ХУДОЖНІ ЗАСОБИ

*Алегорія — перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення
образу.
незборимий царизмом Кавказ — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка)
сваволя можновладців над беззахисною людиною — Вовк та Ягня (однойменна байка Л. Глібова)
борці за волю України — каменярі (однойменна поезія І. Франка)

*Алітерація — повторення окремих приголосних з метою емоційного поглиблення

А) Тінь там тоне, тінь там десь…
Б) Сипле, стеле сад самотній / Сірий смуток – срібний сніг, - / Сумно стогне сонний струмінь, / Серце слуха смертний сміх…

*Алюзія – натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний, побутовий факт, закріплений у текстовій
культурі.
Цірцея = люта чарівниця.. дуже злая до людей = царювання Катерини ІІ
Руйнування Трої = руйнування Січі

*Анафора — єдинопочаток; повтор одного й того самого виразу на початку кожного рядка вірша або періодичне повторення
якогось виразу протягом усього твору.
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло

*Антитеза — протиставлення
Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю
Було у мене сім удач, було у мене сто невдач

*Асонанс — повторення однакових голосних звуків

Сонце гріє, вітер віє
Було червоне поле бою
О панно Інно, панно Інно

*Гіпербола – надмірне перебільшення дійсних фактів.

я казав це тисячу разів; ми не бачилися вже сто років

*Епітет  — художнє означення; призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища,
збагачуючи їх новим емоційним чи смисловим нюансом. Найчастіше прикметники.
Сонце золоте; глибока тиша; золоте щастя; міцна рука; горда душа; води ритмічно понесли його
Чорні брови, карі очі, ясні зорі, тихі води (постійні епітети)

*Епіфора – повторення однакових слів/сполучень наприкінці віршових рядків, строф

Її душили, а вона живе!
Її палили, а вона живе!

*Інверсія — непрямий порядок слів

До школи прийшов сьогодні невчасно я.

*Метафора — троп, у якому певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за
схожістю чи контрастністю; приховане порівняння
Ходять чутки, час біжить, вушко голки

*Метонімія – заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких характеристик
На вулиці зібралась уся Україна.
Весь театр аплодував.

*Оксиморон – поєднання протилежних за змістом, контрастних понять

Сухий дощ, холодне полум’я, веселий цвинтар; на нашій, не своїй землі; гарячий лід; звуки мовчання

*Паралелізм — паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя

Тече вода в синє море, та не витікає = шука козак свою долю, а долі немає
Хмельницький з ляхами б’ється = хміль по полю в’ється

*Персоніфікація  — зображення поняття або явища у вигляді живої особи, наділеної її властивостями.
Грім розсердився, вишня пишається, вікна сміються, земля спить
*Порівняння — троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою слова-зв’язки
(сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін.).
Парубок, мов явір; дівчина, як зоря
Книги – морська глибина.
Ой то не зоря – то дівчина моя!
Він вихором побіг додому.

*Рефрен  — повторення деяких слів або навіть виразів з метою підкреслення їхньої важливості.
Я ж у полоні нав’язливих дум,
Лише одне непокоїть мій ум (повторюється кілька разів упродовж поезії «Всякому місту – звичай і права).

*Риторичні звертання — звертання до абстрактних понять, неживих предметів або відсутніх людей
Україно моя!
Благословенна будь, моя незаймана дівиця Десно…

*Риторичні запитання — ставиться не з метою відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або
очевидної думки.
Хто я? (В. Зеленський)
Хто тільки не скаржився на карантин?
Коли прокинеться правда?

*Символ — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища
хліб-сіль, весна, верба, квітка, голуб

*Тавтологія - одна частина висловлювання повністю або частково дублює зміст іншої
прайс-лист цін, популярні хіти, плакати гіркими сльозами, гори воно вогнем