами.
Проте з Божого Провидіння формально ліквідований світською владою монастир все ж нелегально
продовжував існувати в підпіллі, зберігаючи молитву і чернечу спільноту. Кожного року на празник
Успення Богородиці до Унева приходили, приїжджали люди зі всієї Галичини. Комуністично-
комсомольські активісти постійно намагалися блокувати прочанам навіть доступ до чудотворного
джерела.
Відновлення Унівської Лаври відбулося разом з воскресінням української державности та розпадом
радянської системи. У 1991 році доведена атеїстичною владою до плачевного стану обитель переходить до
рук своїх законних володільців. Монахи повертаються до монастиря, лунають дзвони і в церкві знову
проголошуються молитви та піснеспіви.
Іноки безнастанно дбають про величавість, красу, обрядову точність та святість церковних богослужень.
Молитва завжди була і залишається головним заняттям монахів. Адже молитвою чернець спілкується з
Богом, зростаючи в святості. Через молитву, піст, богомисліє, покаяння монах стяжає благодать Святого
Духа, яка вдосконалює істинного подвижника в любові до Бога та ближніх – це основа чернечого подвигу.
На сьогодні у відновленій Святоуспенській Унівській лаврі проживає близько 40 монахів.
Продовжується реставрація церкви та монастирських будівель, доведених радянською владою до
плачевного стану.
Ченці працюють у господарській, мистецькій та науковій ділянках. Пасторальна діяльність унівської
братії поширюється не тільки на мешканців Унева, але й на чисельних паломників, десятки тисяч яких
щорічно прибувають до відродженого монастиря. Прочани приходять помолитись перед Унівською
чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, набрати святої водиці із цілющого джерела, духовно
відродитись через Сповідь та Євхаристію, релігійно збагатитись через участь у величавих богослуженнях.
Найбільші прощі відбуваються двічі на рік: молодіжна проща на празник Унівської чудотворної ікони
(третя неділя травня) та на храмовий празник Успення Пресвятої Богородиці.
Свято-Успенській Унівській Лаврі належать вісім дочірніх монастирів. У Львові діють монастир св.
Обручника Йосифа, Свято-Йоанівська обитель та студійний дім для монахів при Львівській Духовній
Семінарії. На Львівщині ченці Студійського Уставу живуть у монастирях у місті Городку та в містечку
Підкамені. На Тернопільщині у відомому відпустовому місці в с. Зарваниця діє Свято-Троїцький монастир.
У Карпатах Івано-Франківської области є монастир св. пророка Іллі в м. Яремчі-Дорі та скит св. Андрея в
урочищі Лужки біля с. Осмолода. У Києві діє монаша станиця. Постали чернечі осередки за кордоном:
Борисо-Глібський монастир у м. Полоцьку (Білорусь) та місійна станиця у Висовій (Польща).
Свято-Успенська Унівська Лавра на сьогодні знову стала одним із найбільших паломницьких центрів
Західної України.
Щоденні молитви
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).
Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Молитва до Святого Духа

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю,
прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Трисвяте
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Славослов’я
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва до Пресвятої Тройці

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий,
посіти і зціли немочі наші Імени Твого ради.
Господи, помилуй (3) Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господня молитва
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля
Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми
прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12). Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Поклін Ісусові Христові

Прийдіте, поклонімся цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй, і по множеству щедрот Твоїх очисти беззаконня моє.
Найпаче обмий мене з беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю і гріх мій є завжди передо мною.
Проти Тебе єдиного я згрішив і перед Тобою зло вчинив, то і правий ти в словах твоїх і переможеш, коли
будеш судити.
Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах родила мене мати моя.
Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.
Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу.
Дай мені почути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої очисти.
Серце чисте утвори в мені, Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Верни мені радість спасення Твого і духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої, і нечестиві до Тебе навернуться.
Ізбав мене від вини крови, Боже, Боже спасення мого, і язик мій радісно прославить справедливість
Твою.
Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу Твою.
Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові – дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимські.
Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар твій тельців.
Символ віри
Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками;
світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що
через Нього все сталося.
Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви,
і стався чоловіком.
І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з
писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих,
а Його царству не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця (і Сина) ісходить, що з Отцем і Сином
рівнопокланяємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську Церкву.
Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.
Очікую воскресення мертвих і життя будучого віку. Амінь.
Покаянна молитва
Ослаби, прости, відпусти, Боже, прогрішення наші, вольні і невольні, що в слові і в ділі, свідомі і
несвідомі, що в думці й у помислі, що вдень і вночі – все нам прости, бо Ти благий і чоловіколюбець.
Молитви до Пресвятої Богоматері

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жонами і
благословенний плід утроби Твоєї, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.
Достойно є воістину величати блаженною Тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір
Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово
породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід
ізбав нас, єдина чиста і благословенна.
Преславна приснодіво Богородице, прийми молитви наші і донеси їх Синові Твоєму і Богові нашому,
щоб спас задля Тебе душі наші.
Молитва до ангелів
Всі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас, грішних.
Молитва до всіх святих

Святі славні і всехвальні апостоли, пророки, мученики і всі святі, моліть Бога за нас, грішних.
Величання Пресвятої Тройці

Уповання нам – Отець, прибіжище наше – Син, і покровитель нам – Дух Святий. Тройце Свята, Боже
наш, слава тобі.
Митарева молитва
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).

Покаяння-Сповідь
Тайна покаяння – це велике таїнство божої любові й милосердя до грішника. Бо коли ми, обмиті з наших
гріхів у хрещенні та обдаровані освячуючою божою ласкою, знову чинимо зі злоби чи немочі гріхи,
Господь не відкидає нас і не відвертається, але готовий знову нам кожночасно простити (див. Лк. 15, 12-
32). Але для одержання його прощення, треба мати біль душі за наші гріхи, покаятися і постановити жити
з Христом. Відтак визнаємо наші провини перед священиком і через його уста одержуємо прощення наших
гріхів. Це і є сповідь, яку встановив по своїм воскресенні Христос, кажучи до апостолів, а через них до
їхніх наслідників: “Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж задержите –
задержаться” (Ів. 20, 22-23).
Якщо б не було священика, можемо зробити в собі почування глибокого душевного болю та постанови
не губити божої благодаті і при найближчій нагоді ісповідати свої гріхи перед духовним отцем. А в наглім
смертельнім випадку треба пережити в серці глибокий жаль за свої провини і переблагати Бога, віддаючи
себе вповні в його руки, бо він справедливий суддя, але над усе – наш люблячий і милосердний Батько.
Приготування до сповіді
Що треба зробити, щоб наша сповідь була добра?
1. зробити іспит совісти;
2. збудити в собі жаль за гріхи;
3. постановити поправитися;
4. визнати гріхи перед священиком у сповіді;
5. відбути покуту, яку завдав сповідник.
Як. робимо іспит совісти?

У молитві до Святого Духа просимо за добре переведення іспиту совісти і за ласку доброї сповіді.
Опісля пригадуємо собі: коли ми відбули останню важну сповідь, чи не забули якого гріха і чи відбули
задану покуту.
Потім переходимо по черзі заповіді божі і церковні та різні роди гріхів, і застановляємося, чи ми не
провинилися проти котроїсь заповіді словом, ділом, думкою, або залишенням доброго діла. При тяжких
гріхах треба пригадати собі їх число, а якщо це неможливе, тоді бодай приблизно, як часто на тиждень, на
місяць, на рік ми їх допускалися. До того ж треба собі пригадати обставини, час, місце, ціль, а також особи
й середовище, серед якого ми гріх учинили, бо бувають такі обставини, що зміняють рід гріха, або з легкого
роблять гріх тяжкий.
Коли ми пригадали собі всі гріхи, тоді збуджуємо в душі щирий жаль за них і постанову поправи, а
відтак можемо вже приступити до сповіді.
Чи іспит совісти робимо тільки перед сповіддю?

Добрий християнин робить іспит совісти щовечора, поки піде на спочинок, бо кожної хвилини треба
бути готовим на смерть. Такий вечірній іспит совісти показує нам правдивий образ нашої душі і справжню
нашу вартість перед Богом.
Що значить жалувати за гріхи?

Жалувати за гріхи значить збудити в душі біль (не тільки казати словами), що ми Бога зневажили, і
відчути обридження до своїх гріхів. Досконалий жаль походить з любови до Бога, що його ми зневажали,
і до Ісуса Христа, якого своїм гріхом ми розпинаємо, як каже св. Павло. Жаль, однак, є недосконалий, коли
боліємо душею тільки тому, що ми через гріх втратили небо, а заслужили собі на пекло.
Чи сповідь є важна, якщо ми навмисно затаїли тяжкий гріх?

Така сповідь є неважна, і через неї допускаємося нового, дуже тяжкого гріха: святотатства.
Що робимо, коли ми забули визнати тяжкий гріх на сповіді?

У такім випадку сповідь є важна, і ми не маємо обов’язку її другий раз повторяти. Вистачає, як ми той
гріх визнаємо на нашій наступній сповіді.
Як часто сповідатися?
Маємо обов’язок принайменше раз на рік, або в небезпеці смерти, визнати на сповіді тяжкі гріхи, як
також бодай раз на рік, коло Великодня, чи то в годині смерти, прийняти святе причастя.
Поза тим Церква заохочує вірних, бо це для них дуже корисне, сповідатися більше разів, навіть і з
менших провин, званих повсякденними гріхами, і якомога частіше, а навіть щоденно, причащатися.
Чи маємо обов’язок сповідатися щоразу, коли приступаємо до святого причастя?

Не маємо обов’язку сповідатися перед кожним святим причастям, хіба що ми допустилися тяжкого гріха.
Взірець доброї сповіді

Молитва до Святого Духа
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю,
прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Молитви перед обрахунком совісти

Вселаскавий і преблагий Господи! Ти не хочеш смерти грішника, але хочеш, щоб він навернувся до тебе
і жив. Ти завжди готовий простити грішникові і прийняти його розкаяного до своєї ласки. І я, грішний
(грішна), хочу відкрити перед тобою своє серце.
Як блудний син, обтяжений всякими гріхами, приходжу покірно і з повним жалем до найліпшого Отця,
і прошу:
“Отче, милостивий будь мені, грішному (грішній). Я згрішив, Господи, перед тобою, і не гідний (гідна)
зватися сином твоїм (дочкою твоєю). Согрішив (согрішила) я, Господи, прийми мене, що каюся”.
Подай мені, Господи, свою ласку, просвіти мій розум, щоб я бачив (бачила) мої гріхи; розбуди в серці
правдивий жаль і допоможи мені щиро висповідатися.
Духу Святий, пошли мені благодать з висот і просвіти мій розум, щоб я всі мої гріхи спізнав (спізнала).
Поруш моє серце, щоб я щиро жалував (жалувала) за них і укріпи мою волю, щоб я своє життя направив
(направила) і одиноко тобі, Богу небесному, служив (служила).
Пресвятая Богородице, змилосердися надо мною і випроси мені правдиве розкаяння.
Іспит совісти
Пригадую собі, коли я останній раз сповідався (сповідалася) і чи не затаїв (затаїла) якогось гріха. Котрий
гріх затаїв і скільки разів? При кожнім тяжкім грісі пригадую собі, скільки разів я допустився його.
1-ша божа заповідь: Нехай не буде в тебе чужих богів.
Чи сумнівався (сумнівалася) в правдах віри і такі сумніви творив перед кимсь іншим? Стидався відверто
визнавати свою віру? Мовчав, коли хтось говорив проти Церкви і віри? Занедбував молитви? Як поводився
під час богослуження? Належав до атеїстичних організацій?
2-га божа заповідь: Не взивай намарне Імени Бога.
Чи вимовляв без пошани Ім’я Бога або святих? Кляв? Насміхався з релігійних обрядів? Вживав святих
слів до жартів? Присягав криво? Нищив священні, церковні речі?
3-тя божа заповідь: Пам’ятай день святий святкувати.
Чи опускав Службу Божу в неділі і свята? Як часто? Працював тяжко в неділі або свята без конечної
потреби? Занедбував краще пізнати правди християнської віри?
4-та божа заповідь: Шануй батька твого і матір твою.
Чи зневажав своїх батьків, родичів, учителів та настоятелів, смутив їх, був їм неслухняний, невдячний?
Бажав їм злого, говорив зле про них, чинив їм кривду?
5-та божа заповідь: Не вбивай.
Чи вдіяв комусь шкоду в здоров’ю, брав участь у бійці, розбуджував ненависть, бажав комусь зла,
проклинав, був мстивий? Давав комусь соблазнь, намовляв до гріха? Уживав наркотики або давав їх
комусь? Вкоїла аборт або причинився до нього?
6-та і 9-та божі заповіді: Не чужолож. Не пожадай жінки ближнього твого.
Чи любувався в нечистих думках, оглядав непристойні образки? Говорив сороміцькі слова? Чи при
дітях? Учинив безстидні діла, сам чи з кимсь, і як часто? Приставав з безсоромними людьми? Читав
неморальні книжки? Розбив комусь подружжя? Був у домі розпусти? Сумлінно сповняв свої подружні
обов’язки?
7-ма і 10-та божі заповіді: Не кради. Не пожадай нічого, що є власністю твого ближнього.
Чи вкрав щось? Ошукав когось? Робив легкодушно довги, витрачав гроші на непотрібні речі? Завидував
комусь? Скривдив когось? Направив заподіяну шкоду, віддав позичену або знайдену річ? Вкоїв якусь
несправедливість?
8-ма божа заповідь: Не свідчи ложно на ближнього.
Чи говорив неправду, виявляв без потреби чужі хиби? Посуджував несправедливо? Обмовляв, брав
участь у сплетні? Виявив чужу тайну, образив кого?
Церковні заповіді:
Чи ламав піст? Опускав молитву? Пропустив великодню сповідь або святе причастя? Брав участь у
гучних забавах у забороненім часі? Читав злі і пусті книжки, часописи; давав їх іншим читати?
Головні гріхи:
Чи був гордий, захланний? Понижував інших? Радів з чиєїсь шкоди або нещастя? Був п’яний? Гнівався?
Був лінивий?
Жаль і постанова поправитися
Господи, Ісусе Христе, Спасителю мій! Прости мені мої гріхи. У своїй безконечній доброті ти сказав,
що не хочеш смерти грішника, але чекаєш, щоб він навернувся і жив. Ти, Милосердний, не хочеш моєї
загибелі і кожним словом своєї божественної науки кличеш мене до спасення. Прийми ж моє щире каяття,
бо з цілого серця жалую за свої гріхи і гиджуся ними.
Сповідь
Роблю знак хреста і вітаю отця-сповідника словами: Слава Ісусу Христу!
Останній раз сповідався (сповідалася) [кажу коли]. Зневажив (зневажила) Бога такими гріхами... Вичисляю
гріхи, так як я їх собі пригадав (пригадала) в іспиті совісти.
Відтак кажу: Жалую з цілого серця, що, я своїми гріхами зневажив (зневажила) Бога.
Священик подає мені науку і завдає покуту. Відтак подає мені розрішення, а я, хрестячись, молюся:
Без числа нагрішив (нагрішила) я. Господи, прости мені.
Коли священик уже дав розрішення, роблю знак хреста і, дякуючи, відходжу та відбуваю покуту.
Молитви по сповіді
Безконечно милосердний Господи, дякую тобі з цілого серця, що ти простив мені мої гріхи і очистив
мою душу. Допоможи мені, Господи, щоб я назавжди став (стала) твоєю доброю й вірною дитиною. На
майбутнє постановляю не грішити та уникати всього, що мене доводить до злого.
Дякую тобі, найдорожчий Спасителю, що ти установив святу тайну покаяння для нещасних грішників.
Відтепер хочу радо й вірно тобі служити, сумлінно виконувати всі мої обов’язки, поборювати спокуси до
гріха та опановувати всі пристрасті.
Навчи мене, Господи Ісусе, гаряче бажати і охоче виконувати все те, що тобі є миле. Пошли мені ясне
пізнання того, чого від мене жадаєш, і зміцни волю й силу все те виконувати. Захорони моє серце перед
спокусами і навчи мене пізнати твою волю і вірно сповняти її в моєму житті. Господи Ісусе Христе,
умилосердися надо мною.
Пречиста Діво, Богородице, Маріє. Поможи мені якнайкраще виконувати Божу волю, так як ти це
робила. Будь моєю заступницею перед Богом.
Покаянні молитви з Канону св. Андрея Критського

1. Іди, окаянна душе моя, зі своїм тілом: сповідайся Творцеві твоєму і принеси Богові в розкаянні сльози.
2. Отче! Змалку переступаю твої заповіді, і в гріхах та в лінощах проминуло життя моє. Тому кличу до
тебе: Поможи мені своєю ласкою бодай тепер підвестись із моїх гріхів.
3. Подай мені, Спасе, руку, як колись Петрові, і виведи мене, Боже, з гріховної безодні. Ласку й
милосердя своє подай мені, за молитвами Пречистої Матері, що родила тебе в чистоті, і всіх святих.
4. Мене, що припав духом перед дверми твого милосердя, Спасе, не відкинь, як непотрібного слугу, у
вічну погибіль, але перед смертю ще даруй, Чоловіколюбче, прощення моїх гріхів.
5. Агнче Божий, що зняв гріхи зі всіх людей! Здійми і з мене великий тягар моїх прогрішень і, як
милосердний, даруй мені сльози покаяння.
6. Ти, судде й серцевідче мій, що маєш знову прийти з ангелами судити ввесь світ, поглянь милостивим
оком на мене. І хоч я більше згрішив (згрішила), ніж усяка інша людина, не відкинь, а помилуй мене,
Господи. Амінь.
Пресвята Євхаристія
Наша душа живе Божою благодаттю. Як видиму таїнственну піддержку для того життя лишив нам
Христос надприродну поживу – його тіло і кров під видами хліба й вина. Це – Пресвята Євхаристія.
Христос установив це таїнство на останній, тайній вечері, словами: “Це – моє тіло, що за вас дається...
Ця чаша – новий завіт у моїй крові, що за вас проливається”. І додав: “Чиніть це на мій спомин” (Лк. 22,
19-20). Тим, хто так чинитиме, Ісус обіцяв: “Хто їсть моє тіло і п’є мою кров, має життя вічне, і я воскрешу
його в останній день” (Ів. 6, 54). Цю божественну поживу одержуємо на святій Літургії у святому
причастю.
Пресвята Євхаристія – це осередок нашого духовного життя і життя Церкви; це знак нашої злуки з Богом.
Молитви перед святим причастям

Молитва Івана Золотоустого
Господи, Боже наш, знаю, що я негідний (негідна) і неприготований (неприготована), щоб міг ти
достойно ввійти під покрівлю дому душі моєї, бо вся вона – пуста й упала, і не маєш у мені гідного місця.
Однак молю тебе, Ісусе:
як ти, зійшовши з висоти небесної, понизив себе задля нас – так знизись і сьогодні до мене, негідного
(негідної);
як ти зволив замешкати у вертепі, в яслах нерозумних звірят – так увійди, Ісусе, до мого оскверненого
тіла і поселися в моїй недостойній тебе душі;
як ти, Ісусе, увійшов до дому Симона прокаженого і не відказався вечеряти з грішниками – так увійди
милостиво в дім, хоч грішної, але розкаяної моєї душі.
Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення, з безначальним твоїм Отцем, і з пресвятим, і благим,
і животворящим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Інша молитва
Господи Ісусе Христе, Боже мій, ослаб, відпусти, очисти і прости мені, грішному й недостойному рабові
твоєму (грішній і недостойній рабі твоїй) гріхи й беззаконня мої, що ними від молодости моєї аж до
нинішнього дня й години я зневажив (зневажила) тебе – чи свідомо, чи несвідомо, словом, чи ділом, чи
думкою, і всіма моїми почуваннями.
І молитвами пречистої приснодіви Марії, Матері твоєї, що безсіменно породила тебе, єдиної надії й
заступниці спасення мого, сподоби мене без осудження причаститися пречистих, безсмертних,
животворящих і страшних твоїх таїнств, на відпущення гріхів і життя вічне, на освячення, і просвічення, і
кріпость, і вилічення, і здоров’я душі і тіла, і на знищення й цілковите затрачення моїх помислів і думок, і
намірів, і плянів, і грішних нічних мрій, темних і злих духів.
Бо твоє є царство, і сила, і слава, з Отцем і Святим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Івана Дамаскина

Перед дверима храму твого стою і від страшних мислей не визволяюся. Але ти, Христе Боже, що митаря
виправдав, і хананеянку помилував, і розбійникові двері раю відчинив, відкрий і мені милосердя
чоловіколюбія твого, і прийми мене, як блудницю і кровоточиву. Бо одна, доторкнувшись до краю одежі
твоєї, зараз зцілення прийняла; а друга, обнявши твої ноги, відпущення гріхів одержала. Я ж нещасний
(нещасна), що насмілився (насмілилася) все твоє тіло прийняти, нехай не буду опалений (опалена). Але
прийми мене, як і їх, і просвіти мої душевні почуття, спаливши мої гріховні провини, молитвами
Пречистої, що безсіменно породила тебе, і сил небесних, бо ти благословенний єси на віки віків. Амінь.
Молитва до Пресвятої Богородиці

Добра й благословенна Кормителько життя нашого, Пресвята Богородице! Ти, що зродила
благословенний плід, який кормить і кріпить серця вірних хлібом життя і радує вином покаяння –
допоможи мені цю правдиву безсмертну поживу й напиток тіла і крови Сина твого і Бога нашого достойно
прийняти та його благодаттю і славою зростати, прославляючи його і тебе з ним повіки. Амінь.
Молитви по святім причастю

Коли гідно запричастишся животворящих таїнственних дарів, заспівай зараз з радости, вельми
благодари і оце тепло з душі говори Богу:
Слава тобі, Боже. Слава тобі, Боже. Слава тобі, Боже.
Благодарю тебе, Господи Боже мій, що ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути
причасником (причасницею) твоїх святощів. Благодарю тебе, що ти сподобив мене, недостойного
(недостойну), причаститися твоїх пречистих і небесних дарів.
Але, Владико Чоловіколюбче, ти, що ради нас умер і воскрес та дарував нам ці страшні й животворящі
таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, – дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла,
на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру
непостидну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержування твоїх заповідей, на збільшення
твоєї божественної благодаті і на присвоїння твого царства, щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у
твоїй святості, завжди пам’ятав (пам’ятала) про твою благодать і вже жив (жила) не для себе, але для тебе,
нашого Владики й доброчинця, і так, відійшовши з цього життя в надії на життя вічне, досягнув
(досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода
тих, що оглядають невимовну красоту твого обличчя.
Бо ти єси істинне прагнення і несказанна радість тих, що тебе люблять, Христе, Боже наш, і тебе оспівує
все сотворіння на віки. Амінь.
Молитва Василія Великого

Владико, Христе Боже, царю віків і творче всього, благодарю тебе за всі блага, якими ти мене обдарував,
і за причастя твоїх пречистих і животворящих таїнств. Тому благаю тебе, благий і чоловіколюбче:
Охорони мене під твоїм покровом і в тіні крил твоїх та обдаруй мене чистою совістю, щоб я аж до мого
останнього віддиху достойно причащався (причащалася) твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя
вічне.
Бо ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом,
нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Івана Золотоустого

Таїнственно удостоївшись бути причасником твого пречистого тіла і чесної крови, оспівую і
благословлю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння твої, Господи, нині і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Молитва Івана Дамаскина

Боже, Боже мій, непостоянний і невидимий вогню, ти, що чиниш ангелів своїх вогнем горющим, ти, що
в твоїй несказанній любові передав мені на поживу твоє божественне тіло і прийняв мене за причасника
свого божества, ради прийняття твого пречистого тіла і чесної крови!
Проникни усе моє тіло і дух, крізь мої кості і мозки! Гріхи мої спали, душу мою просвіти і ум мій
проясни! Тіло освяти і обитель в мені сотвори разом із благословенним твоїм Отцем і всесвятим Духом,
щоб і я був (була) у тобі завжди, заради молитов твоєї пречистої Матері і всіх святих твоїх. Амінь.
Молитва Симеона Метафраста

Господи, ти добровільно дав мені своє тіло на поживу. Ти – вогонь, що палиш недостойних, не спали
мене, мій Творче, але пройди крізь мої члени, мої суглоби, нутро, серце. Спали терня моїх провин, душу
освяти, думки очисти, суглоби разом з кістьми зміцни, мої чуття просвіти. Всього (всю) мене наповни
страхом твоїм.
Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і
прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Духа твого єдиного, а ніколи оселею
гріха, щоб, по причастю, від мене, як від дому твого і як від вогню, втікали лиходій усякий і всяка недоля.
На заступників перед тобою кличу всіх святих, чини безплотних, предтечу твого, апостолів премудрих,
а з ними і Матір твою пренепорочну, чисту. Молитви їх прийми, Христе мій милосердний, і сином
(дочкою) світла слугу твого (слугиню твою) вчини. Ти бо, благий, єдиний єси, і освячення наше, і світлість,
і тобі, Богові і Владиці, належно славу всі возсилаємо повсякдень. Амінь.
Інша молитва
Господи, Ісусе Христе, Боже наш! Нехай твоє святе тіло буде мені на життя вічне і твоя чесна кров на
відпущення гріхів! А оце благодарення нехай буде мені на радість, здоров’я і потіху. На твоєму ж
страшному і другому пришестю сподоби мене, грішного (грішну), достойним (достойною) станути
праворуч слави твоєї, молитвами твоєї пречистої Матері і всіх святих.

Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, прибіжище, потіхо і
радосте моя!
Благодарю тебе, що ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею)
пречистого тіла і чесної крови Сина твого.
Але ти, що породила істинне світло, просвіти духові очі мого серця. Ти, що породила джерело безсмертя,
оживи мене, умертвленого (умертвлену) гріхом. Ти, милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене, і
дай мені говіння й сокрушення в серці моїм, і смирення в мислях моїх, і визволення з полону думок моїх.
І сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих таїнств на зцілення
душі і тіла. Дай мені теж сльози покаяння і сповіді, щоб я величав і славив (величала і славила) тебе по всі
дні мого життя, бо ти благословенна і препрославлена на віки. Амінь.
Акафіст
Акафіст (несідальна пісня) – це велика літургічна поема, яку служать стоячи. В Україні акафісти дуже
популярні, їх співають у церкві, а часто читають і приватно, як особисту молитву.
Твір складається з 12 пісень, кожна пісня – з кондака й ікоса; разом – 24 вірші. Кожний кондак та ікос
починається на наступну літеру грецького алфавіту, який має 24 букви.
Перша частина акафісту – історичний переспів життя Ісуса Христа, Матері Божої або святого.
Друга – догматична, повчальна – оспівує правди віри про цю особу.
Акафіст до Господа нашого Ісуса Христа
Кондак 1
Непереможний Владарю і Господи, ада переможцю, я, врятований від вічної смерти, похвалу виписую
тобі, творіння і раб твій, але ти, що маєш милосердя несказанне, від усяких бід визволи мене, що взиває:
Ісусе, Сину Божий, помилуй мене.
Ікос 1
Ангелів Творче і Господи сил небесних, оживи мій кволий розум і язик на прославу твого пресвятого
Імени, як колись ти оживив слух і язик глухому й недорікому, і той заговорив, ось так взиваючи:
Ісусе пречудний, ти подив для ангелів;

Ісусе всесильний, ти рятунок для прародичів;
Ісусе пресолодкий, ти хвала для патріярхів;
Ісусе преславний, ти потуга для володарів;
Ісусе улюблений, ти пророцтв усіх здійснення;

Ісусе предивний, ти для мучеників сила;
Ісусе претихий, ти для монахів радість;
Ісусе премилостивий, ти для священиків насолода;
Ісусе премилосердний, ти для посників витривалість;

Ісусе пресолодкий, ти для побожних потіха;
Ісусе пречистий, ти для дівственних чистота;
Ісусе предвічний, ти для грішників спасення.
Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!
Кондак 2
Побачивши в гірких сльозах вдовицю, ти змилосердився над нею, Господи, та її сина, що несли до гробу,
воскресив; тож зглянься й наді мною, Чоловіколюбче, і душу мою, гріхами вбиту, воскреси, бо вона взиває:
Алилуя!
Ікос 2
Тайну незбагненну збагнути бажаючи, Пилип сказав: “Господи, покажи нам Отця”. А ти йому на те:
“Так довго пробув ти зі мною та й ще не пізнав, що Отець у мені, а я в Отці?” Тож, недослідимий, і я зі
страхом взиваю до тебе:
Ісусе, Боже предвічний;

Ісусе, царю пресильний;
Ісусе, Владико довготерпеливий;
Ісусе, Спасе премилостивий;
Ісусе, хоронителю мій предобрий;

Ісусе, очисти мене з гріхів;
Ісусе, прости мені злочини мої;
Ісусе, даруй мені провини мої;
Ісусе, надіє моя, не опусти мене;

Ісусе, помоче моя, не відкинь мене;
Ісусе, Творче мій, не забудь мене;
Ісусе, пастирю мій, не дай заблукати мені.
Кондак 3
Силою всевишньою, Ісусе, ти обгорнув апостолів, що перебували в Єрусалимі; І мене, позбавленого
добрих діл, обгорни теплотою твого Святого Духа та дозволь співати тобі з любов’ю: Алилуя!
Ікос 3
Маючи великі скарби милосердя, ти кликав до себе, Ісусе, митарів, і грішників, і поган; не погорди ж
мною, що так дуже до них подібний, та, як миро дорогоцінне, прийми оцю пісню:
Ісусе, сило непереможна;

Ісусе, милосте безмежна;
Ісусе, красото пресвітла;
Ісусе, любове невимовна;
Ісусе, Сину Бога живого;

Ісусе, помилуй мене, грішного;
Ісусе, вислухай мене, в пороках зачатого;
Ісусе, очисти мене, у гріхах народженого;
Ісусе, навчи мене нікчемного;

Ісусе, просвіти мене темного;
Ісусе, очисти мене оскверненого;
Ісусе, випровадь з манівців мене, заблуканого.
Кондак 4
Бурею глибоких сумнівів охоплений, став Петро потопати, але, побачивши тебе, Ісусе, як у людській
подобі ти йдеш по воді, пізнав у тобі правдивого Бога і, врятований твоєю рукою, промовив: Алилуя!
Ікос 4
Почув сліпий, що ти, Господи, ідеш попри нього дорогою, і став благати тебе: Ісусе, Сину Давидів,
помилуй мене! І ти прикликав його до себе і відкрив йому очі; просвіти ж милістю своєю духовні очі серця
мого і цілого мене просвіти, бо взиваю до тебе й мовлю:
Ісусе, висот небесних Творче;

Ісусе, людей відкупителю;
Ісусе, пекельних сил переможцю;
Ісусе, всякого сотворіння прикрасителю;
Ісусе, душі моєї утішителю;

Ісусе, ума мого просвітителю;
Ісусе, серця мого радосте;
Ісусе, тіла мого здоров’я;
Ісусе, Спасе мій, спаси мене;

Ісусе, світло моє, просвіти мене;
Ісусе, від усяких мук звільни мене;
Ісусе, спаси мене негідного.
Кондак. 5
Богоплинною твоєю кров’ю ти нас відкупив колись, Ісусе, від законного прокляття, тож вирятуй із тенет,
що в них заплутує диявол пристрастями тілесними, приманами облудними і оспалістю погубною, нас, що
співаємо тобі: Алилуя!
Ікос 5
Коли діти єврейські побачили в людській постаті того, хто рукою своєю сотворив чоловіка, і пізнали в
ньому Господа, галузками зеленими хвалу йому віддати поспішили, співаючи: Осанна! А ми пісню тобі
приносимо, взиваючи:
Ісусе, Боже правдивий;

Ісусе, Сину Давидів;
Ісусе, царю преславний;
Ісусе, агнче непорочний;
Ісусе, пастирю предивний;

Ісусе, хоронителю в дитинстві моїм;
Ісусе, опікуне в юності моїй;
Ісусе, похвало в старості моїй;
Ісусе, надіє в смерті моїй;

Ісусе, життя по смерті моїй;
Ісусе, розрадо моя на суді твоїм;
Ісусе, ти прагнення моє, не застидай мене тоді.
Кондак. 6
Здійснюючи пророцтва і слова богонатхненних вістунів, ти з’явився на землі, Ісусе, і, хоч невмістимий,
ти примістився і жив між людьми, і всі терпіння наші на себе взяв. Тож ми, уздоровлені ранами твоїми,
навчилися співати: Алилуя!
Ікос 6
Освітило всесвіт світло твоєї правди і розвіяло диявольську облуду, бо божища поганські, Спасе наш,
не встоялися перед силою твоєю, і попадали; а ми, доступивши спасення, взиваємо до тебе:
Ісусе, ти правда, що облуду проганяє;

Ісусе, ти світло, що від усякого світла ясніше;
Ісусе, ти цар, що силу всіх перемагаєш;
Ісусе, Боже всемилостивий;
Ісусе, ти хліб живий, насити мене голодного;

Ісусе, ти джерело розуму, напій мене спрагненого;
Ісусе, ти вбрання весільне, вбери мене тлінного;
Ісусе, покрове радости, покрий мене негідного;
Ісусе, подателю просящим, дай і мені сльози за мої гріхи;

Ісусе, ти здобуток для всіх, що тебе шукають, здобудь і мою душу;
Ісусе, ти відчиняєш тим, що стукають, відчини й моє серце окаянне;
Ісусе, відкупителю грішників, очисти мене з гріхів моїх.
Кондак 7
Маючи відкрити тайну, споконвіку приховану, ти дав себе вести, Ісусе, як та овечка на заріз і як ягня,
що під руками стрижія мовкне; але як Бог ти з мертвих воскрес, і в славі на небо вознісся, і підніс із собою
всіх нас, що співаємо: Алилуя!
Ікос 7
Дивний твір показав Творець, коли прийшов між нас, божественно втілений від Діви; з гробу воскрес
без нарушення печаті і до апостолів через замкнені двері з тілом увійшов; тож, подивляючи це, співаємо:
Ісусе, Слово невимовне;

Ісусе, Слово неспоглядне;
Ісусе, сило недосяжна;
Ісусе, мудросте незглибима;
Ісусе, божество незбагненне;

Ісусе, державо безмірна;
Ісусе, царство непереможне;
Ісусе, володарство безконечне;
Ісусе, потуго найвища;
Ісусе, власте віковічна;
Ісусе, Творче мій, уласкав мене;
Ісусе, Спасе мій, спаси мене.
Кондак 8
Бачачи, як чудодивно Бог вочоловічився, віддалімся від марного світу і думками звернімся до
божественного, бож на те Бог зійшов на землю, щоб і нас до неба піднести, і ми йому співаємо: Алилуя!
Ікос 8
Увесь був на землі, але й неба не покинув був безмірний Бог, коли за нас добровільно страждав і смертю
своєю нашу смерть умертвив, а воскресенням своїм життя дарував усім, що співають:
Ісусе, ти насолода серця;

Ісусе, ти кріпость тіла;
Ісусе, ти світлість духа;
Ісусе, ти бистрота розуму;
Ісусе, ти радість совісти;

Ісусе, ти надія певна;
Ісусе, ти пам’ять віковічна;
Ісусе, ти похвала найвища;
Ісусе, ти слава моя велична;

Ісусе, ти прагнення моє, не відкинь мене;
Ісусе, пастирю мій, віднайди мене заблуканого;
Ісусе, Спасе мій, спаси мене.
Кондак 9
Усі ангельські сили безнастанно прославляють у небі пресвяте Ім’я твоє, Ісусе, співаючи: Свят, свят,
свят. А ми, грішні на землі, тлінними устами співаємо: Алилуя!
Ікос 9
Бачимо, що промовці велемовні, наче риби, німі перед тобою, Ісусе, Спасе наш, бо неспроможні
пояснити, як то ти воднораз і Бог, і чоловік правдивий. А ми, подивляючи це таїнство, з вірою взиваємо:
Ісусе, Боже предвічний;

Ісусе, царю над царями;
Ісусе, володарю над володарями;
Ісусе, судде живих і мертвих;
Ісусе, надіє безнадійних;

Ісусе, потіхо засмучених;
Ісусе, славо вбогих;
Ісусе, не осуди мене за вчинки мої;
Ісусе, по милості твоїй очисти мене;

Ісусе, віджени оспалість від мене;
Ісусе, просвіти мої думки сердечні;
Ісусе, дай мені пам’ятати про смерть.

Кондак 10
Світ спасти бажаючи, прийшов ти, Сходе від усіх сходів сонця, до темного заходу єства нашого та й
упокорився аж до смерти: тому Ім’я твоє прославилося понад усяке ім’я, та й від усіх колін небесних і
земних ти чуєш: Алилуя!
Ікос 10
Предвічний царю, Утішителю, Христе правдивий, очисти нас від усякої скверни, як ти був очистив
десять прокажених, і оздорови нас, як ти був оздоровив грошолюбну душу митаря Закхея, щоб ми покірно
взивали до тебе:
Ісусе, скарбе нетлінний;

Ісусе, багатство незліченне;
Ісусе, поживо живлюща;
Ісусе, напитку невичерпний;
Ісусе, убогих одіння;

Ісусе, вдовиць обороно;
Ісусе, сирітський захисте;
Ісусе, працюючих помоче;
Ісусе, подорожніх провідниче;

Ісусе, мореплавців керманичу;
Ісусе, затишку серед бурі;
Ісусе, Боже, піднеси мене з упадку.
Кондак 11
Пісню благальну приношу тобі я, негідний, і, як ханаанка, взиваю до тебе: Ісусе, помилуй мене! Це ж не
дочка, а тіло моє пристрастями люто шаліє і паліє жадобою: тож оздорови мене, що співає тобі: Алилуя!
Ікос 11
Світлодайного світильника для тих, що в темряві незнання перебувають, спершу Павло переслідував
тебе, але, почувши твій голос богомудрий, умить просвітився душевно; просвіти ж так само темні очі душі
моєї, бо взиваю до тебе:
Ісусе, царю мій всесильний;

Ісусе, Боже мій всемогутній;
Ісусе, Господи мій пребезсмертний;
Ісусе, Творче мій преславний;
Ісусе, наставниче мій предобрий;

Ісусе, пастирю мій прещедрий;
Ісусе, Владико мій премилостивий;
Ісусе, Спасе мій премилосердний;
Ісусе, просвіти почування мої, притемнені пристрастями;

Ісусе, оздорови тіло моє, гріхами оструплене;
Ісусе, очисти розум мій від помислів марних;
Ісусе, захорони серце моє від пожадань нечистих.
Кондак 12
Обдаруй ласкою мене, Ісусе, усіх довгів простителю; і прийми мене каянника, як прийняв ти Петра, що
відрікся був тебе, і приклич мене оспалого, як колись ти прикликав Павла, що переслідував тебе, і вислухай
мене, що співає тобі: Алилуя!
Ікос 12
Оспівуючи твоє вочоловічення, величаємо тебе всі і віримо разом з Томою, що ти є Господь і Бог, що з
Отцем царюєш і що будеш судити живих і мертвих. Отоді дозволь мені стати по твоїй правиці, бо я взиваю
до тебе:
Ісусе, царю предвічний, помилуй мене;

Ісусе, квіте запашний, пахощами твоїми наповни мене;
Ісусе, теплото премила, огрій мене;
Ісусе, святине відвічна, освяти мене;
Ісусе, ризо світла, прикраси мене;

Ісусе, перлино дорогоцінна, осіяй мене;
Ісусе, самоцвіте коштовний, опромінь мене;
Ісусе, сонце правди, освіти мене;
Ісусе, світло пресвяте, осяй мене;

Ісусе, від немочі тіла і духа вирятуй мене;
Ісусе, з рук ворожих визволь мене;
Ісусе, від огню невгасимого та від інших мук вічних звільни мене.
Кондак 13
О, пресолодкий і всещедрий Ісусе, прийми нині оцю маленьку молитву нашу, так як ти прийняв дві
вдовині лепти, та й охорони людей твоїх від ворогів видимих і невидимих, від наїзду чужинців, від недуг
і голоду, від усякої журби і рани смертельної та звільни від прийдешньої муки всіх, що співають тобі:
Алилуя!
Відтак повторюємо 1-ий ікос і 1-ий кондак.
Молитва до Господа нашого Ісуса Христа

Тобі, Господи, єдиному благому, незлопам’ятному, ісповідую гріхи мої. До тебе припадаю,
недостойний, співаючи: Согрішив я, Господи, согрішив, і недостойний я споглянути на висоту небесну
через множество неправд моїх.
Але, Господи, даруй мені сльози умилення, єдиний благий і милостивий, щоб ними я умолив тебе і
очистився перед кінцем від усякого гріха. Страшне бо і грізне місце маю пройти, коли розлучуся з тілом,
і стріне мене множество мрячних і нелюдських демонів, і ніхто не поспішить на поміч і не збавить.
Тому припадаю до твоєї благости – не передай мене кривдникам, щоб не похвалилися мною вороги мої,
благий Господи, і щоб не сказали: Прийшов ти до рук наших і нам ти переданий. Ні, Господи, не забудь
щедрот твоїх, і не воздай мені за беззаконнями моїми, і не відверни лиця твого від мене. Але радше ти,
Господи, накажи мене милістю і щедротами, а ворог мій нехай не радіє мною, але погаси погрози його на
мене і знищ усе його діяння, і покажи мені до тебе путь бездоганну, благий Господи. Бо хоч я і згрішив, не
прибіг я до іншого лікаря і не простягнув руки моєї до чужого Бога.
Тож не відкинь моління мого, але вислухай мене твоєю благістю, і утверди моє серце страхом твоїм, і
нехай буде благодать твоя на мені, Господи, як вогонь, що палить у мені нечисті помисли.
Ти бо єси, Господи, світло більше всякого світла; радість більша всякої радости; успокоєння більше
всякого успокоєння, життя істинне і спасення, що триває на віки віків. Амінь.
Акафіст до Богородиці
Акафіст до Пресвятої Богородиці – це найстарша поема-гимн на честь Богоматері. Автор незнаний;
твір, отже, належить Церкві і постав, мабуть, у першій половині VI сторіччя. Це справді чудова поема,
перекладена на різні мови. Перших шість кондаків-ікосів – це історична частина про таїнство Марії,
нступних шість – це богословська призадума над правдами віри про Марію.
Кожний кондак (“коротка пісня”) закінчується окликом зі Старого Завіту: “Алилуя”, що значить:
“Хваліть Ягве-Господа”, “Слава Богові!”
Кожний ікос (“будова, добудова”, тобто доповнення до змісту кондака) – це немов вінок з великого
числа слів прослави Марії, по вступнім ствердженні про якийсь факт чи правду.
“Радуйся...!” – це немов вузол і увесь зміст того гимну радости. Грецьке слово “хайре” (“радуйся”)
означає поздоровлення: “вітай”, “будь поздоровлена”. Вислів “Радуйся, Невісто неневісная!” означає:
“Радуйся, що ти стала одруженою невістою, але подружжя не зазнала, оставшись невістою-дівою-
неторкненою”. Це вислів про велике таїнство Марії: вона у своїм подружжі – перед народженням Ісуса,
у часі його народження і по його народженні – була і осталася Дівою, Приснодівою.
Акафіст до Богородиці – це гимн прослави Діви Марії, це “подячна пісня” з коротким проханням (у 13-
ому кондаку). Поема знаменито побудована на святому Письмі, правдах віри і поетичних засобах, як теж
і на особистих переживаннях тих, що з вірою і захопленням співають цей гимн радости.
Акафіст до Пресвятої Богородиці
Кондак 1
Непереможній Владарці на честь перемоги ми, врятовані від лиха, благодарні пісні виписуємо тобі, раби
твої, Богородице. А ти, що маєш силу нездоланну, від усяких нас бід охорони, щоб звати тобі: Радуйся,
Невісто неневісная!
Ікос 1
Ангела відпоручника було зіслано з неба привітати Богородицю, та коли він побачив твоє втілення,
Господи, то, глибоко вражений, так промовив до неї своїм безтілесним голосом:
Радуйся, бо через тебе радість засяє;

Радуйся, бо через тебе прокляття щезне;
Радуйся, Адама з упадку піднесення;
Радуйся, Євиних сліз осушення;
Радуйся, висото для людського розуму недосяжна;

Радуйся, глибино і для ангельського розуму непроглядна;
Радуйся, бо ти стала престолом царя – Господа;
Радуйся, бо ти носиш того, хто все носить;
Радуйся, зоре досвітня, провіснице сонця;

Радуйся, лоно божественного втілення;
Радуйся, бо тобою сотворіння обновляється;
Радуйся, бо через тебе Творцеві поклоняємося.
Радуйся, Невісто неневісная!
Кондак 2
Бачачи себе чистою, Пресвята Діва рішучо відповіла Гавриїлові: Дивних слів твоїх душа моя
неспроможна збагнути, бо про яке зачаття в дівственному лоні ти можеш говорити, виголошуючи: Алилуя!
Ікос 2
Тайну незбагненну збагнути бажаючи запитала Діва божого посланця: Скажи мені, як з непорочного
лона дівичого може Син родитися? А він зі страхом відповів їй, кажучи:
Радуйся, в невимовну постанову божу втаємничена;

Радуйся, повірнице тайн, мовчанкою вкритих;
Радуйся, започаткування чудес Христових;
Радуйся, осново правд віри щодо нього;
Радуйся, драбино небесна, що Бог зійшов нею;

Радуйся, мосте, що сущих на землі ведеш до неба;
Радуйся, чудо для ангелів предивне;
Радуйся, поразко тяжка для диявола;
Радуйся, бо ти світло зродила пречудне;

Радуйся, бо ти не виявила нікому, як це сталося;
Радуйся, бо ти пізнання мудреців перевищуєш;
Радуйся, бо ти розум вірних просвічуєш.
Кондак 3
Сила Всевишнього обгорнула тоді непорочну Діву, і вона зачала, а плодотворне своє лоно вчинила немов
би родючою нивою для тих, що хочуть збирати плоди спасення, співаючи: Алилуя!
Ікос 3
Маючи Бога в лоні своєму, поспішає Діва до Єлисавети, а дитя тієї, як тільки почуло її привітання,
зраділо і заворушилось, і тим, наче піснями, Богородицю привітало:
Радуйся, галузко рослини нев’янýщої;

Радуйся, бо ти придбала плід безсмертний;
Радуйся, виховнице виховника чоловіколюбного;
Радуйся, бо ти породила дателя життя нашого;
Радуйся, ниво, родюща багатство милосердя;

Радуйся, трапезо, пребагата на дари помилування;
Радуйся, бо через тебе рай наново зацвів розкішно;
Радуйся, бо ти даєш душам пристановище;
Радуйся, приємне молитви кадило;

Радуйся, всього світу очищення;
Радуйся, благовоління боже для смертних людей;
Радуйся, довір’я смертних людей до Бога.
Кондак 4
Бурею глибоких сумнівів охоплений, збентежився праведний Йосиф і, знаючи тебе дівою, подумав, що
ти, непорочна, була кимсь зведена; але, пізнавши, що ти зачала від Духа Святого, промовив: Алилуя!
Ікос 4
Почули пастирі, як ангели величають Христа, що в людському тілі прийшов на світ, і поспішили до
нього, як до пастиря, а побачивши Бога, як те ягня непорочне, вигодуване в лоні Марії, привітали її
словами:
Радуйся, Мати ягнятка і пастиря;

Радуйся, кошаро овець духовних;
Радуйся, захисте від ворогів невидимих;
Радуйся, ключе, що райські двері відмикаєш;
Радуйся, бо небеса тішаться з землею;

Радуйся, бо земля веселиться з небесами;
Радуйся, апостолів славо безупинна;
Радуйся, подвижників сило непереможна;
Радуйся, осново віри непохитна;

Радуйся, світле пізнання благодаті;
Радуйся, бо через тебе пекло опустіло;
Радуйся, бо через тебе ми в славу зодягнулися.
Кондак 5
Богопровідну зірку побачивши, мудреці пішли за її світлом, немов за світильником, царя могутнього
шукаючи, а знайшовши, приступили до недоступного і закликали з радости: Алилуя!
Ікос 5
Коли сини халдейські побачили на руках Діви того, хто руками своїми людей сотворив, і Владику в
ньому пізнавши, хоч і прийняв він вигляд людський, поспішили дарами його вшанувати, а благословенну
між жінками привітали:
Радуйся, Мати зорі незаходимої;

Радуйся, світанку дня таїнственного;
Радуйся, бо ти вгасила вогонь спокуси;
Радуйся, бо ти просвіщаєш визнавців Святої Тройці;
Радуйся, бо ти позбавила влади нелюдяного мучителя;

Радуйся, бо ти явила Христа, Господа Чоловіколюбця;
Радуйся, бо ти визволяєш людей від служби ідолохвальної;
Радуйся, захиснице від учинків зіпсуття;
Радуйся, бо ти спинила вогнепоклонство;

Радуйся, бо ти пригасила полум’я пристрастей;
Радуйся, вірних провіднице до мудрости;
Радуйся, веселосте всіх поколінь.
Кондак. 6
Здійснивши пророцтво про тебе, богоносними проповідниками вернулися мудреці до Вавилону і, всім
про тебе, Христе, проповідуючи, поминули вони шаленого Ірода, нездатного співати: Алилуя!
Ікос 6
Освітивши Єгипет світлом твоєї правди, ти розвіяв темряву облуди, бо ідоли його, Спасе, впали, не
встоявши перед силою твоєю, а ті, що їх позбулися, привітали Богородицю:
Радуйся, роду людського поправо;

Радуйся, нечистої сили погубо;
Радуйся, бо ти лукавство обману стоптала;
Радуйся, бо ти ідолів облуду викрила;
Радуйся, море, що фараона душевного потопило;

Радуйся, скеле, що спрагнених життям напоїла;
Радуйся, стовпе вогненний, що сущим у темряві дорогу показує;
Радуйся, покрове світу, ширший від облаків;
Радуйся, поживо, що манну заступила;

Радуйся, служебнице гостини святої;
Радуйся, земле обіцяна;
Радуйся, земле, молоком і медом текуча.
Кондак 7
Маючи покинути цей світ облудний, Симеон прийняв тебе як немовля на руки свої, але, пізнавши в тобі
правдивого Бога і здивований твоєю невимовною премудрістю, він закликав: Алилуя!
Ікос 7
Новий твір показав Творець, коли прийшов між нас – свої сотворіння: бо зачався божественно в
непорочному лоні і вийшов з нього, зберігаючи його таким, як було перед тим, ненарушеним, щоб ми,
подивляючи це чудо, співали Богоматері:
Радуйся, квітко нетлінности;

Радуйся, віночку чистоти;
Радуйся, воскресення прообразе ясний;
Радуйся, ти, що життя ангелів показала;
Радуйся, дерево, що .родиш овочі на поживу вірним;

Радуйся, деревино ряснолиста, що багатьом дає захисток;
Радуйся, бо ти породила відкупителя для поневолених;
Радуйся, бо ти породила провідника для заблуканих;
Радуйся, судді праведного ублагання;
Радуйся, багатьох гріхів прощення;
Радуйся, надіє безнадійних;
Радуйся, любове, вища понад усі бажання.
Кондак 8
Побачивши чудодивне народження, віддалімся від світу і думками перенесімся на небо, бож на те
Всевишній Бог з’явився на землі як смиренний чоловік, щоб на небо піднести тих, що співають йому:
Алилуя!
Ікос 8
Увесь був на землі, але й неба не покинув був незбагненний Бог Слово, бо це не зміною
місцеперебування було, а божественним сходженням і народженням від Богом вибраної Діви, що чула такі
привітання:
Радуйся, бо ти вмістила Бога невмістимого;

Радуйся, величного таїнства брамо;
Радуйся, для невірних новино нечувана;
Радуйся, для вірних похвало найвища;
Радуйся, пресвята коліснице сущого на херувимах;

Радуйся, осідку преславний сущого на серафимах;
Радуйся, бо ти супротивності погодила;
Радуйся, бо ти дівство і материнство поєднала;
Радуйся, бо через тебе провина прощена;

Радуйся, бо через тебе рай знову відчинений;
Радуйся, ключе до царства Христового;
Радуйся, надіє добра вічного.
Кондак 9
Усі ангельські сили здивувались величності твого втілення, Христе, бо неприступного Бога побачили як
приступного для всіх чоловіка, що з ними перебуває і чує від усіх: Алилуя!
Ікос 9
Бачимо, що промовці велемовні, наче риби німі перед тобою, Богородице, бо неспроможні пояснити, як
то ти, дівою перебуваючи, породити змогла. А ми, подивляючи це таїнство, з вірою взиваємо:
Радуйся, Премудрости Божої вмістилище;

Радуйся, провидіння божого скарбнице;
Радуйся, бо ти мудреців немудрими являєш;
Радуйся, бо красномовці перед тобою німують;
Радуйся, бо завзяті дослідники перед тобою розум утратили;

Радуйся, бо перед тобою замовкли ті, що різні вигадки видумували;
Радуйся, бо ти атенців лукаві хитрощі розвіяла;
Радуйся, бо ти мережі риболовців наповнила;
Радуйся, бо ти з безодні незнання виводиш;

Радуйся, бо ти пізнання багатьох просвіщаєш;
Радуйся, кораблю тих, що хочуть спастися;
Радуйся, пристане плавби життєвої.

Кондак 10
Світ спасти бажаючи, прийшов Творець, як сам обіцяв, та був пастирем нашим як Бог, що з любови до
нас став чоловіком, щоб як чоловік прикликати чоловіка, а як Бог, щоб почути від нас: Алилуя!
Ікос 10
Ти охорона дівам, Богородице Діво, та й для всіх, що до тебе вдаються, дав за охорону тебе, Пречиста,
неба і землі Творець, що в твоєму лоні поселився і всіх навчив взивати до тебе:
Радуйся, дівичости підпоро;

Радуйся, брамо спасення;
Радуйся, основоположнице духовної обнови;
Радуйся, подателько божої ласки;
Радуйся, бо ти відродила нас, у грісі зачатих;

Радуйся, бо ти нерозумних опам’ятала;
Радуйся, бо ти знищила того, що псує душі;
Радуйся, бо ти породила сівача невинности;
Радуйся, світлице непорочного подружжя;

Радуйся, бо ти вірних з Господом поєднала;
Радуйся, дівиць виховнице чудова;
Радуйся, душ святих дівственна окрасо.
Кондак 11
Пісня найкраща буде ніщо в порівнянні з багатством милосердя твого, і хоч принесемо тобі, царю святий,
стільки пісень, що зернин піску, то не зробимо нічого достойного супроти тих дарів, які дав ти нам, що
співаємо: Алилуя!
Ікос 11
Світлопромінним світильником стала Пресвята Діва для тих, що перебувають у темряві, бо запалила
світло надприродне і провадить усіх до божественного пізнання, просвічуючи блиском людський розум;
тож вітаємо її за те привітами:
Радуйся, проміння сонця духовного;

Радуйся, сяйво світла невгасаючого;
Радуйся, блискавко, що душі прояснює;
Радуйся, що страхом грому ворогів проймаєш;
Радуйся, бо ти світлом променистим засіяла;

Радуйся, джерело ріки повноводної;
Радуйся, прообразе животворної купелі;
Радуйся, від скверни гріховної очищення;
Радуйся, купеле, що сумління обмиває;

Радуйся, чашо, що з неї радість черпаємо;
Радуйся, запаху пахощів Христових;
Радуйся, життя, повне таїнственної радости.
Кондак 12
Обдарувати ласкою бажаючи і простити людям давні гріхи, усіх довгів проститель сам прийшов до тих,
що віддалилися від його ласки, і, роздерши їх довгові зобов’язання, від усіх чує: Алилуя!
Ікос 12
Оспівуючи твоє дитя, величаємо й тебе, Богородице, як живу святиню, бо Господь, що держить усе в
своїй руці, поселився в твоєму лоні, освятив, прославив, і навчив нас усіх співати тобі:
Радуйся, мешкання Бога і Слова;
Радуйся, свята над святими;
Радуйся, кивоте, Святим Духом позолочений;
Радуйся, скарбе життя невичерпний;
Радуйся, вінче коштовний володарів побожних;

Радуйся, похвало чесна священиків богомільних;
Радуйся, непорушна вежо церкви;
Радуйся, непохитна опоро держави;
Радуйся, бо в тобі запевнення нашої перемоги;

Радуйся, бо через тебе вороги згинуть;
Радуйся, тіла мого оздоровлення;
Радуйся, душі моєї спасення.
Кондак 13
О, всехвальна Мати, що породила понад всіх святих Святіше Слово, прийми нинішнє моління наше і
рятуй нас від усякої напасти та охорони від мук вічних тих, що співають: Алилуя!
Відтак повторюємо 1-ий ікос і 1-ий кондак.

Прийми, о, всеблагопомічна, пречиста Госпоже, Владичице Богородителько, ці чесні дари, що тобі
єдиній належаться, від нас, недостойних рабів твоїх. Ти з усіх родів вибрана, ти показалася вищою від
усього небесного і земного творіння, тому що через тебе Господь сил був з нами, і через тебе ми Сина
Божого пізнали, і сподобилися святого тіла його і пречистої крови його. Тому блаженна єси в родах родів,
богоблаженная, бувши від херувимів світліша і серафимів чесніша.
І нині, всепіта, Пресвятая Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних рабів твоїх, щоб ми
ізбавилися від усяких хитрощів лукавого і від усякого підступу, і щоб збереглися ми непошкодженими від
усякого диявольського отруйного нападу. Але молитвами твоїми аж до кінця збережи нас неосудженими,
щоб ми, спасені твоїм заступництвом і поміччю, возсилали славу, хвалу, подяку й поклін за все у Тройці
єдиному Богові і Сотворителеві всього, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молебень до Богородиці
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Слава тобі, Боже наш, слава тобі.
Царю небесний, утішителю. Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю,
прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий,
посіти і зціли немочі наші Імени твого ради.
Господи, помилуй (3).
Отче наш, ти, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля
твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми
прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Священик: Бо твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Тропар, глас 4
До Богородиці з запалом нині прибіжім, грішні і смиренні, * і припадім у покаянні, взиваючи з глибини
душевної: * Владичице, поможи, змилосердившись над нами, * поспішися, бо загибаємо від множества
гріхів, * не заверни рабів твоїх з нічим, * бо в тобі єдину заступницю маємо.
Не замовкнемо ніколи, Богородице, * про силу твою говорити ми, недостойні; * бо коли б ти не
предстояла благаючи, * хто б нас вирятував від стільки бід? * Хто ж би охоронив нас нині вільними? * Не
відступимо від тебе. Владичице: * твоїх бо рабів спасаєш завжди від усякої біди, * єдина благословенная.
Прокімен
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 4: Пом’яну ім’я твоє у всякім роді і роді.
Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє.
Диякон: Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас, і на віки віків.
«Всяке дихання», глас 4

Всяке дихання нехай хвалить Господа.
Стих 1: Хваліте Бога у святинях його
Стих 2: Хваліте його у тверді сили його.
Євангеліє
Диякон: Щоб сподобилися ми слухання святого євангелія, Господа Бога молім.
Люди: Господи, помилуй (3).
Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія. Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від Луки святого євангелія читання.
Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Священик: Будьмо уважні.
Диякон: У ті дні, вставши, Марія пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди. Увійшла
вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. Як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулося дитя в її лоні, і
Єлисавета сповнилася Святим Духом, і скликнула сильним голосом, – і сказала: Благословенна ти між
жінками і благословен плід лона твого! Звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо,
як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитя з радости здригнулось у моїм лоні. Щаслива та, що
повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.
І мовила Марія: Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору
раби своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його
Ім’я.
Марія пробула в Єлисавети місяців зо три; потім вернулася до дому свого.
Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Благання
Пресвята Діво Маріє, Богородице премилосердна, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Люди: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Мати Христа Бога нашого, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Мати предвічної любови, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Мати божої благодаті, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Діво непорочно зачата, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Діво, від херувимів світліша, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Діво, від серафимів славніша, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, голубко неосквернена, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, запашна квітко дівицтва, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, добра вихователько дів, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, покрове світу, ширший від облоків, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, заступнице перед справедливим суддею, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, потіхо заплаканих, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, прибіжище грішників, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, посереднице, що не покинула нас після свого успення, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Маріє, єдина чиста і благословенна, радуйся і спаси тих, що на тебе уповають.
Молебні стихири до Пресвятої Богородиці

Глас 2, подібний: Коли із древа
За всіх ти молишся, благая.
За тих, що прибігають з вірою
Під могутній твій покров,
Бо іншого тривалого порятунку перед Богом
В бідах і скорботах ми, грішні, не маємо,
Обтяжені гріхами незліченними,
Мати Бога Вишнього,
Тому-то ми до тебе припадаємо:
Ізбав від усяких негод рабів твоїх.
Стих: Пом’яну ім’я твоє у всякім роді і роді.
Всіх скорбних радість

І пригнічених заступниця,
І голодуючих кормителька,
Скитальців потіха,
Бурями гнаних пристань,
Хворих посіщення,
Немічних покров і заступниця,
Жезл старости,
Мати Бога Вишнього,
Ти єси, Пречистая:
Поспішися, молимся,
Щоб спастися рабам твоїм.
Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє.
Радуйся, Пречистая Діво,

Радуйся, цінний скиптре Царя Христа,
Радуйся, зростивша грозно таїнственне,
Радуйся, двере небесна
І неопалима купино,
Радуйся, всемірне світло,
Радуйся, всіх радосте,
Радуйся, вірних спасення,
Радуйся, заступнице всіх християн
І прибіжище, Владичице.
Глас 8:
Радуйся, вселенної похвало,

Радуйся, храме Господній,
Радуйся, горо, тінню сповита,
Радуйся, всіх прибіжище,
Радуйся, світильниче золотий,
Радуйся, славо православних всечесна,
Радуйся, Маріє, Мати Христа Бога,
Радуйся, раю,
Радуйся, божественна трапезо,
Радуйся, тіне,
Радуйся, ручко всезолота,
Радуйся, всіх уповання.
Єктенія
Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Ще молимось Господеві Богу нашому, щоб вислухав голос моління нас, грішних, і помилував рабів
своїх, і охоронив нас від усякої скорби, біди, гніву й нужди, і всякої болізні душевної і тілесної, і дарував
нам здоров’я з довголіттям, промовмо всі: Скоро вислухай і милостиво помилуй.
Ще молимось, щоб зберегтися городові цьому (селу цьому) і святому храму цьому, і всякому городові,
селу і країні, від голоду, загибелі, землетрусу, потопу, граду, вогню, меча, нападу чужинців і міжусобної
брані, і щоб він був милостивий, добропривітний і добропомічний, благий і чоловіколюбний Бог наш, і
відвернув увесь гнів свій, що наступає на нас, і ізбавив нас від належної праведної своєї погрози, і
помилував нас.
Ще молимось, щоб Господь Бог вислухав голос моління нас, грішних, і помилував нас.
Люди: Господи, помилуй (3)
Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх кінців землі і тих, що на морі далеко, і,
милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець
Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Диякон: 3 умилінням усі голови (і коліна) приклонивши, Господу помолімся.
Молитва
Царице моя преблага, надіє моя, Богородице, захисте сиріт, іноземців пристановище, засмучених
радосте, скривджених покровителько! Глянь на мою нужду і на моє горе, поможи мені немічному, провадь
мене недосвідченого. Ти ж бо моє горе знаєш, розвій його, якщо бажаєш, бо не маю іншої допомоги, ні
захисниці, ні ласкавої розрадниці, крім тебе, о, Божа Мати, бо ти мене охорониш і захистиш по всі віки.
Відпуст
Диякон: Премудрість.
Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово
породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй
(3). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних
отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Вечірня
Ієрей: Слава святій, і єдиносущній, і животворящей, і нераздільній Тройці, всегда, нині і присно, і во
віки віков.
Лик: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашему Богу.
Прийдіте, поклонімся Христу, цареві нашему Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадем самому Господу Ісусу Христу, цареві і Богу нашему.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа: * Господи Боже мой, возвеличился єси зіло,
во ісповіданіє і в велеліпоту облеклся єси. * Одіяйся світом яко ризою,
простираяй небо, яко кожу: * Покриваяй водами превиспренняя своя,
полагаяй облаки на восхожденіє своє, * ходяй на крилу вітреню:
Творяй ангели своя духи, * і слуги своя пламень огненний:
Основаяй землю на тверді єя: * не преклонится в вік віка.
Бездна яко риза одіяніє єя: * на горах станут води:
От запрещенія Твоєго побігнут, * от гласа грома Твоєго убоятся.
Восходят гори, і низходят поля в місто, * єже основал єси їм.
Преділ положил єси, єгоже не прейдут, * ніже обратятся покрити землю.
Посилаяй істочники в дебріх: * посреді гор пройдут води.
Напаяют вся звірі сельния, * ждут онагри в жажду свою.
На тих птици небесния привитают, * от среди каменія дадят глас.
Напаяяй гори от превиспренних своїх, * от плода діл Твоїх наситится земля.
Прозябаяй траву скотом, * і злак на службу человіком,
ізвести хліб от землі: * І віно веселит сердце человіка,
умастити лице єлеєм, * і хліб сердце человіка укріпит.
Наситятся древа польская, кедри ліванстії, їхже єси насадил. * Тамо птици возгніздятся,
єродієво жилище предводительствуєт іми. * Гори високія єленєм, камень прибіжище заяцем.
Сотворил єсть луну во времена, * солнце позна запад свой.
Положил єси тьму, і бисть нощ, * в нейже пройдут всі звіріє дубравнії:
Скимни, рикающії восхитити, * і взискати от Бога пищу себі.
Возсія солнце, і собрашася, * і в ложах своїх лягут.
Ізидет человік на діло своє, * і на діланіє своє до вечера.
Яко возвеличишася діла Твоя, Господи, вся премудростію сотворил єси: * ісполнися земля тварі Твоєя.
Сіє море великоє і пространноє: * тамо гади, їхже ність числа,
животная малая с великими. * Тамо кораблі преплавают,
змій сей, єгоже создал єси ругатися єму. * Вся к Тебі чают, дати пищу їм во благо время.
Давшу Тебі їм, соберут: * отверзшу Тебі руку, всяческая ісполнятся благости:
Отвращшу же Тебі лице, возмятутся: * отімеши дух їх, і ісчезнут, і в персть свою возвратятся.
Послеши духа Твоєго, і созиждутся, * і обновиши лице землі.
Буди слава Господня во віки: * возвеселится Господь о діліх своїх.
Призираяй на землю, і творяй ю трястися: * прикасаяйся горам, і димятся.
Воспою Господеві в животі моєм, * пою Богу моєму, дондеже єсм.
Да усладится Єму бесіда моя, * аз же возвеселюся о Господі.
Да ісчезнут грішници от землі, і беззаконници, якоже не бити їм. * Благослови, душе моя, Господа.
Солнце позна запад свой, * положил єси тьму, і бисть нощ.
Яко возвеличишася діла Твоя, Господи, * вся премудростію сотворил єси.
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тебі, Боже (3).
Єктенія мирна
Ієрей: Миром Господу помолімся
Лик: Господи помилуй
О свишнім мирі, і спасенії душ наших, Господу помолімся.
О мирі всего міра, благостоянії святих Божіїх церквей, і соєдиненії всіх, Господу помолімся.
О святім храмі сем, і с вірою, благоговінієм, і страхом божіїм входящих в онь, Господу помолімся.
О святійшем вселенстім Архиєреї нашем (ім’я), Папі Римстім, і о блаженнійшем патріярсі нашем (ім’я),
і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (ім’я), честнім пресвітерстві, во Христі дияконстві, о всем причті і
людех, Господу помолімся.
О богохранимім народі нашем і о предлежащих властех нашех і о всем воінстві, Господу помолімся.
О святій обители сей, о всяком граді, страні, і вірою живущих в них, Господу помолімся.
О благорастворенії воздухов, о ізобилії плодов земних, і временіх мирних, Господу помолімся.
О плавающих, путешествующих, недугующих, страждущих, пліненних, і о спасенії іх, Господу
помолімся.
О ізбавитися нам от всякія скорби, гніва і нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй, і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатію.
Пресвятую, пречистую, преблагословенную, славную Владичицу нашу Богородицу і приснодіву Марію,
со всіми святими помянувше, самі себе і друг друга, і весь живот наш Христу Богу предадім.
Лик: Тебі, Господи.
Ієрей: Яко подобаєт Тебі всякая слава, честь і поклоненіє, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і присно, і
во віки віков.
Лик: Амінь.
Катизма I – Блажен муж

Блажен муж, іже не іде на совіт нечестивих. Алилуя.
Яко вість Господь путь праведних, і путь нечестивих погибнет. Алилуя.
Работайте Господеві со страхом, і радуйтеся Єму с трепетом. Алилуя.
Блажени всі надіющіїся Нань. Алилуя.
(В навечір’я свят) Господи, что ся умножиша стужающії ми. Алилуя.
(В суботній вечір) Воскресни, Господи, спаси мя, Боже мой. Алилуя.
Господнє єсть спасеніє, і на людех Твоїх благословеніє Твоє. Алилуя.
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу. Алилуя.
І нині, і присно, і во віки віков, амінь. Алилуя.
Алилуя, Алилуя, Алилуя, слава Тебі Боже (3).
Мала єктенія
Ієрей: Паки і паки миром Господу помолімся.
Лик: Господи помилуй.
Ієрей: Яко Твоя держава, і Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отца, і Сина, і Святого Духа, нині і присно,
і во віки віков.
Лик: Амінь.
Господи, воззвах
Поставимо стихів 8. Починаємо співати на глас 1.
Псалом 140
Господи, воззвах к Тебі, услиши мя. Приспів: Услиши мя, Господи.

Господи, воззвах к Тебі, услиши мя: воньми гласу моленія моєго, внегда воззвати ми к
Тебі. Приспів: Услиши мя, Господи.
Да ісправится молитва моя, яко кадило пред Тобою: воздіяніє руку моєю, жертва
вечерняя. Приспів: Услиши мя, Господи.
І по чину стихи:
Положи, Господи, храненіє устом моїм, * і двер огражденія о устнах моїх.

Не уклони сердце моє в словеса лукавствія, * непщевати вини о грісіх.
С человіки ділающими беззаконіє, * і не сочтуся со ізбранними їх.
Накажет мя праведник милостію, і обличит мя: * єлей же грішнаго да не намастит глави моєя.
Яко єще і молитва моя во благоволеніїх їх, * пожерти биша при камені судії їх.
Услишатся глаголи мої, яко возмогоша: * яко толща землі просідеся на землі, расточишася кості їх при
аді.
Яко к Тебі, Господи, Господи, очі мої, * на Тя уповах, не отіми душу мою.
Сохрани мя от сіті, юже составиша ми, * і от соблазн ділающих беззаконіє.
Падут во мрежу свою грішници, * єдин єсм аз, дондеже прейду.
Псалом 141
Гласом моїм ко Господу воззвах, * гласом моїм ко Господу помолихся.
Пролію пред Ним моленіє моє, * печаль мою пред Ним возвіщу.
Внегда ісчезати от мене духу моєму, * і Ти познал єси стезі моя.
На путі сем, по немуже хождах, * скриша сіть мні.
Смотрях одесную і возглядах, * і не бі знаяй мене.
Погибе бігство от мене, * і ність взискаяй душу мою.
Воззвах к Тебі, Господи, ріх: * Ти єси упованіє моє, часть моя єси на землі живих.
Воньми моленію моєму, * яко смирихся зіло.
Ізбави мя от гонящих мя, * яко укріпишася паче мене.
Ізведи із темници душу мою: * ісповідатися Імені Твоєму.
Мене ждут праведници, * дондеже воздаси мні.
Співаємо стихири празника, глас 1:
Псалом 129
Стих: Із глубини воззвах к Тебі, Господи, * Господи, услиши глас мой.

(Церк.-слов. текст:) О, дивноє чудо! Істочник Жизні во гробі полагаєтся, і ліствица к Небеси гроб
биваєт. Веселися, Гетсиманіє, Богородичен святий доме. Возопієм, вірнії, Гавриїла імуще чиноначальника:
Благодатная, радуйся, с Тобою Господь, подаяй мірови Тобою велію милость.
(Укр. текст:) О, дивнеє чудо! Джерело Життя у гробі покладається, і ліствицею до неба гріб стає.
Веселися, Гетсиманіє, Богородичний святий доме! Взиваймо, вірнії, Гавриїла маючи чиноначальника:
Благодатная, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою велику милість.
Стих: Да будут уші Твої * внемлющі гласу моленія моєго.

(Церк.-слов. текст:) Дивни Твоя тайни, Богородице: Вишняго престол явилася єси, Владичице, і от землі
к Небеси преставилася єси днесь. Слава Твоя боголіпная, богоподобними сіяющи чудеси. Діви с Матерію
Царевою, на висоту вознесітеся. Благодатная, радуйся, с Тобою Господь, подаяй мірови Тобою велію
милость.
(Укр. текст:) Дивні Твої тайни, Богородице: як Вишнього престол явилася Ти, Владичице, і од землі на
Небо сьогодні переселилася. Слава Твоя боголіпна богоподібними сяє чудесами. Діви, з Матір’ю Царевою
на висоту вознесітеся. Благодатная, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою велику милість.
Стих: Аще беззаконія назриши, Господи, Господи, кто постоїт? * Яко у Тебе очищеніє єсть.
(Церк.-слов. текст:) Твоє славят успеніє Власті і Престоли, Начала і Господства, Сили і Херувими і
страшнії Серафими; радуются земнороднії, о Божественній Твоєй славі красящеся; припадают царіє со
Архангели і Ангели і воспівают: Благодатная, радуйся, с Тобою Господь, подаяй мірови Тобою велію
милость.
(Укр. текст:) Твоє славлять успення Власті і Престоли, Начала і Господства, Сили і Херувими і страшні
Серафими; радіють земнородні, Божественною Твоєю славою красуючись; припадають царі з
Архангелами і Ангелами, і виспівують: Благодатная, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою
велику милість.
Інші стихири з Єрусалимського послідування, глас 6:

Стих: Імене ради Твоєго потерпіх Тя, Господи, потерпі душа моя в слово Твоє, * упова душа моя на
Господа.
Днешній день тайно * великий псалмоспівець прообразував, сказавши: * Воскресни, Господи, у спокій
Твій, * Ти і кивот святині Твоєї. * І ще: Предстала, – сказав, – Цариця праворуч Тебе, * в ризу, золотом
гаптовану, зодягнена. * Бо се єсть благословенна субота, * се єсть упокоєння Божественний день, * у який
спочила од життя Мати Сущого Життя, * провидінням щодо смерти, * Яка суботствувала плоттю і
преставилася, * і на Небеса зійшла * силою Христа Бога, що з Неї воплотився, * і з Ним на віки віків живе
* і дарує нам життя вічне,* ми ж із любов’ю вшановуємо святе Її успення.
Глас 2. Подобен: Єгда от древа:

Стих: От стражи утреннія до нощи, от стражи утреннія * да уповаєт Ізраїль на Господа.
Коли од світу була Ти брана, Життям будучи, * Ти, що зродила Життя всього, Сина Божого у плоті, * і
сходила у входи божественні, Небесні, Чиста, * – тоді чудо збулося, * що його возгласив Дух Святий: *
Хто Сія, що нині сходить од пустелі? * Всі ж зо страхом взивали: * Слава сходженню Твоєму, блага в
любові.
Стих: Яко у Господа милость і многоє у Него ізбавленіє, * і Той ізбавит Ізраїля от всіх беззаконій єго.
Коли у гробі, Маріям, * у Гетсиманії була покладена Ти плоттю, * природи Оживотворительнице, * тоді
все творіння, бачачи Тебе, вжахнулося; * Творець же, простягнувши руки, * прийняв благодатно дух Твій
як боржник Син. * Безплотних чини, це бачачи, * зо страхом взивали: * Слава сходженню Твоєму, блага в
любові.
Псалом 116. Стих: Хваліте Господа, всі язици, * похваліте Єго, всі людіє.
Коли три ієреї * – Ареопагіт отой та Ієротей з Діонісієм * – Твоє божественне побачили, Всенетлінна,
успеніє, * тоді, плачучи, так промовляли: * Як будемо терпіти страждання у світі? * Адже в Тобі, Діво, *
ніби Сина Твого зріли ми і втішалися.
Глас 5: Стих: Яко утвердися милость Єго на нас, * і істина Господня пребиваєт во вік.
Тебе, що зодягаєшся у світло, як у ризу, * що Сина Божого зродила, * лик учнів Його, побачивши
мертвою, * у гробі, де повний морок, простертою, * благосердий плач зчинив – ридаючи, промовляв: *
Горе нам, найсолодша Маріям, * недовго мали ми в Тобі утіху * і, бачачи Тебе, Учителя нашого ніби зріли;
* та ось нині бачимо, як Ти за законом єства зазнала смерти. * О, як поховаємо Тебе, Діво, * або якою
плащаницею огорнемо? * Якими ж руками доторкнемося до нетлінного Твого тіла? * Та й які пісні
заспіваємо, ісходу Твого достойні? * Як же стерпимо, Госпоже, Твій скорбний для нас відхід? * Або як
безболісно переживемо всетяжкеє сирітство? * Не розуміємо, блаженна Богородице Маріє, * і від
зболеного серця сплітаємо піснеспіви * і величаємо Тебе, Владичице: * оспівуємо зачаття Твоє, *
вшановуємо Твоє божественне Різдво, * честь віддаємо сходженню Твоєму, Діво. * Ублажаємо й успення
Твоє * і всесвятеє погребення Твоє з преставленням, кличучи: * Господи, слава Тобі.
Слава: і нині: Стихира всіх 8-ми гласів:

гл. 1 Богоначальним повелінням, звідусюди Богоноснії апостоли, на хмарах високо піднесені, гл.
5 зійшлися до пречистого і живоначального Твого тіла й з любов’ю його цілували. гл. 2 Превишні ж
Небеснії сили, зо своїм Владикою прийшовши, гл. 6 богоприємне і пречистеє тіло проводжали, охоплені
страхом; гл. 4 велично ж передували і невидимо взивали до превишніх чиноначалій: Се Всецариця
Богоотроковиця прийшла. гл. 3 Підніміте врата і Її над світом піднесіте, Матір Споконвічного Світла, гл.
7 бо через Неї всього роду людського спасіння сталося. На Неї ж дивитися не можемо, і Їй достойну шану
воздати неможливо: Її-бо преславна краса перевищує всяке розуміння. гл. 8 Тим-то, Пречистая
Богородице, завжди з Живоносним Царем і Різдвом живучи, молися неустанно, щоб збереглися і спаслися
од усякого підступу супротивника нові люди Твої: ми-бо, Твоє заступництво придбавши, гл. 1 світлосяйно
блажимо Тебе повіки.
Вхід
Ієрей: Премудрость, прості.
Лик: Світе тихій, святия слави, безсмертнаго, Отца небеснаго, святаго, блаженнаго, Ісусе Христе,
пришедше на запад солнца, видівше світ вечерній, поєм Отца, і Сина, і Святаго Духа, Бога. Достоін єси во
вся времена піт бити гласи преподобними, Сине Божій, живот даяй, тімже мір Тя славит.
Прокімен
Ієрей: Воньмім. Мир всім. Премудрость, воньмім.
Лик: Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
Стих: Клявся Господь Давиду істиною, і не відмовився від неї.
Паремії
Ієрей: Премудрість.
Читець: Із книги Буття читання.
Ієрей: Будьмо уважні.
Читець: Вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце.
Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг на сьому місці. І сниться
йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і отсе ангели ступають по ній вгору й
сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: “Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака.
Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний
порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через
тебе і твоє потомство. Отсе я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у сю землю,
бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв.” Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то
промовив: “Направду, Господь є на сьому місці, а я не знав.” І злякався він і каже: “Яке страшне се місце!
Се ніщо інше, як дім Божий, і се ворота небесні!”
Читець: Пророцтва Єзекиїла читання.
Читець: Так говорить Господь: “На восьмий день, і далі, священики будуть приносити на жертовнику
ваші всепалення й ваші мирні жертви, і Я буду до вас прихильним” – слово Владики Господа. Тоді привів
мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене:
“Брама ся буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею;
вона буде зачинена. Лише князь – як князь – у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми
тієї брами і нею ж вийде.” Потім привів мене північною брамою навпроти храму. Глянув я – аж ось слава
Господня сповнила Господній храм.
Читець: Із книги Приповідок читання.
Читець: Мудрість собі будинок збудувала і витесала сім стовпів до нього. Забила свої жертви, вина
свого налила і стіл свій теж приготувала. Послала своїх служниць, щоб оповістити по щонайвищих
закутках у місті: Хто простодушний, нехай сюди заверне, безумному ж вона сказала: Ходіте, мій хліб їжте,
і вино, що я приготувала, пийте; киньте безумство – й житимете, ходіть дорогою розуму. Хто хоче кепкуна
наставляти, напитає собі неславу, а сором – хто докоряє грішникові. Не докоряй кепкунові, а то він тебе
зненавидить; докоряй мудрому, – він тебе полюбить. Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; навчи
праведника, і він знання побільшить. Початок мудрости – острах Господній; і спізнання Всесвятого –
розум. Бо мною продовжиться вік твій, роки життя твого причиняться.
Єктенія сугуба
Ієрей: Рцем всі от всея душі, і от всего помишленія нашего рцем.
Господи вседержителю, Боже отец наших, молимтися, услиши і помилуй.
Помилуй нас, Боже, по велицій милости Твоєй, молимтися, услиши і помилуй.
Лик: Господи помилуй. (3 р.)
Єще молимся о святійшем вселенстім Архієреї нашем (імя-рек) Папі Римстім, і о блаженнійшем
патріярсі нашем (імя-рек), і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (імя-рек), і о всечестнійших отціх наших
Архімандриті (імя-рек), і Ігумені (імя-рек), о служащих і послуживших во святій обители сей, і о отціх
наших духовних, і всей во Христі братії нашей.
Єще молимся о богохранимім народі нашем, о здравії і спасенії єго, о предержащих властех наших , і о
всем воінстві.
Єще молимся о предстоящих людех, ожидающих от Тебе великія і богатия милости, за творящия нам
милостиню і за вся православния християни.
Яко милостив і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і
присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Сподоби, Господи
Сподоби, Господи, в вечер сей * без гріха сохранитися нам.
Благословен єси, Господи Боже отец наших, * і хвально і прославлено Імя Твоє во віки, амінь.
Буди, Господи, милость Твоя на нас, * якоже уповахом на Тя.
Благословен єси, Господи, * научи мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, Владико, * вразуми мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, Святий, * просвіти, мя оправданії Твоїми.
Господи, милость Твоя во вік, * діл руку Твоєю не презри.
Тебі подобаєт хвала, * Тебі подобает пініє.
Тебі слава подобаєт, * Отцу, і Сину, і Святому Духу,
Нині і присно, * і во віки віков, амінь.
Єктенія просительна
Ієрей: Ісполнім вечернюю молитву нашу Господеві.
Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатію.
Вечера всего совершенна, свята, мирна і безгрішна, у Господа просім.
Лик: Подай Господи.
Ангела мирна, вірна наставника, хранителя душ і тілес наших, у Господа просім.
Прощенія і оставленія гріхов, і прегрішеній наших, у Господа просім.
Добрих і полезних душам нашим, і мира мірові, у Господа просім.
Прочеє время живота нашего в мирі і покаянії скончати, у Господа просім.
Христіянскія кончини живота нашего, безболізнени, непостидни, мирни, і добраго отвіта на страшнім
судищі Христовім, просім.
Ієрей: Яко благ і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і
Лик: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Лик: І духові твоєму.
Ієрей: Глави ваша Господеві приклоніте.
Ієрей: Буди держава царствія Твоєго благословенна і препрославленна, Отца, і Сина, і Святаго Духа,
нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Литія
Стихири самогласні [на гласи болгарські]. Глас 1.
Належало самовидцям і служителям Слова * і по плоті Матері Його успення бачити, * остаточне над
Нею таїнство, * щоб не тільки Спасове од землі сходження узріли, * але й Тієї, що Його зродила,
преставлення засвідчили. * Тим-то, звідусіль Божественною силою зібрані, * досягли вони Сіону * і в
відході на Небо проводжали Ту, що вища од Херувимів, * Їй же і ми з ними поклоняємося, * як Молільниці
за душі наші.
Глас 2. Анатолієве
Будучи вищою за Небеса, * і од Херувимів славнішою, * і од усього творіння чеснішою, * Та, що з
премногої чистоти * Вічноіснуючу Істоту в себе прийняла, * в Синові руки днесь всесвяту передає душу,
* і з Нею все повниться радістю, * і нам дарує велику милість.
Глас той же. Йоанове
Всенепорочна Невіста і Мати * Благовоління Отчого, * Богові передречена * стати Йому оселею
незлитного з’єднання, * днесь пречисту душу Творцю і Богу віддає, * і Безплотних сили боголіпно Її
приймають, * і до Життя преставляється * Суща Мати Життя, * Свіча неприступного Світла, * спасіння
вірних * і уповання душ наших.
Глас 3. Германове
Прийдіте, всі краї землі, * чесне преставлення Богоматері прославмо: * в руки-бо Сина душу непорочну
положила. * Тому святим успенням Її світ оживотворився, * в псалмах, і співах, і піснях духовних * із
Безплотними й апостолами * святкує світло.
Глас 5. Теофанове
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Прийдіте, празнолюбних собори, * прийдіте, і хор складемо, * прийдіте, увінчаємо піснями Церкву, *
упокоєнням Ковчега Божого. * Днесь-бо Небо розширює надра, * приймаючи Ту, що зродила
Невмістимого, * і земля, Джерело Життя віддаючи й благословення, * прикрашається величчю. * Ангели
хор складають із апостолами, * зо страхом поглядаючи, * як від життя в Життя преставляється * Та, що
зродила Початкодавця Життя. * Всі поклонімся Їй, благаючи: * єдиного з Тобою єства не забудь,
Владичице, * тих, що вірно святкують всесвятеє Твоє успення.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Заспівайте, люди, Матері Бога нашого, заспівайте: * днесь-бо всесвітлую душу Свою в пречисті долоні
* Воплоченого з Неї без сімені передає; * Його ж і благає безперестанно * дарувати вселенній мир і велику
милість.
Ієрей: Спаси, Боже, люди Твоя, і благослови достояніє Твоє: посіти мір Твой милостію і щедротами
возвиси рог хрістіан православних, і низпосли на ни милості твоя богатия: молитвами всепречистия
Владичици нашея Богородици і приснодіви Марії, єяже честнаго Успенія святая обитель сія: силою
честнаго і животворящаго Креста Господня: заступленьми честних небесних сил безплотних: честнаго,
славнаго пророка, предтечі і крестителя Йоанна: святих славних всехвальних апостол (іли святаго
апостола і євангелиста (імярек), і прочіїх святих славних і всехвальних апостол): іже во святих отец
наших, і вселенских великих учителей і святителей, Василія Великаго, Григорія Богослова, і Йоанна
Златоустаго: іже во святих отца нашего Ніколая архієпископа, мирликійскаго чудотворца: святих
равноапостольних Кирилла і Методія учителей словенскиих: святаго благовірнаго і равноапостольнаго
великаго князя Владиміра: блаженния Ольги, княгині Києвскія: святих князей і страстотерпец Бориса і
Гліба: мученик і ісповідник великаго князя Михаїла і болярина єго Теодора, Черніговских чудотворец: іже
во святих отца нашего Стефана ісповідника, архієпископа Сурожскаго: святителя Іларіона, перваго
руськаго митрополита Києвскаго: і святих отец наших Ісайї єпископа і Авраамія архімандрита, Ростовских
чудотворец: преподобнаго Стефана, ігумена Печерскаго, єпископа Владиміра Волинскаго: іже во святих
отца нашего Кирилла, єпископа Туровскаго: преподобнаго Нікити столпника Переясласкаго, чудотворца:
святаго священномученика Йосафата, апхієпископа Полоцкаго: святих славних і добропобідних мученик;
і блаженних тринадесяти мученик во Пратулині убієнних; священномученик і святителей наших Ніколая,
новаго чудотворца; Григорія, єпископа Станиславова-града; Йосафата, єпископа Перемискаго і
Самборскаго; Симеона, тайнаго єпископа, страстотерпца; Теодора, Нікити, Василія, Григорія і Йоанна,
єпископов за віру во Христа Господа житіє своє положивших; і іже с ними преподобномученик і отец
наших Леонтія, екзарха, і Климентія, архімандрита Уневскаго; блаженних ієромонахов Северіана,
Йоакима і Віталія, во граді Дрогобичі убієнних; Зиновія, ієромонаха, распятаго руками нечестивих;
Йоанна, ієромонаха, страстотерпца; Ніколая, ієрея і Владиміра, убієнних; блаженнаго священноієрея
Андрея, убієннаго; Романа, Ніколая, Петра і Алексія, священноієреєв; Еміліана, протоієрея, ради
благовістія Христа Господа нашего многопострадавшаго; і преподобномученици Тарсикії убієнної;
блаженних Олімпії і Лаврентії і всіх прочих новомученик землі українскія за віру во Христа і благочестіє
страданія претерпівших: преподобних і богоносних отец наших Антонія Києво-Печерскаго,
первоначальника монашескаго житія на Русі, в ближніх пещерах почивающаго; і Теодосія, ігумена
монастиря печерскаго, общих житій начальника; преподобних Аліпія іконописца і Агапіта, врача
безвозмезднаго; і всіх отец Києво-Печерских, в ближніх і дальних пещерах почивающих; і прочих
преподобних і богоносних отец і матерей наших: преподобния Євфросинії Полоцкія, ігуменії монастиря
Святаго Спаса; блаженния преподобния матере нашея Йосафати; святих і праведних богоотец Йоакима і
Анни: святаго (імярек, єгоже єсть храм). Святаго (імярек), єгоже память совершаєм, і всіх святих: молим
Тя, многомилостиве Господи, услиши нас грішних молящихся Тебі, і помилуй нас.
Лик: Господи помилуй. (12 р)
Єще молимся о святійшем вселенстім Архієреї (ім’я) Папі Римстім, о здравії і спасенії єго і о єже Господу
Богу нашему найпаче поспішити і пособити єму во всем: Господи, услиши і помилуй.
Лик: Господи помилуй. (12р)
Єще молимся о блаженнійшем Патріярсі нашем (ім’я), і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (ім’я), і о
всечестнійших отціх наших Архімандриті (ім’я), і Ігумені (ім’я), о отціх наших духовних, і всей во Христі
братії нашей, і о всякой душі христіянстій, скорбящей же і озлобленній, милости божія і помощи
требующей: о покровенії обители сея і живущих в ней: о мирі і состоянії всего міра о благостоянії святих
божіїх церквей: о спасенії і помощи со тщанієм і страхом божіїм труждающихся, і служащих отец і братій
наших: о отставльшихся і во отшествії сущих: о ісціленії в немощих лежащих: о успенії, ослабі, блаженній
пам’яті і оставленії гріхов всіх прежде отшедших отец і братій наших, зді лежащих і повсюду,
православних: о ізбавленії пліненних, і о братіях наших в службах сущих, і о всіх служащих і служивших
во святій обителі сей, рцем всі:
Лик: Киріє елеісон. (12 р)
Ієрей: Услиши ни, Боже, спасителю наш, упованіє всіх концей землі, і сущих в мори далече: і милостиве,
милостив буди, Владико, о грісіх наших, і помилуй ни. Милостив бо і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу
возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Ієрей: Владико многомилостиве, Господи Ісусе Христе Боже наш, молитвами всепречистия Владичици
нашея Богородици і приснодіви Марії: силою честнаго і животворящаго Креста: заступленьми честних
небесних сил безплотних: честнаго, славнаго пророка, предтечи і крестителя Йоанна: святих славних і
всехвальних апостол: іже во святих отец наших і вселенских великих учителей і святителей, Василія
Великаго, Григорія Богослова і Йоанна Златоустаго: іже во святих отца нашего Ніколая архієпископа,
мирликійскаго чудотворца: святих равноапостольних Кирила і Методія учителей словенских: святаго
благовірнаго і равноапостольнаго великого князя Владиміра: святаго священномученика Йосафата: святих
славних і добропобідних мученик: преподобних і богоносних отець наших Антонія і Теодосія печерских,
і прочіїх преподобних і богоносних отец наших: святих і праведних богоотец Йоакима і Анни: блаженних
священномученик Леонтія екзарха і Климентія архімандрита Уневскаго, і всіх святих: благопріятну
сотвори молитву нашу, даруй нам оставленіє прегрішеній наших, покрий нас кровом крилу Твоєю, отжени
от нас всякаго врага і супостата: умири нашу жизнь, Господи, помилуй нас і мір Твой: і спаси души наша,
яко благ і человіколюбець.
Лик: Амінь.
На стиховні стихири самогласні, глас 4.

Прийдіте, оспіваємо, люди, * Пресвятую Діву Чистую, * з Неї-бо невисловленно вийшло, *
воплотившися, Слово Отчеє; * закличмо і промовмо: * благословенна Ти між жонами, * блаженне нутро,
що вмістило Христа. * В Його святі руки душу віддавши, * молися, Пречистая, * щоб спастися душам
нашим.
Стих: Воскресни, Господи, у спокій Твій, * Ти і кивот святині Твоєї.
Давидову пісню днесь, люди, * заспіваймо Христу Богові: * Приведуться, – рече, – до Царя діви слідом
за Нею, * і ближні Її приведуться * в веселості і радості. * Бо від сімені Давидового * Та, завдяки Якій ми
обожилися, * в руки Свого Сина і Владики * славно і вище за всяке слово переноситься; * Її ж, як Матір
Божу, оспівуючи, * взиваємо і промовляємо: * спаси нас, тих, що ісповідують Тебе Богородицею, * од
усякої недолі * і визволи од бід душі наші.
Стих: Клявся Господь Давиду істиною, * і не відмовився від неї.
Всечесне Твоє успеніє, * Пресвятая Діво Чистая, * Ангелів множество на Небі * і людський рід на землі
ублажає, * адже Матір’ю була Ти Творця всього – Христа Бога; * Його благати не переставай за нас,
молимося * ті, що на Тебе з Богом надію поклали, * Богородице, що шлюбу не звідала, Всеоспівана.
Коли відійшла Ти, Богородице Діво, * до Зродженого з Тебе невимовно, * були Яків, брат Божий і
перший священноначальник, * Петро, всечесний верховник, * Богословів начальник, * і весь
Божественний апостольський лик; * явленим богослов’ям оспівували вони * Божественне і страшне
таїнство провидіння Христа Бога, * і живоначальне й богоприємне Твоє тіло поховали * в радості,
Всеоспівана. * На висотах же пресвяті й найстарші ангельські сили, * чудо подивляючи, * припадали одне
до одного, мовлячи: * Підніміте ваші брами * і прийміте Ту, що зродила небес і землі Творця, * у
славослов’ях же оспіваймо чесне і святе тіло, * що вмістило нами Невидимого і Господа. * Тому і ми,
пам’ять Твою святкуючи, * взиваємо до Тебе, Преоспівана: * християнський ріг піднеси і спаси душі наші.
Нині отпущаєши
Нині отпущаєши раба Твоєго, Владико, по глаголу Твоєму, со миром: яко видіста очі мої спасеніє Твоє,
єже єси уготовал пред лицем всіх людей, світ во откровеніє язиков, і славу людей Твоїх Ізраїля.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний помилуй нас. (3 р.)

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наша; Владико прости беззаконія наша; Святий
посіти і ісціли немощи наша, Імени твоєго ради.
Господи помилуй (3)
Отче наш, іже єси на небесіх, да святится Ім’я Твоє, да приідет царствіє Твоє, да будет воля Твоя, яко на
небеси і на землі. Хліб наш насущний даждь нам днесь, і остави нам долги наша, якоже і ми оставляєм
должником нашим, і не введи нас во іскушеніє, но ізбави нас от лукавого.
Ієрей: Яко твоє єсть царство, і сила, і слава, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Благословення хлібів, пшениці, вина і єлею

Тропар, глас 1: В рождестві дівство сохранила єси, * во успенії міра не оставила єси, Богородице, *
преставилася єси к животу, * Мати сущи Живота, * і молитвами Твоїми ізбавляєши от смерти души
наша. (3)
(Укр. текст:) У різдві дівство зберегла Ти, * в успенні світа не оставила Ти, Богородице. *
Переставилася Ти до життя, * бувши Матір’ю Життя, * і молитвами Твоїми ізбавляєш від смерти душі
наші. (3)
Ієрей: Господу помолімся.

Ієрей: Господи Ісусе Христе Боже наш, благословивий пять хлібов і пять тисяч наситивий, сам
благослови і хліби сія, пшеницу, вино і єлей: і умножи сія в святій обителі сей і во всем мірі Твоєм і
вкушающия от них вірния освяти. Яко ти єси благословляяй і освящаяй всяческая, Христе Боже наш, і Тебі
славу возсилаєм, со безначальним Твоїм Отцем і всесвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і
Лик: Амінь. Буди Імя господнє благословенно от нині і до віка. (3 р.)
Псалом 33
Благословлю Господа на всякоє время, * вину хвала єго во устіх моїх:
О Господі похвалится душа моя: * да услишат кротциї, і возвеселятся.
Возвеличіте Господа со мною, * і вознесем Імя єго вкупі.
Взисках Господа, і услиша мя, * і от всіх скорбей моїх ізбави мя.
Приступіте к нему і просвітітеся, * і лица ваша не постидятся.
Сей нищий воззва, і Господь услиша і, * і от всіх скорбей єго спасе і.
Ополчится ангел Господень окрест боящихся єго, * і ізбавит іх.
Вкусіте і видіте, яко благ Господь: * блажен муж, іже уповаєт нань.
Бойтеся Господа всі святії єго, * яко ність лишенія боящихся єго.
Богáтії обнищаша і взалкаша: * взискающії же Господа не лишатся всякаго блага.
Ієрей: Благословеніє Господнє на вас, того благодатію і человіколюбієм, всегда нині і присно, і во віки
віков.
Лик: Амінь. [Якщо утреня безпосередньо продовжує вечірню, без перерви, тоді читець розпочинає:
“Слава во вишніх Богу” (3), “Господи, устні мої отверзеши” (2) і відтак читає шестипсалм’я]
Ієрей: Премудрость.
Лик: Благослови.
Ієрей: Сий благословен Христос Бог наш, всегда, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь. Утверди, Боже, святую православную віру, во віки віков.
Ієрей: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Лик: Честнійшую херувим і славнійшую без сравненія серафим, без істлінія Бога слово рождшую,
сущую Богородицу тя величаєм.
Ієрей: Слава Тебі, Христе Боже, упованіє наше, слава Тебі.
Лик: Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь. Господи помилуй (3 р.)
Благослови.
Ієрей: Відпуст.
Утреня
Ієрей: Слава святій, єдиносушній, і животворящей і нераздільній Тройці, всегда, нині і присно, і во віки
віков.
Лик: Амінь.
Слава в вишних Богу, і на землі мир, во человіціх благоволеніє. (3).
Господи, устні мої отверзеши, і уста моя возвістят хвалу Твою (2).
Шестипсалм’я
Псалом 3
Господи, что ся умножиша стужающії ми; * мнозі востают на мя.
Мнозі глаголют душі моєй, * ність спасенія єму в Бозі єго.
Ти же, Господи, заступник мой єси, * слава моя, і возносяй главу мою.
Гласом моїм ко Господу воззвах, * і услиша мя от гори святия своєя.
Аз уснух, і спах: * востах, яко Господь заступит мя.
Не убоюся от тем людей, окрест нападающих на мя. * Воскресни, Господи, спаси мя, Боже мой,
Яко ти поразил єси вся враждующия ми всує: * зуби грішников сокрушил єси.
Господнє єсть спасеніє, * і на людех твоїх благословеніє твоє.
Аз уснух, і спах; * востах, яко Господь заступит мя.
Псалом 37
Господи, да не яростію твоєю обличиши мене, * ніжé гнівом твоїм накажеши мене.
Яко стріли твоя унзоша во мні, * і утвердил єси на мні руку твою.
Ність ісціленія в плоти моєй от лица гніва твоєго, * ність мира в костех моїх, от лица гріх моїх.
Яко беззаконія моя превзидоша главу мою, * яко бремя тяжкоє отяготіша на мні.
Возсмердіша, і согниша рани моя, * от лица безумія моєго.
Пострадах і слякохся до конца, * весь день сітуя хождах.
Яко лядвія моя наполнишася поруганій, * і ність ісціленія в плоти моєй.
Озлоблен бих, і смирихся до зіла, * риках от воздиханія сердца моєго.
Господи, пред тобою все желаніє моє, * і воздиханіє моє от тебе не утаіся.
Сердце моє смятеся, остави мя сила моя * і світ очію моєю, і той ність со мною.
Друзі моі, і іскреннії моі * прямо мні приближашася і сташа:
І ближніі моі отдалече мене сташа, * і нуждахуся іщущії душу мою.
І іщущіі злая мні, глаголаху суєтная, * і льстивним весь день поучахуся.
Аз же яко глух не слишах, * і яко нім не отверзаяй уст своїх.
І бих яко человік не слишай, * і не імий во устіх своїх обличенія.
Яко на тя, Господи, уповах, * ти услишиши, Господи Боже мой.
Яко ріх: да не когда порадуютмися врази моі, * і внегда подвижатися ногам моім, на мя велерічеваша.
Яко аз на рани готов, * і болїзнь моя предо мною єсть вину.
Яко беззаконіє моє аз возвіщу, * і попекуся о грісі моєм.
Врази же моі живут, і укріпишася паче мене, * і умножишася ненавидящіі мя без правди.
Воздающії ми злая возблагая, оболгаху мя, * зане гонях благостиню.
Не остави мене, Господи Боже мой, * не отступи от мене.
Воньми в помощь мою, * Господи спасенія моєго.
Не остави мене, Господи Боже мой, * не отступи от мене.
Воньми в помощь мою, * Господи, спасенія моєго.
Псалом 62
Боже, Боже мой * к тебі утренюю.
Возжада тебе душа моя, * коль множицею тебі плоть моя.
В землі пусті і непроходні і безводні, * тако во святім явихся тебі, видіти силу твою і славу твою.
Яко лучши милость твоя паче живот, * устні мої похвалиті тя.
Тако благословлю тя в животі моєм, * о Імени твоєм воздіжу руці мої.
Яко от тука і масти да ісполнится душа моя, * і устнама радости восхвалят тя уста моя.
Аще поминах тя на постели моєй, на утренних поучахся в тя * яко бил єси помощник мой.
І в крові крилу твоєю возрадуюся, прильпе душа моя по тебі, * мене же пріят десница твоя.
Тії же всує іскаша душу мою, внидут в преісподняя землі, * предадятся в руки оружія, части лисовом
будут.
Царь же возвеселится о Бозі, похвалится всяк кленийся їм, * яко заградишася уста глаголющих
неправедная.
На утренних поучахся в тя, * яко бил єси помощник мой.
І в крові крилу твоєю возрадуюся, * прилпе душа моя по тебі, мене же пріят десница твоя.
Аллилуя, аллилуя, аллилуя, слава Тебі Боже. (3)
Господи помилуй. (3)
Псалом 87
Господи Боже спасенія моєго, * во дні воззвах і в нощи пред тобою.
Да внидет пред тя молитва моя, * приклони ухо твоє к моленію моєму.
Яко ісполнися зол душа моя, * і живот мой аду приближися.
Привмінен бих с низходящими в ров, * бих яко человік без помощі в мертвих свободь.
Яко язвеннії спящії во гробі, іхже не помянул єси ктому, * і тії от руки твоєя отриновени биша.
Положиша мя в рові преісподнім, * в темних, і сіни смертній.
На мні утвердися ярость твоя, * і вся волни твоя навел єси на мя.
Удáлил єси знаємих моїх от мене, * положиша мя мерзость себі.
Предан бих, і не ізхождах, * очі мої ізнемогоста от нищети.
Воззвах к тебі, Господи весь день, * воздіх к тебі руці мої.
Єда мертвими творити чудеса, * іли врачеве воскресят, і ісповідятся тебі.
Єда повість кто во гробі милость твою, * і істину твою в погибели.
Єда познана будуть во тьмі чудеса твоя, * і правда твоя, в землі забвенній.
І аз к тебі, Господи, воззвах, * і утро молитва моя предварит тя.
Вскую, Господи, отріеши душу мою, * отвращаєши лице твоє от мене.
Нищ есмь аз, і в трудіх от юности моея, * вознесжеся, смирихся, і ізнемогох.
На мні преідоша гніви твої, * устрашенія твоя возмутиша мя.
Обидоша мя яко вода весь день: * одержаша мя вкупі.
Удалил єси от мене друга і іскренняго, * і знаємих моїх от страстей.
Господи Боже спасенія моєго, * во дні воззвах, і в нощи пред тобою.
Да внидет пред тя молитва моя, * приклони ухо твоє к моленію моєму.
Псалом 102
Благослови, душе моя, Господа, * і вся внутренняя моя Імя святоє єго.
Благослови, душе моя, Господа, * і не забивай всіх воздаяній єго.
Очищающаго вся беззаконія твоя, * ісціляющаго вся недуги твоя.
Ізбавляющаго от істлінія живот твой, * вінчающаго тя милостію і щедротами.
Ісполняющаго во благих желаніє твоє, * обновится яко орля юность твоя.
Творяй, милостини Господь, * і судьбу всім обидимим.
Сказа пути своя Мойсеови, * синовом Ізраїлевим хотінія своя.
Щедр і милостив Господь, * долготерпілив і многомилостив.
Не до конца прогнівается, * ніже во вік враждуєт.
Не по беззаконієм нашим сотворил єсть нам, * ніже по гріхом нашим воздал єсть нам.
Яко по висоті небесній от землі, * утвердил єсть Господь милость свою на боящихся єго.
Єлико отстоят востоци от запад, * удалил єсть от нас беззаконія наша.
Якоже щедрит отец сини, ущедри Господь боящихся єго: * яко той позна созданіє наше.
Помяну яко персть есми: * человік яко трава, дніє єго яко цвіт сельний тако оцвітет.
Яко дух пройде в нем, і не будет, * і не познаєт ктому міста своєго.
Милость же Господня от віка, * і до віка на боящихся єго.
І правда єго на синіх синов, * хранящих завіт єго.
І помнящих заповіди его, * творити я.
Господь на небеси уготова престол свой, * і царство єго всіми обладаєт.
Благословіте Господа всі ангели єго, * сильнії кріпостію, творящії слово єго, услишати глас словес єго.
Благословіте Господа вся сили єго, * слуги єго творящії волю єго.
Благословіте Господа вся діла єго, * на всяком місті владичествія єго, благослови, душе моя, Господа.
На всяком місті владичествія єго, * благослови, душе моя, Господа.
Псалом 142
Господи, услиши молитву мою, внуши моленіє моє во істині твоєй, * услиши мя в правді твоєй.
І не вниди в суд с рабом твоїм, * яко не оправдится пред тобою всяк живий.
Яко погна враг душу мою, * смирил єсть в землю живот мой.
Посадил мя єсть в темних, яко мертвия віка, * і уни во мні дух мой: во мні смятется сердце моє.
Помянух дни древнія: поучихся во всіх діліх твоїх, * в творенііх руку твоєю поучахся.
Воздіх к тебі руці мої, * душа моя, яко земля безводная тебі.
Скоро услиши мя, Господи, * ісчезе дух мой.
Не отврати лица твоєго от мене, * і уподоблюся низходящим в ров.
Слишану сотвори мні заутра милость твою, * яко на тя уповах.
Скажи мні, Господи, путь, в оньже пойду, * яко к тебі взях душу мою.
Ізми мя от враг моїх, Господи, к тебі прибігох, * научи мя творити волю твою, яко ти єси Бог мой.
Дух твой благій наставит мя на землю праву, * Імени твоєго ради, Господи, живши мя правдою твоєю
Ізведеши от печали душу мою, * і милостію твоєю потребиши враги моя.
І погубиши вся стужающия души моєй, * яко аз раб твой єсмь.
Услиши мя, Господи, в правді твоєй, * і не вниди в суд с рабом твоїм.
Услиши мя, Господи в правді твоєй, * і не вниди в суд с рабом твоїм.
Дух твой благій, * наставит мя на землю праву.
Аллилуя, аллилуя, аллилуя, слава Тебі Боже. (3)
Єктенія мирна
Ієрей: Миром Господу помолімся
Лик: Господи помилуй
Ієрей: О свишнім мирі, і спасенії душ наших, Господу помолімся.
О мирі всего міра, благостоянії святих Божіїх церквей, і соєдиненії всіх, Господу помолімся.
О святім храмі сем, і с вірою, благоговінієм, і страхом божіїм входящих в онь Господу помолімся.
О святійшем вселенстім Архиєреї (ім’я), Папі Римстім, і о блаженнійшем патріярсі нашем (ім’я), і о
боголюбивім Єпископі нашем Кир (ім’я), честнім пресвітерстві, во Христі дияконстві, о всем причті і
людех, Господу помолімся.
О богохранимім народі нашем, о предлежащих властех нашех і о всем воінстві, Господу помолімся.
О святій обители сей, о всяком граді, страні, і вірою живущих в них, Господу помолімся.
О благорастворенії воздухов, о ізобилії плодов земних, і временіх мирних, Господу помолімся.
О плавающих, путешествующих, недугующих, страждущих, пліненних, і о спасенії їх, Господу
помолімся.
О ізбавитися нам от всякія скорби, гніва і нужди, Господу помолімся.
Ієрей: Яко подобаєт Тебі всякая слава, честь і поклоненіє, Отцу і Сину і Святому Духу, нині і присно, і
Лик: Амінь.
Бог Господь
Бог Господь, і явися нам, благословен грядий во Імя Господнє.
Стих 1: Ісповідайтеся Господеві, яко благ, яко во віки милость єго.
Стих 2: Обишедше обидоша мя, і Іменем Господнім противляхся їм.
Стих 3: Не умру, но жив буду, і повім діла Господня.
Стих 4: Камень, єгоже небрегоша зиждущії, сей бисть во главу угла: от Господа бисть сей, і єсть дивен
во очесіх наших.
Після шестипсалмія і великої єктенії ставиться посеред церкви прикрашений аналой, і коли співається
Бог Господь... предстоятель виходить із вівтаря і несе ікону Успення або плащаницю Божої Матері; за
ним ідуть священики в облаченні; ікона Успення кладеться на аналой, а якщо плащаниця - на гробницю;
предстоятель роздає свічки священикам; вірні також запалюють свої свічки. Співаються ці тропарі з
єрусалимського чинопослідування. Під час співу тропарів предстоятель кадить св. плащаницю, вівтар,
храм і вірних.
Тропарі, глас 2. Подобен: Благообразний Йосиф...
Благообразних учнів лик * нині Божественний, о Чесная, * нескверне тіло Твоє * сльозами чистими
омочивши, як ароматами, * у гробі, шанобливо ховаючи, поклав; * але триденно преставилася Ти,
Владичице, * подаючи світові Божественну милість.
Коли зійшла Ти до смерти, Життя Мати безсмертна, * тоді ад здивувався й у страху вжахнувся; * коли
ж узріли Тебе преставленою на Небеса, Маріям, із гробу, * всі сили Небесні взивали: * Живоносна Мати
Життя нашого, слава Тобі.
Священним учням, що в Гетсиманію тіло Матері Божої несли, * пісня, яку виголошую, личила; * задля
сього до Христа Матері, * воістину Єдиної Богоотроковиці взивайте: * устань, о Владичице, подаючи всім
велику милість.
Канонарх виголошує на 5-й глас.
Благословен єси, Господи, навчи мене правосудів Твоїх.
І читає 1-й стих 17-ї кафизми: Блаженні непорочні...
Статія перша
1. Блаженні непорочні в дорозі, що ходять у законі Господнім.
Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів
і людей.
2. Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
Величаємо Тебе, * Богородице Чистая, * і вшановуємо святе Твоє успення, * і поклоняємося чесному
гробові Твоєму.
3. і хто кривди не робить, хто ходить путями Його.
Маріям, як умираєш Ти, * Життя вірних? * Як же гріб умістив Твоє тіло, * що вмістило Невмістимого
всіми?
4. Ти видав накази Твої, щоб виконувати пильно.
Небес Царя, * Бога Ти зродила, * і в Небесне Царство переходиш, * Чистая, по-царськи.
5. Якби ж дороги мої були певні, щоб держатися постанов Твоїх, –
Від землі Ти перейшла * і від землі ніколи * не відлучаєшся, Всесвятая Богородице, * ізбавляючи весь
світ од бід.
6. тоді б я не осоромився, вважаючи на всі заповіді Твої.
Вся земля славить * погребення Твоє, Христе, * і співає погребальний спів, Владико, * Пречистій Твоїй
Матері всеблагоговійно.
7. Щирим серцем Тебе прославлятиму, навчаючись справедливих присудів Твоїх.
Ангели, бачачи * Тебе, Чиста, простерту, мертву, * що Життям світові засяяла, * дивувалися і жахалися.
8. Постанов Твоїх держатимусь, – не кидай же мене зовсім.
Знову посланий був * Гавриїл від Бога, * і Твоє благовістує ісходження, * Пренебесна, Нетлінна, Чиста.
9. Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? – Коли держатиметься слів Твоїх.
У чертог Божественний * Тебе, Невісту Божу, * Жених закликає, Богоневісто, * веселитися завжди
боголіпно.
10. Всім серцем моїм шукаю Тебе, – не дай же мені відхилитися від заповідей Твоїх.
Престолу Божого, * де світло Тройці * страшне і неприступне, досягла Ти * і спочила, Діво, істинно.
11. В серці моєму сховав я слово Твоє, щоб не согрішити проти Тебе.
Перейшовши від землі, * Богові предстала Ти, Богородице, * від Бога ніколи відлучена не бувши * від
самої утроби матері.
12. Благословен єси, Господи, навчи мене правосудів Твоїх.
Чесне Твоє тіло * тління і у гробі * не зазнало, але з тілом перейшла Ти, * Діво, від землі на Небеса.
13. Устами моїми звіщаю всі присуди уст Твоїх.
Всесвятеє Твоє * лице, Пречистая, * і мертве, як рай, явилося, * благодаттю і життям дихає тим, що
дивляться.
14. З дороги свідчень Твоїх радію, як маєтком великим.
Від нас, дітей * Твоїх, Мати, * прийми любов нашу і пісню ісходну, * що приносимо з глибини душі.
15. Про накази Твої розважатиму і на стежки Твої вважатиму.
Відкрий, Мати, * чеснії Твої очі * і споглянь на дітей зібраних, * що Твоє успення славлять чесно.
16. Постановами Твоїми втішатимусь, не забуду слова Твого.
Відкрий уста * і дай нам благословення, * Пресвятая Богородице, що преставляєшся * від нас остаточно.
17. Пощасти рабові Твоєму, щоб жив я, – і пильнуватиму слово Твоє.
Не залиш нас нині * сиротами, Мати, * од землі на Небо нині брана, * щоб бути разом із Сином і Богом.
18. Відкрий очі мої, щоб я міг бачити дива закону Твого.
Довкола ложа * Твого ставши, * тепло взиваємо до Тебе, Діво: * помилуй, Всесвятая, спаси всіх вірних.
19. Чужинець я на землі, – не крий од мене заповідей Твоїх.
Прийди нині, Анно, * стань із нами, * будеш очолювати свято * Твоєї Святої Дочки, Богоматері.
20. Омліває душа моя від жадання законів Твоїх на всякий час.
Прийдіте, дамо славу * і хвалу Богові, * що призвав Сію у Святеє, * як Святу, за святих більшу.
21. Погрозив Ти гордим, отим проклятим, що од велінь Твоїх блудять далеко.
Нині прийняло * Небо преславно * Царицю вселенної і веселиться, * бачачи, як царює Вона з Богом.
22. 3німи з мене сором і зневагу, адже свідоцтва Твої беріг я.
Бог слави, * Син Твій, Чистая, * зі славою, як Матір, прийняв Тебе * і посадив праворуч Себе.
23. Теж вельможі сидять та на мене змовляються, але раб Твій роздумує про постанови Твої,
Облечена * і прикрашена благодаттю, * нині стала Ти перед Богом, * як Цариця і Мати Божа.
24. і свідоцтва Твої – то потіха моя, то для мене дорадники.
Ангели, Діво, * служили Тобі на землі, * Ангели і нині на Небесах * стоять перед Тобою, як раби.
25. Душа моя гнеться до пороху, – за словом Твоїм оживи мене.
Ангельські воїнства, * злетівшись, * зо страхом стали довкола, * на Твоє, Чесна Владичице,
преставлення дивлячись.
26. Оповів я дороги мої, і Ти вислухав мене; навчи мене постанов Твоїх.
І нині * розумні сили * мисленно з нами предстоять і співають, * преставлення славлячи Твоє.
27. Дай мені розуміти дорогу повелінь Твоїх, – і про чуда Твої міркуватиму.
Від країв землі * прийшли учні Христові * послужити погребенню Твоєму, Владичице, * й оспівати Твоє
успення, Чистая.
28. Тане душа моя від смутку, постав мене за словом Твоїм.
Христос Бог, Діво, * Ангелів Своїх * і Божественних апостолів послав * на погребення Матері, як личить
Синові.
29. Дорогу неправди від мене відсунь і подай ласкаво закон Твій.
Усі душі * святих праотців, * і пророків, і праведників зійшлися, * щоб принести ісходну пісню.
30. Дорогу істини я вибрав, поставив присуди Твої перед собою.
Тебе, що живеш * і нині по смерті, * Богородице Чистая, славить * усе множество Небесних і земних.
31. Пристав я міцно до свідчень Твоїх, – Господи, не посором мене.
Живеш і по смерті, * Живоприємне Джерело: * від життя-бо до Життя перейшла Ти, * що зродила
Всежиттєве Життя.
32. Бігтиму шляхом заповідей Твоїх, бо пошириш Ти серце моє.
Хоч і умираєш, Діво, * нині подібно до нас, * але всіх Царицею являєшся, * бо зачала Ти Творця всіх.
33. Путь постанов Твоїх покажи мені, Господи, – і буду триматися її до кінця.
Хоч і ховаєшся * в малому гробі, Діво, * та відкрилося Тобі саме Небо, * і на престол прийняв Тебе Бог.
34. Дай мені розум, і берегтиму закон Твій, буду триматися його всім серцем.
З лона Отчого * народився Бог, * і в лоно Твоє, Непорочная, ввійшов, * і прийняв Тебе, Чистая, в обійми.
35. Настав мене на стежку заповідей Твоїх, бо в ній я знайшов уподобу.
Бог похований був * – і Мати Божа; * Бог у темінь зійшов * – і Мати Божа.
36. Серце моє прихили до свідчень Твоїх, а не до наживи.
Сина, Діво, * і на Хресті не залишила Ти; * сього ради і Він не залишив Тебе * і стоїть перед Тобою нині
тілесно.
37. Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, – на дорозі Твоїй оживи мене.
Гріб Сина * прославляєш Ти, як Мати, * і Він, Діво, Твоє святе успеніє * воспрославляє божественно.
38. Для Твого раба сповни слово Твоє, що на страх Твій воно.
Восхвалили Тебе * всі Ангели Божі, * коли вище Небес Ти піднялася, * і, упавши, поклонилися
шанобливо.
39. Відверни від мене зневагу, якої боюся, бо благі закони Твої.
Прийшовши до престолу * Всевишнього Бога, * упавши, як слугиня, Ти поклонилася * і предстала єси,
бачачи Бога.
40. Ось я прагну наказів Твоїх, – оживи мене по Твоїй правді.
О, радість невимовна! * О, шана безмірна! * Маріям із Ісусом, Своїм Сином, * царює на Небесах і на
землі.
41. І хай зійде на мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє за словом Твоїм,
Богородице Діво, * відійшовши від землі, * сущих на землі не залиш, * оберігаючи тих, що поклоняються
преставленню Твоєму.
42. і хай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо уповаю на слово Твоє.
Із Небес, Мати, * де Ти нині перебуваєш, * споглянь на землю й будь благоутробна, * і помилуй світ,
Благая.
43. І не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів.
Коли апостоли * тіло Твоє пресвяте * побачили, Богородице Чистая, * припавши, поклонилися в шанобі.
44. І пильнуватиму закон Твій завжди, по вік віку.
Псалми ісходні, * і співи, і пісні, * склавши хор, співали Тобі, * чудуючися славі Твоїй, Чистая.
45. І ходитиму в широкості, бо заповідей Твоїх шукаю.
Боголіпним, Діво, * Твоїм сяянням * там осяяні, раділи, бо неначе * Сина Твого бачили.
46. І звіщатиму перед царями про свідоцтва Твої, – і не зазнаю я сорому.
Живоначального * Твого тіла * якими руками нині торкнемося, Всенепорочна, промовляли, *
Годувальнице Слова, Чистая?
47. І розкошуватиму веліннями Твоїми, бо люблю їх вельми,
Які слова, Діво, * Тобі мовимо нині? * Які пісні, преоспівана Владичице, * принесемо успенню Твоєму?
48. і руки свої простягну до велінь Твоїх, що їх возлюбив я, і буду роздумувати про постанови Твої.
Маріям Діво, * приємні Богові * ім’я й істото, – як же померла Ти, * що обожила природу смертних?
49. Пом’яни слово Твоє рабові Твоєму, що його повелів Ти чекати мені.
Як же бачено Тебе * бездиханною? * Ти ж Давущого всяке дихання зродила невимовно! * О, нове, Діво,
сподіяння!
50. Се розрада моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
Перевищивши * природні закони, * як же Ти підкоряєшся законам природи, Владичице, * і звідуєш
смерть, як ми?
51. Горді знущалися з мене вельми, та я не відступив від закону Твого.
Різдвом Твоїм, Діво, * Ти зупинила * грізне смерти устремління; * як же нині нашестю смерти уступаєш?
52. Згадую я, Господи, присуди Твої одвіку, – і втішаюся.
Вогненосна купина, * як кліщами смерти * була схоплена Ти, Богоневісто, * що носила Вогонь
Божества?
53. Буря мене охопила через нечестивих, що опускають закон Твій.
Спочила Ти, Діво, * а не вмерла нині, * і, в житті кращому і безсмертному пробудившися, * знайшла
Себе у плоті.
54. Співи для мене – Твої постанови у домі вигнання мого.
Божественний кивот * завіту з нами Божого * оселяється у скинії дивній, * у домі Божому.
55. Вночі пам’ятаю Ім’я Твоє, Господи, і тримаюся закону Твого.
Золота стамна, * у якій манна * збереглася, переходить од землі * Маріям Богоотроковиця до Бога.
56. Отсе сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
Бога і Слова * крило на крило * Небесне сходить над усяке слово * – Богоневіста Чистая.
57. Доля моя – Господь; я мовив: Берегтиму слово Твоє.
Євангельська * многоцінна перлина * заскарбилася нині у таємних * скарбницях Божих.
58. Благаю Тебе всім серцем: учини мені милість за словом Твоїм.
Зменшеним образом * Провидіння * Бога, що воплотився, є саме се таїнство * – переселення Твоє до
Бога.
59. Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
Бачачи Тебе, Діво, * Матір Божу, * ніби завше бачили ми Бога; * як же нині стерпимо розлуку?
60. Спішивсь я і не барився, велінь Твоїх щоб пильнувати.
Тебе, що придбала * Духа Божого, * Який у Тебе, Богоневісто, вселився, * бездиханною бачимо, і наш
дух знемагає.
61. Тенета безбожних мене оточили, та не забув я закону Твого.
Богородице Діво, * радосте наша; * Богородице, проповідання наше; * Богородице, куди відходиш від
нас?
62. Опівночі встану Тебе прославляти – за присуди Твої праведні.
Куди відходиш, Діво? * Куди переселяєшся нині? * Вище над Небеса злетіла Ти, * залишивши на землі
пташат.
63. Приятель я всім, хто боїться Тебе й хто накази Твої береже.
Давиде богоотче, * будь із нами нині * в ісході Матері Бога нашого * і в благознаменитий день свята.
64. Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене постанов Твоїх.
Заклич і нині * до Ангелів Божих: * Підніміте брами, щоб прийняти * Матір Божу боголіпно.
65. Добре вчинив єси з Твоїм слугою, Господи, за словом Твоїм.
Красний красою, * Цар Небесний * нині краси Матері зажадав * і покликав Її в Небеса.
66. Доброго розуму та пізнавання навчи мене, бо на заповіді Твої я звіряюся.
Хоч і приймаєш погребення, * Діво, як смертна, * але, як Мати Божа, востаєш * Духом Божим,
Усемогутнім.
67. Поки ще не був я упокорений, блудив я; тепер же пильную слова Твого.
Богоприємне тіло, * хоч і в гріб вселяється, * але в гробі перебувати не звикло, * востає ж силою
Божественною.
68. Ти добрий, і чиниш добро; навчи мене Твоїх постанов.
Погребення Твоє, Богородице, * ліствице Небесная, * стало для Тебе ліствицею, якою зійшла Ти * до
Бога, сущого вгорі її.
69. Горді вимишляють на мене неправду, я ж усім серцем бережу заповіді Твої.
Світлоносний свічник * незаходимого Світла * під землею ненадовго сокривається, * але поставляється
світлим на висоті.
70. Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, я ж розкошую з закону Твого.
Бувши один раз * Богом проклятою, земля * освятилася погребенням Бога нашого, * і нині знову –
погребенням Твоїм, Мати.
71. Добре мені, що був я упокорений, щоб навчитися постанов Твоїх.
З Небес упав нікчемно * в давнину безплотний; * вище над Небеса чудно сходить нині * плотоносная
Діва Маріям.
72. Ліпший для мене закон уст Твоїх, аніж тисячі золота і срібла.
Твої, Чистая, * велич і слава * ввійшли перед лице слави Господа, * коли преставилася Ти від землі.
Оспівуємо Тебе, * Слово, всіх Бога, * із Отцем і Святим Твоїм Духом, * і славимо Божественний образ
Твій.
Блажимо Тебе, * всі роди, * Богородице Приснодіво Владичице, * і славимо успеніє Твоє.
І знову правий крилос співає перший стих:
Життя, у гробі * був покладений Ти, Христе; * і Матір Життя покладається: * дивне видіння для Ангелів
і людей.
Далі мала єктенія і виголос:

Яко благословися Твоє Імя і прославися Твоє Царство, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині, і присно, і во
віки віков.
Після кадіння священика лівий крилос починає другу статію.
Статія друга
Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї
Чистої.
73. Руки Твої сотворили мене й збудували мене; врозуми мене, і хай навчусь я заповідей Твоїх.
Достойно єсть величати Тебе, Богородице, * що душу Божественну і непорочну * в руки Бога положила.
74. Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, бо я уповаю на слово Твоє.
О, чудо нове! Двері у Двері, * Небо в Небо нині йдуть, * і Престол Божий до Престолу Божого.
75. Знаю, Господи, що присуди Твої праведні, і справедливо понижав Ти мене.
Стало й здивувалося все множество Ангелів, * побачивши, як Христос Бог неприступний * приступає
до Матері і шану Їй віддає.
76. Хай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до раба Твого.
Вжахнулося, бачачи у трепеті, як Бог знову сходить, * і душу на руки приймає, * і підноситься у славі
Божественній.
77. Хай зійдуть на мене щедроти Твої, – і житиму, бо закон Твій – розрада моя.
Вжахнися, Небо, і ти, земле, закарбуй глаголи: * Бог, що над усім, перше сходив * – і нині вдруге зійшов
на землю ради Матері.
78. Хай посоромляться горді, що гнітять мене незаслужено, я ж буду роздумувати про заповіді Твої.
Премудрість, дім свій од землі переставивши * у дім Свій наднебесний, * нині сповнила його слави
Божественної.
79. Хай повернуться до мене ті, що бояться Тебе, – і звідають свідоцтва Твої.
Не з Неба зійшла Богоневісная Діва, * але на Небеса піднялася * як Та, що народила Небесного Царя.
80. Хай буде серце моє непорочне в постановах Твоїх, щоб я не посоромився.
Нині прохідним і для людей стало Небо: * прийдіте ж бо, всі христоноснії, * піднімемося з Матір’ю
Божою.
81. Знемагає душа моя за спасінням Твоїм, – уповаю я на слово Твоє.
В землю Ти поникла, неорана земле Господня, * що Колос життя зростила, * і в країні проросла Небесній.
82. Очі мої знемагають за словом Твоїм та питають: “Коли потішиш мене?”
Сонце, що бачило раніше, як зайшло Сонце Правди, * бачить нині, як і Місяць заходить * – Діва і Матір
Світла.
83. Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
Гріб несвітлий покрив приосінену * і світлоносну гору Господню, * що покрила Небеса доброчесністю.
84. Скільки єсть днів для Твого раба? Коли вчиниш суд над моїми гонителями?
Хоч і перейшла Ти від землі на Небо, Діво, * одначе уся земля радіє * і славить преставлення Твоє.
85. Яму викопали на мене горді, а се не за законом Твоїм.
Хоч і в Небесах схоронилося нетлінне тіло Твоє, Діво, * одначе благодать Твоя проливається * і
наповнює все лице землі.
86. Всі заповіді Твої справедливі; неправедно мене переслідують, – допоможи мені.
У піснях до Бога, молитвах і пощеннях, Діво, * в сії дні Ти перебувала, * очікуючи Свого преставлення.
87. Замалим не погубили мене на землі, – та я не покинув заповідей Твоїх.
Радіє душа, і лице світлом променіє, * коли відходиш Ти до Господа, * Всесвятая Госпоже вірних.
88. Оживи мене за милістю Твоєю, – і триматимуся свідчення уст Твоїх.
Ось ми, вірні, надгробну пісню Тобі учиняємо, * нашого життя початку, * перед гробом Твоїм стоячи
благочесно.
89. Навіки, Господи, слово Твоє в Небесах пробуває.
Любов’ю, вірнії, нині зранку линучи, * славословимо Тебе, Владичице, Діво Непорочная, * і славимо
успення Твоє.
90. З роду в рід істина Твоя; Ти землю поставив – і стала вона.
Пом’яни нас у Царстві Небеснім, * вірних співців Твого преставлення, * Діво Богоневісто.
91. Усе за Твоїми судами сьогодні стоїть, усе-бо Тобі служить.
Нині Сильний, за Твоїм передреченням, * велике вчинив Тобі, Пречистая Діво, * Неба і землі
Сотворитель.
92. Якби закон Твій та не був розрадою мені, то я був би загинув у недолі своїй.
Предстоїш нині Божеству Триіпостасному, * лицем до лиця бачачи, * там, де лиця закривають
Серафими.
93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними оживляєш мене.
Небо нині радіє посполу з землею і ликує, * люди з Ангелами єднаються * у преставленні Чистої на
Небо.
94. Твій я: спаси мене, бо наказів Твоїх шукаю.
Йоаким нині теж радіє славі * Дочки своєї і Богоотроковиці * – невисловленній і Божественній істинно.
95. Чигають грішники, щоб погубити мене; я ж на свідоцтва Твої вважаю.
Гетсиманія, що блаженний і дівственний * гріб прийняла, ублажається, * вшановувана, як чертог
царський.
96. Всього досконалого бачив я кінець, та вельми широка заповідь Твоя.
Прийдіте, вірні, святому гробові Господа * і Всесвятої Його Матері поклонімся * зо страхом і радістю.
97. Як же люблю я закон Твій, цілий день він – розмова моя.
Єрусалим обійдімо всі сумлінно, * і узримо таїнства Божі, * що заради нас звершилися.
98. Твоя заповідь робить мудрішим мене од моїх ворогів, – вона-бо навіки моя.
Ангели чесно супроводжують чесний гріб Твій, Чиста, * що світлом священним, наче блискавка, сяє, *
просвічуваний світлом Божим.
99. Понад усіх учителів моїх став я розумний, бо свідоцтва Твої – розважання моє.
Вжахнулися всі духи повітряні * від на Небеса Твого сходження * і затремтіли від держави Твоєї, Чистая.
100. Став я мудріший за старших, – бо держуся наказів Твоїх.
Затремтів сатана, узрівши світло слави Матері Божої, * що з висоти блискавично пройшло аж до аду, *
і, плачучи та стогнучи, візвав: Що мені й Тобі, Мати Божа?
101. Від усякої стежки лукавої стримую ноги мої, щоб держатися слова Твого.
О, багатство Христа Бога! О, безмірна глибино любови! * І найнижчі царини землі * сповнилися
преславним явлінням Матері.
102. Од присудів Твоїх не ухиляюся, Ти-бо навчаєш мене.
Перше задля нас зійшов Христос до аду, * нині ж Діва Маріям зійшла на Небо, * на радість і поміч нам.
103. Яке ж солодке слово Твоє для піднебіння мого, солодше від меду устам моїм!
Сходженню Божому й восходженню Твоєму, Діво, * поклоняюся, славлю їх і вшановую, * як причину
мого входу в життя.
104. Од заповідей Твоїх я мудріший стаю, тому ненавиджу всяку путь неправди.
Пояс чесний, як свідчення Твого з плоттю * нині до Бога преставлення, * вручаєш, Діво, Томі.
105. Світильник для ніг моїх – слово Твоє і світло для стежок моїх.
Хоч і нині знову не встиг Тома близнюк, * але таїн сподобився, * преславним воскресінням Христа.
106. Присяг я – і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
О, протиборний і невгомонний сліпий натовпе! * Сина на страту хресну віддав ти * і нині руки
воздвигаєш на Матір.
107. Знеможений дуже я, Господи, – за словом Твоїм оживи мене.
Як до кивоту кивота Бога Живого * доторкнутися, лукавий, дерзнув ти? * Але рук відсіченням – суд
наспів.
108. Зволь прийняти уст моїх жертву, Господи, і навчи мене Твоїх присудів.
Долі Тебе, Чистая, Апостоли обступили, * вгорі ж Тебе Сили зустрічали * як Ангелів Владичицю і
смертних.
109. В небезпеці душа моя завше, та не забув я закону Твого.
Плач священний учиняючи, до Тебе, Діво, взивали: * Як же Тебе, Божу палату, * покриємо землею, як
личить мертвим?
110. Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
Як же покладемо до гробу Тебе, Чиста, * Сина і Слова рай словесний, * над усякий ум і слово?
111. Твої свідоцтва – спадкоємство моє повіки, вони-бо – радість серця мого.
Словами Божественними богопроповідників утішаючи, * множество скорботи розігнала Ти, *
промовивши до них по-материнськи, Богомати.
112. Серце моє нахилив я, щоб чинити Твої постанови, – повік, до кінця.
Діти Господа і Сина Мого! * Радість відходу Мого до Бога * не перетворюйте у плач сльозами вашими.
113. Ненавиджу двоєдушних, а люблю – закон Твій.
Заступницею перед Богом ось відходжу в понадсвіття, * але з вами в світі є Я повсякчасно, * із Господом,
як Він обіцяв.
114. Ти моя охорона та щит мій, – на слово Твоє надіюся.
Жахаємося доторкнутися до всесвятого і богоприємного * тіла Твого, Чистая, раби Твої, * і поховати
Матір Життя.
115. Відступіться від мене, злочинці, і пильнуватиму заповіді Бога мого.
Які шати, які пелени, Діво, яке миро, * які ж пісні надгробні принесемо * погребенню Твоєму, Чистая?
116. Підтримай мене за словом Твоїм, і житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому.
Царі земнії і багатії людські * моляться лицю Твоєму, Діво, * як Дочці Царя Небесного.
117. Підкріпи мене – і спасуся, і в Твої постанови завжди дивитимусь.
Бог спочив у Матері на землі, як Немовля; * нині ж на Небі спочиває * і веселиться Мати в Бозі.
118. Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні – неправда.
Нині Маріям веселиться, бачачи * на престолі Божім всенепорочне * тіло Господа обожене.
119. Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому возлюбив я свідоцтва Твої.
Нині почула Ти там невимовні слова, Діво, * і недовідоме й таємне * премудрости явив Тобі Бог.
120. Зо страху Твого моє тіло тремтить, і боюся присудів Твоїх.
Взявся від землі преславний град Господній, * що про Нього преславне говорилося, * і ввівся в дім
Божий.
121. Я чинив право і правду, – гнобителям моїм мене не видай.
Взялася від землі земля неосквернена і незаймана, * що з Неї сотворився новий Адам, * праотця Адама
Сотворитель.
122. Будь запорукою слузі Твоєму на благо, хай не гнітять мене горді.
Небо нині колісницю Божу * незчисленним почтом Святу приймає, * з міріядами Ангелів, преславно.
123. Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Днесь од землі чистий і всесвятіший Образ * новим чином возноситься туди, * де Первообраз перебуває.
124. Вчини з Твоїм рабом за милістю Твоєю і навчи мене постанов Твоїх.
Благоучинений Образ, * Красу землі прещедру, * нині боголіпно переселяє Бог на Небо.
125. Я раб Твій, зроби мене мудрим, – і свідоцтва Твої спізнаю.
Книга таїнственна, що в Ній написалося Слово Боже, * в руки Бога покладається * для запису Небесних
тайн.
126. Час Господеві діяти: зневажили закон Твій.
Як голубка, вражена любов’ю, Діво, * Престол Божий облітаєш, * відлетівши із гнізда, що на землі.
127. Тим і люблю Твої веління, над золото, над щире.
Землі і Неба Всецарице, Дивная Маріє, * до Царства введи * тих, що славлять успення Твоє.
128. Тому всі веління Твої вважаю за слушні, а всяку путь неправди ненавиджу.
Засни, Чистая, успенням Твоїм живоносним, * утихомир Церкви спокуси * й утверди її, як Благая.
129. Чудові свідоцтва Твої, тому держиться їх душа моя.
Оспівуємо нині успення і погребення Твоє, Чиста, * і всі вірно ублажаємо Тебе, * відкуплені від смерти
Твоїм Родженням.
130. Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
Тебе, Ложе чесне, святе і богоприємне, * на ложі чесно бачачи, * Апостоли голосили з плачем.
131. Розкриваю уста мої і, як повітря вдихаю – так заповідей Твоїх жадаю.
Озбройся, Чесна, Вседівича Діво Маріє, * і перемагай, і царюй * на віки віків з Богом.
Безначальний Боже, Співвічне Слово і Душе Святий, * вознеси ріг християн, * як Усемилостивий і
Благий.
Життя народивши, Всенепорочная Чистая Діво, * до Життя преставляєшся Ти нині; * істинного життя
сподоби і всіх вірних.
І знову другий крилос, стих перший:
Достойно єсть величати Тебе, Життєдавця, * що возвеличив живоносне преставлення * Матері Твоєї
Чистої.
Потім мала єктенія і виголос:

Яко святися і прославися всечестноє і великоліпоє Імя Твоє, Отца, і Сина, і Святаго Духа, нині, і присно,
і во віки віков.
Після кадіння священика правий крилос починає третю статтю, на глас 3.
Статія третя
132. Зглянься на мене і помилуй мене, як чиниш тим, що люблять Ім’я Твоє.
Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.
133. Кроки мої спрямуй за словом Твоїм, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
Гряди сюди, все творіння, * пісні ісходні * принесемо Діві.
134. Од людського утиску визволь мене, і Твої заповіді я пильнуватиму.
Ученики Христа мого * погребають тіло * Матері Бога мого.
135. Хай засяє лице Твоє на раба Твого, і навчи мене уставів Твоїх.
Ангелів і Архангелів * чини предстоять * і оспівують невидимо.
136. Пливуть водні потоки з очей моїх, бо не додержується вже закон Твій.
Жони чеснії * з апостолами * голосили, плачучи.
137. Праведний Ти, Господи, і прямі Твої присуди,
Діво, що мужа не знала, * Мати Бога Вишнього, * як стерпимо болість?
138. бо Ти заповів справедливі свідоцтва Твої і щиру правду.
Твій нині відхід * – радість усьому світу, * нам же – плач скорботний.
139. Горливість за Тебе сушить мене, бо противники мої забули слова Твої.
У Твоїй Матірній любові * і в піклуванні Твоїм * не залишай нас сиротами.
140. Вельми очищене слово Твоє, і раб Твій любить його.
Світло наше, Діво, * як стерпимо не зріти * Твої солодкі очі?
141. Малий я і погорджений, та не забуваю велінь Твоїх.
Як мовчанням боголюбні * й богословні Твої уста, * о горе, зв’язалися?
142. Праведність Твоя – праведність вічна, і закон Твій – істина.
Від Матері Учителя * нашого не відступимо, * – апостоли взивали.
143. Напасть і горе на мене напосіли, та повеління Твої – втіха моя.
На хмарах знову * проведемо Тебе, Діво, * до Осель Небесних.
144. Правда свідчень Твоїх вічна, – подай мені розуму, і буду жити.
Жезл святий, * покладений у гріб, * життя ростить.
145. Цілим серцем кличу: почуй мене, Господи, і буду держатись уставів Твоїх.
У гріб поклали * Ту, що мертвих із гробів * воздвигла Різдвом Своїм.
146. Кличу до Тебе: спаси мене, і берегтиму свідоцтва Твої.
Куди відходиш, Мати? * – друг і дівственик * по-синівськи взивав.
147. Світанок я випередив і вже кличу, уповаю на слово Твоє.
В радість Сина Твого * відходиш, Богомати, * і веселишся, і радієш.
148. Мої очі сторожі нічні випереджають, щоб розважати над словом Твоїм.
Невже знову в Кану * на шлюб Ти покликана * нині з апостолами?
149. Почуй же голос мій по милості Твоій, Господи, оживи мене із Твого присуду.
Забери, Діво, * до Божественного Твого Сина * і мене нині, дитя Твоє.
150. Наблизились ті, що за чином ганебним ганяють, од закону Твого далекі,
Престав мене, Мати, * нині Твоїм преставленням * до Зродженого з Тебе.
151. та близький Ти, Господи, і всі Твої веління – праведність.
Хай предстанемо разом * на Небесах славі, * як при Хресті – стражданню.
152. Віддавна я знаю зі свідчень Твоїх, що навіки заснував їх Ти.
З міріядами духів * зійшов Владика; * Гетсиманіє, веселися.
153. Поглянь на горе моє і визволь мене, бо я не забуваю закону Твого.
Учеників соборе, * веселися, бачачи * Господа у славі.
154. Розсуди справу мою й ізбав мене, за словом Твоїм оживи мене.
Вся земля хай заграє, * узрівши сьогодні, * як Бог знову сходить.
155. Далеке від грішників спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
Вийдім скоро * на стрітення Господа, * що зійшов знову.
156. Милість Твоя, Господи, многа; оживи мене за Твоїм присудом.
Почуймо всі Бога, * що бесідує нині * з Матір’ю Всенепорочною.
157. Багато в мене напасників і противників, – але від свідчень Твоїх не відхиляюся.
О, Найсолодша Мати, * до Найсолодшого Сина * прийди, радіючи.
158. Бачу відступників і бриджуся ними, бо не бережуть слова Твого.
Дивись, ось нині * Син Твій прийшов * Тебе до Себе прийняти.
159. Глянь, як люблю я заповіді Твої; по милості Твоїй, Господи, оживи мене.
Прийшов, – говорить, * – щоб перед лицем слави Отця * явилася слава Матері.
160. Правда – підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї – навіки.
Славлю Твоє, Боже Мій, * – Мати до Сина говорить, * – крайнє добросердя.
161. Князі безвинно гонять мене, та серце моє боїться слова Твого.
Славлю Тебе, Сину Мій, * і поклоняюся славі * Твоєї величности.
162. Радію я словом Твоїм, немов той, що здобич велику знайшов.
Близько до Отця Мого * прийди, ближняя Моя, * од землі уставши.
163. Ненавиджу неправду і бриджуся нею, – люблю закон Твій.
Ти – сад замкнений, * де дерево життя * і безсмертя.
164. Сім раз на день славлю Тебе за присуди Твої справедливі.
Ти єси джерело запечатане, * в якому потік солодкости * всеневимовної.
165. Глибокий мир тим, що люблять закон Твій, – і нема для них спотикання.
Піснесловлю, Сину Мій, * Божества Твого * Пребожественного державу.
166. Уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.
Піснесловлю, Боже Мій, * сходження Твоє * і чоловіколюбіє.
167. Душа моя держить свідоцтва Твої і любить їх вельми.
Прийди, красна Моя, * насолоджуйся красою * Сина Твого і Сотворителя.
168. Пильную заповіді Твої і свідоцтва Твої, бо всі дороги мої перед Тобою.
Прийди, Мати Моя, * в радість Божественну * і в Царство.
169. Хай наблизиться моління моє перед лице Твоє, Господи; за словом Твоїм подай мені розуму.
Прийди, Маріє, * де співпоклоняємий є * Отець, Син і Дух.
170. Хай прийде благання моє перед лице Твоє; за словом Твоїм визволь мене.
Що Тобі воздам, * Боголюдино, Сину Мій, * Раба – Владиці?
171. Хай вимовлять уста мої хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
Що Тобі нині принесу * на Небеса, Боже Мій, * якщо не душу і тіло?
172а. Хай язик мій звіщає слово Твоє,
Славлю Отця, * оспівую Тебе, Сина Мого, * і поклоняюся Духові.
172б. бо всі Твої веління – справедливість.
Слава Тобі, Богородице, * слава Твоєму різдву, * слава і успенню.
173. Хай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
Адам і Єва * чудувалися, * бачачи славу Діви.
174. Прагну спасіння Твого, Господи, і закон Твій – розрада моя.
Йоакиме й Анно, * блаженні ви єсте, * народивши світові Дочку.
175. Хай жива буде душа моя, і хай славить Тебе, а Твій присуд хай допоможе мені.
Препрославлену, * в вишніх горницях оселену, * як Матір Божу.
176. Блукаю, мов та овечка загублена, – пошукай же раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.
Мир – Церкві, * людям Твоїм – спасіння * даруй Твоїм успенням.
О, Тройце, Боже мій, * Отче, Сину і Душе, * помилуй світ!
Видіти Царство * Сина Твого, Діво, * сподоби Твоїх рабів.
Потім обидва крилоси - стих перший:
Роди всі пісню * погребенню Твоєму * приносять, Діво.
Одразу Благословенні. на глас 5.

Коли ж співаються Благословенні, кадять два диякони або диякон з ієреєм.
Благословенная Владичице, * просвіти м’я світлом Сина Твого.
Ангельський собор здивувався, * бачачи, як до мертвих Тебе залічено, * що душу в руки Бога віддала *
і з Богом зійшла, Пренепорочная, * зі славою Божественною * в Оселі Небесні.
Пощо радість зі сльозами, * Богопроповідники, розчиняєте? * Прийшов Близнюк, вишнього розуміння
повен, * і завізвав апостолів: * Видите ви пояс і зрозумійте * – Діва воскресла із гробу.
Ученик, що не вірив, Владичице, * у Воскресіння Сина Твого, * нині увіряє інших у востанні Твоєму,
говорячи: * Час ридання минувся, не плачте, * а воскресіння * Діви вістіте.
Богоносним, Діво, учням, * що зібралися коло гробу Твого і ридали, * явився Тома і вістує, кажучи: *
Чому Живу між мертвими собі уявляєте? * Воскресла-бо, * як Бога Родителька.
Поклонімся Отцю, * і Його Синові, і Святому Духові, * Святій Тройці * в Єдиній Істоті, * з Серафимами
взиваючи: * Свят, Свят, Свят єси, Господи.
Життєдавця родивши, * до життя нестаріючого перейшла Ти, * радість же, Діво, * замість печалі подала
єси учням; * Ти з гробу триденно востала, Діво, * як і Господь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3)
Після Благословенних мала єктенія і виголос.

Яко Тя хвалят вся сили Небесния, Отца, і Сина, і Святаго Духа, і Тебі славу возсилают нині, і присно, і
Відтак степенні, 1-й антифон 4-го гласу:

От юности моєя многія борют мя страсти: но Сам мя заступи і спаси, Спасе мой.
Ненавидящії Сіона, постидітеся от Господа: яко трава бо огнем будете ізсохше.
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
Святим Духом всяка душа живится, і чистотою возвишаєтся, світлієтся Тройческим єдинством,
священнотайні.
Прокімен
Ієрей: Воньмім. Мир всім. Премудрость, воньмім.
Лик: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді.
Стих: Слухай, Дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє.
Всякоє диханіє
Ієрей: Господу помолімся.
Ієрей: Яко свят єси, Боже наш, і во святих почиваєши, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому
Духу, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Всякоє диханіє да хвалит Господа.
Стих: Хваліте Бога во святих Єго.
Стих: Хваліте Єго во утвержденії сили Єго.
Євангеліє
Ієрей: І о сподобитися нам слишанію Святаго Євангелія, Господа Бога молім.
Лик: Господи помилуй. (3)
Ієрей: Премудрость, прості, услишім Святаго Євангелія. Мир всім.
Ієрей: От Луки Святаго Євангелія чтеніє.
Лик: Слава Тебі, Господи, слава Тебі.
Ієрей: Будьмо уважні. Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в
місто Юди. Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії,
здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом, і викликнула голосом сильним:
“Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені се, що прийшла до мене
мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась
у моїм лоні. Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа”. І мовила Марія: “Величає
душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо від
нині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я. Марія перебула в
Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого. (Лк.1, 39-49, 56).
Лик: Слава Тебі, Господи, слава Тебі.
Псалом 50
Помилуй мя, Боже, по велицій милості Твоєй * і, по множеству щедрот Твоїх, очисти беззаконіє моє.
Найпаче омий мя от беззаконія моєго * і от гріха моєго очисти мя.
Яко беззаконіє моє аз знаю, * і гріх мой предо мною єсть вину.
Тебі єдиному согріших * і лукавоє пред Тобою сотворих.
Яко да оправдишися во словесіх Твоїх * і побідиши, внегда судити Ти.
Се бо в беззаконіїх зачат єсм, * і во грісіх роди мя мати моя.
Се бо істину возлюбил єси, * безвістная і тайная премудрости Твоєя явил ми єси.
Окропиши мя іссопом, і очищуся; * омиєши мя, і паче сніга убілюся.
Слуху моєму даси радость і веселіє, * возрадуются кости смиренния.
Отврати лице Твоє от гріх моїх * і вся беззаконія моя очисти.
Сердце чисто созижди во мні, Боже, * і Дух прав обнови во утробі моєй.
Не отвержи мене от лица Твоєго * і Духа Твоєго Святаго не отими от мене.
Воздаждь ми радость спасенія Твоєго * і Духом Владичнім утверди мя.
Научу беззаконния путем Твоїм, * і нечестивії к Тебі обратятся.
Ізбави мя от кровей, Боже, Боже спасенія моєго, * возрадуєтся язик мой правді Твоєй.
Господи, устні мої отверзеши, * і уста моя возвістят хвалу Твою.
Яко аще би восхотіл єси жертви, дал бих убо: * всесожженія не благоволиши.
Жертва Богу – дух сокрушен, * сердце сокрушенно і смиренно Бог не уничижит.
Ублажи, Господи, благоволенієм Твоїм Сіона, * і да созиждутся стіни Єрусалимскія.
Тогда благоволиши жертву правди, возношеніє і всесожжегаємая, * тогда возложат на олтар Твой
тельци.
Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу.

Молитв ради Пречистия Богородици, Милостиве, очисти множество согрішеній наших.
І нині, і присно, і во віки віков. Амінь.
Молитв ради Пречистия Богородици, Милостиве, очисти множество согрішеній наших.
Помилуй мя, Боже, по велицій милості Твоєй і по множеству щедрот Твоїх, очисти беззаконіє моє.
Стихира, глас 6. Візантієве:
Коли преставлення пречистого Твого тіла наблизилося, * тоді апостоли, обступивши ложе, * з трепетом
дивилися на Тебе; * і деякі, поглядаючи на тіло, * жахом переймалися, * Петро ж зі сльозами голосив до
Тебе: * О, Діво, * ясно бачу Тебе простерту, спокійну, * Життя всіх – і подивляю, * адже в Тобі оселилася
майбутнього життя насолода. * Але, о Пречистая, * молися ревно Синові Твоєму і Богові, * щоб, не
зазнавши шкоди, спаслося стадо Твоє.
Ієрей: Спаси, Боже, люди Твоя, і благослови достояніє Твоє: посіти мир Твой милостію і щедротами
возвиси рог христіян православних, і низпосли на ни милости Твоя богáтия: молитвами всепречистия
Владичици нашея Богородици і приснодіви Марії: силою честнаго і животворящаго Креста: заступленьми
честних небесних сил безплотних: честнаго, славнаго пророка, предтечі і крестителя Йоанна: святих
славних і всехвальних апостол: іже во святих отец наших і вселенских великих учителей і святителей,
Василія Великого, Григорія Богослова і Йоанна Златоустаго: іже во святих отца нашего Ніколая
архієпископа, мирликійскаго чудотворца: святих равноапостольних Кирилла і Методія учителей
словенских: святаго благовірнаго і равноапостольнаго великого князя Владиміра: святаго
священномученика Йосафата: святих славних і добропобідних мученик: преподобних і богоносних отец
наших Антонія і Теодосія печерских, і прочіїх преподобних і богоносних отец наших: святих і праведних
богоотец Йоакима і Анни: блаженних священномучеников Леонтія екзарха і Климентія архімандрита
Уневскаго: і всіх святих: молим Тя, многомилостиве Господи, услиши нас грішних молящихся Тебі, і
помилуй нас.
Лик: Господи помилуй. (12)
Ієрей: Милостію і щедротами, і человіколюбієм Єдинороднаго Твоєго Сина, с нимже благословен єси,
со пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Канонів два: кир Косми та кир Йоана. Ірмоси 1-го канону по двічі. Тропарі обох канонів без повторення.
Катавасія: Отверзу уста моя: ірмоси другого канону, на два хори.
Канон перший, у первотворі має акростих: Хай торжествують Богомудрії. Глас 1.
Пісня 1
Ірмос: Гойно прикрашена Божественною славою, священна і славна, Діво, пам’ять Твоя всіх на
звеселення зібрала вірних; тож під проводом Маріям, з хорами і тимпанами, Твоєму співаємо
Єдинородному: славно-бо прославився.
Хай проводжають неоречевлені чини небохідне в Сіон Божественне тіло Твоє; раптово ж із усіх кінців
прилинувши, апостолів сонм, Богородице, представ перед Тобою зараз же; з ними ж, Чистая, Твою чесну,
Діво, пам’ять славимо.
Перемоги почесті прийняла Ти на природу, Чистая, Бога зродивши; одначе, уподібнюючися Творцеві
Твоєму і Синові, надприродньо підкоряєшся Ти природнім законам; тим-то, умерши, з Сином востаєш у
буття вічне.
Другий канон, Йоана Дамаскина. Глас 4.
Ірмос: Одкрию уста мої, і наповняться Духом, і слово видихну Цариці Матері, і явлюся, світло
торжествуючи, й оспіваю, радіючи, Її успення.
Діви отроковиці з Маріям-пророчицею, пісню відхідну нині воскликніте: Діва-бо і єдина Богомати у
прийняття Небесне преставляється.
Достойно, як одушевлене Небо, прийняли Тебе Небесні, Пречистая, Божественні оселі; і предстала Ти,
світло прикрашена, як Невіста, Всенепорочная, перед Царем і Богом.
Катавасія: Отверзу уста моя, і наполнятся Духа, і слово отригну Цариці Матері, і явлюся, світло
торжествуя, і воспою, радуяся, Тоя успеніє.
Пісня 3
Ірмос: Вседієва і Вседержавна Божа Мудросте і Сило, непохитною, непорушною Церкву утверди,
Христе, єдиний-бо Ти Святий і у святих спочиваєш.
Жону Тебе мертвенну, але надприродньо і Матір Божу виділи, Всенепорочна, славні апостоли і з жахом
доторкалися руками до Осяяної славою, богоприємну Оселю бачачи.
Спостиг миттєвий Божий суд зухвалість богохульника через відсічення рук; Бог зберіг честь
одухотвореного Кивоту, в Якому Слово стало плоттю, силою Божества.
Інший. Ірмос: Твої піснесловці, Богородице, живе і цілюще Джерело, хор собою утворили; духовно їх
утверди, в Божественній пам’яті Твоїй вінців слави сподоби.
Із утроби смертної народившись, була Ти їй подібною за природою, Пречиста, тому вмираєш;
народивши ж Суще Життя, до Життя Божественного й Іпостасного переселяєшся.
Собор богословів від країв землі, з Неба ж ангелів безліч збираються на Сионі, за всесильним
повелінням, щоб послужити достойно Твоєму, Владичице, погребенню.
Катавасія: Твоя піснословци, Богородице, живий і независтний Істочниче, лик себі совокупльшия,
духовно утверди, в Божественній памяті Твоєй вінцев слави сподоби.
Іпакої, глас 8: Блажимо Тебе, всі роди, Богородице Діво, в Тебе-бо Невмістимий Христос Бог наш
уміститися благоволив. Блаженні єсмо і ми, маючи Тебе заступницею: денно-бо і нічно молишся за нас, і
роди християнські Твоїми молитвами утверджуються. Тому, оспівуючи Тебе, взиваємо: радуйся,
Благодатна, Господь з Тобою.
Пісня 4
Ірмос: Сказання пророків і здогади воплочення від Дви провістили Твоє, Христе; сяяння світлости Твоєї
прийде на просвіту народів, і возгласить Тобі безодня з веселістю: силі Твоїй слава, Чоловіколюбче.
Подивіться, люди, і дивуйтеся, бо Гора свята і Богом явлена до Небесних Осель піднімається; Небо земне
в Небесне і нетлінне вселяється.
Твоя смерть, Пречистая, була переходом до життя вічного і кращого, від тимчасового до воістину
Божественного і непроминального; переселена була Ти, Чистая, щоб у радості бачити Сина Твого і
Господа.
Відчинилися двері небесні, й Ангели заспівали, і прийняв Христос дівства Своєї Матері горнець;
Херувими підняли Тебе з веселістю, Серафими ж прославляють, радіючи.
Інший. Ірмос: Недослідиму Божу Раду про воплочення від Діви Тебе, Вишнього, пророк Авакум
передбачивши, кликав: слава силі Твоїй, Господи.
Дивно було бачити, як одушевлене Небо Царя всіх проходить земний простір; чудесні діла Твої! Слава
силі Твоїй, Господи.
Якщо й неосяжний Її Плід, Яким Небеса вчинилися, погребення прийняв волею, як мертвий, – як же від
погребення відмовиться Та, що не знавши шлюбу породила?
У преставленні Твоєму, Мати Божа, найпросторіше і богоприємне тіло Твоє ангельські воїнства
священними крильми в трепеті і радості покривали.
Катавасія: Неізслідний Божий Совіт, єже от Діви воплощенія Тебе, Вишняго, пророк Аввакум
усмотряя, зовяше: слава силі Твоєй, Господи.
Пісня 5
Ірмос: Божу і невисловленну красу чеснот Твоїх, Христе, ісповім: Ти-бо від Присносущної Слави
Соприсносущним та Іпостасним засяяв Сяйвом; Ти з дівственої утроби сущим у тьмі і тіні воплотившись,
возсіяв єси Сонцем.
Як на хмарі, Діво, апостольський лик був перенесений з усіх кінців до Сіону, щоб служити Тобі, Хмарі
легкій, з Якої Вишній Бог сущим у тьмі і тіні Праведним возсіяв Сонцем.
Приємні Богові слова мужів богопроповідників, що, як сурми милозвучні, принесли пісню ісходну,
виголошуючи Богородиці в Дусі: радуйся, нетлінне Джерело Божого живоначального і спасительного для
всіх воплочення.
Інший. Ірмос: Вжахнулося все чесному успенню Твоєму: Ти-бо, шлюбові не знана Діво, од землі
преставилася єси в вічні обителі і в нескінченне життя, і всім, хто оспівує Тебе, спасіння подаєш.
Хай возгласять сурми богословів сьогодні, язик же многовіщанний людський нині хай восхвалить, хай
же проголосить повітря, сяючи безмірним світлом, Ангели хай оспівують Пречистої Діви успення.
Діво Богородице Всехвальна, Ти єси воістину сосуд обраний, весь освячений Богові, всім богоприємний,
весь оспіваний дивним співом у Твоєму погребенні.
Катавасія: Ужасошася всяческая о честнім успенії Твоєм: Ти бо, Неіскусобрачная Діво, от землі
преставилася єси к вічним обителем і к безконечній жизні, всім, воспівающим Тя, спасеніє подавающая.
Пісня 6
Ірмос: Морський глибиннозроджений китовий внутрішній вогонь – триденного Твого погребення
прообраз: його собою Йона-пророк показав. Бо врятований, як і передбачено було, неушкоджений, він
візвав: жертву хвали принесу Тобі, Господи.
Подає Тобі Цар усіх Бог те, що вище природи, бо, як у народженні зберіг Тебе Дівою, так і в гробі зберіг
тіло нетлінним, і прославив Тебе з Собою Божественним упокоєнням, шану Тобі як Син Матері даруючи.
Воістину оселило Тебе у Святому святих, як світлий світильник неоречевленого Світла, як золоту
кадильницю Божественного Вугілля, ручку і жезл, скрижаль богописану, ковчег святий, трапезу Слова
життя, Діво, – Різдво Твоє.
Інший. Ірмос: Божественне отсе і всечесне справляючи свято, Богомудрії, Богоматері, прийдіте, руками
заплещемо, від Неї зродженого Бога прославимо.
Із Тебе Життя засяяло, ключі дівства не порушивши; як же пречисте і живоначальне Твоє тіло випробі
смерти причастилося?
Будучи храмом Життя, життя вічного Ти сподобилася: бо через смерть Ти перейшла до життя, зродивши
Життя воіпостасне.
Катавасія: Божественноє сіє і всечестноє совершающе празднество, Богомудрії, Богоматере, прийдіте,
руками восплещим, от Нея рождшагося Бога славим.
Кондак, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю * і в заступництвах незамінне уповання * гріб і

умертвіння не втримали. * Бо як Матір Життя до життя переставив Той, * Хто вселився в утробу
приснодівственну.
Ікос: Огороди мої помисли, Христе мій, бо Стіну миру оспівати дерзаю, Чисту Матір Твою; на камені
утверди глаголи мої, і в тяжких мислях заступи мене, бо Ти виконуєш благання тих, що до Тебе взивають
і з вірою просять. Ти даруй мені слово виразне і помисел непостидний, всякий-бо дар просвітлення від
Тебе посилається, Світлоподателю, що вселився в утробу приснодівственну.
Пісня 7
Ірмос: Безсоромному гніву і вогню любов до Бога противилася, вона зросила вогонь, а гнів посоромила,
богонатхненною лірою побожних юнаків, які серед полум’я співали: препрославлений отців і наш Боже,
благословен єси.
Богом створені скрижалі, написані Божественним Духом, Мойсей у гніві розбив, але його Владика Ту,
що народила Його, нетлінною зберіг і переселив у Небесні Оселі, радіючи з Нею; взиваймо ж до Христа:
препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
Устами чистими, як на цимбалах; серцем світлим, як на гуслях; думкою високою, як милозвучною
сурмою, в урочистий святий день успення Пречистої Діви, руками плещучи, заспіваймо: препрославлений
отців і наш Боже, благословен єси.
Богомудрії зберіться люди, бо Божої слави Оселя від Сіону переселяється в Небесні Обителі, де чистий
голос тих, що святкують, голос невимовного радування тих, що в радості взивають до Христа:
препрославлений отців і наш Боже, благословен єси.
Інший. Ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо
зневаживши, радувалися, співаючи: преоспіваний отців Господь і Бог, благословен єси.
Юнаки і діви, що шанують пам’ять Діви і Богоматері, старці і князі, царі і судді, співайте: отців наших
Господи і Боже, благословен єси.
Хай сурмлять у сурму духовну гори Небесні; хай радіють пагорби, і хай веселяться божественні
апостоли: Цариця до Сина преставляється, з Ним царюючи.
Всесвященне преставлення Божественної Твоєї і Нетлінної Матері прославляючи, надсвітні Вишні чини
зійшлися, щоб веселитися з сущими на землі, Тобі співаючи: Боже, благословен єси.
Катавасія: Не послужиша тварі Богомудрії, паче Создавшаго, но, огненноє прещеніє мужески
поправше, радовахуся, поюще: препітий отцев Господь і Бог, благословен єси.
Пісня 8
Ірмос: Полум’я силою Божою Ангела праведних юнаків зросило, злочестивих же попалило. Богородиця
ж стала живоносним джерелом, що виточує життя і смерти смерть тим, що взивають: Творця єдиного
оспівуємо, ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
Апостоли і множество богопроповідників проводжали на Сіоні пречисте тіло Богородиці, взиваючи:
куди Ти йдеш нині, Скиніє Бога живого? Не переставай заступатися за тих, що з вірою співають: Творця
єдиного оспівуємо, ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
Коли відходила Ти, Всенепорочна, то, здійнявши руки, на яких носила Бога воплоченого, сміливо як
Мати сказала Синові: охороняй повіки тих, що їх дав Ти мені, які співають Тобі: Творця єдиного оспівуємо,
ізбавлені, і превозносимо по всі віки.
Інший. Ірмос: Отроків благочестивих у печі спасло Різдво Богородичне: тоді провіщене, а нині
здійснене, воно весь світ спонукає співати; Господа оспівуйте, діла, і превозносіте Його по всі віки.
Пам’ять Твою, Діво Чистая, Начала і Власті, і Сили, Ангели, Архангели, Престоли, Господства,
Херувими і страшні Серафими славлять; рід же людський оспівує і превозносить по всі віки.
Той, що дивно оселився у Твоєму, Богородице, пречистому лоні, коли воплочувався, – Він же,
всесвященний дух Твій прийнявши, у Себе упокоїв як боржник Син; тому Тебе оспівуємо, Діво, і
превозносимо по всі віки.
О, вище розуму чудеса Приснодіви і Богоматері! Бо, у гробі оселившись, показала рай, стоячи перед
яким, радіючи, співаємо: Господа оспівуйте, діла, і превозносіте Його по всі віки.
Приспів: Хвалим, благословим, покланяємся Господеві поюще і превозносяще єго во вся віки.
Катавасія: Отроки благочестивия в пещі Рождество Богородичо спасло єсть, тогда убо образуємоє, нині
же дійствуємоє, вселенную всю воздвизаєт піти Тебі: Господа пойте, діла, і превозносіте Єго во вся віки.
На 9-й пісні Чеснішу... не співаємо, а співаємо приспіви свята:

Ангели, успеніє Пречистої бачивши, здивувалися, як Дівича восходить од землі на Небо.
Пісня IX (9)
Ірмос: Перемагаються закони природи у Тобі, Діво Чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед
заповідає життя; по різдві Діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя Твоє.
Здивувалися Ангельські сили, коли в Сіоні побачили свого Владику, що жіночу душу на руках тримав;
Тій-бо, що пречисто Його зродила, Він як Син промовляв: гряди, Чистая, з Сином і Богом прославлена
будь.
Апостольський собор, поховавши богоприємне тіло Твоє, зі страхом дивився і великим гласом віщав: у
Небесні Доми до Сина восходиш, спасаючи завжди насліддя Твоє.
Інший приспів другого канону: Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
Ірмос: Всяк, на землі роджений, хай звеселиться, Духом просвічений. Хай же торжествує Безплотних
умів природа, що вшановує священне преставлення Богоматері, і хай взиває: радуйся, Всеблаженная
Богородице, Чистая Приснодіво.
Величай, душе моя, од землі на Небо чесне преставлення Божої Матері.
Прийдіте в Сіон, на Божественну зелену гору живого Бога, возрадуємся, Богородицю побачивши, бо до
незрівнянно кращої і Божественної Оселі Її як Матір у Святеє святих Христос преставив.
Прийдіте, вірнії, до гробу приступімо Божої Матері, й обнімімо серцем і устами, очима і лицем чисто
торкаючись, і почерпуючи зцілень цілющі дари від джерела вічноплинного.
Прийми від нас пісню відхідну, Мати живого Бога, і світлоносною Твоєю та Божественною осіни
благодаттю, подаючи воїнству – звитягу, христолюбним людям – мир, прощення – співцям і душам –
спасіння.
Катавасія: Всяк земнородний да взиграєтся, Духом просвіщаєм, да торжествуєт же Безплотних умов
єстество, почитающеє священноє преставленіє Богоматере, і да вопієт: радуйся, Всеблаженная
Богородице, Чистая Приснодіво.
Мала ектенія.
Світилен, подобен “Небо звіздами”: Апостоли, от конец землі совокупльшеся зді, во Гетсиманійстій
весі погребіте тіло Моє, і Ти, Сине Мой і Боже Мой, прийми дух Мой. (3)
Хвалитні
Всякоє диханіє да хвалит Господа. * Хваліте Господа с небес, * хваліте єго во вишніх. * Тебі подобаєт
піснь, Боже.
Хваліте єго всі ангели єго, * хваліте єго вся сили єго. * Тебі подобаєт піснь, Боже.
Хваліте єго солнце і луна, * хваліте єго вся звізди і світ.
Хваліте єго небеса небес, * і вода яже превише небес. Да восхвалят імя Господнє,
Яко той рече і биша, * той повелі і создашася.
Постави я во вік і во вік віка, * повелініє положи і не мимо ідет.
Хваліте Господа от землі, * змієве, і вся бездни.
Огнь, град, сніг, голот, дух бурен, * творящія слово єго.
Гори і вси холми, * древа плодоносна і всі кедри.
Звіріє і всі скоти, * гади і птици пернати.
Царіє земстії і всі людіе, * князі і всі судії земстії.
Юноши і діви, старци с юнотами да восхвалят імя Господнє, * яко вознесеся імя того єдинаго,
Ісповіданіє єго на землі і на небеси. * І вознесет рог людей своїх,
Піснь всім преподобним єго, * синовом Ісраїлевим, людем приближающимся єму.
Воспойте Господеві піснь нову, * хваленіє єго в церкві преподобних.
Да возвеселится Ісраїль о сотворшем єго, * і синове Сіони возрадуются о царі своєм.
Да восхвалят імя єго в лиці, * в тимпані і псалтирі та поют єму.
Яко благоволит Господь в людех своїх, * і вознесет кроткія во спасеніє.
Восхвалятся преподобнії во славі, * і возрадуются на ложах своїх.
Возношенія божія в гортани їх, * і мечі обоюду остри в руках їх.
Сотворити отмщеніє в язиціх, * обличенія в людех.
Связати царі їх пути, * і славния їх ручними окови желізними.
Сотворити в них суд написан, * слава сія будет всім преподобним єго.
Хваліте Бога во святих єго, * хваліте єго во утвержденії сили єго.
Глас 4
Хваліте єго на силах єго, * хваліте єго по множеству величествія єго.
Подобен “Яко добля”
У славнім успенні Твоїм * Небеса радуються, * і ангельські возрадувалися воїнства, * вся ж земля
веселиться, * пісню Тобі ісходну виголошуючи, * Матері Того, Хто всім володіє, * Пресвятая Діво, що
шлюбу не знала * і що рід людський ізбавила * від прародичівського засуду.
Хваліте єго во гласі трубнім, / хваліте єго во псалтирі і гусліх.

(Співається та сама стихира “У славнім успенні Твоїм”)
Хваліте єго в тимпані і лиці, / хваліте єго во струнах і органі.

Із усіх країв прилинули * найкращі з апостолів, * щоб, за богоначальним повелінням, поховати Тебе, *
і, од землі брану Тебе на висоту бачачи, * гласом Гавриїловим радісно взивали до Тебе: * Радуйся, бо Ти
носила все Божество; * радуйся, бо Ти єдина земне з Вишнім * у Різдві Твоїм з’єднала.
Хваліте єго в кимваліх доброгласних, / хваліте єго в кимваліх восклицанія. Всякоє диханіє да хвалит
Господа.
Ти, що Життя зродила, * до життя безсмертного перейшла * чесним успенням Твоїм; * Тебе, як
списоносці, несли Ангели, * Начала і Сили, * апостоли і пророки, * і все творіння; * і прийняв у нетлінні
долоні Син Твій * непорочну душу Твою, * Діво Мати Богоневісто.
Глас 6
(Церк.-слов. текст:) На безсмертноє Твоє успеніє, Богородице, Мати Живота, облаци апостоли по
воздуху восхищаху, і, по міру разсіянния, во єдином лиці предсташа пресвятому Твоєму тілу, єже і
погребше честно, глас Тебі Гавриїлов, поюще, вопіяху: Радуйся, Благодатная, Діво, Мати Безневістная,
Господь с Тобою, – с нимиже, яко Сина Твоєго і Бога нашего, моли спастися душам нашим.
(Укр. текст:) На безсмертне Твоє успення, Богородице, Мати Життя, апостоли, піднесені в повітря на
хмарах, будучи розсіяні по світу, в єдиному соборі предстали пресвятому Твоєму тілу; його ж і поховавши
чесно, гласом до Тебе Гавриїловим, співаючи, взивали: Радуйся, Благодатная, Діво, Мати Безневісная,
Господь з Тобою, – з ними ж Його, як Сина Твого і Бога нашого, моли, щоб спаслися душі наші.
Велике славослов’я
Ієрей: Слава Тебі показавшему нам світ.
Лик: Слава во вишніх Богу і на землі мир, * во человіціх благоволеніє.
Хвалим Тя, благословим Тя, * кланяємтися, славословим Тя,
Благодарим Тя, великія ради слави Твоєя. * Господи царю небесний,
Боже Отче вседержителю, Господи Сине єдинородний, Ісусе Христе, * і святий Душе. Господи Боже,
Агнче божій, Сине отечь, * вземляй гріх міра, помилуй нас.
Вземляй гріхи міра, * приіми молитву нашу.
Сідяй одесную Отца, * помилуй нас.
Яко Ти єси єдин свят, Ти єси єдин Господь, Ісус Христос, * во славу Бога Отца, амінь.
На всяк день благословлю Тя, * і восхвалю імя Твоє во віки, і во вік віка.
Сподоби, Господи, в день сей * без гріха сохранитися нам.
Благословен єси, Господи, Боже отец наших, * і хвально і прославлено імя Твоє во віки, амінь.
Буди, Господи, милость Твоя на нас, * якоже уповахом на Тя.
Благословен єси, Господи, * научи мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, Владико, * вразуми мя оправданієм Твоїм.
Благословен єси, святий, * просвіти мя оправданії Твоїми.
Господи, прибіжище, бил єси нам * в род і род.
Аз ріх: Господи, помилуй мя, * ісціли душу мою, яко согріших Тебі.
Господи, к Тебі прибігох, * научи мя творити волю Твою, яко Ти єси Бог мой.
Яко у Тебе істочник живота, * во світі твоєм узрим світ.
Пробави милость Твою відущим Тя.
Святий безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
Під спів Святий Боже... плащаниця Божої Матері або ікона Успення хресним ходом обноситься
навколо храму і кладеться на попереднє місце під спів тропаря:
Тропар Успенію
В рождестві дівство сохранила єси, во успенії міра не оставила єси, Богородице, преставилася єси ко
животу, Мати сущи Живота: і молитвами твоіми ізбавляєши от смерти душі наша.
Єктенія сугуба
Ієрей: Помилуй нас, Боже, по велицій милости Твоєй, молимтися, услиши і помилуй.
Лик: Господи помилуй. (3 р.)
Єще молимся о святійшем вселенстім Архієреї (імя-рек) Папі Римстім, і о блаженнійшем патріярсі
нашем (імя-рек), і о боголюбивім Єпископі нашем Кир (імя-рек), і о всечестнійших отціх наших
Архімандриті (імя-рек), і Ігумені (імя-рек), о служащих і послуживших во святій обители сей, і о отціх
наших духовних, і всей во Христі братії нашей.
Єще молимся о богохранимім народі нашем, о здравії і спасенії єго, о предержащих властех наших , і о
всем воінстві.
Єще молимся о предстоящих людех, ожидающих от Тебе великія і богатия милости, за творящия нам
милостиню і за вся православния християни.
Яко милостив і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і
Лик: Амінь.
Єктенія просительна
Ієрей: Ісполнім утреннюю молитву нашу Господеві.
Заступи, спаси, помилуй і сохрани нас, Боже, Твоєю благодатію.
Вечера всего совершена, свята, мирна і безгрішна, у Господа просім.
Лик: Подай Господи.
Ангела мирна, вірна наставника, хранителя душ і тілес наших, у Господа просім.
Прощенія і оставленія гріхов, і прегрішеній наших, у Господа просім.
Добрих і полезних душам нашим, і мира мірови, у Господа просім.
Прочеє время живота нашего в мирі і покаянії скончати, у Господа просім.
Христіянскія кончини живота нашего, безболізнени, непостидни, мирни, і добраго отвіта на страшнім
судищі Христовім, просім.
Ієрей: Яко благ і человіколюбец Бог єси, і Тебі славу возсилаєм, Отцу, і Сину, і Святому Духу, нині і
Лик: Амінь.
Ієрей: Буди держава царствія Твоєго благословенна і препрославленна, Отца, і Сина, і Святаго Духа,
нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь.
Ієрей: Премудрость.
Лик: Благослови.
Ієрей: Сий благословен Христос Бог наш, всегда, нині і присно, і во віки віков.
Лик: Амінь. Утверди, Боже, святую православную віру, во віки віков.
Ієрей: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Лик: Честнійшую херувим і славнійшую без сравненія серафим, без істлінія Бога слово рождшую,
сущую Богородицу тя величаєм.
Ієрей: Слава Тебі, Христе Боже, упованіє наше, слава Тебі.
Лик: Слава Отцу, і Сину, і Святому Духу, і нині, і присно, і во віки віков, амінь. Господи помилуй (3
р.) Благослови.
Ієрей: Відпуст.
Літургія Івана Золотоустого
Божественна Літургія (Служба Божа або Свята Євхаристія) – це бенкет Божого царства, як нам
вказують Христові притчі (див. Мт. 22,1-14, Лк. 14,15-24). На ньому предвічний цар, Ісус Христос, кличе
і перетворює людей різних віків, середовищ і національностей в нове людство.
Христос цар приводить нас до двох трапез, щоб дати себе на поживу. Перша трапеза – це амвон, місце,
з якого лунає його життєдайне слово. На Малому вході, поклоняючись і співаючи “Прийдіте, поклонімся
і припадім до Христа”, ми визнаємо присутність Божого слова і його владу над нами. Це настроює нас,
щоб належно слухати, коли сам Господь заговорить до нас через слова апостольських читань і євангелія.
Проповідь (гомілія) – це причастя цього ж Божого слова, бо через неї ми присвоюємо євангельську
благовість і згідно з нею конкретно укладаємо наше особисте і спільнотне християнське життя.
Друга трапеза – це вечеря, на якій приймаємо Христа під видами хліба й вина, які таїнственно стали
його тілом і кров’ю. У святім причастю Христос у найбільш інтимний спосіб єднає нас зі собою. Симеон
Новий Богослов пише: “Твоя, Христе, кров стає моєю кров’ю; твоє, Христе, тіло стає моїм тілом”. Та
ця злука не є тільки особистою. У святім причастю єднаємося і з нашими братами і сестрами в одну
евхаристійну спільноту. Іван Золотоустий каже: “Що таке цей хліб? Тіло Христове. Чим стають ті, що
причащаються? Тілом Христовим – не багатьма тілами, але одним тілом. Як хліб постає з багатьох
зерен і стає одним, так і ми єднаємося одні з одними, і з Христом”. Це таїнство єдности здійснюється
через жертву любові Ісуса Христа. Він сказав: “Коли буду піднесений з землі [на хресті], притягну всіх
до себе” (Ів. 12, 32). На Службі Божій ця єдина жертва на Голготі стає для нас сучасною безнастанно,
тому що Божество не можна обмежити до якогось часу чи місця. А ми, вглиблюючись у цю жертву,
повинні, у вдячності до Христа за його до нас любов, віддати самих себе “як жертву живу, святу, приємну
Богові” (Рим. 12, 1), або, як поручає нам Літургія, “самі себе, і один одного, і все життя наше Христу
Богові віддаймо”. З такою поставою вертаємося з церкви у світ, щоб продовжувати “службу по
Службі”.
Чин священної і Божественної Літургії Івана Золотоустого
Літургія слова
Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.
Мирна єктенія
Диякон: В мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу
помолімся.
За святішого вселенського архиєрея Івана-Павла, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого
Любомира, боголюбивого єпископа нашого кир Юліяна, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за
ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.
За святу обитель цю, за село це і за всякий город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу
помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За плаваючих, подорожуючих, недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з
усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
Перший псалом зображальний

Благослови, душе моя. Господа і, все нутро моє, ім’я святе його.
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх дарувань його.
Він очищає всі беззаконня твої і зціляє всі недуги твої.
Він визволяє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
Благослови, душе моя Господа і, все нутро моє, ім’я святе його.
Благословенний ти, Господи.
Мала єктенія
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Священик: Бо твоя є влада і твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Другий псалом зображальний

Хвали, душе моя. Господа. Возхвалю Господа в житті моїм, співатиму Богові моєму, доки живу.
Не надійтеся на князів, на синів чоловічеських, в них нема спасення.
Воцариться Господь повік. Бог твій, Сіоне, з роду в рід.
Єдинородний Сину і Слове Божий, безсмертний ти і зволив ти спасення нашого ради воплотитися від
святої Богородиці і приснодіви Марії, незмінно ставши чоловіком. І розп’ятий був ти, Христе Боже,
смертю смерть подолав. Ти один у Святій Тройці, рівнославимий з Отцем і Святим Духом, спаси нас.
Мала ектенія
Священик: Бо ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину і Святому
Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Блаженні
У царстві твоїм пом’яни нас. Господи.
Блаженні вбогі духом, бо їх є царство небесне.
Блаженні плачучі, бо вони утішаться.
Блаженні лагідні, бо вони наслідять землю.
Блаженні голодні і спрагнені правди, бо вони наситяться.
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворні, бо вони синами божими назвуться.
Блаженні вигнані за правду, бо їх є царство небесне.
Блаженні ви, коли зневажатимуть вас, і виженуть, і говоритимуть усяке лихе слово на вас неправдиво,
мене ради.
Радуйтеся і веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах.
Малий Вхід
Диякон: Премудрість, прості.
Люди: Прийдіте, поклонімся і припадім до Христа. Спаси нас. Сину Божий, у святих дивний ти, співаємо
тобі: Алилуя.
Тропар, глас 1: У різдві дівство зберегла Ти, в успенні світа не оставила Ти, Богородице. Переставилася
Ти до життя, бувши Матір’ю Життя. I молитвами Твоїми ізбавляєш від смерти душі наші.
Слава: і нині: Кондак, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництвах незамінне уповання
гріб і умертвіння не втримали. Бо як Матір Життя до життя переставив той, хто вселився в утробу
приснодівственну.
Трисвяте
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
повсякчас.
Диякон: І на віки віків.
Святий безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
Прокімен
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Прокімен, глас 3: Величає душа моя Господа і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм.
Стих: Бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось бо віднині ублажать Мене всі роди.
Апостол
Читець: До Филип’ян послання святого апостола Павла читання.
Читець: Браття! Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. Він, існуючи в Божій природі,
не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши
подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти,
смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса
всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є
Господь на славу Бога Отця. (Флп. 2, 5-11)
Люди: Алилуя
Стих 1: Воскресни, Господи, в упокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
Стих 2: Клявся Госп6дь Давидові істиною і не відречеться її.
Євангеліє
Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста Луки.
Священик: Бог, молитвами святого славного, всехвального апостола і євангелиста Луки нехай дасть тобі
слово благовістити силою великою для сповнення євангелія возлюбленого Сина свого, Господа нашого
Ісуса Христа.
Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія. Мир всім.
Диякон: Від Луки святого євангелія читання.
Люди: Слава тобі. Господи, слава тобі.
Священик: Будьмо уважні.
Диякон: Одного разу, коли вони були в дорозі, Ісус увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я,
прийняла його в хату. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя
лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла”. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто,
Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не
відніметься від неї”. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього:
“Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили”. А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що
слухають Боже слово і його зберігають”. (Лк. 10, 38-42; 11, 27-28).
Люди: Слава тобі. Господи, слава тобі.
Проповідь.
Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі із усієї мислі нашої промовмо.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Помилуй нас, Боже по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).
Диякон: Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Івана-Павла, папу Римського, і за
блаженнішого патріярха нашого Любомира, боголюбивого єпископа нашого кир Юліяна, і за всечесніших
отців наших, архимандрита Юліяна, ігумена Венедикта, за тих, що служать і послужили у святій обителі
цій, і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Тут можна додати інші прошення.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять
нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому
Єктенія за оглашенних
Диякон: Помоліться, оглашенні, Господеві.
Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.
Огласив їх словом істини.
Відкрив їм євангеліє правди.
Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської церкви.
Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, твоєю благодаттю.
Оглашенні, голови ваші Господеві приклоніть.
Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і
Єктенія за вірних
Диякон: Всі оглашенні, вийдіть, оглашенні, вийдіть; усі оглашенні, вийдіть, щоб ніхто з оглашенних не
залишився, тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
Священик: Щоб, під владою твоєю завжди бережені, тобі славу возсилали, Отцю, і Сину, і Святому
Літургія жертви
Херувимська пісня
Ми, херувимів тайно являючи і животворящій Тройці трисвятую пісню співаючи, всяку нині житейську
відложім печаль.
Великий Вхід із Чесними Дарами

Диякон: Всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і
Священик: Святішого вселенського архиєрея Івана-Павла, папу Римського, і блаженнішого патріярха
нашого Любомира, боголюбивого єпископа нашого кир Юліяна, всечеснішого отця нашого, архимандрита
Юліяна, ігумена Венедикта, і ввесь священичий, дияконський і монаший чин, Богом бережений народ наш,
правління і все військо, благородних і приснопам’ятних ктиторів і доброчинців святої обителі цієї, і всіх
вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки
віків.
Люди: Амінь. Щоб і царя всіх ми прийняли, що його в славі невидимо супроводять ангельські чини.
Алилуя, алилуя, алилуя.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім молитву нашу Господеві.
За предложені чесні дари Господу помолімся.
За святий храм цей, і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу
помолімся.
Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболізної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім
судищі Христовім просім.
Священик: Щедротами єдинородного Сина твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і
животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Диякон: Возлюбім друг друга, щоб однодумно визнавати.
Люди: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю єдиносущну і нероздільну.
Диякон: Двері, двері в премудрості будьмо уважні.
Нікейсько-Царгородський Символ віри

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.
І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками,
– світло від світла. Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем,
що через нього все сталося.
Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви,
і стався чоловіком.
І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з
писанням. І вознісся на небо, І сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих,
а його царству не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ізходить, що з Отцем і Сином
рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну й апостольську церкву.
Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.
Очікую воскресення мертвих і життя будучого віку. Амінь.
Анафора
Диякон: Станьмо гідно, станьмо зі страхом, будьмо уважні, щоб святе приношення в мирі приносити.
Люди: Милість миру, жертву хвалення.
Священик: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай
буде з усіма вами.
Люди: І з духом твоїм.
Священик: Вгору піднесім серця.
Люди: Піднесли до Господа.
Священик: Благодарім Господа.
Люди: Достойно і праведно єсть поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці єдиносущній і
нероздільній.
Священик: Побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи.
Люди: Свят, свят, свят Господь саваот, повне небо і земля слави твоєї, осанна в вишніх. Благословен,
хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.
Священик: Прийміть, їжте, це єсть тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Священик: Пийте з неї всі, це єсть кров моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на
відпущення гріхів.
Священик: Твоє від твоїх тобі приносимо, за всіх і за все.
Люди: Тебе оспівуємо, тебе благословимо, тебе благодаримо, Господи, і молимось тобі. Боже наш.
Священик: Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і
приснодіву Марію.
Люди: Ангели, бачачи успення Пречистої, здивувалися, як Діва восходить із землі на небо.
Перемагаються закони природи у Тобі, Діво чиста: бо дівственне є різдво, і смерть наперед заповідає
життя; по різдві діва, і по смерті жива. Спасаєш завжди, Богородице, насліддя Твоє.
Священик: Найперше пом’яни, Господи, святішого вселенського архиєрея Івана-Павла, папу Римського,
блаженнішого патріярха нашого Любомира, боголюбивого єпископа нашого кир Юліяна, і даруй їх святим
твоїм церквам, щоб у мирі, цілі, чесні, здорові, довголітні право правили слово твоєї істини.
Люди: І всіх, і все.
Священик: І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я
твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Священик: І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
Люди: І з духом твоїм.
Прохальна єктенія
Диякон: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господу помолімся.
За принесені й освячені чесні дари Господу помолімся.
Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як
приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.
Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболізної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім
судищі Христовім просім.
Молитва Господня
Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати тебе, небесного Бога Отця,
і мовити.
Люди: Отче наш, ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай
буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і
ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Священик: Бо твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки
віків.
Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.
Священик: Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина твого, що з ним благословен
єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Причастя
Священик: Святеє святим.
Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Причасний: Чашу спасення прийму і ім’я Господнє призову. Алилуя (3).
Диякон: Зі страхом божим і вірою приступіть.
Люди: Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Бог – Господь і явився нам.
Вірую, Господи, і ісповідую, що ти вси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників
спасти, з яких перший (перша) я.
Вечері твоєї тайної днесь, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам твоїм тайни
не повім і поцілунку не дам тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся тобі:
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих твоїх таїн. Господи, а на зцілення душі і
тіла.
Священик, причащаючи кожного, мовить: Чесного, і пресвятого, і пречистого тіла і крови Господа, і
Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб божий (раба божа) [ім’я], на відпущення гріхів своїх
і на життя вічне. Амінь.
Священик: Спаси, Боже, людей твоїх і благослови насліддя твоє.
Люди: Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній
Тройці поклоняємося, вона бо спасла нас.
Священик: Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Нехай сповняться уста наші хвалення твого. Господи, щоб ми співали славу твою, бо ти
сподобив нас причаститися святих твоїх божественних, безсмертних і животворящих таїн. Збережи нас у
твоїй святині – ввесь день поучатися правді твоїй. Алилуя, алилуя, алилуя.
Благодарна єктенія
Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих,
страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже твоєю благодаттю.
День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя
наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі Господи.
Священик: Бо ти єси освячення наше і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і
Священик: В мирі вийдім.
Люди: В імені Господнім.
Диякон: Господу помолімся.
Заамвонна молитва
Священик: Господи, ти благословляєш тих, що тебе благословляють, і освячуєш тих, що на тебе
уповають, спаси людей твоїх і благослови насліддя твоє, повноту церкви твоєї охорони, освяти тих, що
люблять красу дому твого. Ти їх прослав божественною твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на тебе.
Мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, єреям, Богом береженому народові нашому, правлінню і всім
людям твоїм.
Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від тебе, Отця світла, і тобі славу, і
благодарення, і поклонення возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3).
Відпуст
Священик: Благословення Господнє на вас, того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас,
і на віки віків.
Священик: Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи,
помилуй (3). Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, якої успення днесь
торжественний празник світло совершаємо, во святих отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа
Константинограда, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Многоліття
Священик: Святішому вселенському архиєреєві Івану-Павлу, папі Римському, сотвори, Господи, многії
і благії літа.
Люди: Многая літа (3).
Блаженнішому патріярхові нашому Любомирові сотвори, Господи, многії і благії літа.
Боголюбивому єпископові нашому кир Юліяну сотвори, Господи, многії і благії літа.
Всьому священичому і монашому чинові, усім отцям, братам і сестрам нашим, і всім православним
християнам сотвори, Господи, многії і благії літа.
Молитва на благословення зілля

Священик: Всемогучий, предвічний Боже, Ти створив з небуття небо, землю, море, видиме і невидиме,
словом Твоїм. Ти велів землі родити зілля і дерева на потребу людям і тваринам, і кожному за насінням
мати плід, і не тільки зілля на поживу тваринам, але і для тіла недужих цілющим стати Ти з невимовної
доброти Твоєї ізволив.
Просимо Тебе думкою й устами, щоб Ти благословив ці різні роди зілля Твоїм ми-лосердям, і силою
Божою, даною їм Тобою, ізлив Твого нового благословення ласкавість, щоб вони людям і тваринам проти
всяких недуг і скверни були захороною.
Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки
віків.
Священик: Господи Боже наш, Ти звелів через раба Твого Мойсея, щоб Ізраїлеві сини приносили
свяшеникам снопи нових плодів, і брали плоди найліпшого дерева, і раділи перед Тобою, Богом своїм.
Прийди, Милосердний, на наше призивання і зволь вилити всю щедрість Твого благословення на нас і
на жмені нового насіння, ягід, зілля і плодів, що їх з благодаренням приносимо Тобі, і в ім’я Твоє у празник
цей благословляємо, щоб вони принесли поміч людям, тваринам і звірині проти недуг, пошестей, ран,
лиходіяння, чарування, ворожби, укусів зміїних, або інших шкідливих звірів, і проти диявольських
насмішок і хитрощів. I де б вони не були положені і внесені зо жменею добрих діл, за молитвами
преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії, що її днесь успення празник світло
празнуємо, і куди вона є взята, щоб і ми туди були прийняті.
Милістю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з
пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Церковні пісні
Пісня подяки св. Амвросія, єпископа Медіолянського
Тебе, Бога, хвалимо, Тебе, Господа, ісповідуємо. Тебе, предвічного Отця, вся земля величає. Тобі всі
ангели, Тобі небеса і всі сили, Тобі херувими й серафими безперестанними голосами співають: Свят,свят,
свят Господь Бог Саваот! Повні небеса і земля величної хвали Твоєї! Тебе хвалить преславний
апостольський хор. Тебе хвалить збір пророків. Тебе хвалить пресвітле мучеників воїнство. Тебе по всій
вселенній ісповідує свята Церква: Отця незбагненної величности, поклоняємого Твого істинного і
єдинородного Сина, і Святого Утішителя Духа. Ти цар слави, Христе, Ти Отця предвічний Син єси. Ти для
спасення людини не погордив дівичою утробою. Ти переміг смерти жало, відчинив для віруючих царство
небесне. Ти праворуч Бога сидиш у славі Отця; Як суддя, віруємо, маєш прийти. Тому Тебе просимо:
Допоможи рабам Твоїм, що їх викупив Ти Своєю дорогоцінною кров’ю: Сподоби зі святими Твоїми у
вічній славі Твоїй царювати.
Боже великий, єдиний Хай в нашу душу радість загляне:
Боже великий, єдиний, Ти наше сонце, життя і рай,
Русь-Україну храни, Витай між нами, Христе, витай! (2)
Волі і світла промінням
Ти її осіни. Витай між нами, Христе, витай!
У святих тайнах Ти найсвятіший,
Світлом науки і знання Людському серцю Ти найлюбіший,
Нас, дітей, просвіти, Ти наше сонце, життя і рай,
В чистій любові до краю, Витай між нами, Христе, витай! (2)
Ти нас, Боже, зрости. Вірую, Господи
Вірую, Господи, і визнаю,
Молимось, Боже єдиний, Що Ти Син Бога живого,
Нам Україну храни, Прийшов на землю, шоб душу мою
Всі Свої ласки, щедроти Спасти від всякого злого. (2)
Ти на люд наш зверни.
Ти за причасника в храмі святім
Дай йому волю, дай йому долю, Прийми м’я в тайній вечері.
Дай доброго світа, Тайну Твоїм ворогам не повім
Щастя дай, Боже, народу I не відчиню їм двері. (2)
I многая, многая літа!
Боже, вислухай 6лагання Не як той Юда, цілую Тебе,
Боже, вислухай благання, Щоби віддати на муки,
Нищить неволя наш край, А як розбійник той ше за життя,
В єдності сила народу, До Тебе возношу руки. (2)
Боже, нам єдність подай! (2)
Господи Боже, мене пом’яни,
Боже, здійми з нас кайдани, Як прийдеш в царство небесне,
Не дай загинуть в ярмі, I благодаттю мене осіни,
Волю зішли Україні, Нехай і грішник воскресне! (2)
Щастя і долю дай їй. (2)
Нехай причастя це пресвяте
ПІСНІ ДО ХРИСТА На кару м’я не осудить,
Витай між нами Лиш на шасливе і вічне життя
Витай між нами, Христе, витай! Душу і тіло пробудить. (2)
Щастя єдине в цей час гостини
В невиннім серці, серці дитини: Боже, Ти милостив грішному будь
Ти наше сонце, життя і рай, Мені в великій провині,
Витай між нами, Христе, витай! (2) I безчисленні гріхи мої забудь,
Прости ми, Господи, нині. (2)
Витай між нами, Христе, витай! Ісуса в святих тайнах
Нехай радіє душа Тобою Ісуса в святих тайнах,
I наповняється чаром-красою: Всі ми щиро любім,
Ти наше сонце, життя і рай, Жертвуймо все для Нього,
Витай між нами, Христе, витай! (2) Його благодарім.
Витай між нами, Христе, витай! (2) О, раю наш Ісусе,

Хай ця хвилина раєм нам стане, На тій долині сліз,
Бідним душам, зболілим,
Ти шастя, мир приніс. Хай за нас мовить і серце чисте,
Ісуса в святих тайнах... Каяння сльози в наших очах:
Витай між нами, Спасе наш, Христе,
Припадім до Ісуса, Всесильний Боже, чудний в ділах. (2)
Як серце нас болить, Тіло Христове
Він знає всі терпіння, Тіло Христове прийму,
Він їх осолодить. Спаса і Господа мого,
Ісуса в святих тайнах... В серце смиренне візьму
Вічного Бога живого. (2)
Йому завжди “Осанна!”
Кличе небесний збір, Чашу спасення прийму
Його честь неустанна, Тіла і крови святої;
I нам дає все взір. Боже ім’я призову,
Ісуса в святих тайнах... Дателя жизні благої. (2)
О, Ісусе, Ти з лю6ови
О, Ісусе, Ти з любови Господа мого з небес
Тут між нами позістав, Не перестану хвалити,
За помешкання для себе Серед покути і слез
Ти кивот убогий взяв. (2) Бога во вишніх молити. (2)
В тім кивоті Ти царствуєш, Господи молю Тебе:

3 нього ласки роздаєш, Вислухай голосу мого.
Всіх до себе потягаєш, Спасе, помилуй мене
Всіх при собі голубиш. (2) I хорони м’я від злого. (2)
ПІСНЯ ДО СВЯТОГО ДУХА
‘Сли б не віра в Боже слово,
Хто ж з людей би погадав, Царю небесний, Боже могучий,
Щоб в кивоті, в виді хліба, Ти Утішитель, Дух правди – Ти,
Вічний Бог скриватись мав? (2) Іже везді сий і всевідучий,
Твоєї ласки нам низпосли! (2)
Ти під видом хліба смирний,
Нас смиренія учиш: Царю небесний, скарбе ласк многих,
Вчиш нас жертви і любови, Дателю жизні, на нас згадай,
Всі нам горя солодиш. (2) Прийди, вселися в серця убогих,
Ласки Твоєї Ти нам подай! (2)
О, за це, що Ти смирився
Так глибоко тут для нас, Царю небесний, від всякой скверни
Ти очисти нас, око Твоє
Будем всі Тебе любити
Щирим серцем, Спасе наш. (2) Небо нехай нам знову приверне,
I душі наші, блаже, спаси. (2)
Будем вірно Ти служити, ПІСНІ ДО БОГОРОДИЦІ
Доки нашого життя, Αγνή Παρθένε
А по смерті дай нам зріти
Піснеспів св. Нектарія Егінського
Світлість Божого лиця. (2)
Пливи світами I.
Пливи світами, пісне любови, 1. Маріє, Діво Чистая,
Хай звук твій громом сотень гуде, Пресвятая Богородице;
На нас спливає щастя чудове: Радуйся, Невісто неневістная.
Сам Христос Господь у славі йде. (2) 2. Царице, Мати, Діво,
Руно всепокривающеє;
В малій хатині, в малім кивоті, Радуйся, Невісто неневістная.
Гостить безмежне щастя, любов: 3. Превишшая Небесних сил,
Сам Христос Господь, що на Голготі Нетварноє Сіяніє;
За гріхи світу дав в жертві кров. (2) Радуйся, Невісто неневістная.
4. Ликов дівичих радосте
О, пресвятая тайно любови! І Ангелов превишшая;
Перед тобою мудрість німа: Радуйся, Невісто неневістная.
В час святой жєртви тіла і крови 5. Небес Честная Сило
Хай за нас мовить віра тверда. (2) І Світе паче всіх світов;
Радуйся, Невісто неневістная. Нехай ся стане по слову Твому,
6. Честнійшая Владичице Я все слугою Богу Святому.
Всіх Небесних воїнств; Радуйся! (2)
Радуйся, Невісто неневістная.
II. Богородице Діво, радуйся!
1. Всіх праотцев Надеждо, Радуйся, квіте із Назарета,
Пророков Ісполненіє; Тебе вітає Єлисавета:
Радуйся, Невісто неневістная. Радуйся, Діво благословенна,
2. В подвизіх Ти помоще, Славу співає Тобі вселенна,
Кивоте Бога Слова, Радуйся! (2)
Радуйся, Невісто неневістная. Вихваляйте доли, гори
3. Ти дівам Ликованіє Вихваляйте доли, гори,
І матерем Отрадо; Луги, цвіти, ліси, бори,
Радуйся, Невісто неневістная. Найкраснішу над всі діви,
4. Ціломудрія Наставнице, Чудо дивне Божой сили. (2)
Душ наших Очищеніє;
Радуйся, Невісто неневістная. Милим шумом, нуж потічки,
5. Покрове, ширший облака, Та й піснями любі птички,
І страждущих пристанище; Честь віддайте днесь цариці
Радуйся, Невісто неневістная. Непорочній вседівиці. (2)
6. Немощних Покров і Заступнице,
Надеждо ненадежних; Всі скажіть їй: О, Маріє,
Радуйся, Невісто неневістная. О, пречудна Ти леліє!
III. Най же буде честь і слава,
1. Маріє, Мати Христа, Творцю Твому, о, ласкава! (2)
Істиннаго Бога;
Радуйся, Невісто неневістная. Ти в любві нам сонце ясне,
2. Ааронов Жезле прозябший, Нею повне серце красне;
Сосуде тихой радости; Ти нам місяць і зірниця:
Радуйся, Невісто неневістная. Бо вся чиста Ти дівиця! (2)
3. Всіх сирих і вдов Утішеніє,
В бідах і скорбех Помоще; Ти, як рожа цвітка біла,
Радуйся, Невісто неневістная. Що світ вонев наповнила,
4. Священная і Непорочная, Без порока Ти зачата,
Владичице всепітая; А по смерті в небо взята! (2)
Радуйся, Невісто неневістная.
5. Приклони ко мні милосердіє Що Ти Богу так милою,
Божественнаго Сина; Це покора причиною;
Радуйся, Невісто неневістная. Це покора учинила,
6. Ходатайце спасенія, Що Ти Бога породила! (2)
Припадая, взиваю Ти:
Радуйся, Невісто неневістная. О, пречудна Діво, Мати,
Богородице Діво Не давай нам загибати,
Богородице Діво, радуйся! Для любови Сина Свого,
Обрадованна, Господь з Тобою, Хорони нас всіх від злого. (2)
Ти між святими є пресвятою,
Благословенна Ти між женами, Дай нам в ласці Божій жити,
Пречиста Діво, радуйся з нами, Свято нашу жизнь скінчити,
Радуйся! (2) В небі Бога вихваляти,
Вдячну піснь Ти заспівати. (2)
Богородице Діво, радуйся! Ген до неба
Благословенний плід Твій єсть у Тобі, Ген до неба наші очі,
Що його зачала в чистій утробі, Серця й руки піднесім.
Ти нам зродила Христа і Спаса, I Марії радо, щиро
Ти Мати Божа і Мати наша, Вірну службу присвятім
Радуйся! (2) Бо Марія – Божа Мати,
Не дасть дітям погибати
Богородице Діво, радуйся! Поведе до щастя всіх. (2)
На благодатну вість Гавриїла,
Ти у смиренні так відповіла: Під прапор Марії Діви
Всі гуртуймось мужньо враз, Кличем всі серцем і устами! (2)
Журби земські й земські мрії
Киньмо далеко від нас. До Тебе всі тут спішать
До борби за правду Божу, Віддати свій поклін,
За чеснот красу преможну Тобі на честь піснь несесь,
Днесь ставаймо разом всі. (2) На Твою славу грає дзвін.
Маріє, Божа Мати... (2)
Вселаскава в кожну хвилю
Вислухать готова нас, У стіп Твоїх всі клячать,
Всемогутня лиху долю До Тебе шлють мольби:
Відвернути може в час, О, пресвята, глянь на нас,
Тож з Тобою, Божа Мати, Визволь від горя, від журби!
Ми готові і вмирати, Маріє, Божа Мати... (2)
Не боїмось ада тьми. (2) О, Маріє, Мати Божа
О, Маріє, Мати Божа,
Наш марійський сей кружочок Зглянься Ти над нами,
Для Марії лиш цвіте, Ми до Тебе прибігаєм
I вінок з живих цвіточок 3 сльозами, мольбами.
Любви в дарі їх несе. Ми до Тебе прибігаєм
Бо Марія – добра Мати, I серця приносим,
Не дасть дітям погибати, А у Тебе заступництва
Поведе до щастя всіх. (2) Молимо і просим. (2)
Достойно єсть
Достойно єсть, о, Божа Мати, Заступайся в Сина Свого,
Воістинну достойно єсть За нами, синами,
Пренепорочну величати, Свої мольби неси Йому
Присноблаженній дати честь. 3 нашимим сльозами.
Над херувимів Ти засіла, Умоли нам гріхів проші,
Тобі ся клонить серафим, Мати, наша Ненько,
Ти Бога Слово нам зродила, Щоб ми були серцем чисті,
Ми прославляєм тя враз з ним. (2) Як роса раненько. (2)
Маріє, Діво 6лагословенна
Маріє Діво благословенна, Щоб ми були серцем чисті,
Тобі складає поклін вселенна. Добре все творили,
Радуйся, храме благости, Йшли слідами Сина Твого,
Надіє наша, радосте. (2) По-божому жили.
Щоб ми жили, як Бог хоче,
Пренепорочна царице, Мати, В щасті чи в недолі,
Позволь нам, дітям, Тобі віддати Та все вірні, все згідливі
Подяку щиру за любов, 3 судом Божой волі. (2)
За Твої ласки, Твій покров. (2) Все згідливі, все в надії
На ту нагороду,
Тобі будемо вовік служити, Що хрестом з’єднав Спаситель
Душею, серцем Тебе славити: Для людського роду.
Радуйся, Мати Божая, О, Маріє, Мати Божа,
Спасення світу давшая. (2) Встався Ти за нами,
Ти нам ввіки будеш Мати,
Мати ласкава, Мати єдина, Ми Тобі синами. (2)
Вимоли в небі у Твого Сина, О, Мати Божа, о, райський цвіте
Щоб захід з сходом в єдності О, Мати Божа, о, райський цвіте,
Співали пісню вдячности. (2) Тебе благають вкраїнські діти:
Нехай звенить Не дай в неволі нам загибати,
Нехай звенить днесь кругом Вкраїну нашу верни нам, Мати. (2)
Пісня свята любви.
Нехай славить на весь світ Де наші предки конали в ранах,
Пресвяту Матір в небеси. Не дай нам, дітям, жити в кайданах,
Маріє, Божа Мати, Позволь зібрати жертв наших жниво,
Зглянься Ти над нами. Вкраїну нашу верни нам, Діво. (2)
Маріє, Маріє, Маріє,
О, Мати Божа, неба княгине,
Хай наша пісня до Тебе лине, Хочемо Бога, закон єдиний
В тій пісні просьба покірна-шира, Його знайде нас всіх борців,
Дай нам діждатись волі і мира. (2) Готових, вольних, неустрашимих
О, Пречиста Аж до послідних серця вдарів.
О, Пречиста, благодати повна,
Наче сонце сяє одяг Твій! Приспів: Прийми, о люба Ненько...
Біля скраней зоряна корона,
Під стопами в’ється пекла змій, Слабі, могучі, слуги з панами,
Райська Діво, небесна царице, Де лиш звенить звук Божих слів,
Наша Ненько, пречиста Дівице, Закличте з серця всі разом з нами:
Від дітей прийми, Маріє дар, Хочемо Бога – сей клич батьків.
Прийми мольби і любови жар. (2)
Прийми, о люба Ненько...
Вже невіра Бога відкидає, Прене6есна, пречудесна
До борні завзятий ворог став, Пренебесна, пречудесна Діво Маріє!
Хай покров Твій всіх нас покриває, Ти нам Мати всім єдина,
Щоб у бою з нас ніхто не впав. Наймиліша в Свого Сина,
Райська Діво... (2) Мати Божа, Маріє! (2)
О спомагай нас, Діво Маріє, Найчесніша, наславніша Діво Маріє!

Херувими, серафими
О спомагай нас, Діво Маріє, Величають тя з святими,
В гірких терпіннях сих життя, Мати Божа, Маріє! (2)
А в хвилі смерти, наша надіє,
Наша Ти поміч, о, Всеблага. Зоре ясна і прекрасна, Діво Маріє!
Ти надія наша в небі
Приспів: I заступниця в потребі,
Прийми, о люба Ненько, Мати Божа, Маріє! (2)
Сей віри наш серця дар,
Хочемо Бога, Він наш Батько, О, всепіта славо світа, Діво Маріє!
Хочемо Бога, Він наш Цар. (2) Пісню Ти заносим ширу
I молитву на офіру,
Хочемо Бога в наших родинах, Мати Божа, Маріє! (2)
У душах любих діточок,
Щоб Бог бодрив їх в прикрих хвилинах, Благодатна і ласкава, Діво Маріє!
Ласков дарив наших дочок. На життя бурхливім морю,
Помагай нам в нужді, горю,
Приспів: Прийми, о люба Ненько... Мати Божа, Маріє! (2)
Хочемо Бога у нашій школі, Ти дорога всім до Бога, Діво Маріє!

Щоб Він навчав наших синів Від гріхів все хорони нас,
Свойого права, своєї волі I до неба заведи нас,
Під благим зором хреста лучів, Мати Божа, Маріє! (2)
Пречистая Діво, Мати
Приспів: Прийми, о люба Ненько... Пречистая Діво, Мати руського краю,
3 ангелами і святими тя величаю.
Хочемо Бога, нехай витає Ти грішників з тяжкої муки
Образ Його в наших судах, Через Свої спасаєш руки:
Супругам нашим серце вінчає, Не дай пропасти! (2)
Глядить на хорих в скону борбах.
Тобі всі святії служать, Богородице,
Приспів: Прийми, о люба Ненько... I ми, грішні, Тебе славим, о, Владичице.
Цілим серцем радо, сміло,
Хочемо Бога, наші бажання, Тобі служать душа і тіло,
Най сповняться, просим, ласка Твоя, Мати Чистая! (2)
А як потреба, то й на страждання
Всегда готова Твоя сім’я. Хто ж не знає Твоєї ласки, Ти всіх спасаєш,
В Підкамені всім потрібні ласки зсилаєш.
Приспів: Прийми, о люба Ненько... Темних, хворих і уломних,
Потішаєш і бездомних,
Потіш і мене! (2) Ти даєш нам ласк безмір!
Неустанний Твій покров
Май в опіці і милості вірного слугу, Поміч дати все готов. (2)
Не дай мені попадати в велику тугу,
Дай потіху і розраду, Заки Син Твій вмер прибитий
Дай нам поміч і пораду, На Голготі в тьмі наруг,
Мати ласкава! (2) Він дав нас тобі в опіку,
Нас, дітей Своїх і слуг.
Прибігаючих до Тебе у всіх потребах Тож по волі Твого Сина
Спомагаєш нас; всіх вірних ведеш до неба. Бережи нас в цім життю
Не позбав мене навіки Від гріха і від нещастя,
Пресвятої Твоєї опіки, А веди нас до раю.
Мене, грішного! (2) О, Маріє, зоре зір... (2)
Подай руку в тяжкій хвилині і у тривозі, Пісні на Прощу

Зберігай нас повсякчасно в милості Божій.
Будь нам сильна оборона, Де щастя знайдеш на землі
Українського народу Де щастя знайдеш на землі?
Світлий Покрове! (2) Де серце спічне у мирі?
Ідеш і не знаєш куди,
3 Твоїм Сином возлюбленим будь нам ласкава, Скажи, прошу, мені скажи.
А за те Пречистій Тройці хай буде честь, слава.
I Тебе, предобра Мати, Приспів:
Хочемо завжди величати Моє серце там, де і Ти,
Навіки. Амінь! (2) Віддається в Твої руки.
Просимо тя, Діво О Ісусе, до мене прийди,
Просимо Тя, Діво, шлем до Тебе глас, В Тобі знайдем спокій душі. (2)
Сиротам Ти Мати – не лишай же нас!
Поможи нам, поможи нам, Як тяжко, як сумно на душі,
Просим з сльозами, І серце чогось прагне в глибині.
О, Маріє, о, Маріє, Ти просиш, до Тебе прийти,
Змилуйсь над нами! Бо моє серце там, де і Ти.
Мати Божа, зоре ясна, Приспів:
Діво пресвята!
Покажи нам, що Ти наша, Ісусе, як ідеш Ти по землі,
Мати преблага, Простягаєш до нас Свої руки,
Покажи нам, що Ти наша, Всіх просиш до Тебе прийти
Мати преблага. (2) В Тобі знайдем спокій душі.
Приспів:
Глянь на нас ласкаво оком пресвятим,
I зішли нам поміч – людям немічним. Йшов колись я іншим шляхом
Поможи нам... (2) Йшов колись я іншим шляхом,
Час поволі проминав
О, Маріє, Діво, пом’яни всіх нас, Лиш когось зустрів я раптом,
I в Своїх молитвах не забудь за нас. Хто мене зачарував.
Поможи нам... (2)
Приспів:
О, прийми ж, царице, наші ті мольби, Він сказав: “Ти йди за мною!”
Хай для них простить нам Твій Син всі гріхи. У звичайний сірий день,
Поможи нам... (2) “Не бійся, бо я з Тобою
Там, де в не6і В кожний час і кожний день”. (2)
Там, де в небі Божа Мати,
Як Петра мене покликав
Наша втіха, наш покров,
Там благаєм благодати Від звичайних людських справ
У дорогу цю далеку,
Для всіх наших молитов.
Ще не чувано ніколи, Але я на ній не сам.
Щоб вона не помогла, Приспів:
Чи у горю, чи в недолі
Цього земного життя. Хочу в жертву все віддати,
О, Маріє, зоре зір, Бути вірним для Христа,
Всім служити, всіх кохати, Ми дякуєм Тобі за маму і за тата
Бо в Нім сила, в нім мета. За всіх наших рідних і друзів
Приспів: Алилуя (4)
Лине пісня про Ісуса Ми дякуєм Тобі за те, що ти є з нами

Лине пісня про Ісуса В найкращі й найтяжчі часи
Про діла його святі. Алилуя (4)
Я до нього пригорнуся
Цілим серцем у житті. Ми дякуєм Тобі за тисячу літ віри
За твою любов і благодать
Приспів: Алилуя (4)
Все віддам я для Ісуса:
Серце, душу і життя, Ми дякуєм Тобі, що Ти нас всіх покликав
І на віки з ним зійдуся Шукати за тобою все життя
В Царстві вічного буття. (2) Алилуя (4)
Про любов його безмірну О Всепітая Царице!

Лине пісня серед нас, О Всепітая Царице,
Буду я для нього вірний Підкріпи нашу любов.
Кожен день і кожен час. Ми співати Тобі будем,
Приспів: Піснями священних слов:
І нестрашна смерть-могила Приспів:

Серед горя і тривог, Радуйся, Святая Діво,
Розпростер могутні крила Радуйся, Святая Мати,
Мій Спаситель і мій Бог. Заслужила Ти у Бога
Приспів: Більше всіх жінок благодати. (2)
Люблю Тебе! За Твою святу опіку

Люблю Тебе, люблю всім серцем, Боже, І за всю Твою любов
Як людське серце полюбити може. Ублажати Тебе будем
Мені Ти світ і ціль життя дороги, Піснями священних слов:
І світ і ціль – без них життя убоге. (2) Приспів: Радуйся, Святая Діво ...
Коли заплачу, Ти мене потішиш, Ти прийдеш з благословенням

Коли упаду, з поміччю поспішиш. В день празників святих,
Навчи мене в недолі сльози втерти, Ти прийдеш з благословенням –
Навчи мене в любові жити й вмерти. (2) Не забудь рабів Твоїх.
Приспів: Радуйся, Святая Діво ...
Навчи мене, як зберегти побожність,
А в рухах чемність, в мові осторожність, Мати Божая святая,
Слівцем найменшим, думкою одною Підкріпи нас у житті,
Не провинитись перед Тобою. (2) Умоли свойого Сина,
Щоб простив нам наші гріхи.
І ворога приймати все прихильно, Приспів: Радуйся, Святая Діво ...
Навчи трудитись терпеливо, пильно
Навчи людей судити обережно: Ти Царице всього світа
Прощати всім, як Ти прощав безмежно. (2) І Владичице землі,
Покровительнице грішних,
Під Свій Покров прийми свою дитину, Заступниця в нашім житті.
Служить Тобі до смерті, до загину. Приспів: Радуйся, Святая Діво ...
В Твоїх руках моя спочине доля,
Нехай Твоя свята сповниться воля! (2) Діво чистая святая,
У сім’ї земної красоти
Ти у Бога заслужила
Ми дякуєм Тобі Самої найвищої мети.
Ми дякуєм Тобі за трави і за квіти Приспів: Радуйся, Святая Діво ...
За дерева і все, що росте
Алилуя (4)
Пресвята Богородице!
Хтось тай зродиться з нас нещасливий,
Я не знаю який був мій рід.
Пресвята Богородице Діво! Ти знаєш, Боже
Вирушаєм сьогодні в похід. (2) Ти знаєш, Боже, моє бажання,
Молитву чуєш Ти мою,
Затріпочуть хоруговки крилами, Ти знаєш серця мого страждання,
Запорізький лунатиме марш. Коли я сам ся залишу. (2)
Не заручені ми із милими,
Цілий полк незаручених наш (2) Ти знаєш, Боже, що я бажаю,
Щоб радість стала на землі.
А якщо ненароком загину, Я щирим серцем Тебе кохаю,
Поховають мене серед дня, Мої весняні любі дні. (2)
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня (2) Цей світ чужий вже мені зробився,
О Боже, Ти зі мною будь.
Вдарить братство враз із мушкетів, Додай ми сили і я скріплюся,
Загримить полковий тулумбас, Бо ще далека моя путь. (2)
Дух мій з тіла тоді вже відлетить
Ген на Січ в Україну до нас (2)

Молитвенник Прочанина

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Молитвенник Прочанина

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Молитвенник Прочанина, Унів, 2005

Уклав ієромонах Онуфрій, зредагував Андрій Протопсалт

Молитва до Святого Духа

Молитва до Пресвятої Тройці

Поклін Ісусові Христові

Молитви до Пресвятої Богоматері

Молитва до всіх святих

Величання Пресвятої Тройці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).

Як. робимо іспит совісти?

Чи іспит совісти робимо тільки перед сповіддю?

Що значить жалувати за гріхи?

Чи сповідь є важна, якщо ми навмисно затаїли тяжкий гріх?

Що робимо, коли ми забули визнати тяжкий гріх на сповіді?

Чи маємо обов’язок сповідатися щоразу, коли приступаємо до святого причастя?

Взірець доброї сповіді

Молитви перед обрахунком совісти

Покаянні молитви з Канону св. Андрея Критського

Молитви перед святим причастям

Молитва Івана Дамаскина

Молитва до Пресвятої Богородиці

Молитви по святім причастю

Молитва Василія Великого

Молитва Івана Золотоустого

Молитва Івана Дамаскина

Молитва Симеона Метафраста

Молитва до Пресвятої Богородиці

Ісусе пречудний, ти подив для ангелів;

Ісусе улюблений, ти пророцтв усіх здійснення;

Ісусе премилосердний, ти для посників витривалість;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, Боже предвічний;

Ісусе, хоронителю мій предобрий;

Ісусе, надіє моя, не опусти мене;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, сило непереможна;

Ісусе, Сину Бога живого;

Ісусе, навчи мене нікчемного;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, висот небесних Творче;

Ісусе, душі моєї утішителю;

Ісусе, Спасе мій, спаси мене;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, Боже правдивий;

Ісусе, пастирю предивний;

Ісусе, надіє в смерті моїй;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, ти правда, що облуду проганяє;

Ісусе, ти хліб живий, насити мене голодного;

Ісусе, подателю просящим, дай і мені сльози за мої гріхи;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, Слово невимовне;

Ісусе, божество незбагненне;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, ти насолода серця;

Ісусе, ти радість совісти;

Ісусе, ти слава моя велична;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, Боже предвічний;

Ісусе, надіє безнадійних;

Ісусе, по милості твоїй очисти мене;

Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!

Ісусе, скарбе нетлінний;

Ісусе, убогих одіння;