Завдання для самопідготовки

АНТОН СЕМЕНОВИЧ
МАКАРЕНКО
Роки життя (1 (13) березня 1888,
Білопілля — 1 квітня 1939, Голіцино)
1. Наукові ідеї та методичні
розробки А.С. Макаренка, які суттєво
збагатили педагогіку
А.С. Макаренко приділяв значну увагу
розвитку у вихованців громадянських
якостей, що простежується навіть у його
роздумах про особливості роботи в колективі. А.С. Макаренко намагався
кожну дитину переконати, що він не стільки педагог, скільки навчає, щоб
вона була грамотною, працювала на виробництві. Найменше Антон
Семенович намагався показати вихованцеві, що він лише вихованець,
тобто явище тільки педагогічне, а не суспільне й не особисте. Його
підопічний це перш за все громадянин, а він, педагог, керує життям з його
ж, вихованця, допомогою.
А.С. Макаренко запропонував класифікацію колективів за стадіями
розвитку, виділяючи при цьому наступні чотири стадії:
- перша колективу ще нема, керівник змушений виступати у ролі
“диктатора”;
- друга виділяються активісти, які підтримують керівника і беруть на
себе частину його повноважень;
- третя колектив повністю склався, більшість функцій керівника
переходить до органів самоврядування;
 - четверта кожний перебуває на рівні самовиховання, ставлячи
колективну вимогу сам до себе.

2. НАПИШИІТЬ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СИСТЕМИ

МАКАРЕНКА: «КОЛЕКТИВ ЯК МЕТА І ЗАСІБ ВИХОВАННЯ»
Колектив – це випадкове зібрання людей, а таке, яке об’єднане спільною
суспільно-цінною метою, спільною діяльністю із досягнення цієї мети, де
наявні органи самоуправління і координації та існують відносини
відповідальної залежності.
Етапи становлення та розвитку колективу:
- перша колективу ще нема, керівник змушений виступати у ролі “диктатора”;
- друга виділяються активісти, які підтримують керівника і беруть на себе
частину його повноважень;
- третя колектив повністю склався, більшість функцій керівника переходить
до органів самоврядування;
- четверта кожний перебуває на рівні самовиховання, ставлячи колективну
вимогу сам до себе.
Система перспективних ліній: Важливою умовою розвитку дитячого
колективу Макаренко називав “закон руху вперед”. Цей закон означає те,
що виховну роботу треба будувати так, щоб неперервно росла потреба
творити щось нове. У цьому зв’язку Макаренко розробив систему
перспективних ліній, яка ставила перед вихованцями далекі і близькі цілі,
дозволяла жити колективу напруженим, цілеспрямованим життям. Ця
система виглядала так: близька перспектива віра в завтрашню радість,
середня перспектива проект колективної дії, дещо віддаленої в часі; далека
перспектива майбутнє вихованця чи майбутнє закладу.____
Засіб впливу на особистість та колектив: Макаренко був
прихильником виробничої (сільськогосподарської і промислової) праці,
вважав, що лише в такій праці виробляється правильний характер людини,
виховується відповідальність за свою роботу, яка є частиною загальної
колективної праці. У своїй виховній діяльності використовував й інші
види дитячої праці: самообслуговуюча, реміснича, безкоштовна суспільно-
корисна у порядку шефства і т.д. Щоб праця здійснювала правильний
виховний вплив на дітей, вона, на думку Макаренка, повинна бути
посильною, результативною, осмисленою, творчою, педагогічно
доцільною, колективною.
Поясніть принципи виховання, які були застосовані А.С. Макаренком
у вихованні колективу:
Принцип виховання у колективі та через колектив це центральна ідея
його педагогічної системи, червоною ниткою проходить через всю
педагогічну діяльність і всі його педагогічні висловлювання.
«Завдання нашого виховання зводиться до того, щоб виховати
колективіста», - каже Макаренко
Принцип естетизації дитячого життя- Педагог вимагав естетичної
виразності кожної дрібниці, кожного кроку вихованця і вихователя:
охайного підручника, ручки, олівця; чистої носової хустинки, білої
скатертини на обідньому столі колоністів; чистих чобіт, зачіски і костюма
вчителя, що прийшов на урок; свіжих квітів найкращої якості у
приміщеннях комуни тощо, тощо, тощо… “
Принцип трудового виховання Макаренко був прихильником виробничої
(сільськогосподарської і промислової) праці, вважав, що лише в такій
праці виробляється правильний характер людини, виховується
відповідальність за свою роботу, яка є частиною загальної колективної
праці. У своїй виховній діяльності використовував й інші види дитячої
праці: самообслуговуюча, реміснича, безкоштовна суспільно-корисна у
порядку шефства і т.д.
Зведений загін – Нововведенням, яке А. С. Макаренко запровадив у
діяльність органів самоврядування в цій установі, стали зведені загони. На
відміну від постійних загонів, які складали каркас колективу, зведені
загони були тимчасовими, створювалися на термін, який не перевищував
тижня, для виконання певного завдання. Після завершення робіт командир
зведеного загону переходив до іншого загону його рядовим учасником
Взаємодія дитячого та дорослого колективів Головне завдання
педагогів – створити «здоровий колектив», не розділений на дорослих і
дітей, у якому просто не буде умов для процвітання занедбаності. Для
цього необхідно створити умови для самореалізації кожної
особистості колективу у форматі гурткових тренінгових занять чи
студій за інтересами
3.ЯКІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ ЗАПРОПОНУВАВ А. С.Макаренко?
Методи: організація колективу, формування громадської думки, поєднання
поваги з вимогливістю, створення позитивних традицій, використання
змагання, розумних і мотивованих видів заохочень. Не втратила актуальності
і в сучасних умовах макаренківська ідея перспективних ліній, як методу
розвитку колективу і особистості. "Виховати людину, — писав А. С.
Макаренко, — значить виховати перспективні шляхи досягнення завтрашньої
радості".

4. ДАЙТЕ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ:

1) Заклад, яким керував А. Макаренко у період з 1927 по 1935 pp. носив
ім'я:
а) Стешенка;
б) Горького;
в) Дзержинського;
г) Затонського;
д) не мав імені.
2). У творі "Педагогічна поема":
а) розкривається досвід роботи А. Макаренка в колонії ім. Горького;
б) розкривається досвід роботи А. Макаренка в комуні ім. Дзержинського;
в) узагальнено досвід роботи А. Макаренка і в колонії ім. Горького, і в|
комуні ім. Дзержинського.
3). Яку форму первинного колективу практикував А. Макаренко у
комуні ім. Дзержинського?
а) зведені загони;
б) різновікові загони;
в) загони уповноважених;
г) загони дітей приблизно однакового віку.
4). Найвищим органом у колективах А.С.Макаренка були загальні збори
колективу, що вирішували більшість питань. На цих зібраннях обиралися

робочі органи самоврядування: рада колективу, санкомісія, господарська

комісія та уповноважені. На таких зібраннях обговорювалися щоденні
справи колективу і вироблялися перспективні лінії розвитку, які
нерозривно пов’язувалися зі стилем роботи в колективі.
5).Складена А. Макаренком для конкретизації цілей виховання
програма людської особистості
а) передбачає єдність трьох елементів: навчання, виховання і життя дітей;

б) означає поєднання навчання основ наук у загальноосвітній школі з

продуктивною виробничою працею дітей;

в) має на меті діалектичну єдність виховання та вивчення дітей.

8). У чому полягають погляди В.Сухомлинського на взаємовідносини

особистості і колективу:
а) головним повинен бути вплив особистості на колектив, адже духовне й
інтелектуальне багатство кожної окремої особистості є основою
повноцінного життя колективу;
б) колектив повинен виступати могутнім фактором удосконалення
особистості, а не навпаки, адже духовне багатство кожного залежить від
багатства духовного життя колективу;
в) особистість і колектив однаково впливають один на одного: чим
більше духовних цінностей приносить кожний своїм товаришам у
колективі, тим більшою виховною силою володіє колектив, тим
більше колектив підготовлений проявляти турботу про своїх членів і
впливати на людські стосунки.
5. У чому специфіка поглядів А.С. Макаренка на сімейне
виховання?
Аналізуючи погляди А.С.Макаренка про сімейне виховання, нами були
розроблені й запропоновані рекомендації для батьків стосовно виховання
дітей у родині: 1. Поважайте дитину як особистість! 2. Зберігайте
доброзичливу емоційну атмосферу в родині. 3. Переконуйте дитину в
необхідності підтримки здоров’я, розвитку необхідних для цього навичок.
4. Не сваріть і не карайте дитину обмеженням її активності (не
забороняйте гуляти разом з іншими дітьми на свіжому повітрі). 5.
Розвивайте і підтримуйте інтерес дитини до навчання. 6. Заохочуйте в
успіхах, не акцентуйте увагу на невдачах у навчанні. 7. Не вимагайте
попри все тільки високих результатів і оцінок. 8. Суворо дотримуйтеся
режиму дня. 9. Пояснюйте, як важко отримувати нові знання і розкривати
свої здібності. 10. Сприяйте формуванню гармонійних взаємовідносин між
членами сім’ї. 11. Не обмежуйте дитину в активності, ініціативності і
креативності. 12. У виборі стилю спілкування потрібно орієнтуватися на
демократичні, паритетні стосунки. 13. Виховне середовище сім’ї повинне
позитивно впливати на формування і розвиток дитини. 14. Мікроклімат в
сім’ї повинен сприяти вихованню поважного ставлення до батьків і
кожного її члена. 15. Не очікуй, що твоя дитина буде як ти. Допоможи їй
стати не тобою, а собою
 6. У чому специфіка роботи школи з батьками в Павлиській
середній школі? Яким, на думку педагога, повинно бути родинне
виховання?

У Павлиській середній школі, якою керував педагог, виховна робота

була спрямована на те, щоб дитині дати, перш за все, духовну повноту і
насиченість життя.Педагогом була запроваджена у Павлиській середній
школі система розумового виховання, спрямована на піднесення в учнів
життєвої цінності знань, на залучення їх до розумової праці, на
вироблення у них вміння і бажання вчитися. Він закликав до створення у
школі культу знань. У Павлиській середній школі учням прищеплювалась
думка, що знання не путівка до вузу, а багатство, яке є необхідним
незалежно від того, ким стане дитина.
Сухомлинський вважав, що успішне розумове виховання можливе за
умови, коли вчитель на кожному уроці буде одночасно викликати в учнів
жадобу до навчання і вчити їх вчитися. З цією метою у Павлиші
практикувалися уроки думки, творчі завдання, створення високого
інтелектуального фону, прищеплення любові до читання, створення
гуманного і вимогливого підходу до оцінювання, вміла організація
виконання домашніх завдань, виховання самодисципліни у розумовій
праці. Останню Сухомлинський розглядав у тісному зв’язку із зміцненням
здоров’я учнів, вважаючи, що у більшості випадків їх відставання у
навчанні головною причиною є поганий стан здоров’я. Успіх у навчанні
починається з турботи про те, як харчується і як спить дитина, яке її
самопочуття, як вона грає, скільки годин протягом дня буває на свіжому
повітрі.

7. Ознайомтеся з працями В.О.Сухомлинського «Серце віддаю

дітям», «Сто порад вчителеві» (якщо не повний текст, то хрестоматія).

Дайте відповідь на запитання «Які ідеї В.О. Сухомлинського

актуальні сьогодні в контексті впровадження Нової української
школи». Відповідь – у формі цитат з творів.

1. “Успіх в навчанні - це стежка, що веде до того куточка дитячого

серця, в якому горить вогник бажання бути хорошим.”
2. “Тільки той зможе стати справжнім учителем, хто ніколи не забуває,
що він і сам був дитиною.”
3. "Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті - доля кожної
дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства
залежить розум, здоров'я, щастя людини, якого виховує школа"
4. “Виховання перестає бути вихованням, коли дитина відчуває, що з
ним вчинили несправедливо. Несправедливість породжує образу і
обурення, підлість і лицемірство.”
5. “Праця - це, перш за все, сфера емоційного життя дітей. Дитина
прагне працювати тоді, коли праця дає йому радість.”
6. “Я твердо переконаний, що людяність, сердечність, доброта будь-
якої людини вимірюються тим, як ставляться до нього діти. Той,
кого люблять діти, - справжній чоловік. Дітей ніколи не обдуриш,
нічим не закриєш перед ними свого справжнього обличчя.”
7. “Ніколи не можна поспішати з викриттям негативних, негожих
вчинків дитини, виставляти його перед колективом з усіма його
недоліками. Нехай дитина проявить внутрішні духовні сили для
подолання своїх недоліків, нехай колектив бачить в ньому перш за
все хороше.”