Professional Documents
Culture Documents
Untitled
Untitled
Богомазов,
О. Екстер, А. Петрицький, К. Малевич,
Ф. Кричевський, Д. Бурлюк,
В. Баранов-Росіне.
Школа монументального живопису
М. Бойчука.
Львівська живописна школа
(О. Новаківський, О. Кульчицька, І. Труш
та ін.)
Новаторський напрям у художній культурі ХХ ст., для якого
характерні прагнення оновлення художньої практики,
пошук нових, незвичних засобів вираження
форми і змісту творів.
Особливістю авангарду є прагнення до розриву з
художньою традицією минулого, її образами,
виражальними засобами, активний, протест, який потребує
переоцінки духовних цінностей та нового сприйняття і
бачення світу.
Основні течії
кубізм, кубофутуризм, експресіонізм,
абстракціонізм, футуризм, конструктивізм,
дадаїзм, сюрреалізм та ін.
Мистецтво авангарду
зруйнувало традиційні засади
художньої творчості. Якщо
стиль модерн був викликаний
неприйняттям індустріалізації
та урбанізації, то авангард
пов'язаний з цими процесами
органічно — він є прямим
породженням нових ритмів
життя, прискорених темпів змін,
величезних, емоційних та
психологічних перевантажень.
Авангардизм у живопису — це
різні напрями, які виступали
щоразу з позицій відкриття
нових ідей. Однак у всіх
авангардних течій є спільне, що
дає підстави єднати їх в одну
художню епоху.
Двадцяті роки XX ст. характеризуються складністю і
суперечливістю художньо-естетичних тенденцій, творчих
пошуків. В Україні організовували різні творчі об’єднання
художників, до складу яких входили як художники-реалісти, так
і художники модерністських та імпресіоністичних уподобань.
Точилася гостра боротьба художників-реалістів із
представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на
європейське мистецтво, уважаючи реалістичний метод таким,
що не відповідає культурним потребам сучасного суспільства.
Саме на двадцяті роки припадає стрімкий злет великих
українських авангардистів К. Малевича, Д. Бурлюка, М.
Бойчука, О. Архипенка, О. Богомазова, О. Екстер.
До плеяди діячів-авангардистів
української культури відноситься
Олександр Богомазова, якого називають
“українським Пікассо”.
За ним закріпилась слава лідера
українського і російського авангарду,
автора численних полотен, що
експонуються в музеях і приватних
колекціях Лондона, Нью-Йорка, Венеції,
Цюріха, Токіо, Сан-Франциско, Загреба та
інших міст. А ще не менша слава теоретика
і педагога. Спадщині художника присвячені
монографії і статті.
Олександр Богомазов
«Гавань», 1930-1931
Творчості Анатолія Петрицького
притаманні авангардні пошуки в
живописі, театрально-
декораційному мистецтві.
Художник створив галерею
портретів діячів української
культури, більшість із яких були
знищені.
Автопортрет, 1910 р.
К. Малевич.
Спортсмени
К. Малевич. «Точильник (Принцип миготіння)», 1912 р.
К. Малевич.
Пані на зупинці
трамвая,1913
Композиція з Моною Лізою.
Корова та скрипка, 1913
1914
Супрематизм (жовте та чорне).
1916
Супрематизм.1915
Чорний супрематичний квадрат,
1915
Знаним майстром
нового стилю був
Федір Кричевський.
Він тяжів до
синтезованих образів,
що народжувалися як
плід роздумів художника
про долю народу,
наслідок його
серйозного вивчення
народного мистецтва.
Український маляр, архітектор,
графік. Започаткував школу
українського малярства, перший
ректор Української академії
мистецтв, його роботи виставили
від Копенгагена до Америки.
За «неблагонадійність» радянська
влада позбавила Кричевського
титулів, звань, власної майстерні і
викладання. Пропонувала
помилування – якби погодився
намалювати Сталіна. Помер з
голоду за мольбертом.
Триптих «Життя»
Д. Бурлюк. Весна
Володимир Баранов-Россіне
(1888-1944)
Авангардний художник і
скульптор, представник кубізму,
кубофутуризму, винахідник
оптофона (клавіатури для
світломузики), військового
камуфляжу (хамелеона), машини
для виготовлення, стерилізації та
продажу газованих напоїв.
Писав пейзажі, натюрморти;
автор рухомих скульптур (мобілів)
Загинув у концтаборі.
У 1912 р. В. Баранов-Россіне разом з М. Шагалом та
О. Архипенком експонував свої твори у мистецьких салонах
Парижа. Перший паризький період митця був дуже плідним. Він
створив і виставив у Салоні незалежних першу скульптуру під
назвою «Симфонія номер 2».
У 1925 р. митець
остаточно емігрував до
Франції. Експонував твори
в Салоні незалежних
(1925-1942), на
міжнародній виставці в
Парижі (1937). Працював у
форматі напрямів:
фовізму, кубізму,
дадаїзму, абстракціонізму,
сюрреалізму.
Автопортрет
В. Баранов-Россіне. Автопортрети
Дорога до села
Натюрморт із квітами
Володимир Баранов-Россіне. Музичне капричіо
Школа монументального живопису М. Бойчука
Школа монументального українського мистецтва початку ХХ
століття була представлена творчістю Михайла Бойчука та
його учнів. Вона надихалася формами візантійських ікон,
релігійного ренесансу, живописного примітивізму без іменних
українських малярів минулих епох. М. Бойчук започаткував
новий напрям – неовізантизм, поклавши в його основу
органічне поєднання традицій давньоруського іконопису з
конструктивними особливостями візантійського живопису.
Іван Падалка
Тимофій Бойчук
Софія Налепинська-Бойчук
Теми художників-«бойчукістів»
Софія Налепинська-Бойчук,
«Дівчата з книжкою»
Іван Падалка
(1894-1937)
Український художник та педагог доби «Розстріляного
відродження». Учень Опанаса Сластіона та М.Бойчука.
Професор живопису Київського художнього інституту.
Автор теоретичних праць у журналах «Нове
мистецтво», «Мистецтво».
У грудні 1917 Іван Падалка вступає до новоствореної
Академії мистецтва, ставши одним із перших і
найбільш відданих учнів професора М. Бойчука.
І. Труш. Трембітарі
Олекса Новаківський (1872 – 1935)
Важливою віхою на шляху розвитку західноукраїнського живопису, як і
всього національного образотворчого мистецтва, була творчість Олекси
Харлампієвича Новаківського – митця, який поряд з І. Трушем протягом
тривалого часу був у центрі культурного й мистецького життя Галичини. У
творчості О. Новаківського чи не в найбільш сконцентрованій формі
проявилися нові тенденції, що були характерними для мистецтва зламу XIX-
XX століть: тяжіння до широких узагальнень життєвих явищ, поглибленого
філософського осмислення та якомога глибшого розкриття їх в образній,
підкреслено експресивній формі.
Автопртрет з
дружиною
О. Новаківський.
Довбуш
О. Новаківський. Українська мадонна
О. Новаківський. Портрет Галини
Голубовської (1929-1930 рр.) О. Новаківський. Дзвінка
Олена Львівна Кульчицька
(1877–1967)
Багатогранною була художня творчість Олени
Кульчицької: живопис, станкова графіка, книжкова
ілюстрація і декоративне мистецтво. Творчості
Олени Львівни властиві яскраві індивідуальні
риси, які в основі своїй поєднують кращі традиції
українського професійного і народного мистецтва.
Її твори, сповнені великою любов`ю до рідного
краю, уражають чарівним ліризмом і щирістю
художньої мови
Еклібрис “Бджілка”
О. Кульчицька.
Гуцульське весілля
О. Кульчицька. Діти на леваді
О. Кульчицька. Тайна вечеря
Домашнє завдання.
Створити віртуальний альбом
“Український авангард”