Художні засоби

*Епітет
це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та
надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення. :
"води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах..."
* Порівняння
Художній засіб, який полягає у поясненні одного предмета через інший,
подібний до нього , за допомогою зв’язки, тобто сполучників: як, мов, немов,
наче, буцім, ніби та ін. Інколи порівняння може бути вираженим іменником у
формі орудного відмінка без сполучників : "Немов криниці дно студене?"
* Метафора
Один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та
словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за
схожістю чи контрастністю. :"
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві….
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,..."
* Синекдоха : різновид метонімії. Заміна назви цілого предмета назвою його
частини:
"Червонашапочка – на позначення всієї дівчинки – лише її головний убір."
* Метонімія: Вказівка на окреме явище, за яким
передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою
іншого на основі тісного зв'язку між ними..
* Гіпербола
Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності
та підкреслення сказаної думки. Наприклад, "я казав це тисячі разів"
* Літота
Надмірне неприховане применшення.
"О принесіть, як не надію, то крихту радної землі...», «курці по коліно», «це такий
чоловік, що в ложці води втопить"
* Інверсія
Стилістична фігура поетичного мовлення, яка полягає в незвичному
розташуванні слів у реченні з очевидним порушенням синтаксичної конструкції
задля емоційно-смислового увиразнення певного вислову
"Я на гору круту крем’яную
буду камінь важкий підіймать…"
* Алітерація
Стилістичний прийом, який полягає в повторенні однорідних приголосних звуків
задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення
його змістового зв'язку.:
О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно
* Асонанс
Повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій
мові милозвучності, підсилює ïï музичність. " О панно Інно, панно Інно"  Павло
Тичина
* Паралелізм
Аналогія, уподібнення, паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя.
Найчастіше трапляється у синтаксичних структурах, властивих фольклорній
традиції.
"Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльзи не ллються."
* Антитеза
Стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень,
протилежних за змістом. В основі антитези часто лежать антоніми
" Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі"
* Тавтологія
Стилістична фігура, що ґрунтується на однокореневому повторі попереднього
слова: диво-дивне, темна темниця, тьма-тьмуща. Ще одним типом тавтології є
повторення вже вираженого
" кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами"
* Анафора
Єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; уживаний на початку віршових рядків
звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його
частини синтаксичних, строфічних структур." Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі " Іван Франко
* Епіфора
Стилістична фігура, протилежна до анафори, повторення однакових слів,
звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків.
" Вміла мати брови дати,
Карі оченята,
Та не вміла на сім світі
Щастя-долі дати."Тарас Шевченко
* Риторичне звертання
Риторична фігура, яка полягає в тому, що висловлення адресується до неживого
предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюється його
виразність.
І мовить Ігор: "Донче, славен будь
За те, що князя хвилями леліяв,..
Голосить Ярославна, примовляє:
"Вітриле, вітре, Стрибоже швидкий,"
* Риторичне запитання
Риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі
ствердну відповідь.
" А правда наша п'яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, Боже, утомлений?
І нам даси жити! " Т.Шевченко
* Оксиморон
Літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за
змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Наприклад, збірка
Василя Стуса «Веселий цвинтар».
" Ні я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні" Леся Українка
* Алюзія
Стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний,
міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у
текстовій культурі або в розмовному мовленні
* Символ
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. "Як
добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.:  Василь Стус
* Алегорія
Спосіб художнього зображення, заснований на приховуванні реальних осіб,
явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними
асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи
переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити
аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу,
однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом
встановлюється за подібністю
" байці Григорія Сковороди «Бджола і Шершень» образи Бджоли й Шершня
алегоричні: Бджола— «символ мудрої людини, що в природженому ділі
трудиться», а Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й
родилися на те тільки, щоб їсти й пити».