Реалізм.

Основні риси
реалізму. Живопис і
скульптура
Реалізм (від лат. realis — «суттєвий»,
«дійсний») — стиль і напрям у літературі та
мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення
дійсності в її типових рисах. Термін «реалізм»
вперше вжив французький
літературний критик
Жуль Шанфлері в
50-х роках 19 століття.
 Основна виражальна
риса – достовірне
відображення
навколишньої
дійсності такою,
якою вона є
насправді.
Реалізм часто
розглядають як
протилежність
В. Перов романтизму, як
Тройка мистецтво
«втрачених ілюзій»

Відображення буденного життя

простої людини стало однією з
провідних тем живопису
Живопис реалізму.
 Ознаки реалізму в
образотворчому мистецтві
 достовірність
 уважне
дослідження
навколишнього
світу
 ствердження
естетичної
цінності
повсякденного
життя
 показ дійсності у
часовому вимірі
Жан Леон Базиль Перро
 історизм
Вигнані на холод
 Народження реалізму в образотворчому
мистецтві найчастіше пов'язують з
творчістю французького
художника Гюстава Курбе (1819—
1877), який відкрив в 1855 році в Парижі
свою персональну виставку «Павільйон
реалізму», хоча ще до нього в реалістичній
манері працювали
художники барбізонської
школи (Теодор Руссо, Жан-Франсуа
Мілле, Жуль Бретон). 
Франсуа
Мілле видатний художник
Франції 19 століття,
один з засновників
Барбізонської школи.
Малював жанрові
композиції, пейзажі.
Картина Міллє «Сіяч»
надихнула Ван Гога
на створення своїх
композицій на
подібну тему. А його
«Анжелюс» була
улюбленою картиною
С. Далі
«Анжелюс»- вечірня молитва
про померлих
«Збирачки колосся»
Теодор Руссо (1812
- 1867) 
французький
художник-
пейзажист, гра
фік.
Вважається
засновником
так
званої Барбізон
ської школи.
Дуби в лісі Фонтенбло 
Краєвид в Барбізоні, 1850 р.
Гюстав Курбе (1819–
1877)  французький живоп
исець, скульптор,
графік. Його твори
натхненні тими,
хто брав участь в
повстаннях, -
людьми праці. Він
став зображувати
їх так, як колись
представляли лише
богів, міфологічних
героїв, королів.
«Дробильщики каменю». 1849.
Віяльниці (1855)
В Італії реалістичний живопис був
відомий під назвою веризму, в
Росії — під
іменем передвижництва.

Товариство пересувних художніх

виставок (рос. Товарищество
передвижных художественных выставок),
скорочено передвижники — творче
ідеологічне об'єднання
художників Російської імперії, в тому
числі і українських, що було створено й
активно діяло в останній третині XIX
століття.
Перов Василь
Григорович — ро
сійський живописець,
один із членів-
засновників Товарист
ва пересувних
художніх виставок.
Мисливці на привалі
Сільський хресний хід на Великдень
Саврасов Олексій
Кіндратович  —
російський художник
пейзажист 19 ст.
Окрім творчості, був
викладачем, серед його
учнів — Ісаак Левітан.
Рання весна
Граки прилетіли
Іван Іванович
Шишкін  —
російський художник-
пейзажист, живописець,
рисувальник і гравер-
аквафортист. Академік
(1865), професор (1873),
керівник пейзажної
майстерні (1894–1895)
Імператорської Академії
мистецтв. Один із
засновників Товариства
пересувних художніх
виставок.
Жито
Ранок у сосновому лісі
Скульптура реалізму.
Паралельно з розвитком мальовничих жанрів
нові сюжети і теми з'являються в
скульптурних роботах. Парадні бюсти і
ростові портрети залишаються долею
консерваторів, а плеяда молодих скульпторів
береться за самі різні сюжети і композиції.
Перш за все скульптори звертаються до
образів, які до певного етапу не потрапляли в
поле зору скульпторів, особливо придворного
кола (а інших, фактично, і не було). В
скульптуру проникають різні народні й прості
сюжети, скульптори експериментують і з
традиційними техніками, активно
використовують нові прийоми виразності.
Скульптура
характеризується :
гуманістичними,
героїчними рисами,
драматичністю та
динамічністю,
увагою до
реалістичності в
образах. Жанри
скульптури :
портрет,
скульптурні
монументи,
рельєфи. 
 Жюль Далу
Жюль Далу Дівчина-читачка
Селянка
До числа скульпторів, які
працювали в стилі реалізм,
відносять французьких
майстрів Е. Бурделя, А. Майоля,
Ш. Деспіо, котрі розпочали
повий етап розвитку
французької скульптури,
вносили гуманістичний зміст у
сурові закони пластики.