2. Твори У.

Голдінга різні за тематикою, змістом, інколи навіть за манерою

письма, однак його філософія залишалося незмінно безрадісною. "Життя, -
сказав один з його персонажів роману "Піраміди", - обурливий фарс,
поставлений до того ж поганим режисером".
У 1963 році на зустрічі європейських письменників у Санкт-Петербурзі У.
Гол-дінг ототожнив творчість письменника з творчістю лікаря, бо
найважливіше в обох професіях - визначити діагноз хвороби людини.
Вбачаючи хворобу в самій природі людини, Голдінг спонукав читача
протистояти здичавінню: "Будь пильним! Чи не притаївся у твоїй душі
Звір!"
Новаторство У. Голдінга:
o сюжетні колізії, засоби образотворення, характери персонажів позначені
філософською схемою та психологічною достовірністю;
o чіткість інтелектуальної схеми, правдивість розказаних історій;
o точність в окресленні психологічного стану персонажів, психологічна
умотивованість їхніх дій.
3. Філософський роман-притча Вільяма Голдінга “Володар мух” вийшов у
1954 році. Простий сюжет, реалістичні дитячі образи, психологічно
вивірене підгрунтя вчинків персонажів, екзотичне місце дії злилися в
«Володареві мух» в страшну антиутопію, що показує «озвіріння» роду
людського. Повість «Володар мух» — перший твір письменника,
написаний як твір-пересторога. Повість була відкинута багатьма
видавництвами через невідомість автора, але з'явившись друком, відразу
ж звернула увагу читачів. Ця книга про суперечливість людської натури,
про зло, що може прокинутись в людині.
4. Героями повісті є діти і підлітки. Одні з них маленькі, їм по 5-6 років,
старшим по 10 — 13 років. Ця розповідь про те, що у зв'язку з початком
війни (у повісті не сказано яка саме) дорослі, рятуючи дітей, відправляють
їх подалі від місця катастрофи
5. У море після катастрофи впав літак. На острові опинилися підлітки.
Товстун в окулярах, хворий на астму; стрункий вправний Ральф. А ще Джек,
що знається на полюванні. І з ними безліч малюків.
Діти вирішили чекати на порятунок та жити за правилами.
Вони влаштовують збори, багато кажуть про те, як повинні жити справжні
англійці. Вирішили, що право висловитися матиме той, у кого "ріг"—велика
раковина.
6. Проводиться збори, в результаті якого хлопці вибирають «головного»
між Ральфом і Джеком. Більшістю голосів обраний Ральф. Джек
роздратований. Новий «головний» пропонує Джеку очолити загін хористів,
які стануть мисливцями.. Але діти не можуть керувати своїми примхами.
До того ж вони не знають, як робити те, про що вони колись чули.
Ось здогадалися розпалити велике вогнище — як буде мимо пропливати
корабель, матроси побачать високий дим та врятують усіх. Сірників ні в
кого немає. Здогадалися зняти з Товстуна (він дуже ображається, коли його
звуть Хрюшею) окуляри та крізь лінзу зібрати сонячне світло. Запалали
вогнище — сталася пожежа. У пожежі зник один з малих хлопчаків.
7. Раптово хлопці помічають проходить повз корабель, проте, диму від
багаття майже немає, через що судно пропливає повз. Ральф піднімається
на гору і бачить усіма кинутий багаття. Джек в цей час вбиває першу свиню.
Світловолосий «головний» сердиться на ватажка хору. Сам мисливець
розуміє, що злість хлопчика неспроста, проте, йому дуже прикро через
загального байдужості до його «подвигу» (вбивства свині).
Між хлопцями затівається серйозна сварка. Хрюша підтримує свого друга,
за що отримує удар кулаком в живіт. Джек розбиває його окуляри від
безсилої люті.
Ральфу абияк вдається відновити спокій і мир, затвердивши свою позицію
головного.
8-
9-
10. Раптом з натовпу виштовхують малюка з родимкою на половину
обличчя. Шестирічний хлопчик повідомляє, що бачив вночі звіра – змія, а
вранці він перетворився в ліану. Малюки бояться, їх намагаються
заспокоїти. Джек обіцяє ретельно обстежити острів. Ральф каже, що
ніякого монстра на цьому маленькому острові немає. Малюками знову
опановує страх, хлопчик намагається їх заспокоїти, переконуючи в тому, що
на острові, крім маленьких поросят, нікого немає. Хрюша робить спроби
пояснити страх по науковому.
Малюки розповідають, як бачили звіра серед ночі то в лісі, то виходять з
моря. Головний хоче вирішити нарешті, є звір чи ні, провівши голосування.
Джек не виносить цього. Збори переривається. Всі хлопці біжать до моря,
щоб убити звіра.
11. Джек
 Джек — владолюбний диктатор

Джек - породження сірої маси. Темрява і фетишизм супроводжували

образ впродовж усього тексту.

Джек з мисливцями добувають м'ясо диких свиней. Він все більше

виходить з-під влади Ральфа. Нарешті Джек відділяється від племені і
пропонує іншим хлопчикам вступити в його плем'я, обіцяючи полювання,
м'ясо та інший, «дикунський» спосіб життя на острові. Він пішов жити на
іншу частину острова. Деякі хлопчики йдуть за ним. Так утворюється друге
плем'я.
12.
Звільнення від сорому та людської самосвідомості
13.
14. З образом здичавіння пов'язаний символічний образ ритму (барабанів).
Вони вперше появилися під час пожежі, разом з відчуттям дикості. Згодом
наголошувалося, що "діти звикли до ритму дня", але не спроможні цілком
до нього пристосуватися. Ритмом здичавіння пройнято пісню мисливців та
їхні танки.
15.
Роха - інтелектуал-прагматик, втілення у творі здорового глузду. Він -
ініціатор всіх "цивілізованих" починань на острові - скликання зборів,
встановлення правил та колективних рішень, підтримування сигнального
вогнища. Роха вірив, що, дотримуючись засвоєних у попередньому житті
правил, можна усе впорядкувати. Тому саме він став носієм раціонального
оптимізму в романі: беззастережно вірив у силу науки, спасіння, що
обов'язково надійде з дорослого світу, заперечив існування Звіра як
такого, що поставив під сумнів саму цивілізацію.
З Рохою пов'язано образ-символ окулярів, які, з одного боку, дали змогу
розвести сигнальне вогнище, а з другого, - стали причиною, що ледь не
знищило весь острів. Отже, знання, яке вони символізували, так само
могли бути не лише корисними, а й руйнівними. Водночас окуляри Рохи
символізували сліпоту раціонального оптимізму: герой загинув, вчасно не
помітивши реальної загрози.
16.
Джек - породження сірої маси. Темрява і фетишизм супроводжували образ
впродовж усього тексту
Роджер Верный последователь Джека, отличается жестокостью.
17.
Ральф - типовий благополучний підліток, який самою своєю присутністю
несвідомо створив атмосферу "цивілізованості". Саме з ним у подальшому
асоціювалося це поняття.
18. За жанром - це роман-притча - твір з чітко вираженою мораллю, з
конкретною повчальною ідеєю. Головна мета твору - застерегли, що
всюди, де виникла ідея національної винятковості, може статися лихо.
Автор роману вимагав від усіх, хто живе на землі, особистої
відповідальності за те, що відбувалося навколо.
Філософський роман-притча Вільяма Голдінга "Володар мух" вперше
побачив світло в 1954 році. Спочатку багато видавництв відмовлялися
брати рукопис невідомого автора, але коли твір було надруковано, воно
відразу ж завоювало увагу як читачів, так і критиків. Простий сюжет,
реалістичні дитячі образи, психологічно вивірена підгрунтя вчинків
персонажів, екзотичне місце дії злилися в «Володарі мух» в страшну
антиутопію, яка ніколи «озвіріння» роду людського.

Протягом XX століття більшість літературознавців розглядало «Повелителя

мух» як роман-попередження, роман - вказівка на те, чим може
закінчиться для цивілізації прихильність ідеям нацизму і фашизму. Тим
часом, політична складова твору - всього лише одна з історичних
подробиць, в той час як сенс «Повелителя мух» - більш великий і
всеосяжний. У своєму романі Голдінг показав не конкретні, характерні для
певного часу ідеї, а позачасову сутність людської натури - гріховної,
страшною, що опускається до найжорстокіших злочинів в умовах
відсутності позитивної стримуючої сили.

Зав'язка роману доводиться на момент знайомства Ральфа і Хрюші:

зустрілися після авіакатастрофи хлопчики намагаються усвідомити, що з
ними сталося, і намітити шляхи вирішення проблеми. Зібрані трубним
гласом морського роги англійські діти (діти, п'яти-шести років і підлітки -
десяти-тринадцяти) спочатку намагаються зберегти на острові культурні та
цивілізаційні основи своєї країни.

Хлопчики встановлюють правила, головним з яких є постійна підтримка

димить багаття. Вогонь в «Володарі мух» стає символом життя - він
служить надією на порятунок, біля нього гріються і розганяють нічні страхи.
Для захисту від дощу діти будують курені, для вбиральні знаходяться
затишне місце. Старші хлопчики допомагають малюкам діставати високо
зростаючі фрукти. Життя на острові йде майже ідеально: дванадцятирічний
Ральф сприймає новий, позбавлений дорослих світ як казку, якусь ідилію, в
якій все добре. Інші діти спочатку відносяться до того, що трапилося з ними
як до гри: малюки будують на березі піщані замки, колишні хористи на чолі
з Джеком Меридью стають «мисливцями».

Все змінюється з першої кров'ю. Як тільки Джек розуміє, що йому під силу
вбити порося, полювання з забави перетворюється в образ життя. Слідом
за своїм ватажком колишні хористи змінюється до невпізнання: вони
наносять на обличчя кровожерливі маски і повністю віддаються жадобі
вбивства. Відчуття власної значущості і влади затьмарює собою все - в тому
числі і бажання повернутися в звичний світ людей. На початку мисливці
кидають багаття, потім і зовсім перетворюються в дике плем'я на чолі з
Вождем, чиї накази виконуються беззаперечно. Нова, сп'янілі
вседозволеністю цивілізація, поглинена первісним страхом перед
невідомим Звіром, вирішує умилостивити останнього жахливим даром -
насадженої на палицю свинячою головою. Коли остання протухає, навколо
неї збираються мухи, перетворюючи і без того огидний предмет в
матеріалізувався вигляд Зла.

Образ Звіра в романі співвідноситься з образом Диявола ( «повелитель

мух» - в перекладі з староєврейського означає «Вельзевул»). Спочатку Звір
з'являється в нічних кошмарах малюків, які бачать його як «змія», що
висить на деревах. Оптимістично налаштований Ральф вважає Звіра
вигадкою, Хрюша заперечує його існування, спираючись на наукові знання
про світ, інші хлопців в таємниці бояться того, хто може їх вбити, не
підозрюючи, що, в першу чергу, боятися треба самих себе. Це знання
відкривається тільки одному з хлопчиків - найслабкішому і, одночасно,
самому розумному - постійно падає в непритомність Саймону. Зіткнувшись
один на один зі свинячою головою, він починає подумки розмовляти з нею
і отримує чітку відповідь про те, що Звір - це «невід'ємна частина» його
самого.

Повноцінний Звір складається із сукупності маленьких «звірів», якими

стають дикі мисливці: почавши з знищення свиней, вони закінчують
вбивством собі подібних. Спочатку полювання на людину вони маскують
під гру: один хлопчик зображує свиню, інші роблять вигляд, що заганяють
«її» в пастку і вбивають. Потім тваринні інстинкти колись цивілізованих
дітей виходять назовні і вбивство відбувається по-справжньому.

льф, Хрюша и близнецы Эрик и Сэм, ставшие невольными свидетелями и,

возможно, участниками убийства Саймона, настолько потрясены
случившимся, что пытаются сделать вид, будто этого не было. Никто из
мальчиков не желает вспоминать о «пляске», но когда избежать этого не
удаётся, каждый предпочитает остановиться на версии, что произошедшее
с Саймоном – всего лишь несчастный случай. Последующее убийство
Хрюши, совершённое при свете солнца, и травля Ральфа
служат кульминацией «Повелителя мух». Окончательно обезумевшие
дети выпускают своего внутреннего «Зверя» на волю и останавливаются
только в присутствии более грозной, созидательной силы – высадившегося
на остров английского офицера. Последний становится в романе
прообразом высшего божественного начала, разом прекратившего все
споры и распри и одним своим присутствием победившего Дьявола.
Художественные образы мальчиков соотнесены в романе с конкретным
человеческим началом: Ральф – добрый, культурный, стремящийся к
порядку, не боящийся ответственности; Хрюша – косноязычный, умный,
умеющий рассуждать изобретатель; Саймон – слабый, зрящий в корень
философ-индивидуалист; Джек – властолюбивый диктатор; Роджер –
угодливый слуга и жестокий садист; близнецы Эрик и Сэм – простые,
плывущие по течению люди, симпатизирующие добру, но склоняющиеся
под грубой силой; малыши – ещё неокрепшие личности, не успевшие
сделать выбор между добром и злом, но чувствующие последнее
интуитивно.
Необитаемый остров в «Повелителе мух» становится символическим
изображением Земли, на которой создаются (община Ральфа и Хрюши) и
рушатся цивилизации (племя Джека), образуются новые государства
(разделение мальчиков на два лагеря), начинаются дипломатические
переговоры (Ральф – Джек), происходят войны (Джек, Морис и Роджер
нападают на Ральфа и Хрюшу), формируются новые религиозные
воззрения (поклонение «Повелителю мух»).