Франсіско Гойя (1746-1828)

Гойя народився в час, коли його батьківщина, що володіла колись майже

половиною світу, втратила першість на політичній та економічній арені,
поступившись нею іншим європейським державам. Його батько був
андалузьким (Андалузія – область в Іспанії) позолотником вівтарів. а мати –
дочкою збіднілого ідальго, із тих, про кого писав Сервантес: «Має родовий
спис, давній щит, схудлу клячу та борзого собаку».
У віці 13 років Франсіско стає учнем місцевого художника родини Байє. В
середині 60-х він переїздить до Мадрида, де на той час працював старший із
братів Байє, який і стає першим вчителем Гойї.
Юнак подорожує Італією, пише картину про Ганнібала, за яку Пармська
Академія присуджує йому другу премію (1771р.). Саме відтоді і починається
професійний творчий шлях великого митця. 1775 рік - художник одружується
з Хосефе Байє і переїздить до Мадрида, де отримує велике замовлення на
виконання картин для шпалер. Робота над ними тривала майже до 1791
року. За цей час Гойя розробив понад 40 ескізів. Сюжети: ігри і вуличні свята,
фігури жебраків, контрабандистів, розбійників.. Усі вони яскраві, колоритні,
життєрадісні.
У 70-80-х рр. Гойя створює цілу портретну галерею видатних людей того часу,
портрет короля, картину «Розп’яття»… Його обирають членом Академії
мистецтв Сан-Фернандо, в 1786 він стає головним художником шпалерної
мануфактури. А у 1789 - придворним художником короля. Саме в цей час
Гойя досягає вершин своєї кар’єри: в нього є визнання, гроші, замовлення..
Покровителькою Гойї при дворі була герцогиня Альба. Її зображено в образі
махи (іспанської городянки) на двох найзнаменитіших портретах митця –
«Маха оголена» і «Маха одягнена».
Наприкінці 1792 р., при переїзді до міста Кадис, художник захворів і почав
глохнути. Це докорінно змінило його життя та творчість. Картини, в яких
вирували карнавальні веселощі – «Гра в піжмурки», «Карнавал» -
поступаються місцем таким, як «Трибунал інквізиції», «Дім божевільних»,
чим передвіщають серію офортів «Капрічос» (80 підписаних і
пронумерованих аркушів). Серія, яку важко сприймати, але цілком зрозуміла
гострота їх соціальної сатири, спрямованої проти безправ’я, неосвіченості,
забобонності, тупості, корисливісті, лицемірства… Теми офортів розкривають
боротьбу добра зі злом. Причому зло перемагає.. Картини божевілля та
хворої фантазії..
«Сон розуму породжує страховиськ», «Сатурн, який пожирає своїх синів».
«Шабаш відьом. Великий козел»…
Вторгнення французів в Іспанію, боротьба іспанців за свою незалежність
спонукали до створення картин «Повстання 2 травня», «Розстріл
мадридських повстанців у ніч на 3 травня 1808 року».
Сліпий і глухий, забутий усіма, художник помер у 1828 році у містечку Бордо у
Франції, де він під приводом лікування переховувався від інквізиції та
реакційного короля Фердінанта VII. Іспанія забула свого генія. Але молода
Франція повною мірою оцінила великого митця.