Клод Дебюссі

● Вступ
Темою моєї доповіді сьогодні є французький композитор, піаніст, диригент і музичний
критик - Клод Ашіль Дебюссі. Він є одним з засновників музичного імпресіонізму, але
термін він цей ніколи не любив. Дебюссі був не тільки одним з найвизначніших
французьких композиторів, але також однією з найвизначніших фігур в музиці на
рубежі XIX і XX століть; його музика є перехідною формою від пізньої романтичної
музики до модернізму в музиці XX століття.
● Біографія композитора
Познайомимося трішки з біографією та шляхом Клода Дебюссі по життю :
I. Дата і місце народження : Клод Дебюссі народився 22 серпня 1862 року на
північно-західній околиці Парижа, а саме - в містечку Сен-Жермен-ан-Ле.
II. Родина : Клод був п’ятою дитиною в сім’ї дрібного крамаря Мануеля-Ахілла
Дебюссі та Вікторін Манурі. Батько майбутнього композитора був продавцем і
мав свій фарфоровий магазин. Його мати була швачкою. У 1870 році сім’я
переїхала до Канн. З дитинства, а саме з 7 років, хлопчика навчали грі на
фортепіано, тому подальші роки він присвятив музичній освіті. Цікавий факт, що
батьки Дебюссі сподівалися, що він стане віртуозом гри на фортепіано, але він
ніколи не займав більш четвертого місця в будь-яких конкурсах.
III. Освіта : Будучи талановитим учнем, у 1872 році він вступив в Паризьку
консерваторію, де протягом 12 років, тобто до 1884 року, займався у А. Ф.
Мармонтеля (клас фортепіано), Е. Гіро (клас композиції), навчаючись техніки гри
на клавішних інструментах та вивчаючи композицію, сольфеджіо, теорію та
історію музики. Дарування Дебюссі розвивалося надзвичайно швидко. Вже в
студентські роки його гра відрізнялася внутрішньої змістовністю, емоційністю,
рідкісним розмаїттям і багатством звукової палітри. Але своєрідність його
виконавського стилю, позбавленого модною зовнішньої віртуозності і блиску, не
знайшло належного визнання ні у викладачів консерваторії, ні у однолітків.
Вперше його талант був відзначений премією в 1877 році, коли йому було
всього лиш 15 років, за виконання сонати Шумана. Перші серйозні зіткнення з
існуючими методами консерваторської викладання відбулися у Дебюссі в класі
гармонії. Лише композитор Е. Гіро, у якого Дебюссі займався композицією, по-
справжньому перейнявся устремліннями свого учня і виявив їх схожість в
художньо-естетичних поглядах і музичних смаках. Вже в перших вокальних
творах Дебюссі, що відносяться до кінця 1870-х і початку 1880-х років
( "Прекрасний вечір" на слова Поля Бурже і особливо "Мандоліна" на слова
Поля Верлена), проявилась самобутність його таланту.
IV. Кар’єра і творчість : У 1879 році він розважав грою на інструменті гостей замку
Шенонсо, а через рік почав викладати в будинку Надії фон Мекк –
покровительки Петра Ілліча Чайковського. Два літа поспіль композитор
подорожує по Швейцарії, Італії, Франції та Росії. У 1882 році він склав мініатюри
 «Тріо соль мажор», «Madrid, princesse des Espagnes», «Ballade à la lune». У 1884
році за кантату «L’enfant prodigue» отримав престижну «Римську премію».
Бажаючи далі навчатися, Клод Моне відправився в Італію. Твори, написані під
час перебування в Італії, відрізняються витіюватістю, химерністю,
незрозумілістю для французів. Повернувшись в Париж композитор потрапив під
вплив творчості Ріхарда Вагнера. Невдовзі молодого Дебюссі взяли в комітет
Національного музичного товариства написання твору «Струнний квартет». У
цьому ж році він відвідав виставу за п’єсою Моріса Метерлінка «Пеллеас і
Мелізанда» і запропонував її автору адаптувати п’єсу в оперному жанрі.
Метерлінк дав згоду і Клод Дебюссі приступив до роботи. У грудні 1894 року
були закінчені основні начерки. Паралельно автор представив поему-прелюдію
«Післяполудневий відпочинок фавна», яка отримала визнання публіки.
Прем’єра «Пеллеаса і Мелізанди» відбулася в квітні 1902 року в «Opéra-
Comique». Думки критиків розділилися, проте саме цей твір зробив його
кавалером Ордена «Почесного легіону» і відомим композитором. Дебюссі в
Парижі в 1905 році представив симфонію «Море», а в наступні роки написав
сюїту «Дитячий куточок», «Маленький пастух», «Сніг танцює», «Дівчина з
волоссям кольору льону», «Прелюдії», «Тераса побачень при місячному світлі ».
Останній шедевр був створений в 1918 році.
V. Останні роки життя та смерть : У 1908 році композитору поставили діагноз –
колоректальний рак. Наступні 10 років він лікувався. На початку 1918 року
недуга зовсім прикувала Дебюссі до ліжка, а лікування більше не допомагало.
25 березня 1918 року композитор помер в Парижі, у віці 55 років.
● Цікаві факти з життя та творчості Клода Дебюссі
1. У 1899 році він одружився на подрузі Марі-Розалі Текстьє. Однак композитор
жадав піднесених відносин і почав роман з Еммою Бардак, тоді ще заміжньою
співачкою. У 1905 році вона завагітніла від Дебюссі і пішла від законного
чоловіка. Коли затих скандал закохані стали жити в Лондоні. У пари народилася
дочка Емма. Коли дівчинці виповнилося 3 роки, вони одружилися.
2. Композитор не був надто економним. У дитинстві сім’я Дебюссі зазнавала
фінансових труднощів. Будучи дорослим, він знаходився в колі багатих і
знаменитих, але жив далеко невідповідно до своїх достатків. Він купив
величезний будинок, найняв кілька слуг і взяв машину. Але його борги
продовжували зростати.
3. У нього була дивна звичка виходити з дому в домашніх туфлях і шокувати
оточуючих.
4. Він нікогда не відвідував виставки своїх творів.
5. На його честь 17 вересня 1988 року бельгійський астроном Ерік Ельст в
Обсерваторії Верхнього Провансу назвав астероїд, який має назву 4492
Дебюссі(4492 Debussy).