ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ

Тетяна Покровська

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, доцент В. В. Ушмарова

В статті розглядається поняття професійного саморозвитку як

психолого-педагогічне поняття. Досліджено поняття професійний
саморозвиток у психологічному та педагогічному контекстах. Обґрунтовано
роль професійної рефлексії як чинника професійного самовизначення
майбутнього педагога початкових класів.
Ключові слова: саморозвиток, особистісний саморозвиток,
професійний саморозвиток, майбутній вчитель початкових класів, професійне
самовдосконалення.
The article considers the concept of professional self-development as a
psychological and pedagogical concept. The concept of professional self-
development in psychological and pedagogical contexts is investigated. The role of
professional reflection as a factor of professional self-determination of the future
teacher of elementary classes is substantiated.
Key words: self-development, personal self-development, professional self-
development, future teacher of elementary school, professional self-improvement.
Актуальність проблеми. Однією з визначальних тенденцій сучасної
вищої педагогічної освіти є підготовка майбутніх фахівців до неперервного
професійного саморозвитку. Метою вищої педагогічної освіти в Україні є не
лише набуття майбутніми вчителями фундаментальних професійних знань, а й
формування в них готовності до подальшого професійного та особистісного
саморозвитку, самореалізації.
Слід зазначити, що актуальність розв’язання зазначеної проблеми
визначається нормативно-правовими документами, які регламентують
діяльність освітянської сфери (закони України «Про освіту», «Про загальну
середню освіту», «Про вищу освіту», Державна програма «Вчитель»,
Концепція педагогічної освіти, Національна доктрина розвитку освіти України
у ХХІ ст. та ін.)
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ковальчук В.А,
Сокиловська С.М., Смолюк А.І., Паршук С, Коваль М.С. та ін. Займалися
дослідженням проблеми професійного саморозвитку вчителів.
Незважаючи на достатньо велику кількість робіт з досліджуваної теми,
поза увагою науковців залишились питання підготовки майбутніх вчителів
початкових классів до професійного саморозвитку.
Мета статті. З’ясувати сутність поняття “професійний саморозвиток”,
визначити показники та етапи процесу професійного саморозвитку майбутніх
вчителів початкових класів, умови його успішної організації.
Постановка даної мети влече за собою реалізацію наступних завдань:
Завдання:
1. Провести теоретичний аналіз та узагальнення джерел  з проблеми
професійного саморозвитку вчителів початкових класів.
2. Визначити етапи процесу професійного саморозвитку майбутніх вчителів
початкових класів.
3. Зробити витяг з професійного стандарту для вчителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу. Професійні якості вчителя - це не раз і

назавжди заготовлена інформація, а сама здатність до живої думки, до
постійного самовдосконалення. Звідси найважливіша проблема сучасного вузу
- розвивати творчу самостійність майбутнього педагога, організовувати і
керувати зустрічними зусиллями самих студентів, готувати їх до безперервної
самоосвіти і самовиховання, тобто до саморозвитку.
Необхідними умовами саморозвитку студента є високий рівень
пізнавальної активності студента і прагнення його до пізнання. Як відзначає
В.А. Ковальчук, найважливішім елементом мотивації саморозвитку є
мотивація учіння, пізнання. Закладка даної мотивації повинна відбуватися ще
в школі. У дослідженнях виявлено, что висока позитивна мотивація навчальної
діяльності можє компенсувати дефіцит спеціальних здібностей або
недостатній запас знань, умінь й навичок, виступаючи як компенсаторний
чинник.
Отже, головним у закладі вищої освіти є формування позитивної
мотивації навчальної діяльності, мотивації пізнання, що є основою
професійного розвитку майбутнього фахівця[ 2].
Активна позиція студента по відношенню до своєї особистості, до своєї
майбутньої професійної діяльності - найважливіший мобілізуючий фактор і
заряд для наполегливого саморозвитку.
Поняття саморозвитку ємне і глибоке. Саморозвиток - це процес руху від
Я-реального до Я-ідеального, який неможливий без прояву активності,
самостійності, ініціативи.[ 1]
Смолюк А.І. погоджується з думкою Л.Божович про те, що поки
соціальні вимоги не стануть особистісними потребами (мотивами), вони не
перетворяться на фактори розвитку.
К.Альбуханова-Славська говорить, що епоха лише створює можливість
розвитку, а реалізує її сама особистість. Особистість виступає організатором
свого життя.[ 4]
Важливою є думка К.Соцького, який вважає, що готовність студентів до
професійного саморозвитку – це особливий стан, що передбачає наявність у
студента мотиваційно-ціннісного ставлення до майбутньої професійної
діяльності, прагнення до поглиблення і розширення знань і вмінь,
спрямованість на вдосконалення індивідуальних якостей, необхідних у
професійній діяльності.[ 4]
Філософією поняття «саморозвиток» тлумачиться як перехід людини на
рівень, де вона здатна виховувати саму себе. Основними ідеями даного
підходу є утвердження самостійності, що передбачають здатність людини до
саморозвитку, тобто до постановки цілей.[ 5]
Як сказано у «Професійному стандарті» - трудова функція «Рефлексія та
професійний саморозвиток» потребує такі предмети та засоби праці: ПК, ЗО,
медичні вказівки, рекомендації, навчальні посібники тощо. Також, до
професійних компетентностей відноситься здатність до усвідомлення своєї
ролі як педагога початкової освіти, до планування заходів та брати участь у
роботі творчих груп, а також системи цінностей, мети і завдань професійної
діяльності вчителя. Для втілення цього, потрібно мати в собі такі знання,
уміння та навички, як: спрямовувати свою діяльність та досягнення мети,
визначати власну профейсійну позицію, поважати особистість дитини та
толерантно ставитися до неї, надавати рівні можливості самореалізації учням
різних національностей, передбачати можливі реакції учнів на певні
педагогічні впливи, визначати сильні та слабкі сторони власної педагогічної
діяльності, конкретизувати цілі та план профейсійного саморозвитку,
відстежувати власний емоційний стан щодо наявності емоційних ресурсів
тощо.
Реалізація принципів педагогіки партнерства у Новій українській школі
може бути можливою, зокрема, за умови сформованості у вчителів початкових
класів відповідних професійних компетентностей, які визначені у
Професійному стандарті «Вчитель початкових класів закладу загальної
середньої освіти». У документі чітко виписана загальна інформація про
стандарт, навчання та професійний розвиток вчителя, визначено 8 його
трудових функцій. Для кожної функції конкретизовано професійні
компетентності, знання, вміння та навички, якими має володіти педагог.
Зокрема, визначено ряд професійних компетентностей щодо взаємодії школи
та сім’ї у навчанні й вихованні молодших школярів (табл. 1) [4, с. 17-19].
Таблиця 1
Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної
середньої освіти» (витяг)
Професійні Знання Уміння, навички
компетентності
Здатність до надання Повноваження Дотримуватись повноважень вчителя у
батькам (особам, що їх вчителя у роботі з роботі з батьками (особами, що їх
замінюють) порад і батьками (особами, замінюють)
рекомендацій щодо що їх замінюють)
підтримки навчальної Функції та основні Реалізовувати функції щодо надання
діяльності учня за форми роботи з батькам порад і рекомендацій із підтримки
межами закладу освіти батьками (особами, навчальної діяльності учня за межами
що їх замінюють) закладу
Особливості Давати батькам інформацію щодо успіхів і
комунікації з проблем у навчальній діяльності учня
батьками (особами, Давати батькам поради і рекомендації щодо
що їх замінюють) підтримки навчальної діяльності учня за
межами закладу
Використовувати різноманітні засоби
налагодження ефективної комунікації з
батьками, зокрема інтернет-ресурси (сайти,
соціальні мережі тощо)
Здатність до організації Функції, основні Ознайомлювати батьків зі змістом та
взаємодії з батьками в форми роботи з особливостями освітнього процесу, що
різних формах батьками (особами, організовується закладом освіти
що їх замінюють) Залучати батьків до спільної з дітьми
діяльності
Забезпечувати педагогічний супровід
виховання дитини в родині
Залучати батьків до організації позакласних
заходів
Залучати батьків до прийняття колегіальних
рішень з окремих питань
Форми роботи Організовувати і проводити індивідуальну
вчителя з батьками роботу з батьками (консультації, листування
тощо)
Організовувати і проводити групову та
колективну роботу з батьками (батьківські
збори, семінари, конференції, різні форми
позакласної виховної роботи за участю
батьків тощо)

Предмет нашого дослідження присвячується вивченню особистісно

професійного саморозвитку студента - майбутнього педагога початкової
школи. Воно передбачає спрямованість студента на зміну, перетворення
самого себе як суб'єкта професійної діяльності та розвитку в контексті системи
«людина - професія - суспільство». В основі лежить прагнення змінюватися,
збагачувати свої сутнісні сили для кращої самореалізації в професії.
Сластьонін В.А. виходить з концепції розвитку особистості, пов'язаної зі
становленням суб'єктності людини. Процес суб'єктності розвитку складається
з наступних характеристик: здатність особистості до самоспостереження,
самоаналіз, саморефлексія (фактор самопізнання); розуміння власних завдань
в кожній конкретній ситуації, визначення адекватної лінії поведінки,
моральний вольовий вибір (чинник самовизначення), здатність до аналізу
ситуації, постановки завдання, планування дій, цілепокладання (фактор
саморегуляції). Названі характеристики суб'єктності за В. Сластьоніим
складають зміст процесу саморозвитку майбутнього вчителя в педагогічній
практиці. [1]
Для успішного саморозвитку майбутній педагог повинен володіти
розвиненою здатністю до рефлексії. Активна рефлексивна позиція
майбутнього педагога є необхідною умовою саморозвитку, а її відсутність
практично повністю виключає можливість його особистісного так і
професійного саморозвитку. Педагогічна рефлексія є необхідним атрибутом
вчителя. Рефлексія - діяльність людини, спрямована на осмислення власних
дій, своїх внутрішніх почуттів, станів, переживань. [1]
Ми згодні з умовами, що висуваються вчителем для успішного
саморозвитку:
 реалізація управлінської взаємодії з вчителем у відповідності до
принципу створення «вільного простору» [2]. Мова йде про непримусовість
адміністративного впливу, вчитель сам обирає зміст, засоби діяльності та
самоорганізацію;
 передача вчителю обов’язків і розширення його функцій як
суб’єкта, що сам організовує свій розвиток. Вчитель вільний у виборі, що
підвищує пізнавальну активність;
 навчання вчителя самоорганізації;
 включення вчителя в діяльність, пов’язану з самоорганізацією, з
урахуванням специфіки суб’єктного досвіду та індивідуальних можливостей.
Методична діяльність початкової школи повинна вирішувати всі ці
протиріччя, актуалізувати і підвищувати творчий потенціал педагога,
активізувати усі засоби розвитку та саморозвитку. Вішити ці протиріччя
можливо лише у випадку цілеспрямованого управління цим процесом.Метою
методичної діяльності є надання психолого-педагогічної і методичної
допомоги педагогам у їх професійному саморозвитку та самовдосконаленні.
Висновки. Розвиток вчителів – основа професійної діяльності, від якої
певною мірою залежить якість цієї діяльності. З огляду на нормативні
документи та невідкладні завдання системи освіти в цілому, саморозвиток
вчителів стає однією з головних складових його діяльності впродовж життя. З
перших днів навчання у ЗВО необхідно формувати навички саморозвитку
студентів, оскільки вони певною мірою визначатимуть професійну
спрямованість. Адміністрації шкіл необхідно звернути увагу на формування
психолого-педагогічної підтримки, для забезпечення саморозвитку вчителів як
прояву самоорганізації високого рівня. До такої підтримки слід віднести
організацію «вільного простору» і позиції вибору для вчителя.
Отже, для ефективного саморозвитку та самовдосконалення в сучасному
середовищі вчителю початкової школи важливо мати певні ресурси, зокрема:
час для саморозвитку, доступ до інформації, методичне забезпечення (заходи,
навчально-тренувальні технології і навчальні програми, які вчитель може
використати для свого професійного розвитку). І хоча подекуди створення
умов та ресурсів для саморозвитку, безперечно, вимагають певних
матеріальних витрат, однак, освітній заклад, в якому навчаються майбутні
педагоги, що значну увагу приділяють саморозвитку, має потенціал зростання,
є перспективним і привабливим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сластенин В.А. Учебное пособие для студентов высших

педагогических учебных заведений/ В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов
под редакцией Сластенина В.А. – М. «Издательский центр «Академия» 2008
2. Ковальчук В.А. Професійний саморозвиток фахівця як педагогічна
проблема. Монографія. Житомир. 2012
3. Сокиловська С.М. Сутнісна характеристика понять «саморозвиток»
та професіональний саморозвиток особистості.
 4. Смолюк А.І. Професійний саморозвиток майбутніх вчителів
початкової школи в освітньому середовищі педагогічного колледжу.
Дисертація. КНПУ імені Драгоманова
5. Паршук С. Професійний саморозвиток і самовдосконалення
майбутніх вчителів початкових класів/ Проблеми підготовки сучасного
вчителя № 9 ч.1. 2014
6. Коваль М.С. Саморозвиток педагогічного працівника як умова
професійної реалізації. Винницький педагогічний університет.