Український авангард

Василь Єрмилов.Обкладинка
часопису «Авангард», 1929.
Український аванга́ рд — течія в українському модерному мистецтві 1910
—1930 років, сформована в процесі синтезу європейського модернізму з
традиціями народного мистецтва. Представлена головним чином творами
кубістів, футуристів, фовістів.

К. Малевич. Супрематична
композиція 1, 1916.
Поняття «український авангард» введено у вжиток паризьким мистецтвознавцем Андреєм Наковим (фр.
Andréi Nakov) для виставки «Tatlin's dream», улаштованої у Лондоні 1973 року. Тоді Захід уперше побачив
праці світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова і Олександра Богомазова.
Перший абстрактний твір з'явився тут — малюнок Василя Кандинського на обкладинці каталогу «Салон
Іздебського 2» (1910); перша широка міжнародна авангардна виставка у Російській імперії (Салон
Іздебського) відбулася в Одесі і Києві, а вже потім у Петербурзі і Ризі.
Історію авангардного живопису в Україні (як і в усьому світі)
можна умовно поділити на два періоди. Перший охоплює
1907—1914 рр. Світова і громадянська війни перервали
певною мірою цей процес. Другий період починається з
1920 р., коли знову вибухнули творчі сили у всіх видах
мистецтва: літературі, театрі, живопису, архітектурі. Цьому
бурхливому бажанню осягати нові форми було покладено
кінець у 30-х роках у Радянському Союзі, Німеччині, Італії
та ін. — тих державах, де перемогли тоталітарні чи
фашистські режими. Причиною нищення авангарду була
монополія однієї ідеології, що виявлялося несумісним з
мистецтвом, розрахованим не стільки на почуттєве, скільки
на інтелектуальне сприймання, що активізує прагнення
істини, формує критичність. Додалося й те, що складність
мови нового мистецтва унеможливлює офіційний контроль
над інакомисленням.
ОЛЕКСАНДРА ЕКСТЕР
В 1918 році вона створює в Києві
художню студію, через яку пройшли
десятки видатних художників-
авангардистів. Стикнувшись з методами
тиску на художників з боку радянської
влади, О. Екстер в 1920-х рр. емігрувала
до Франції.

АМАЗОНКА АВАНГАРДУ,
ЯСКРАВИЙ ПРЕДСТАВНИК
ЄВРОПЕЙСЬКОГО КУБІЗМУ ТА
Натюрморт «Ваза з вишнями», ФУТУРИЗМУ.
1914

Олександра Екстер вважається справжньою

революціонеркою в сценографії. ВОНА СМІЛИВО
ДОЛАЄ КАНОНИ, формулює нову концепцію
сценічних декорацій, конструює запаморочливі
ескізи костюмів до балетів Б. Ніжинської і
постановок О. Таїрова.
ДАВИД БУРЛЮК
Масштаб Давида Бурлюка подібний до
стихійного явища. За власними підрахунками
вiн намалював 15 тисяч картин. Свій
мистецький темперамент він оцінював так:
"Коли я малюю, мені здається, що я дикун,
який тре сук однієї барви об другий, щоб
отримати кольоровий ефект. Ефект
палахкотіння…”.

УКРАЇНСЬКИЙ ХУДОЖНИК-
ФУТУРИСТ,
ПОЕТ, ТЕОРЕТИК МИСТЕЦТВА,
ЛІТЕРАТУРНИЙ І ХУДОЖНІЙ
КРИТИК, ВИДАВЕЦЬ

Пройшовши періоди
захоплення імпресіонізмом,
неопримітивізмом та іншими
модерними мистецькими
течіями, став ідеологом
російського футуризму як у
живописі, так і в літературі.
ОЛЕКСАНДР БОГОМАЗОВ
Художник, який не мав навіть повної середньої
художньої освіти, але завдяки унікальному
таланту і працездатності піднявся до рівня
найвидатніших представників європейського
авангарду.
Олександр Богомазов увійшов до історії
українського мистецтва як один з фундаторів
національного кубофутуризму. Він був і видатним
художником, і талановитим педагогом.
«УКРАЇНСЬКИЙ
ПІКАССО»

«Велич мистецтва Богомазова – це

велич найвищої майстерності.
Унікальна в певному розумінні
творчість Богомазова гідна того, аби
посісти одне з перших місць в історії
футуризму».
© Французький мистецтвознавець А. Наков
ВИСНОВОК

Мистецтво авангарду зруйнувало традиційні

засади художньої творчості. Якщо стиль модерн
був викликаний неприйняттям індустріалізації
та урбанізації, то авангард пов'язаний з цими
процесами органічно — він є прямим
породженням нових ритмів життя, прискорених
темпів змін, величезних, емоційних та
психологічних перевантажень — і загалом світу,
в якому панують катаклізми, а людина втрачає
узвичаєну точку опори.