Художники-

авангардисти
Демкович Данило
Ривіс Юра
 Двадцяті роки XX ст. характеризуються складністю і
суперечливістю художньо-естетичних тенденцій, творчих пошуків. В
Україні організовувалися різні творчі об’єднання художників, до складу
яких входили як художники-реалісти, так і художники модерністських та
імпресіоністичних уподобань. Точилася гостра боротьба художників-
реалістів із представниками нових художніх течій, які орієнтувалися на
європейське мистецтво, вважаючи реалістичний метод таким, що не
відповідає культурним потребам сучасного суспільства. Саме на
двадцяті роки припадає стрімкий зліт великих українських авангардистів
К. Малевича, Д. Бурлюка, М. Бойчука, О. Архипенка, О. Богомазова, О.
Екстер.
Поняття «український авангард» введено в ужиток французьким
мистецтвознавцем Наковим для виставки «Tatlin's dream», улаштованої
в Лондоні 1973 року. Саме тоді Захід уперше побачив праці світового
рівня невідомих авангардистів України — В. Єрмилова і О. Богомазова.
Ця подія привернула увагу до видатних українських майстрів авангарду
— К. Малевича, Д. Бурлюка, В. Татліна, роботи яких набули популярності
в усьому світі.
 До плеяди діячів-авангардистів
української культури відноситься Олександр
Богомазова (1880-1930), якого називають
“українським Пікассо”.
За ним закріпилась слава лідера
українського і російського авангарду, автора
численних полотен, що експонуються в музеях і
приватних колекціях Лондона, Нью-Йорка,
Венеції, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско, Загреба
та інших міст. А ще не менша слава теоретика і
педагога. Спадщині художника присвячені
монографії і статті
 Київський поет Бенедикт Лівшиць у своїх знаменитих спогадах
“Півтораокий стрілець” охрестив найвидатніших жінок авангарду
“амазонками, скіфськими наїздницями”. Олександра Екстер серед
цих “амазонок” перша.
Олександра Олександрівна Григорович народилася 18 (6) січня
1882 року в місті Білосток Гродненської губернії (нині це територія
Польщі). Її батько був білорусом, мати – грекиня. Згодом разом з
дворічною донькою сім’я переїхала до Сміли.
Анатолій Галактіонович Петрицький (1985-1964)
Майстер вибухового темпераменту, ядучої іронії і невтомного
експериментування. Будучи оригінальним художником театру, виконав
вражаючі за образністю і безпомилковим відчуттям епохи театральні
строї і декорації у конструктивістській манері для театрів Києва,
Харкова, Москви. У 1930-у році брав участь у Венеційській бієнале з
картиною “Інваліди” (“Мати”), створеною 1924-о року.
 Казимир Малевич — художник-авангардист, один із засновників
супрематизму і кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Брав
участь у виставках, де представляв свої роботи, написані в стилі
неопримітивізму («Селяни в церкві», «Збір урожаю») та кубофутуризму
(«Англієць у Москві»). Найвідоміший твір художника — «Чорний
квадрат».
 Важливою віхою на шляху розвитку західноукраїнського
живопису, як і всього національного образотворчого мистецтва, була
творчість Олекси Харлампієвича Новаківського – митця, який поряд з
І. Трушем протягом тривалого часу був у центрі культурного й
мистецького життя Галичини. У творчості О.Новаківського чи не в
найбільш сконцентрованій формі проявилися нові тенденції, що були
характерними для мистецтва зламу XIX-XX століть: тяжіння до широких
узагальнень життєвих явищ, поглибленого філософського осмислення та
якомога глибшого розкриття їх в образній, підкреслено експресивній
формі.
 Федір Кричевський започаткував школу українського малярства,
став першим ректором Української академії мистецтв, його роботи
експонувалися на Венеційській бієнале. Експериментував, здобував
визнання від Копенгагена до Америки.
Після ІІ Світової війни був звинувачений у спробі втечі за кордон,
позбавлений всіх звань, власної майстерні та засуджений. Помер у 1947
році в Києві.
 Давид Бурлюк (1882-1964 р.р. )
Живописець, графік, художник театру, критик, поет. Один із
засновників українського та загальноросійського футуризму. В 1898-1910
роках навчався в Казанському, а згодом в Одеському художніх
училищах, в Королівській академії в Мюнхені, студії Ф.Кормона в
Парижі. З 1922-о року жив у США. В 1930-1966 роках видавав журнал
“Колір і рима”.
Мистецтво вічної молодості

Російський Рембо і американський Ван Гог

Кінь-блискавка
 Баранов-Россіне Володимир Давидович
(1888-1944 р.р. )
Народився у с. Великій Лепетисі Таврійської губернії, нині –
смт Херсонської області, за іншими версіями – у м. Херсоні. Навчався в
Одеському художньому училищі та в Петербурзькій академії мистецтв.
У 1912 р. В. Баранов-Россіне разом з М. Шагалом та О. Архипенком
експонував свої твори у мистецьких салонах Парижа. Перший паризький
період митця був дуже плідним у його творчості. Він створив і виставив у
Салоні незалежних першу скульптуру під назвою «Симфонія номер 2».
У 1925 р. митець остаточно емігрував до
Франції. Експонував твори в Салоні
незалежних (1925-1942), на міжнародній
виставці в Парижі (1937). Працював у форматі
напрямів: фовізму, кубізму, дадаїзму,
абстракціонізму, сюрреалізму.
Автопортрет Натюрморт з квітами

Дорога до села
 Михайло Бойчук (1882 – 1937 р.р.)
Художник і педагог, засновник самобутньої національної школи
монументального живопису, що існувала в Україні в першій третині
20 століття. Вчився в художній студії у Львові та приватній рисувальній
школі у Відні (1898-1899), в Краківській академії мистецтв (1899-1905) у
Флоріана Цинка, Юзефа Унежинського, Юзефа Вичулковського. Після
закінчення академії продовжував навчання у Мюнхені (1905). З 1905-о
року брав участь у художніх виставках. В 1907-1910 роках працював у
Парижі, відвідував академію Поля Рансона, вчився у Поля Серюзьє. В
1909-у році заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола
Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм
та інші.

Тайна вечеря
Молочниця

Пророк Ілля

Портрет
Седляра

Врожай
 Львівська живописна школа (О. Новаківський,
О. Кульчицька, І Труш та ін.).
На рубежі XIX-XX століть центром національного відродження в
Україні була Галичина, і Львів протягом усього минулого століття
залишався осередком розвитку української культури і традиції, де
працювали і творили велике число талановитих майстрів
Ім`я Івана Труша стоїть в ряду найвидатніших українських
живописців кінця 19 – початку 20 століття. Все своє життя він присвятив
боротьбі за розвиток українського національного мистецтва.
Пейзажі Труша, пройняті хвилюючою
любов`ю до природи рідного краю, поетичні
сцени з гуцульського життя, глибоко
психологічні портрети видатних сучасників
художника є дорогоцінним вкладом в історію
українського образотворчого мистецтва.
Значне місце в творчому доробку Івана
Івановича займає галерея портретів видатних
діячів української культури – Лесі Українки
(1900), Івана Франка (1897 та 1903), Миколи
Лисенка, Івана Нечуя-Левицького. 
 Італійський пейзаж Трембітарі

Гуцулки Автопортрет Портрет І. Франка

 Олена Львівна Кульчицька художню освіту здобула у привітній
студії С.Батовського і Р.Братковського у Львові (1901-1903) та Віденській
художньо-промисловій школі (1903-1908). Після закінчення навчання
довгі роки викладала малювання в середніх школах Львова та
Перемишля.
З 1948-о року Кульчицька – професор кафедри книжкової графіки
Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (Львів). 1967-о
року їй було присуджено премію імені Т.Г.Шевченка.
 Доробок митців радянської доби (О. Шовкуненко, Т. Яблонська,
М. Глущенко, В. Зарецький; представники закарпатської школи
А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, В.Микита).
Олексій Олексійович Шовкуненко народився 1884
року в сім’ї херсонського робітника.
Окрім напруженої творчої роботи, Олексій
Олексійович Шовкуненко багато часу віддавав
педагогічній діяльності. Ім’ям митця названо
Херсонський художній музей. Заслужений діяч
мистецтв УРСР (1941); Народний художник СРСР
(1944); дійний член АМ СРСР (1947); Лауреат
Державної премії УРСР ім.
Т.Г.Шевченка (1970).
Тетяна Нилівна Яблонська була членом правління:
Спілки художників України (1956-1962 рр.), Спілки
художників СРСР (1963 р.), дійсним членом
Академії мистецтв СРСР (1975 р.), Академії
мистецтв України (1997 р. Народний художник
України (1960 р.), Народний художник СРСР (1982
р.), Почесний громадянин міста Києва (1997 р.),
Герой України (2001 р.). Нагороджена багатьма
державними нагородами та преміями
 Олексій Олексійович Шовкуненко
Набережна Херсона

Портрет С.А. Ковпака Автопортрет

Портрет М.Т. Рильського

. Заспа
Повінь Конча Портрет Н. Ужвій
Тетяна Нилівна Яблонська – художниця, яку назавжди полонило Поділля

Хліб Весілля

Життя продовжується

У парку

.
 Микола Петрович Глущенко (1901-1977) – український
радянський художник , автор портретів і краєвидів,
радянський розвідник (псевдо “Ярема”). У 20-30 роках
ХХ ст. проживав та працював у Берліні та Парижі. У
1923 році звернувся до Радянського посольства з
проханням повернутись на Україну, алебув
завербований радянською розвідкою. У 1936 р.
повернувся до СРСР, а з 1944 р. проживав в Києві.
Народний художник України та СРСР, лауреат премії ім.
Т.Г. Шевченка.

Заре́цький Ві́ктор Іва́нович (1925 -1990) —

український живописець, монументаліст, графік,
педагог, громадський діяч. Належав разом із
дружиною до відомих діячів руху
шістдесятників. Після згортання ліберального
курсу та посилення тиску влади заступив у 1963
року Леся Танюка на посаді голови Клубу
творчої молоді “Сучасник”.
Микола Петрович Глущенко – перший український імпресіоніст

.
 Заре́цький Ві́ктор Іва́нович

Настя Автопортрет Діти

. The Old Woman in the World of Mini and Maxi

Представники закарпатської школи
А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло,
В.Микита).
Адальберт Михайлович Ерделі (1891-1955, Ужгород)—
український живописець, один з основоположників
закарпатської школи живопису. Ерделі працював
переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту.

Йо́сип Йо́сипович Бокша́й (1891-1975,

Ужгород) — український живописець,
педагог.. Заслужений діяч мистецтв
УРСР, член-кореспондент Академії
мистецтв СРСР, Народний художник
України та СРСР.

Фе́дір Фе́дорович Мана́йло (1910 -1978,

Ужгород) — український живописець,
народний художник України.
Член Національної Спілки художників
. України.
 Адальберт Михайлович Ерделі

Настя Автопортрет Діти

.
 Йо́сип Йо́сипович Бокша́й

Настя Автопортрет Діти

.
 Фе́дір Фе́дорович Мана́йло

Настя Автопортрет Діти