Аналіз перекладів вірша Г.

Апполінера «Міст Мірабо»

Митрофанова Марія, французька філологія, 2 курс, 1 група

Віршована форма

1. 4 катрени і рефрен.

2. Рефрен: непарні строфи, семисклади (важливий елемент музичності).

3. Перший рядок у першому катрені повторюється в останньому рядку четвертого катрену =

круговий повтор.

4. Численні повтори, включно з рефреном, справляють враження одноманітності, нарікання.

Особливістю вірша є відсутність розділових знаків, що створює ефект плинності думок. Натомість
мелодію вірша формують ритм, асонанси, дисонанси та паузи. Це відтворено зокрема і в
перекладі М. Лукаша, і І. Стешенко відповідно (далі приклади будуть надані в такому ж порядку):

Журба і втіха крутнява шалена;

Ні тих часів

Ні кохання вже більш не вернуть

Основний композиційний прийом побудови вірша «Міст Мірабо» – психологічний паралелізм:

Любов сплива як та вода бігуча;

Любов збіга

Як невпинно сплива кожна мить

Як надія пече і болить

Перекладачі однаково добре зберегли концептуальні одиниці, такі як le pont, la Seine, l’amour,
l’heure, la nuit. Однак є деякі відмінності при перекладі одиниці «eau courante »: М. Лукаш
перекладвє це як «вода бігуча», вводячи неологізм, а І. Стешенко заміняє словосполучення одним
словом «потік».

L’amour s’en va comme cette eau courante;

Любов сплива як та вода бігуча;

Любов збіга мов потік цей біжить;

Окрім цього, М. Лукаш додає ще один неологізм:

Життя хода тягуча

На мою думку, це підсилює ефект плинності думок у вірші, адже неологізми справляють таке саме
враження випадковості, несподіваності. Схожий ефект я отримала від рядків:
 Журба і втіха крутнява шалена

Через вираз «крутнява шалена» ідеально передається настрій ліричного героя. В І. Стешенко ці ж
рядки звучать так:

Знаю я – дні журби перейдуть

Й знов простелеться радісна путь

Тут було змінено розмір рядка, він розтягнувся аж на два, і додано елементи «знаю я» та «радісна
путь», чого немає в оригіналі. В мене склалося враження, що перекладачка ніби намагається
словами «знаю я» привласнити собі вірш, що є не зовсім коректно.

Цікавим є те, що в обох варіантах перекладу «je demeure», що буквально означає «я залишаюся»
звучить як «я ще є». Я вважаю, що це трохи змінює значення виразу, адже здається, що ліричний
герой, говорячи «я ще є» підводить до того, що його присутність тимчасова, хоча в оригіналі ми
розуміємо, що він твердо каже, що залишається.

Обоє перекладачів, задля збереження мелодії вірша, змінюють лексичне часове поле у твких
рядках:

Passent les jours et passent les semaines (дні та тижні);

Минають дні години і хвилини;

Минають дні й роки проминуть

У рефрені М. Лукаш змінює між собою дві частини складного речення « Vienne la nuit sonne
l’heure», а також додає частку «хай», додаючи емоційності цим рядкам, ніби показуючи, що
ліричному герою, якого полонили думки про кохання, байдуже на час:

Хай б’є годинник ніч настає

Отже, «Міст Мірабо» Аполлінера є віршем, який розглядає тему кохання, має оригінальну мелодію
та наповнений вишуканими художніми засобами, зокрема символами, і кожен перекладач у своїй
роботі по-різному зміг це інтерпретувати.
«Міст Мірабо» (переклад М. Лукаша)

Під мостом Мірабо струмує Сена

Так і любов

Біжить у тебе в мене

Журба і втіха крутнява шалена

Хай б’є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є

Рука в руці постіймо очі в очі

Під мостом рук

Вода тече хлюпоче

Од вічних поглядів спочити хоче

Хай б’є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є

Любов сплива як та вода бігуча

Любов сплива

Життя хода тягуча

Надія невгамовна жагуча

Хай б’є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є

Минають дні години і хвилини

Мине любов

І знову не прилине

Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б’є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є
«Міст Мірабо» (переклад І. Стешенко)

Під мостом Мірабо хвилі Сени пливуть

І наша любов

Знаю я – дні журби перейдуть

Й знов простелеться радісна путь

Ніч надходить годинник б’є

Дні збігають а я ще є

Ми зустрілись очима й руками сплелись

І саме в цей час

Під мостом наших рук потяглись

Хвилі поглядів ніжних колись

Ніч надходить годинник б’є

Дні збігають а я ще є

Любов збіга мов потік цей біжить

Любов збіга

Як невпинно сплива кожна мить

Як надія пече і болить

Ніч надходить годинник б’є

Дні збігають а я ще є

Минають дні й роки проминуть

Ні тих часів

Ні кохання вже більш не вернуть

Під мостом Мірабо хвилі Сени пливуть

Ніч надходить годинник б’є

Дні збігають а я ще є.

«Міст Мірабо» оригінал (французькою)

Le Pont Mirabeau

Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Et nos amours

Faut-il qu’il m’en souvienne

La joie venait toujours après la peine.

Vienne la nuit sonne l’heure

Les jours s’en vont je demeure

Les mains dans les mains restons face à face

Tandis que sous

Le pont de nos bras passe

Des éternels regards l’onde si lasse

Vienne la nuit sonne l’heure

Les jours s’en vont je demeure

L’amour s’en va comme cette eau courante

L’amour s’en va

Comme la vie est lente

Et comme l’Espérance est violente

Vienne la nuit sonne l’heure

Les jours s’en vont je demeure

Passent les jours et passent les semaines

Ni temps passé

Ni les amours reviennent

Sous le pont Mirabeau coule la Seine

Vienne la nuit sonne l’heure

Les jours s’en vont je demeure