—

(1938 1985) 
Народився в У 1944—54 Василь
селянській родині. навчався у
1939 батьки — Донецькій міській
Семен Дем'янович та середній школі
Ірина Яківна — № 265 і закінчив її зі
переселилися в місто срібною медаллю,а
Сталіно (нині далі вступив на
Донецьк), аби історико-
уникнути примусової філологічний
колективізації. Ще факультет
через рік (1940) Сталінського
забрали туди своїх педагогічного
дітей.  інституту.
1959 три місяці викладав українську мову та
літературу в Таужнянській школі Кіровоградської
обл., потім два роки служив у війську на Уралі.

Після служби Василь

Стус працював
літературним
редактором ґазети
"Социалистический
Донбасс". 1963
вступив до
аспірантури
Інституту літератури
ім. Т.Шевченка.
У вересні 1965 під час Після цього заробляв
на життя, працюючи
прем'єри фільму Сергія
на будівництві, в
Параджанова «Тіні
котельні, в
забутих предків» в
конструкторському
Києві взяв участь в
бюро. Водночас
акції протесту проти
продовжував
арештів серед
продуктивну творчу
української
діяльність. 
інтелігенції, за що
Стуса звільнили з
інституту.
1965 одружився з Валентиною
Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 у
них народився син — нині
літературознавець, дослідник творчості
батька Дмитро Стус.
 Однак її
Пропозицію Стуса опублікувати 1965 свою першу збірку опублікували в
віршів «Круговерть» відхилило видавництво,також самвидаві, а пізніше
вона потрапила до
відхилено його і другу збірку — «Зимові дерева».
Бельгії й 1970 була
видана в
Брюсселі. Після чого
Стус остаточно став
вигнанцем системи.
Стус критикував панівну систему. На початку 1970-х
приєднався до групи захисту прав людини. 
12 січня 1972 року — перший арешт; впродовж
майже 9 місяців поет перебував у слідчому
ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час
творчості».
На початку По закінченню строку,
вересня 1972 Стуса 1977 вислали в
київський Матросове Магаданс
обласний суд ької області, де він
звинуватив його в працював до 1979 на
«антирадянській золотих копальнях. З
агітації й ув'язнення звернувся
пропаганді» та із заявою до
засудив до 5 років Верховної Ради СРСР
позбавлення волі і з відмовою від
3 років заслання. громадянства: «…
Покарання мати радянське
відбував у громадянство є
мордовських і Більшість віршів, що Стус писав у неможливою для
магаданських мене річчю. Бути
таборі, вилучалася і знищувалась,
таборах. радянським
лише деякі потрапили на волю
громадянином —
через листи до дружини. 
значить бути
рабом…».
Повернувшись В травні 1980 був
восени 1979 до знову
Києва, приєднався заарештований і
до гельсинської засуджений на 10
групи захисту прав років примусових
людини. робіт і 5 років
Незважаючи на те, заслання.
що його здоров'я Відмовився від
було підірване, призначеного йому
Стус заробляв на адвоката Віктора
життя, працюючи Медведчука,
робітником на намагаючись самому
заводі. здійснити свій захист.
За це Стуса вивели із
зали суду і вирок
йому зачитали без
нього. 
Стусові, що перебував
Його поховали на
у концтаборі в Кучино,
табірному цвинтарі.
заборонили бачитися з
Прохання родини
родиною. Однак його
перевести тіло
записи 1983 вдалося
додому відхилили на
переправити на Захід.
тій підставі, що не
1985 Стуса було
вийшов термін
висунуто на здобуття
ув'язнення.
Нобелівської премії з
літератури. 

Помер в ніч з 3 на 4
вересня, можливо, від
переохолодження. За
офіційними даними
причина смерті —
зупинка серця. 
Надгробок Василя Стуса
Меморіальна дошка на
на Байковому кладовищі
першому корпусі
в Києві. Автор М.
Донецького університету,
Малишко
в якому навчався поет
(1954–1959)
Пам'ятник Василю Стусу у Вінниці, на
майдані Василя Стуса
 Стусова лiрика
здебiльшого коротка,
мало в нiй нахилу до
розповiдi, частiше
трапляється щось в родi
"спомину", листа, чи
щоденника. В римуваннi
поет рiдко коли
користується
традицiйною системою.

Проте не iнструментацiя, не ритм i не рима є найцiкавiшими в Стуса, а його образнiсть

вислову, яка, у поєднаннi з дуже своєрiдним свiтосприйманням, дає нам стиль
оригiнального поета-iмажинiста (своєрідне світосприймання, багатство тематики,
глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). 
Говорячи про тематику його творiв, неможливо оминути проблему вiчностi. Є у Стуса
теж, як в кожної людини, роздуми про смерть. Вони розсипанi по рiзних вiршах у
рiзних формах. Моменти песимiзму, пов'язанi з настроєм природи.Стус бачить
дiйснiсть без рожевих окулярiв, глибоко її iнтерпретує i шукає позитивної розв'язки.
Дякую за увагу!

Презентацію підготувала
Учениця 11-Б классу
ЕНВК №1
Шевченко Катерина
2014 р.