Виражальні засоби

Тропи

Троп (художній засіб) - слово,

уживане в переносному значенні.
Гіпербола
Евфемізм
Тропи Синтаксичні фігури:
Епітет Риторичні фігури
Іронія Анафора
Метафора Епіфора
Метонімія Симплока
Оксиморон Кільце
Перифраз Антитеза
Порівняння Інверсія
Синекдоха паралелізм
 Гіпербола
художній засіб, у якому
ознаки описуваного предмета подано
в надмірно перебільшеному вигляді.

Спини мене, отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи.
Л. Костенко
 Евфемізм
милозвучне слово або вираз,
ужиті для заміни непристойних,
небажаних, грубих.

Наприклад: чорт — нечистий,

стара людина — літня людина.
 Епітет
це особливе художнє означення,вжите
в переносному значенні.

Мріють крилами з туману

Лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани
Зорі сургучеві.
В. Симоненко
 Метафора

— один з основних тропів поетичного

мовлення, коли певні слова та
словосполучення
розкривають сутність одних явищ та
предметів через інші за схожістю чи
контрастністю.
Осінній вечір морозом дихав.
В. Симоненко
 Метонімія

- різновид тропа, близького до

метафори, у якому переноситься значення
слів з певних явищ та предметів на інші за
суміжністю.

Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні.

Є. Маланюк
 Оксиморон
різновид тропа, що полягає у сполученні
різко контрастних, протилежних за
значенням слів.

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись…
Леся Українка
 Перифраз
заміна прямого найменування
предмета непрямим його означенням,
поданим у формі описового
словесного звороту.

Птах миру — голуб;

тримати язик за зубами — мовчати.
 Порівняння
Троп, - художній засіб,який
пояснює один предмет через інший,
подібний до нього.

Над сизим смутком ранньої зими

Принишкли хмари, мов
копиці сіна.

В. Симоненко
 Синекдоха
різновид метонімії, заснований на
кількісному зіставленні предметів та
явищ (уживання однини в значенні
множини і навпаки).

Кругом Січі Запорожця Москаль

облягає (Народна пісня)
 Синтаксичні фігури
Риторичні запитання, звертання, вигуки - вони
посилюють увагу читача, не вимагаючи від
нього відповіді.
О рідне слово, хто без тебе я?

О.Олесь
 Анафора
(єдинопочаток)
стилістична фігура, яка утворюється
повтором слів або словосполучень на
початку рядка, речення.
Благословен той день і час…
Благословенна ти в віках…
М. Рильський
 Епіфора
(єдинозакінчення)
Повторення однакових слів або
синтаксичних конструкцій у кінці рядків,
строф або речень.

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В. Симоненко
 Симплока
Поєднання анафори з епіфорою.

Чи я в лузі не калина була?

Чи я в лузі не червона була?
Народна пісня
 Кільце
Повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій
на початку і в кінці твору або його частини.

Нічка тиха і темна була.

Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була…
Леся Українка
 Антитеза
— стилістична фігура, яка утворюється
зіставленням слів або словосполучень,
протилежних за змістом.

Антитеза часто трапляється в прислів’ях

та приказках, афоризмах:
«Ситий голодному не вірить».
 Інверсія
Незвичайний (непрямий) порядок слів у реченні.

Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Т. Шевченко
 Паралелізм
Паралельне зображення двох і більше явищ з різних сфер
життя (порівняння у формі зіставлення).

Стоїть явір над водою,

В воду похилився.
На козака пригодонька-
Козак зажурився.
.
Розвиток української мови у сучасній українській
літературі: