Page 001

Виконала

ПА́ БЛО ДІЄ́ ГО ХОСЕ́ Кирилюс

Анна-Марія

ФРАНСІ́СКО ДЕ ПА́ УЛА

ХУА́ Н НЕПОМУСЕ́НО
МАРІ́Я ДЕ ЛОС
РЕМЕ́ДІОС СІПРІА́ НО
ДЕ ЛА САНТІ́СІМА
ТРИНІДА́ Д КЛІ́ТО
РУ́ЇС-І-ПІКА́ ССО

Народився 25 жовтня 1881 року в місті

Малага в іспанському регіоні Андалусія.
 Page 002

ОЛЬГА
ХОХЛОВА-
балетна танцівниця родом з Ніжину та перша
дружина Пікассо та мати його сина Паула;
познайомилась з Пабло у 1917 році у Франції
під час гастролей, а через рік одружилися в
Парижі. Померла від злоякісної пухлини.
 Page 003

МАРІ́Я-ТЕРЕ́ЗА
ВАЛЬТЕ́Р —
французька модель і натурниця Пабло Пікассо,
мати Майї Відмаєр-Пікассо. Зображена на
картинах «Сон», «Оголена, зелене листя та
бюст» та «Жінка в капелюшку й хутряному
комірі». Зображена як яскрава білявка.
 Page 004

ЖАКЛІН
ПІКАССО —
відома як муза і друга дружина Пабло (у 80) .
Їх шлюб тривав 11 років, аж до смерті
Пікассо, який створив понад 400 її
портретів, більше, ніж будь-якій іншій жінці.
Діти: Клод та Палома.
 1891 року родина покинула Малагу, оскільки батько
отримав нову посаду в місті Ла-Коруньї.

1895 рік, у січні померла його сестра Консепсьйон, а у

вересні сеньйор Руїс, батько Пабло, посів кафедру у
Школі мистецтв і ремесел (т. зв. Лонжа, Lonja) в
Барселоні. До цієї школи прийняли молодого Пабло. Тут
він навчався два роки. Навчаючись блискуче і старанно,
14-річний Пабло зумів скласти всі вступні іспити, що
дозволило йому пропустити 2 перші класи.
У вересні Пікассо поїхав до Мадрида, щоб розпочати студії в
Академії Сан Фернандо. У цей час він намагався наслідувати і
популяризувати каталанський модернізм, який не зацінили.

Захворівши на скарлатину 1898, він переїхав до садиби свого

приятеля у Таррагоні.

1899 повертається до Барселони, у популярній в артистичних

колах корчмі «Чотири коти» відбулася його перша
персональна виставка.
 Також саме в Барселоні Пікассо познайомився з популярним тоді у місті
анархістським (суспільство без влади людини над людиною) рухом. Панівна
бідність у нижніх районах міста та хворі, скалічені солдати, що поверталися
після розгромної для Іспанії Кубинської кампанії (військовий конфлікт між
Іспанією та США за право володіння територіями в Північній Америці і в
Тихоокеанському регіоні) створили соціальне напруження і відповідну
культурну, політичну і суспільну атмосферу в місті. Це не могло не відбитися на
чуттєвості полотен Пабло Пікассо, що, зокрема, видно в картинах 1897–1901
років: «Ув'язнений» (ісп . El prisionero), «Мітинг анархістів»
 1889 рік

У жовтні 1900 року Пабло Пікассо відвідав Всесвітню виставку в

Парижі, де виставлялась і його картина «Останні миті» (ісп.
Últimos momentos), доля якої нині невідома.Також відомо, що
саме тоді вперше було куплено твори Пікассо — якийсь Пере
Маньяч (Pere Mañach) заплатив 150 франків за увесь річний
доробок митця.
 Блакитний» період:
між Барселоною і Парижем
На такий вибір кольорової гами художника спонукало
самогубство через нерозділене кохання його близького
друга Карлоса Касахемаса 17 лютого 1901 року.
Цій події художник, зокрема, присвятив полотно
«Смерть Касахемаса», яке стало «відправним пунктом»
періоду. Мистецтвознавці вважають, що чуттєві картини
митця «блакитного» періоду також створено під
впливом творчості Гогена, Ван Гога та із застосуванням
окремих прийомів Ель Греко (наприклад, видовження
постатей).
 “Рожевий” період. Паризький, Гертруда Стайн.
«Рожевим» періодом у творчості Пабло Пікассо, коли саме
рожева фарба домінувала у палітрі митця, прийнято
вважати короткий період від осені 1904 до кінця 1905 року.
До того ж він мав перехідні етапи (відповідно на початку —
весна і літо 1904 року і на кінці — рік 1906-й).
Цей час був надзвичайно плідним у доробку Пікассо, крім
того, позначений першими серйозними особистими
стосунками художника. Проживаючи переважно в Парижі
протягом «рожевого» періоду, Пікассо водночас багато
подорожував.

“Родина вуличних акробатів” (1905р).

Між показним і фальшивим блиском його фокусників
відчувається справжнє співчуття до людей з народу —
непостійних, заляканих, манерних, вбогих і фальшивих.
 Важливе значення для Пікассо в цей період мало
знайомство з Гертрудою Стайн та її братом Лео, які
осіли в Парижі. Брат і сестра Стайни вже при першій
зустрічі з Пікассо накупили картин на 900 франків.
Відтоді Гертруда Стайн стає надовго вірним
меценатом Пікассо, а він — постійним відвідувачем її
салону, а з часом і особистого паризького
помешкання. Пікассо малює портрети Лео Стайна та
його сина Майкла й починає тривалі сесії написання
відомого портрета своєї благодійниці Гертруди Стайн.
 Кубізм
Період кубізму в творчості Пікассо, одним із винахідників
якого він власне і був, і який є одним з визначальних у
доробку митця, охоплює, згідно з дослідженнями
мистецтвознавців, доволі значний проміжок від 1908 або
1909 до 1917 року. Традиційно виокремлюють декілька етапів
(іноді з підетапами) кубізму Пікассо, які втім не мають чітких
розподілів у датах:

1)«сезанівський кубізм» — застосування в структурі

малюнку простих геометричних форм (переважно
трикутників), з яких формуються предмети, які виразно
знаходять подібність із реально існуючими;

"Жінка з віялом"
2)«аналітичний кубізм» - межі і обриси предметів/осіб розмиті
і нечіткі.
Портрет «Канвайлера»

3)«синтетичний кубізм» — носить декоративний і контрастний

характер, близький до символізму; переважно зображувані
предмети (музичні інструменти, посуд, різні прилади та
пристосування, напр. люльки для паління) мають дещо
спільне з реальними предметами, але водночас фактично є
алегорією до якихось понять, настроїв, ситуацій.
«Скрипка та гітара»
 Класичний -> Сюрреалізм
В дечому творчі пошуки Пікассо цього періоду (1925—36 рр.)
відображають важкий період його сімейного життя й
сигналізують про подальший розвиток особистості самого
митця. Безперечно, художник у цей час близький до
сюрреалізму, але має свій власний неповторимий шлях, що є
більш прагматичним і глибшим за «сновидіння на полотні»,
які намагалися втілити «чисті сюрреалісти».

"Танець"
Його найважливіша робота, “Герніка”, була більш похмурою, так як вона писалася
під впливом громадянської війни в Іспанії. 26 квітня 1937 року під час його
авіабомбардування союзниками генерала Франко — німецькими та італійськими
фашистами. Зараз вона перебуває в Центрі мистецтв Королеви Софії, в Мадриді.
Почав писати 1 травня 1937 року. Процес написання полотна розтягнувся до
закінчення червня.