КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Особливості розвитку західноєвропейського мистецтва 18 ст.

Історіографія.
2. Творчість північноіталійського майстра Дж.М. Креспі.
3. Творчість О. Ман’яско.
4. Творчість Дж.Б. Тьєполо – видатного майстра пізнього бароко.
5. Монументальні цикли розписів Дж.Б. Тьєполо. Своєрідність
живописної манери.
6. Станкові картини Дж.Б. Тьєполо.
7. Венеціанська ведута та її видатні представники.
8. Французьке мистецтво першої половини 18 ст. Загальна
характеристика.
9. Витоки мистецтва А. Ватто.
10. Ранні твори А. Ватто: сатиричні твори, картини на релігійні та
побутові сюжети.
11. „Галантні сцени” в творчості А. Ватто.
12. Графіка А. Ватто.
13. „Вивіска для лавки Жерсена” А. Ватто – між мистецтвом минулого і
майбутнього.
14. „Савояр” А. Ватто як прояв глибокого інтересу майстра до реальності.
15. Послідовники А. Ватто.
16. Характерні прикмети стилю рококо в портретному живопису Ж.М.
Наттьє, Л. Токе і Ж. Рау.
17. Творчість Ф. Буше – видатного майстра стилю рококо.
18. Співіснування рокайльних, реалістичних, неокласичних тенденцій в
творчості Ж.О. Фрагонара.
19. Творчість Ж.-Б.-С. Шардена видатного представника мистецтва доби
Просвітництва.
20. Французька скульптура 18 ст. Провідні тенденції і їх представники.
21. Творчість видатного французького скульптора Ж.-А. Гудона і її
значення для подальшого розвитку французької скульптури.
22. Творчість Ж.-Б. Греза та його сентиментальні сюжети.
23. Жанр портрета у французькому мистецтві 18 ст.
24. В. Хогарт – провідний майстер англійського мистецтва 18 ст.
25. „Розмовні сценки” як самобутній жанр в англійському мистецтві
ХVIII ст.
26. Живописні серії В. Хогарта та їх зв’язок з англійським театром.
27. Творчість Т. Гейнсборо і Дж. Рейнольдса – представників двох
напрямків розвитку англійського портретного живопису.
28. Жанр портрета в англійському мистецтві 18 ст.
29. Побутовий і пейзажний живопис в англійському мистецтві 18 ст.
30. Передромантизм в англійському мистецтві 18 ст.
31. Живопис Німеччини 18 ст.
32. Живопис Австрії 18 ст.
33. Неокласицизм – загальна характеристика.
34. Скульптура А. Канови і Б. Торвальдсена.
35. Творчість Ж.-Л. Давида в контексті неокласицизму.
36. Романтизм в культурі 19 ст. Загальна характеристика.
37. Ф. Гойя – великий іспанський художник.
38. Портрет в творчості Гойї.
39. Творчість Гойї в контексті романтичної епохи.
40. Графіка Гойї.
41. Монументальний живопис Гойї.
42. Історичний живопис в творчості Гойї.
43. Ж.-Л.Ж. Тріозон (1767 – 1824) в пошуках нових шляхів розвитку
тематичної картини.
44. Ф. Жерар (1770 – 1837) – майстер світського портрета.
45. А. Гро (1771 – 1835) – найтрагічніша особистість серед учнів Давида.
46. Нова концепція батальної картини в полотнах на честь Наполеона А.
Гро.
47. П.-Н. Герен (1774 – 1833) як провідник ідей академічного класицизму.
48. Образи учасників наполеонівських походів в картинах „Офіцер
імператорських єгерів” (1812) та „Поранений кірасир” (1814) у
творчості Т. Жеріко.
49.Італійські роботи художника. „Біг вільних коней” (1817) Т. Жеріко.
50. Історія створення картини „Пліт „Медузи” (1819) Т. Жеріко.
51. Зображення повсякденної реальності в пізніх роботах : „Перегони в
Епсомі”, 1821; „Вапняна піч”, 1821–1822 Т. Жеріко.
52. Характерні особливості ранньої творчості Е. Делакруа. Картина
„Данте і Вергілій” (1822).
53. Відтворення подій сучасної історії в картині „Різанина на Хіосі” (1824)
Е. Делакруа.
54. Салон 1824 року. Стендаль про картини салону.
55.„Смерть Сарданапала” в салоні 1827 року та її оцінка критикою.
56.„Свобода, що веде народ” (1831) Е. Делакруа як остання спроба
створення сучасної алегорії.
57.„Алжирські жінки” (1834) як поворотний твір в творчості Делакруа.
Втеча в екзотику Сходу.
58. Графічні цикли Е. Делакруа.
59. Характерні особливості історичних, історико-міфологічних картин,
монументальних розписів в бібліотеці Палати депутатів (1838 - 1847), в
галереї Аполлона в Луврі (1850), в капелі Ангелів у церкві Сен Сюльпіс
(1855 - 1861).
60. Марокканські картини Делакруа.
61. Романтичний портрет в творчості Делакруа.
62. Літературна спадщина Е. Делакруа.
63.Образ сучасника в живописних портретах Енгра.
64.„Портрет Бертена” (1832) як точний, збірний образ сучасної буржуазії.
65. Пошуки абстраговано-ідеального, монументального стилю в
історичному живопису Енгра („Юпітер і Фетіда”, 1811; „Обітниця
Людовика XIII”, 1824; Апофеоз Гомера”, 1827 та ін.).
66. Риси романтизму в творчості Енгра: „Сон Оссіана” (1812), „Паоло і
Франческа” (1819), „Роже і Анжеліка” (1819).
67. Твори Енгра на екзотичні сюжети.
68.Зображення оголеної натури в картинах Енгра („Купальниця
Вальпинсона”, 1808; „Велика одаліска”, 1814; „Джерело”, 1856).
69. Екзотичні сюжети та монументальні розписи в творчості Т. Шассеріо.
70. П. Деларош (1797 – 1856), О. Верне, Е. Деверріа як представники
академічного романтизму. Історична картина в їх творчості.
71. Картини на історичні, релігійні, жанрові і літературні сюжети Арі
Шеффера (1795 – 1858).
72. Орієнталістські сюжети О.-Г. Декана (1803 – 1860).
73. Е. Фромантен (1820–1876) як представник молодшого покоління
орієнталістів. Його картини і книги.
74. Дж. Прадьє (1790 – 1852) як представник „затухаючої” фази
класицизму.
75. П.-Ж.Д. д’Анже (1788 – 1856) – між неокласицизмом і романтизмом.
Пам’ятник Расіну в Парижі (1824); романтичні портрети; надгробок
генералу Гоберу на кладовищі Пер-Лашез (1847).
76.Франсуа Рюд (1784 – 1855) – видатний майстр французької скульптури
першої половини Х1Х ст. Життєва експресія його статуарних образів.
Горел’єф на пілоні Тріумфальної арки в Парижі „Виступ добровольців
на захист Республіки в 1792 році” (1830 –1836) – центральний твір
романтичної скульптури Франції.
77. Монументальні скульптури Рюда: „Наполеон, який пробуджується для
безсмертя” (містечко Фіксен, 1845 - 1847), пам’ятник маршалу Нею в
Парижі (1852–1853).
78. Зображення тварин в скульптурах А.Ж. Барі (1796 – 1875).
79.Творчість Ф.О. Рунге (1777 – 1810) в контексті ідей ієнської школи.
80. Ідея синтезу мистецтв в творчості Рунге („Урок солов’я”, 1802).
81. Філософський та естетичний зміст циклу „Пори дня” (1803 - 1810).
82. Своєрідність портретної творчості Рунге.
83. Дитячі образи Рунге.
84.Теоретичне дослідження „Кольоровий шар” як пошук образу
Універсуму.
85. К. Д. Фрідріх (1774 – 1840). Своєрідність життєвого і творчого шляху.
86. Фрідріх – визначний представник німецького романтичного пейзажу.
87. Головні образи і мотиви пейзажних картин Фрідріха.
88.Споглядальні пейзажі в творчості Фрідріха.
89.Історія утворення спілки художників св. Луки. Назарейці в Римі.
90.Творче кредо художника-„назарейця”.
91.Провідні майстри напряму: І. Ф. Овербек (1789 – 1869), П. фон
Корнеліус (1783 - 1867), В. Шадов (1788 – 1862).
92.А. Ретель (1816 – 1859) як представник Дюссельдорфської школи.
Фрески ратуші в Аахені, цикл „Танок смерті” (1848 – 1849).
93. М. фон Швінд (1804–1871). Переплетіння реальної історії з
легендарними і казковими мотивами. Розписи будівлі Віденської
опери. Риси бідермайєрівської романтики.
94. Творче кредо художника-„назарейця”.
95.Цикли розписів в будинку прусського консула Бартольді (1816 –1817)
та на віллі маркіза Масімо (1817 – 1827) в Римі як приклад колективної
творчості. Коло образів, характерні особливості творчої манери.
96.„Назарейці” в Німеччині як творці офіційного мистецтва.

100. Джон Рескін як ідеолог нової тенденції в мистецтві та його книга

„Сучасні художники” (1843).
101. Розвиток англійського реалістичного пейзажу на прикладі творчості
Р. П. Бонінгтона (1802–1828).
102. Дж. Констебл (1776–1837) – засновник західноєвропейського
пейзажного живопису нового часу.
103. Формування творчості Констебла. Розквіт його мистецтва у 1820-х
рр.: „Віз для сіна” (1821), „Флетфордський млин” (1817), „Білий кінь”
(1819), „Берег у Брайтоні і вуглярі” (1824).
104. Дж.У. Тернер (1775 - 1851) – головні віхи життя і творчості.
105. Акварелі У. Тернера.
106. Новаторство Тернера як попередника живопису новітнього часу.
107. Творчість Ф.М. Брауна (1821 – 1893) як поєднувальна ланка між
„назарейцями” та майбутніми „прерафаелітами”.
108. Створення „Братства прерафаелітів” (1848). Головні учасники.
Спільність творчих інтересів. Творче кредо.
109. Творчість Д.Г. Россетті (1828 – 1882). Еволюція творчості. Потяг до
синтетичної діяльності. Створення журналу „Герма”. Містична
символіка останніх творів.
110. Поєднання натуралізму і містики в картинах Х. Ханта (1827 – 1910).
111. Сучасні моральні сюжети в творчості Дж.Е. Міллеса (1829 – 1896).
112. Спільна робота „прерафаелітів” з У. Моррісом (1834 - 1896) та зв’язок
останнього з ідеями утопічного соціалізму.
113. Роль У. Морріса у розвитку декоративно-ужиткового мистецтва,
художньої поліграфії. Витоки стилю „модерн арт”.
114. Попередники Барбізонців у Франції: Ж. Мішель (1763 – 1843).
115. К. Коро (1796 – 1875). Загальна характеристика творчості.
116. Вальорний пейзаж в творчості К. Коро.
117. Т. Руссо (1812 – 1867) – провідний художник Барбізонської школи.
118. Ж. Дюпре (1811 – 1889) як пейзажист Ландів.
119. Д. де ла Пенья (1807 – 1878). Робота на пленері.
120. Ш. Добіньї (1817 – 1878) як попередник імпресіоністів.
121. Пленерний живопис Е. Будена (1825 – 1898), голандця Ізраельса
(1824 – 1911) та Я.-Б. Йонгкінда (1819 – 1891). Колористичні
досягнення.
122. Творчість Г. Курбе. Головні етапи творчості
123. Г. Курбе (1819 – 1877), його провідне місце у розвитку французького
реалізму.
124. Пейзаж і сцени полювання в творчості Г. Курбе.
125. Поетичні селянські образи р роботах Мілле та їх зв’язок з традиціями
класичного мистецтва („Збиральниці колосся”, 1837; „Сіяч”, 1850;
„Анжелюс”, 1857–1859).
126. Характерні особливості пейзажної творчості Ф. Мілле.
127. Моральне і гуманістичне значення творчості Міллє
128. О. Дом’є (1808 – 1879). Віхи життя і творчості.
129. Гострокритичний характер ранніх літографій „Законодавче черево”,
„Вулиця Транснонен”, „Не суйтесь”).
130. Серії литографій „Робер Макер”, „Добрі буржуа”, „Люди юстиції”.
131. Образи повсякденної дійсності в графіці і живопису Дом’є („Праля”,
„Вагон третього класу”, „Любитель гравюр”, „Повстання”).
132. Колір і композиція в картинах Дом’є.
133. Живописна серія „Дон Кіхот і Санчо Панса”.
134. Своєрідність німецького реалізму.
135. Жанровий живопис К. Шпіцвега (1808 – 1885).
136. Бідермайєр в різних жанрах живопису.
137. Картина Ф. Крюгера (1797 – 1857) „Парад на площі оперного театру
в Берліні” (1824–1829) та її містце в історії бідермайєру.
138. А. Менцель (1815–1905). Життя і творчість.