Семінар 3. В.

Голдінг «Володар мух» як морально-філософська притча

1. Місце В. Голдінга в англійській літературі ХХ століття.

Після війни повертається працювати до школи, невдовзі пише чотири романи, які
опубліковані не були. Незважаючи на це, Голдінг продовжує літературні спроби, і в 1954
р., після неприйняття рукопису двадцять одним видавцем, видавництво «Фейбер энд
Фейбер» друкує роман «Володар мух», який одразу стає у Великій Британії бестселером.
Уже наступного року його видають в Америці. Правда, популярним в американського
читача Голдінг став лише після перевидання роману в 1959 р. У 60-ті роки XX ст. його
було введено до навчальних програм багатьох університетів. Лише у 1961 р. В. Голдінг
залишає викладацьку діяльність, повністю присвятивши себе літературній творчості.
В романі «Ритуали на морі» розвиває тему роздвоєння людської природи, веде мову про
примітивізм свідомості, всевладдя зла, невизначеність прогресу. Його глибоко хвилюють
проблеми, пов’язані з цінністю пошуку, творчості. Через два роки після виходу першої
частини «Ритуалів на морі» Голдінгу присуджують Нобелівську премію з літератури. Він
останній британський автор, удостоєний її у ХХ ст. У доповіді Шведської академії
стверджувалося, що «романи і оповідання Голдінга - це не лише похмурі моралі і темні міфи
про зло і руйнівні сили, це ще і цікаві пригодницькі історії, які можуть читатися заради
задоволення».
У ХХ ст. європейська література виявляє тенденцію до інтелектуалізації,
наближення до проблем філософії, намагання осмислити світ, місце людини в суспільних
процесах, її відповідальність за події минулого та явища сучасності. Це означило оновлення
літературного процесу, появу нових форм у літературі. В англійській прозі це стало
помітним у 50-60-ті роки завдяки інтенсивному розвитку інтелектуалізованих форм оповіді,
філософського роману. До цього жанрового різновиду роману вдавалися також Айріс
Мердок, Дж. Фаулз та ін. Голдінг вияскравив англійський роман філософським змістом і
особливою формою - строгою, виваженою, своєрідною авторською стилістикою. З його
іменем пов’язані найвищі досягнення в жанрі філософської притчі, в якому написана
більшість його творів.
2. Літературні джерела твору В. Голдінга «Володар мух».
3. Специфіка жанру і проблематика роману В. Голдінга «Володар мух».

Притча — повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній

частині твору. Притча не зображає, а повідомляє певну ідею, беручи за основу принцип
параболи: оповідь немовби віддаляється від кокретного часопростору і, рухаючись кривою,
повертається назад, висвітлюючи явище художнього осмислення у філософсько-естетичному
аспекті.
Антиутопія — твір, що висміює утопічні ідеали. Антонім до поняття «утопія», тобто твір, що
зображує вигадку, нездійсненну мрію.
Робінзонада — літературний твір (найчастіше роман), який змальовує життя однієї людини
або групи людей, ізольованих від суспільства. Найчастіше події розгортаються на
безлюдному острові і головним конфліктом є боротьба героя з природою.
Особливість притчевої форми ХХ ст. - своєрідний синтез елементів
традиційної і параболічної притч. У романі-притчі В. Дж. Голдінга наявні
реальний і алегоричний плани, моральна оцінка не завжди тотожна думці
автора, а події, попри зовнішні ознаки реального світу, розгортаються в
іншому часовому просторі, що зближує їх із міфом.
Міфологічний аспект «Володаря мух» привносить у контекст роману
смисловий відтінок «одвічності» зла, розкриває міфологічний характер
притчевої форми Голдінга. В одному з інтерв’ю він зізнався у прагненні, щоб
«його романи розглядали передусім як міфи, а не як притчі», оскільки, на його думку, міф
багатозначніший за притчу: «Я сприймаю притчу як прояв
творчого обдарування, тоді як міф - сутнісне в самому первинному сенсі
буття, де ключ до існування, сенс буття та загальний життєвий досвід».
Загалом у романах В. Дж. Голдінга розглядаються такі проблеми:
1. Людська вдача не є доброю, а наміри людини — переважно злі, і лише моральний імператив
може стримувати прояви вдачі, навертати на правдивий шлях («Володар мух», «Спадкоємці»,
«Шпиль», «Вільне падіння», «Видима темрява»).
2. Зло — категорія метафізична («Володар мух», «Спадкоємці») і соціальна водночас («Шпиль»,
«Паперові люди»).
3. Особистісний, суспільний поступ — можливий, але він завжди поєднується з духовним
регресом («Володар мух», «Спадкоємці»).
4. Буття цивілізації, яке герої Голдінга ототожнюють із появою свідомості («Спадкоємці»),
суспільним договором («Володар мух»), завжди ускладнене моральною дилемою.
5. Уявлення людини про себе і світ, як правило, хибні, не є винятком навіть митець («Паперові
люди»). Людина повинна пізнати свою сутність, інстинкти, інакше вони правитимуть нею як
джерело зла.
6. В. Дж. Голдінг, моделюючи в романах проблеми людського буття, не дає рецептів їх
вирішення. Для нього цінність художнього твору визначається множинністю його прочитань і
тлумачень.

Вільям Голдінг писав задля того, щоб застерегти людство і людину від абсурдного руйнування
навколишнього світу. Загальний намір «Володаря мух» він пояснював так: у цьому творі
осмислено трагічний історичний досвід людства XX століття — Другу світову війну з її
небувалою жорстокістю ядерних бомбардувань та винищенням народів, тоталітарні режими, за
яких людину було скинуто з п’єдесталу «творця» і зведено до ролі «гвинтика» в соціальному
механізмі.
 4. Герої та антигерої твору.
5. Особливості конфлікту в романі.
6. Система образів-символів у творі.

Тут доречно зауважити, що слова, які Голдінг виніс у назву роману, є

буквальним перекладом давньоєврейського слова «Вельзевул»
(«володар мух»), тобто диявол — володар демонів.
Вогонь в «Володареві мух» стає символом життя – він служить надією на порятунок, біля
нього гріються і розганяють нічні страхи.
Час
Роджер нагнувся, підібрав камінчик і кинув у Генрі, та не так, щоб поцілити.
Камінь, як символ абсурдності часу, пролетів за п'ять ярдів праворуч від Генрі й
шубовснув у воду.
Художні образи хлопчиків співвіднесені в романі з конкретним людським початком:
Ральф – добрий, культурний, прагнучий до порядку, що не боїться
відповідальності;
Роха – недорікуватий, розумний, вміючий міркувати винахідник;
Саймон – слабкий, зрящий в корінь філософ-індивідуаліст;
Джек – владолюбний диктатор;
Роджер – догідливий слуга і жорстокий садист;
близнюки Ерік і Сем – прості, що пливуть за течією люди, які симпатизують
добру, але схиляються під грубою силою;
малюки – ще незміцнілі особистості, що не встигли зробити вибір між добром і
злом, але відчувають останнє інтуїтивно.
Безлюдний острів у «Володарі мух» стає символічним зображенням Землі, на
якій створюються (громада Ральфа і Хрюші) і руйнуються цивілізації (плем’я
Джека), утворюються нові держави (поділ хлопчиків на два табори), починаються
дипломатичні переговори (Ральф – Джек), відбуваються війни (Джек, Моріс і
Роджер нападають на Ральфа і Хрюшу), формуються нові релігійні погляди
(поклоніння «Володаря мух»).
Острів у вигляді корабля є традиційним символом держави.
Пожежа в останній главі твору як руйнування, в якому горить не тільки острів, але
моральні та духовні цінності людини.
Мушля є символом порядку, буржуазної демократії та парламенту.
7. Риси антиутопії в романі.
8. Філософсько-алегоричний план роману.
 Література:

1. Аникин Г.В., Михайльская Н.П. История английской литературы. – М.: Высшая

школа, 1975. – С. 498.
2. Ефимова Д.А. Библейские мотивы и образы в романе У. Голдинга «Повелитель мух».-
Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/bibleyskie-motivy-i-obrazy-v-romane-
uilyama-goldinga-povelitel-muh
3. Краснов А.Г. Островной миф и специфика притчевой формы в романе У.Голдинга
“Повелитель мух”. - Москва, 2004 - С.66-70.
4. Мірошніченко Л. Я. Література і скептицизм: Перечитуючи «Володаря мух» В.
Голдінга. – Режим доступу:
http://old.lingua.lnu.edu.ua/Foreign_Philology/Foreign_Philology/Foreign_Philology_128/
articles/34Miroshnychenko.pdf
5. Павличко С. Філософські романи В. Голдінга // Зарубіжна література. Дослідження та
критичні статті.- К.: Основи, 2001. – С. 457-486.
6. Павличко С. Вільям Голдінг і криза раціоналізму // Зарубіжна література.
Дослідження та критичні статті.- К.: Основи, 2001. – С.311-334.
7. Самарцева О.В. «Послевоенный кризис гуманизма и роман У.Голдинга «Повелитель
мух». - СПб., 1998. - Ч.2. - С.207-212.
8. Чамеев А. Мир У. Голдинга // Голдинг У. Собрание сочинений. – Т. 1. - Спб., 2000. -
С.5-29.