Professional Documents
Culture Documents
Харківське видання
Харківське видання
Реферат
з історії українського дизайну
студентки 1 курсу
магістратури
53-М групи
Ратанової М. О.
Викладач: Чеботова Я.В
Харків
2020р.
Зміст
1. Біографія Соні Делоне .......................................................................................4
2. Історія розвитку живопису Соні Делоне...........................................................5
3. Творче розмаїття Соні Делоне, її вплив на культуру.......................................7
3.1 Революція Соні Делоне в дизайні одягу..........................................................7
3.2 Творчість Соні Делоне на театральних підмістках........................................8
4. Пізний період творчості Соні Делоне...............................................................9
5. Вплив української культури на творчість Соні Делоне...................................10
Список літератури...................................................................................................11
Додатки.....................................................................................................................12
2
1. Біографія Соні Делоне
Українські мотиви мотиви не просто звучать, а разом з українськими
народними орнаментами явно читаються у живописі різних періодів творчості
Соні Делоне, або Соні Терк-Делоне, французької художниці-абстракціоністки
українського походження, яку європейські арт-критики називають "першою
леді абстракціонізму", найвидатнішим дизайнером у період між двома
світовими війнами, найяскравішим представником напряму арт-деко, а заодно і
футуризму, орфізму і симультанізму.
Перші п'ять років життя Сара Штерн провела у рідному Градизьку
Кременчуцького повіту Полтавської губернії, де її батько Еля Штерн був
керуючим на гвоздильному заводі. Розуміючи вселенську безнадію заштатного
повітового містечка, 32-річна мати випхала з Градизька свого первістка, Сару,
відправивши дитя у нове життя із Богом забутого містечка до успішного
бездітного брата.
З 1890 року допитлива дівчинка мешкала у Санкт-Петербурзі, де
виховувалася у сім'ї дядька по материнській лінії та його дружини. Велика
єврейська родина багато подорожувала Європою, тож під час шкільних канікул
дівчинка оглянула найбільші художні музеї та галереї Старого Світу: Франції,
Німеччини, Італії.
Її здібності у живописі та кресленнях помітив шкільний педагог з
малювання, і у 1903 році за порадою домашнього вчителя 18-річна Соня
вирушила вчитися до Художньої академії Карлсруе.
У 1905 році дівчина прочитала книгу "Мане та його коло" німецького
галериста і арт-критика Юліуса Меєра-Грефе, який першим розкрутив красиву
легенду про Ван Гога. Природно, рішення відправитися до Парижа у молодої
художниці визріло одразу ж. Так і сталося, у Парижі вона навчалася в
приватній художній школі "Академія Ла Палетт", відвідуючи майстерню
молодого художника і майбутнього теоретика посткубізму Амеде Озанфана, а
3
згодом – ательє французького живописця та книжкового графіка Андре де
Сеонзака.
Разом з любов'ю до високого мистецтва виникла і перша життєва
необхідність. За наполяганням родичів, - 23-річна Соня Терк вийшла заміж за
німецького колекціонера, галериста і арт-критика Вільгельма Уде. Однак, за рік
у Парижі Сара Уде пішла від чоловіка і пов'язала життя з талановитим
французом, художником-абстракціоністом Робером Делоне. Та зустріч двох
ровесників поклала початок одному з найромантичніших і плідних мар'яжів за
всю історію живопису ХХ століття.
В атмосфері нестримної фантазії молода сім'я художників-авангардистів,
як могла, облаштовувала побут. Із захопленням Соня казала про свого другого
чоловіка:
- У Робері я знайшла поета. Поета, який писав не словами, а кольором.
Одного разу молода турботлива мама Соня, а тулилися вони тоді в
однокімнатній квартирці на вулиці Святого Симона, вирішила зшити
маленькому синочку Шарлю ковдрочку. Відтоді творчий метод, який отримав
назву "симультанний", став фірмовим стилем творчих робіт Соні Делоне у всіх
видах сучасного мистецтва, в яких українка пробувала себе.
Втім, 1 вересня 1939 року до Європи увірвалася реальність. Щойно
грянула II Світова Війна, подружжя залишило галасливий Париж і переїхало до
провінції Овернь: Робер Делоне вже знав, що невиліковно хворий, він помирає
від раку у віці 56 років. З подвоєною енергією Соня Делоне продовжила спільні
проєкти. У десяти кілометрах від Середземного моря, у стародавньому
затишному містечку з восьмисотрічною історією, де колись в університеті
навчався Нострадамус, раптом стало порожньо і самотньо.
Соня Делоне стала Кавалером мистецтв і літератури, у 1973 році за
багаторічну працю на терені мистецтва вона відзначена Гран-прі Парижа, а у
1975 році стала володаркою найвищої нагороди Франції – ордена Почесного
4
легіону. Яскраво пролетіло її довге і насичене життя. Вона померла у Парижі 5
грудня 1979 року у віці 94 років.
5
Разом з чоловіком вони опинилися у центрі паризької богеми.
Проповідуючи орфізм, як теоретик мистецтва Робер Делоне виступав проти
старого, ортодоксального кубізму, вважаючи, що у кубістів немає кольору.
Демонструючи зворотне - орфізм, він поєднував потужні декоративні ритми
кубізму з кольоровістю фовізму. Зображення руху кольору в світлі - так
визначала цей стиль художниця. Вперше форма не панує, а підпорядковується
кольору; вперше форма будується не за допомогою світлотіні, а за допомогою
глибини самого кольору. Кольори, немов живі організми, впливають один на
одне, створюють ілюзію руху і ритму. Такий підхід був абсолютно унікальним
в живописі. Це і була творчість Орфея, якщо під міфологічним камінням
розуміти кубізм, а під дикими звірами – фовізм. Ідея не просто витала у повітрі,
ідея наелектризувала паризьку атмосферу.
6
На початку 1930-х років, якщо вона брала до рук пензля і поринала у
станковий живопис, їй були притаманні виключно абстракціоністські пошуки
Василя Кандинського, Пітера Мондріана, Барбари Гепуорт, Мішеля Сефора. У
1931 році Соня Делоне виступила одним з ідеологів-організаторів художнього
салону "Абстракція – творення".
3. Творче розмаїття Соні Делоне, її вплив на культуру
7
Саме перед дизайнерським талантом українки Соні Делоне модний
Париж зняв капелюха, коли у 1925 році журнал світового смаку "Vogue" виніс
ілюстрацію однієї з її моделей на обкладинку.
Буквально за рік серед її клієнток з'явилися справжні знаменитості. У
1925 році Соня Делоне створила пальто з вишивкою і геометричним принтом
насичених кольорів для американської кінодіви Глорії Свенсон.
На очах Соня Делоне виросла у найбільшого в Європі майстра арт-деко,
чиї творчі знахідки і відкриття у власній студії на паризькому бульварі
Мальзерб набували широкого поширення у сучасному дизайні, кераміці,
сценографії, рекламі. Саме українка стала одним з драйверів арт-деко не лише у
дизайні інтер'єрів і текстилю, але і в моді. Нею рухала проста упевненість:
майбутнє – за доступним одягом, фасони якого легко вберуть в себе будь-які
нововведення і актуальні технології.
У другій половині 1920-х років вона створює костюми для стрічок –
"Запаморочення", "Маленький парижанин" та "Тому, що я тебе люблю".
Після низки гучних театральних прем'єр, Соня заходилася розробляти
візерунки для тканин від кутюр. Створивши лише для ткацьких фабрик Ліона
50 затверджених ескізів тканин, які потім використовувалися у нових колекціях
французьких дизайнерів - Габріели Шанель, Жанни Ланвен і Жака Гейма.
Українка стала однією з перших, хто на практиці інтегрував мистецтво в
моду. Причому інтегрував настільки успішно, що художницю запросили читати
лекції в Сорбонні, цілий спецкурс "Як живопис впливає на модний дизайн".
Коли у двері Західної Європи постукала Велика депресія, Соня Делоне
повернулася до живопису, іноді обшиваючи і підтримуючи стиль заможних
клієнтів.
3.2 Творчість Соні Делоне на театральних підмістках
8
створила декорації для балету "Клеопатра" (1918), який поставив у Мадриді на
музику Антона Аренського хореограф Михаїл Фокін для Іди Рубінштейн.
У 1923 році разом з художником Віктором Бартом і скульптором-
живописцем Самуелем Грановським Соня Делоне здійснила постановку п'єси
"Газове серце" геніального провокатора Трістана Тцара. Цього Соні виявилося
недостатньо, і для театру мадам Делоне виконала постановку вертепу "Остраф
пАсхи" члена тифліського угруповання "Синдикат футуристів" Іллі Зданевича.
4. Пізній період творчості Соні Делоне
На усіх виставках абстрактного мистецтва, які зігрівали надією випалену
після Другої світової Європу, вона поставала берегинею авангарду.
Експонуючи власні картини або виставляючи полотна чоловіка, Соня Делоне
задавала рівень, піднімала планку. Якщо з'являлася точка відліку, успішними
стали групові експозиції "Конкретне мистецтво" в галереї "Друе" (1945),
"Перші майстри абстрактного мистецтва" в галереї "Меет" (1949) та інші.
Природно, їй було що показати на персональних виставках, такі
відбулися у паризьких галереях "Бінг" (1954), "П.Бере" (1964), в Луврі (1964) та
Музеї сучасного мистецтва (1967-1968). Час тримав ритм, час вібрував
кольором. Пізній період творчості Соні Делоне відзначився яскравими
кольорами і пошуком. У 1966 році художниця створила великий цикл
абстрактних картин "Ритм-Колір", в яких на зміну різким контрастам прийшла
плавність колірних переходів і зважена яскравість.
Усе життя вона щедро віддавала, підживлюючись, де тільки можна. І
навіть в період глибокої зрілості від цього правила істинного творця вона не
відійшла. У 1964 році Соня Делоне і син Шарль Делоне подарували давно
рідній Франції, а саме – Національному музею сучасного мистецтва, – 114
власних картин і полотен Робера Делоне. Незабаром в Луврі відбулася пишна
презентація дару, а Соня Делоне стала першою художницею, чия персональна
виставка відкрилася у найзнаменитішому музеї Західної Європи.
9
5. Вплив української культури на творчість Соні Делоне
Залишивши Україну у п'ять років, переселившись в сім'ю турботливого
дядька до Санкт-Петербурга, до кінця життя Соня Делоне не забувала Україну,
у художниці залишилися яскраві спогади - глибокий білий сніг взимку, великі
жовті соняшники влітку, буяння літніх мальв під стіною бабусиної хати чи
нескінченна синява Чорного моря, і усе це накривають соковиті мазки, якими
споконвіку пишеться наша рідна осінь. Усе це не просто звучить, а разом з
українськими орнаментами явно читається в її авторських роботах.
У своїх спогадах Соня Делоне часто зізнавалась, що її любов до яскравих
кольорів корениться у спогадах з дитинства, зокрема з образів українського
сільського весілля. У багатьох її роботах можна впізнати, традиційний жіночий
стрій, елементи традиційної української вишивки і т. д.
Втім, українські витоки творчості Соні Делоне ще потребують
докладного вивчення. Як і взагалі, тема впливу українських мотивів на
розвиток кубізму і авангардизму. Вона як ніхто інший зуміла переосмислити
українські традиції та традиційну українську колористику.
Розроблена на «Українській базі» Сонею Делоне теорія кольору отримала
належне визнання і широке практичне використання. Її творчість розширила
розуміння того, як колір впливає на людське сприйняття, а сама психологія
кольору стала одним з найважливіших інструментів сучасного дизайну.
10
В Україні, на жаль, нема жодної роботи Соні Делоне. Хоча французи
завжди визнавали її українське коріння, а польські газети у некролозі назвали її
видатною українсько-єврейською француженкою.
Список літератури:
1. Дизайнерська спадчина Соні Делоне [Електронний ресурс] Режим
доступу: https://yourforest.ua/uk/sony-delone
2. Украинская художница, творчество которой используют топ-дизайнеры
мира Dolce & Gabbana и Dior [Електронний ресурс] Режим доступу:
https://news.24tv.ua/ru/ukrainskaja_hudozhnica_tvorchestvo_kotoroj_ispolzujut_top
_dizajnery_mira_dolce__gabbana_i_dior_n1144615
3. Соня Делоне. Архітектори кольору [Електронний ресурс] Режим доступу:
https://mydisser.com/en/catalog/view/129/133/32100.html
4. Соня Делоне – авангард з українським корінням [Електронний ресурс]
Режим доступу: https://varianty.lviv.ua/28446-sonia-delone-avanhard-z-
ukrainskym-korinniam
5. Соня Делоне. Як одеська дівчина стала законодавицею французької моди
[Електронний ресурс] Режим доступу:
https://www.projectkesher.org.ua/news/sonia-delone-yak-odes-ka-divchyna-stala-
zakonodavytseiu-frantsuz-koi-mody/
11
Додатки:
12
Дві фінські дівчини, Соня Делоне, Жовта оголена, Соня Делоне, 1908 р.
1907 р.
Пальто Соні Делоне для Глорії Ковдра з клаптиків для сина Шарля,
Свенсон Соня Делоне, 1911 р.
Меблі дизайну Соні Делоне в Музеї Меблі дизайну Соні Делоне в Музеї
декоративно-прикладного мистецтва декоративно-прикладного мистецтва в
в Парижі Парижі
13
Електричні призми. Соня Делоне Ринок в Міньо. Соня Делоне
14
Dolce & Gabbana за Обкладинка журналу Vogue, Соня
Делоне
мотивами Соні Делоне
15