Клод Моне

1. Оскар-Клод Моне́ (фр. Oscar-Claude Monet; нар. 14 листопада 1840, Париж,

Королівство Франція — пом. 5 грудня 1926, Живерні) — французький
живописець, один із засновників імпресіонізму.
Народився 14 листопада 1840 року в Парижі. Коли хлопчикові було 5 років,
родина переїхала до Нормандії, у Гавр. Вже в дитинстві було помітно, що
Клод відрізняється від більшості однолітків. Він вважав за краще проводити
час на самоті, милуючись природою, а не спілкуючись з іншими людьми.
Будучи підлітком, часто прогулював школу.
2. У сім’ї Моне був власний бізнес: батько мав власну бакалійну крамницю,
в якій працював Клод. Батько хотів, аби Клод продовжив вести сімейний
бізнес, але син у віці 15 років починає захоплюватися образотворчим
мистецтвом. Клод малював карикатури на своїх учителів та навіть на
покупців батькового магазину, а згодом навіть почав їх продавати. Одна
карикатура Клода коштувала 20 франків. Через рік він був відомий на все
місто. Таким чином Клод Моне зміг назбирати кошти, щоб поїхати підкоряти
Париж, а також починає свій творчий шлях художника.
3. На морському узбережжі Нормандії Моне зустрів Ежена Будена, відомого
пейзажиста і одного з провісників імпресіонізму. Саме Буден прищепив
Клоду любов до plein-air, тобто малювання під відкритим небом. Клоду
сподобалася думка Будена про те, що люди та дерева красиві в тому вигляді,
в якому їх створила природа, оточені свіжим повітрям та світлом, тож в
подальшому всі свої картини Моне писав не в студії, а на свіжому повітрі.
4. В Гаврі була написана найвідоміша картина Клода Моне «Враження. Схід
сонця», яка дала назву цілому художньому спрямування – імпресіонізму.
Моне зобразив старий порт Гавра, який було видно з вікна кімнати в готелі
13 листопада 1872 року о 7:35 ранку. Спочатку картина мала назву «Вхід
кораблів у порт Гавра», але друзі Моне сказали, що така назва занадто
банальна, тож художник дав цій картині більш поетичну назву. Зараз картина
знаходиться в музеї Мармоттан в Парижі.
Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого
предмета, а враження від нього. Художник передавав не те, що побачив, а те,
що відчув, коли це побачив. Бачити, відчувати, виражати — в цьому все
мистецтво.
5. Особливу любов Клод Моне мав до залізниць та потягів. Колись художник
зняв студію поруч із вокзалом, щоб сховати свої картини від кредиторів.
Клод Моне цілими днями спостерігав за потягами, що прибували й
від’їжджали, за машиністами, мандрівниками. Це його сильно надихнуло, і
він написав цілу серію із 12 картин, на яких був зображений вокзал Сен-
Лазар, та найбільше уваги при написанні цих полотен приділяв зображенню
диму потягів.
6. Одним із найулюбленіших міст Моне був Лондон, якому присвячена так
звана «Лондонська серія»: 4 цикли картин, серед яких – «Міст Чарінг-Кросс»,
«Міст Ватерлоо», «Будівля парламенту» та «Лестер-Сквер». Найбільше в
Лондоні Моне захоплювали його загадкові тумани, які він і намагався
передати в своїх картинах.
7. Клод Моне побував у Венеції всього один раз, і прожив там кілька місяців,
але встиг написати за цей час 37 картин та зобразив палаци, канали та
церкви.
8. Найулюбленішою моделлю і музою Моне була його перша дружина,
Каміль Донсьє. Вона позувала для багатьох полотен художника, ось
найвідоміші з них (…)
9. Моне довго не міг наважитися на шлюб із Камілою, бо його сім’я була
проти. Лише після народження сина Жана пара оформила шлюб. На медовий
місяць подружжя поїхало в Нормандію в місто Трувіль. Тут Моне написав
багао портретів дружини прямо на пляжі. На полотні «Подвійний портрет
Каміль» навіть знайшли піщинки, занесені вітром Нормандського пляжу.
Після народження другої дитини стан здоров’я Каміль значно погіршився, і у
віці всього 32 років вона померла. Клод Моне написав посмертний портрет
Каміль у сіро-лілових тонах.
10. Водяні лілії – серія із близько 250 картин. Клод Моне винайшов та довів
до досконалості метод написання так званих серій – картин з одним і тим же
сюжетом, що міняється в залежності від погоди, світла, та часу доби. Тобто в
Клод Моне в першу чергу звертає увагу не на самі лілії, а на те, як на них
падає світло в різний час доби. Чому вони такі блакитні? В досить молодому
віці у Моне виявили катаракту, і довелося видалити кришталик у лівому оці,
у зв’язку з чим кольоросприйняття художника трохи змінилося: Моне бачив
лише блакитні та фіолетові відтінки кольорів, тому всі його картини виконані
в досить холодній синьо-фіолетовій кольоровій палітрі.
Окрім водяних лілій, у Моне було ще багато серій картин, зокрема серії з
зображенням копиць сіна або Руанського собору (акцент на те як падає світло
а не на архітектуру).