План практичного заняття № 8

Тема: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН О.УАЙЛЬДА «ПОРТРЕТ

ДОРІАНА ГРЕЯ»
Основні поняття: афоризм, готика, естетизм, імпресіонізм, інтелектуальний
роман, поети-прерафаеліти, парадокс, символізм, «чисте» мистецтво.
План

1. Естетизм як основа світогляду і філософія життя О.Уайльда. Теорія

естетизму в творчості («Занепад мистецтва брехні», «Пензль, перо й отрута»,
передмова до «Портрету Доріана Грея»). Естетизм - напрям у англійському
мистецтві та літературі 1880-1890-х років, який представили письменник, теоретик,
історик мистецтва Волтер Пейтер та угру-пування поетів і художників, теоретиків
літератури й мистецтва - Артур Саймонс,

Обрі Бьордслі, Оскар Вайльд та інші, що об'єдналися навколо журналів "Жовта книга"
і "Савой". їхнім ідеалом мистецтва стала творчість майстрів Середньовіччя і раннього
Відродження.

Особливість естетизму полягала у тому, що він, перебуваючи поза рамками пересічної

моралі, діяв лише у сфері мистецтва, де "дозволене" і "недозволене" диктувалося
волею митця і підлягало тільки суду естетичних законів. Естетизм виявив переваги
художньої вигадки, уяви і майстерності художника перед копією життя. Творчі
здобутки митців цього напряму мали значний вплив на розвиток мистецтва XX
століття, зокрема на творчість англійських і російських символістів, а також Т.-С.
Еліота, В. Вульф, М. Пруста, Дж. Джойса.

Вся естетика О.Вайльда - це низка парадоксальних суджень. Але естетичне вчення

Оскара не можна розглядати окремо від тогочасної дійсності, а отже, лицемірної
вікторіанської моралі, виклик якій кинув письменник як своєю поведінкою, так і
художніми творами.

Особливості естетизму письменника

 1) перебільшує творчу грань мистецтва, заперечує відбиття мистецтва у
дійсності;
 2) підкреслює, що мистецтво не залежне від життя і вище за нього; бачить
завдання мистецтва не в копіюванні дійсності, а в створенні для нього
ідеальних зв'язків;
 3) відводить найвище місце красі;
 4) стає переконаним, що мистецтво байдуже до морального і аморального:
виховання добра не є його завданням;
 5) заперечує будь-які соціальні та моральні цінності, що лежали в основі теорії
мистецтва;
 6) митець - творець прекрасного;
 7) він не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безпечні істини;
 8) митець не має етичних уподобань. Етичні уподобання митця призводять до
непрощенної манірності стилю;
 9) найвищим критерієм для твору мистецтва є досконалість його форм. Ті, що в
прекрасному вбачають бридке, - люди зіпсовані. Це вада;
  10) ті, що в прекрасному здатні побачити прекрасне, - люди культурні. На них є
надія. Але обранцями є ті, для кого прекрасне означає лише одне - Красу.

2. Основна ідея роману «Портрет Доріана Грея» і втілення її в образах

лорда Генрі, Безіла Голуорда, Доріана Грея. Моральна проблематика твору.
У своєму романі “Портрет Доріана Грея” Оскар Вайльд висвітлює важливі проблеми,
пов’язані з культурним, соціальним та міжособистісним аспектами людських
взаємовідносин. Зокрема, Оскар Вайльд через створені ним художні образи розкриває
взаємозв’язок між мистецтвом і внутрішнім світом людини. Наприклад, на думку
художника Безіла, мистецтво – це певне дзеркало людської душі, воно відбиває почуття,
спрямування, а також моральні якості людини.

Митець ніби вкладає частинку власної душі у свій твір, і його творіння свідчить про
духовний світ зображуваних людей.
Але майбутнє будь-якого творіння визначає не творець, а власник цього творіння.
Доріан поклав тягар усього бруду своєї душі на свій портрет. Картина несла цей
тягар аж до смерті власника, після якої повернулася до первісного вигляду.

У тісному зв’язку з цією ідеєю постає й образ лорда Генрі. Він теж був своєрідним
творцем – творцем душі Доріана. Його інструментом була хибна філософія, що
полонила розум юнака незвичайною новизною і таємничістю, але в той же час
підточувала зсередини недосвідчене та не спокушене злом серце.

Лорд Генрі заспокоював сумління головного

героя, змушував не надто піклуватися про мораль, і таким чином Доріан Грей
почав своє падіння у безодню. Ймовірно, що у нього залишалась ще можливість
зупинити своє падіння, коли після самогубства Сибілли Вейн він з великим
тягарем на серці розмірковував про своє ставлення до дівчини, що призвело до
трагічного кінця. Проте, лорд Генрі, жахливо спрощуючи трагедію жіночих почуттів,
стверджує, що своєю смертю вона лише виконала свою останню роль актриси.
Крок за кроком Доріан Грей перетворюється з людини, яка має добре й чисте
серце, на егоїста та злочинця, чим знищує власну душу. Оскар Вайльд підкреслює
думку, що тільки сумління здатне контролювати життя людини, її вчинки і хоч не
виправляти їх, але докоряти за них. Людина живе доти, доки живе її сумління, яке
здатне знищити тільки вона сама.

Роман О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” незвичайний уже тим, що схожий на

реалістичний, але не є таким. Цей твір – втілення естетизму Уайльда, його
парадоксального мислення.

Про що ж роман? Перш за все про те, який зв’язок між життям і мистецтвом і що
таке краса. Письменник намагається створити атмосферу прекрасного, відчуття
краси через саму манеру висловлюватися. Він постійно вражає читача,
вивертаючи сталі уявлення й поняття.

Кожен із героїв – втілення якогось боку мистецтва, прекрасного. Безіл – втілення

служіння мистецтву, лорд Генрі – втілення філософії насолоди, а Доріан – людина,
яка вирішила зробити своє життя прекрасним, як саме мистецтво. Але парадокс у
тому, що, декларуючи прекрасне як суть життя, герої здійснюють вчинки, які не
можна вважати за прекрасні.

Найяскравіше мислить лорд Генрі, який із холодним цинізмом вивертає навіть

моральні істини просто заради гри розуму. Так розкриває Уайльд думку про те, що
мистецтво не має нічого спільного з істиною та мораллю. Письменник показує,
куди може завести захоплення інтелектуальною грою, яка не має на меті нічого,
крім самої гри. Адже мета лорда Генрі – не істина і краса, а самовивищення,
утвердження власної особистості. Уайльд показав могутність прекрасного слова і
красу витонченої думки.

Але разом із тим письменник продемонстрував, що є галузь, для якої парадокс –

це загибель. Це галузь моралі. Є моральні засади, які тримають людство, і
парадокс тут недоречний, оскільки руйнує їх, робить відносним добро і зло. А це
неприпустиме. Саме про це розповідає витвір мистецтва – портрет Доріана Грея.

Портрет дає моральну оцінку героя, тобто не залишається байдужим до моралі.

Коли Доріан кидається з ножем на портрет, то вбиває себе, а портрет знову
залишається прекрасним, повернувши вади Доріанові.

Про що ж свідчать парадокси Уайльда? Може, про те, що людина потворна, а

мистецтво завжди прекрасне? А може, про те, що для краси мистецтва необхідне
спокутування людських гріхів, бо мораль і краса складають гармонію?

3. Сенс життя і життєва поразка Доріана Грея.

4. Портрет – центральний образ роману. Романтичні традиції в романі.
 5. Художні особливості твору. Парадоксальний гумор Уайльда.
Уайльдівські парадокси (за романом "Портрет Доріана Грея")
Роман О. Уайльда "Портрет Доріана Грея" незвичайний уже тим, що схожий
на реалістичний, але не є таким. Цей твір — втілення естетизму Уайльда, його
парадоксального мислення.
Про що ж роман? Перш за все про те, який зв'язок між життям і мистецтвом і
що таке краса. Письменник намагається створити атмосферу прекрасного,
відчуття краси через саму манеру висловлюватися. Він постійно вражає читача,
вивертаючи сталі уявлення й поняття. Кожен із героїв — втілення якогось боку
мистецтва, прекрасного. Безіл — втілення служіння мистецтву, лорд Генрі —
втілення філософії насолоди, а Доріан — людина, яка вирішила зробити своє
життя прекрасним, як саме мистецтво. Але парадокс у тому, що, декларуючи
прекрасне як суть життя, герої здійснюють вчинки, які не можна вважати за
прекрасні. Найяскравіше мислить лорд Генрі, який із холодним цинізмом
вивертає навіть моральні істини просто заради гри розуму. Так розкриває Уайльд
думку про те, що мистецтво не має нічого спільного з істиною та мораллю.
Письменник показує, куди може завести захоплення інтелектуальною грою, яка
не має на меті нічого, крім самої гри. Адже мета лорда Генрі — не істина і краса, а
самовивищення, утвердження власної особистості. Уайльд показав могутність
прекрасного слова і красу витонченої думки. Але разом із тим письменник
продемонстрував, що є галузь, для якої парадокс — це загибель. Це галузь моралі.
Є моральні засади, які тримають людство, і парадокс тут недоречний, оскільки
руйнує їх, робить відносним добро і зло. А це неприпустиме. Саме про це
розповідає витвір мистецтва — портрет Доріана Грея. Портрет дає моральну
оцінку героя, тобто не залишається байдужим до моралі. Коли Доріан кидається з
ножем на портрет, то вбиває себе, а портрет знову залишається прекрасним,
повернувши вади Доріанові.

Завдання:
1. Виписати з «Літературознавчого словника-довідника» визначення
естетизму, інтелектуального роману.
2. Підготувати повідомлення «Естетичні погляди англійських
прерафаелітів 106 як предтечі естетизму О.Уайльда (індивідуальне
повідомлення).
3. Проаналізувати афоризми з передмови до роману «Портрет Доріана
Грея».
4. Знайти в тексті характеристику естетичних поглядів Д.Грея, лорда
Генрі, Голуорда.
5. Розкрити символічний спектр образу портрета в тексті роману.
6. Визначити, з якими творами та їх героями ідейно споріднений роман
О.Уайльда.
Література
Тексти для читання: Уайльд О. Занепад мистецтва брехні. Портрет Доріана Грея (будь-
яке видання).
Обов’язкова література: 1.Гениева Е.Ю. Уайльд // История всемирной литературы: В 9 т.
– Т.8. – М., 1994. – С.374-378.
2.Соколянский М.Г. Оскар Уайльд. Очерк творчества. – К.- Одесса, 1990. 3.Шахова К.О.
Оскар Вайльд // Зарубіжна література, 2004. - № 6-7. – С.29- 35.
Додаткова література: 1.Міщук В. Своєрідність естетизму Оскара Уайльда і його роман
«Портрет Доріана Грея» // Відродження. – 1994. - №8. – С.21-27.
2.Парандовский Я. Алхимия слова. – М., 1990.
3.Урнов М. На рубеже векав. (Очерки английской литературы. Конец XIX – начало XX
в.). – М., 1970.
4.Хорольский В.В. Русская критика рубежа ХІХ-ХХ вв. Об О.Уайльде // Вопросы
литературы. – 1993. – Вып.1.