"Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях Оскара Уайльда"

Оскар Уайльд, ірландський письменник,

поет і драматург, відомий своїм гострим
розумом, глибоким філософським
підґрунтям і непересічним талантом

Його ідейно-естетичні погляди та творчий

шлях відіграли значну роль у формуванні
літературного та культурного контексту кінця
19 століття

.Основні принципи, які визначали його погляди та

творчість, можна виокремити наступним чином:

Сатира на буржуазне суспільство:

Уайльд показував буржуазне суспільство як

глуздовне, пусте та гіпокритичне

. Він критикував багатство, поверхневість та

моральну розкладку серед високого
суспільства.

Естетизм:
Однією з центральних концепцій в творчості
Уайльда був естетизм — ідеалізація краси та
мистецтва, що відділяло його від
прагматичних та моральних аспектів життя.

Він проводив принцип "мистецтво за мистецтво",

стверджуючи, що головною метою мистецтва є
естетичне задоволення
Оскар Уайльд

Оскар Уайльд народився 16 жовтня 1854

року в Дубліні,
C OІрландія.
N T A C T З самого початку
виявив талант до літератури, вивчаючи
класичних авторів і показуючи свій хист
до слова.

По закінченні Оксфордского університету

Уайльд протягомE Xдекількох
P E R I E N C років
E вів життя
завсідника світських салонів,

Читав лекції з питань естетики й етики в

Європі й Америці.

Обвинувачений в аморальному поводженні,

він потрапив у в’язницю; вийшовши з її,
виїхав у Париж, де вмер на самоті.

Завдяки своїм непересічним розумовим

здібностям він одержував стипендії і
премії.

1875 рік Уальд подорожував Італією, а нступного

року ( разом з професором Мехаффі, відомим
вченим і президентом Академії наук Ірландії) –
Грецією.

Його вчителями в Оксфорді були видатні

мислителі й письменники, серед них Д. Раскін, У.
Пейтер – відомі провідні теоретики естетизму.
 Оскар Уайльд

29 травня 1884 року У другій половині 80-х років 19 ст. Літературна

Оскар Уайльд діяльність Уайльда набирала дедалі більших
одружився з обертів.
Констанцією Ллольд
і мав двох синів.
1887 рік побачила світ його пародія на готичні
романи “Кентервільський привид” , того самого
року він став редактором журналу “Світ жінки”.

Уайльд був одним з тих,

хто разом з Б. Шоу,
Незабаром були опубліковані перша збірка казок
сприяли відродженню
Уайльда “Щасливий принц та інші історії” , есе
англійської драматургії “Перо, олівець і отрута” й “Занепад брехні” , а
після відносного також оповідання “Портрет містера У. Х.
занепаду в 19 ст.

Широковідомий роман Уайльда “Портрет

Доріана Грея” зявився 1890 рік, в одночас з
ще одною його працею з естетики – “Критик
як митець”.
Його було засуджено на два
роки, оголошено банкрутом,
позбавлено батьківських
прав і віддано на глум 1895 рік – пік слави і водночас падіння Уайльда.
натовпу.

Десь з 1891 року його постійним супутником стов лорд

Альфред Дуглас. Батько Альфреда, маркіз Квінсберрі,
переслідував писменника, звинувачуючи його в розбещенні
сина. Уайльд порушив проти маркіза кримінальну справу, але
невдовзі сам постав перед судом і програв процес.
 Оскар Уайльд

1897 рік, коли Уайльд

вийшов із вязниці, його Помер Оскар Уайльд в Парижі 30 листопада 1900 року.
зустріли ворожість і
презирство англійського
суспільства, і він виїхав
Його повне ім'я було Оскар Фінгал
до Франції
О'Флаерті Віллс Уайльд.

Там на короткий час до

нього повернулося Батько Уайльда був відомим очним і вушним
натхнення, і Уайльд хірургом, а мати - поетесою і націоналісткою.
написав чудову поему
“Балада Редінгської
вязниці” (1898 рік).
Перша збірка віршів Уайльда називалася —
«Вірші» і вона побачила світ у 1881 році.

Але, на жаль, більше нічого,

До цього ж часу відноситься і перший його
окрім цього шедевра, він
досвід в драматургії — «Віра».
уже не створив. Щоправда,
збереглося ще його
У 1890 році на замовлення видавця з Аерики, Уайльд
листування, серед якого
пише свій найбільший роман «Портрет Доріана Грея», в
вирізняється так звана
якому письменник виразно окреслив коло своєї
тюремна сповідь “De
проблематики.
Profundіs” , де письменник
аналізує свої заплутані
стосунки з Боззі (лордом
Естетизація аморальності, концепція цинічного
Альфредом Дугласом)
гедонізму, що процвітає в розкішних інтер'єрах
аристократичних салонів — все це трохи пізніше
перейде в вишукані комедії Уайльда.