1. Творчий метод Дж.Д.

 Селінджера. Роман «Над прірвою у житі».

«Ловець у житі» або «Над прірвою у житі» (англ. The Catcher in the Rye) —
роман американського письменника Джерома Селінджера. Цей твір, над яким
автор, як стверджують критики, працював під час війни, є центральним у
прозі Селінджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, найекспресивнішу з
можливих романних форм. Тільки-но вийшовши з друку, роман здобув
прихильність читачів і вже через кілька місяців займав перше місце у списку
американських бестселерів. Твір набув величезної популярності — особливо
серед молоді — і справив істотний вплив на світову культуру другої
половини XX століття. Цікаво, що кожне покоління молодих американців
сприймало книгу по-своєму — від нігілізму до утвердження гуманістичних
ідеалів. Перекладений майже на всі мови світу.
Селінджер не сприймав того, що призводило до знищення особистості,
розчинення її у сірій масі. Він виступав проти некритичного, а отже,
безособистісного ставлення до художнього твору. Повість «Над прірвою у
житі» була опублікована у 1951 році. Повість стала протестом проти
небезпечних тенденцій у духовному житті суспільства. У центрі повісті —
життя і доля Голдена Колфілда, розказані ним самим: улюбленою
художньою формою Селінджера була сповідь. Голден, перебуваючи на
лікуванні в санаторії для душевнохворих, розповідає про події, що сталися з
ним минулого року. На відміну від однолітків, Голден сповідує цінності
нематеріального порядку.
Для нього значущим є світ добра, краси, щирості. Таким світом для Голдена
залишається світ дитинства, в якому стосунки людей не замулені
умовностями. Внутрішній світ Голдена позбавлений гармонії, хворобливо
суперечливий. Голден нещадний в критиці «божевільного світу» і своїх
власних недоліків. Цей «тотальний негативізм» героя нестерпний для нього
самого.
Основний мотив повісті — де повільне, психологічно переконливе
звільнення героя від нігілізму і войовничої нетерпимості, поступове
примирення із життям. Голден дійшов висновку, що потрібно жити для
Інших. Він «став ловцем у житі». Мотив ловців — один із найстаріших і
найпоширеніших у літературі. Своїм корінням він сягає біблійних часів: Ісус
Христос називав апостолів ловцями людей. У Селінджера цей мотив
перетворюється на один з таких, що визначають сутність його героя, який
поступово знаходить свій шлях і свій сенс у житті.
«Над прірвою в житі» — це лірико — психологічна повість. Автор
зосереджує увагу на формуванні у людини власного ставлення до світу в
процесі глибоко інтимного сприйняття дійсності. Розповідь ведеться від
першої особи: Голден виступає єдиним носієм авторської точки зору.
Водночас герой постає немов у двох іпостасях: з одного боку, він 16-річний
учень престижного коледжу, з іншого — пацієнт психіатричної клініки,
збагачений життєвим досвідом. Така організація художнього твору дає змогу
глибше проникнути в психологію героя. Просторово-часова організація
повісті також сприяє виявленню ліричного начала.