Зміст

ВСТУП ....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ ....5

1.1. Гурткова робота – один із видів позакласної роботи

у навчально-виховному процесі............................................................................5
1.2. Організація роботи гуртка з трудового навчання ........................................7

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ ВМІНЬ І НАВИЧОК

В’ЯЗАННЯ ГАЧКОМ У ПРОЦЕСІ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ ...........................10
2.1. Теоретичний матеріал для проведення занять гуртка ...............................10
2.2. Конспект практичного заняття гуртка ........................................................13
ВИСНОВКИ .........................................................................................................16
ЛІТЕРАТУРА .......................................................................................................18
 3

ВСТУП

Сьогодні звичними стали судження про кризу української системи

освіти, педагогічної науки. Все це так. Але, констатуючи факт необхідно
об’єктивно аналізувати ситуацію, що склалася й формулювати відповідні
практичні завдання за допомогою науки шукати шляхи й засоби їх
ефективного вирішення.
Всі ми розуміємо, що рівень цієї ефективності безпосередньо залежить
від економічних подій, що відбуваються в суспільстві. Саме вони визначають
сутність проблем, що виникають, та процесу реформування освіти та
виховання.
Нова мета освіти - це особистісно орієнтована модель освітнього
процесу спрямована на формування освіченої людини, котра активно, творчо
діє в умовах демократичного суспільства, побудованого на основі ринкових
відносин.
Ця нова освітня парадигма, в свою чергу, змінює мету й зміст виховної
діяльності, виховання як феномену, що охоплює всю життєдіяльність дитини.
З огляду на ці процеси сьогодні постає проблема створення виховної
концепції засад діяльності тої чи іншої позакласної роботи. Тому що ніхто не
прийде й не скаже: робіть так і так. Сьогодні на наш погляд форма
позакласної роботи має розробляти свою концепцію, свою програму
діяльності, своє бачення шляхів формування особистості. І при цьому
пам’ятати, не випускати з поля зору свій напрям, свій простір діяльності,
головну мету - забезпечити й зберегти для кожної дитини можливість
розвивати себе, свої здібності, таланти, зруйнувавши при цьому соціальні й
до цього часу ще відомчі перегородки між побутом, працею освітньою й
 4
культурною.
Завдання формування всесторонньо розвинутої особистості
заставляють звернути увагу на діяльність позаурочних шкільних організацій.
У цьому плані особливе місце належить гуртковій роботі, де діти працюють
за своїми власними інтересами. Ефективна діяльність гуртків на
сьогоднішній час дещо знизилась. Причин багато, при цьому як
об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Серед них досить вагомим є
відсутність в арсеналі вчителів і відповідних дидактичних матеріалів, що
допомогли б педагогу в організації та проведенні такого виду роботи.
Для ефективної організації роботи гуртка необхідно оптимально
добирати вид матеріалу і продумати планування роботи гуртка,
урізноманітнювати форми заняття, емоційний стан, сприяти розвиткові їх
пізнавальних інтересів, реалізації можливостей кожної дитини. В цьому ми
бачимо актуальність вибраної теми.
Об’єкт дослідження - позакласна робота з трудового навчання.
Предмет дослідження – формування навичок в’язання гачком в процесі
гурткової роботи.
Мета дослідження - розробка змісту та структура роботи гуртка з
навчання в’язання гачком.
 5

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

1.1. Гурткова робота – один із видів позакласної роботи у

навчально-виховному процесі

Позакласна діяльність охоплює всю освітньо-виховну роботу в

позакласний час і спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій
самостійній діяльності за інтересами, стимулювання її творчого
самовдосконалення та задоволення потреб дітей і молоді у професійному
самовизначенні відповідно до їх здібностей.
Позакласна робота є однією складовою виховного процесу, продовжує
формувати у підростаючого покоління інтерес до різноманітних професій, до
історії народної творчості людей праці.
В багатьох школах, будинках школярів створені гуртки, в яких діти
ознайомлюються з найкращими традиціями народного мистецтва: ткацтва,
вишивки, в’язання спицями, гачком, різьба і розпис по дереву.
Гурткова робота з трудового навчання розвиває естетичні та художні
смаки учнів, поглиблює їх знання, розвиває їх творчі здібності, виховує
почуття краси.
Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує учнів.
Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння матеріалу на уроках,
допомагає учням працювати за покликанням. У процесі гурткової роботи
вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожного учня, допомогти
йому самовизначитись. Гурткова робота з трудового навчання нерозривно
зв’язана з навчально-виховним процесом, що здійснюється на уроках і
ґрунтується на знаннях і навичках, набутих учнями на заняттях.
 6
Характерною особистістю гурткової роботи з трудового навчання є те, що
вона не регламентується обов’язковими програмами, а це надає їй гнучкості і
дозволяє краще враховувати прагнення кожної дитини.
Позакласна робота базується на основі спільних принципів навчання і
виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної,
позаурочної роботи необхідно врахувати їх специфічні принципи, зокрема:
 добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного
змісту позакласної роботи з врахуванням їх особистих інтересів;
 масовість позакласної роботи;
 опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у
створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;
 суспільно-корисна спрямованість і творчий характер різних видів
позакласної роботи.
Враховуючи специфіку позашкільної виховної роботи, визначаємо
діяльність учня, як один з найважливіших чинників виховання. Адже
розмови, пасивне вислуховування не дають можливості формувати у
свідомості стійкі погляди, переконання. Лише активна участь у
навколишньому житті дають стійкі переконання, утверджують людину у вірі.
Щоразу стикаючись з діяльністю, учень вирішує, як ставитись до певних
життєвих ситуацій, яку позицію зайняти. Тому заняття в гуртках сприяє
формуванню моделі поведінки дитини.
Основні завдання позакласної та позаурочної роботи: сприяти творчій
спрямованості особистості, розвитку творчих рис характеру, творчій
самосвідомості, розвитку творчих якостей інтелекту, постійному зростанню
потенціалу творчої діяльності, формуванню психічних якостей творчої
особистості, вихованню у дітей чи підлітків здатності до творчого
спілкування, тощо.
Головною метою позакласної гурткової роботи є: створення умов для
творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та
учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка до майбутнього
 7
життя в умовах переходу до ринкової економіки, задоволення їх освітніх
потреб.

1.2. Організація роботи гуртка з трудового навчання

План гуртка повинен включати теоретичну і практичну роботу. На

першому занятті керівник гуртка повинен ознайомити з ним вихованців. Це
дасть змогу дітям вибрати те, що їх найбільше приваблює. План, складений
при активній участі гуртківців, буде найбільш реальним, так він стане
справою кожного з них. При обговоренні проекту плану з членами гуртка
враховуються їх пропозиції і побажання. Це дає можливість гуртківцям
самим організувати життя гуртка, відчувати відповідальність за нього.
На основі річного плану роботи гуртка керівник розробляє план
окремих занять. У процесі підготовки до кожного заняття, він продумує зміст
роботи гуртківців, вибирає необхідні інструменти, матеріали, а в окремих
літературу. Інколи в процесі роботи виникає необхідність змінити зміст того
чи іншого заняття скоротити чи збільшити об'єм матеріалу з будь-якої теми,
чи навіть увести нову тему, до якої у членів гуртка виник підвищений
інтерес. При активній і цілеспрямованій роботі такі зміни в плані цілком
можливі і доступні. Необхідно лиш фіксувати ці зміни, періодично
аналізуючи і оцінюючи хід виконання планом навчально-виховної роботи,
відповідно з внесеними змінами з попередньою роботою.
В плані повинні передбачатися бесіди, розповіді, перелік основних
практичних занять, заключні заняття по темі, а також екскурсії на виставку
декоративно-прикладного мистецтва, на виробництво, в художні учбові
заклади.
Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що
відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне
приміщення, чистота і порядок у ньому, правильно організоване робоче місце
 8
має велике виховне значення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє
підвищенню культури їх праці і творчої активності. Навчальне обладнання
кабінету включає комплект меблів, інструменти і пристосування, що
необхідні для організації заняття, зберігання і показ наочних посібників.
Гурткові заняття мають багато спільного з уроками в школі. Та є
чимало відмінних особливостей, які зумовлені різною кінцевою метою і
змістом. Неоднорідним складом, добровільністю вибору ними видів занять,
варіантністю змісту діяльності, відсутністю стимулюючого поточного і
періодичного контролю. Починаючи з першого заняття, керівник гуртка
ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців, їх
інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатися
в ньому постійно. Для стимулювання в дітей позитивного відношення до
занять в гуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. Зокрема,
цікаві розповіді, практичні застосування своїх іграшок, виробів і т.д.
На заняттях завжди є можливість виділити дітей, які працюють і
акуратно, бережливо відносяться до інструментів, економно витрачають
матеріал, вміють оригінально оформити виріб, проявляють себе творчо і
старанно.
Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається
різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході
вступної бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань,
демонструючи наочні посібники моделі, пояснюючи і показуючи прийоми і
способи виконання практичних дій чи застосування інструментів.
На кожному занятті керівник гуртка вибирає методи навчання,
методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали
учні на попередніх заняттях гуртка. А звідси-методика роботи гуртка на
початку навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці
року. Постійно розвивається інтерес учнів до занять і педагог намагається
вибрати таку форму їх проведення при якій надається учням можливість
самостійно, творчо підходити до створення вибору за зразком чи у створенні
 9
своїх зразків. Вони залучають до пошуку нових форм, проявляють фантазію
в оформленні сувенірів та ін.
Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань
супроводжується демонстрацією різного роду наочним матеріалом.
Демонстрація послідовності виконання керівником гуртка конкретного
завдання дає найбільш повне уявлення про процес роботи над виробом, про
його зовнішній вигляд, форму, оформлення.
Невід'ємною частиною цієї роботи є наявність технологічних карток
щодо конкретного виробу. Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно
плану гуртка.

Надаючи дітям якомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на

творчу діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, художній
смак інтересів, формує вміння та навики учнів у трудовій діяльності.
 10

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ В ШКОЛЯРІВ ВМІНЬ І НАВИЧОК В’ЯЗАННЯ

ГАЧКОМ У ПРОЦЕСІ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

2.1. Теоретичний матеріал для проведення занять гуртка

В'язання - вид народного декоративного мистецтва. Виготовлення

в'язаного полотна, окремих виробів вигинанням безперервної цілісної нитки
у петлях, що по різному переплітаються між собою, мистецтво, що прийшло
до нас з сивої давнини. Цікаво, що в’язання спочатку було виключно
чоловічим ремеслом і чоловіки боролись із жіночою конкуренцією.
Мистецтво в’язання гачком на початку ХІХ століття було витонченим і
ювелірним. Для навчання молоді в окремих містах, зокрема у Львові, у
20роках були створені школи-майстерні. Талановиті майстрині створювали
вишукані в художньому відношенні серветки, головні убори, скатертини.
Творчо переосмислюючи традиційні принципи декоративного
вирішення виробів майстрині розробляли сучасні зразки оригінальних
виробів, оздоблювали їх різноманітними китицями, крученими або
плетеними шнурами та інше.
Приступаючи до в’язання гачком, перш за все необхідно підібрати
гачок та нитки.
В’язальні гачки бувають металеві, пластмасові, дерев’яні, гачки із
кістки, короткі та довгі, різної товщини - від 0,8мм до 6 мм. Для роботи їх
підбирають за товщиною до ниток. Гачки розрізняють за номером. Номер
гачка - це його діаметр в міліметрах. Наприклад, діаметр гачка № 2 дорівнює
2 мм. Чим грубіша нитка має бути в роботі тим більший беруть номер гачка.
Кращими вважають стальні гачки, тому, що вони не гнуться в процесі роботи
 11
і нитка по них ковзає дуже легко. Для товстої пряжі можна використовувати
дерев’яні і кісткові гачки.
Довжина гачка від 12 до 15 см. Гачки мають бути відполіровані в
заглибинах по боках головки. На відстані 2-3 см від головки на стержні гачка
є плоска частина, що під час роботи його зручно тримати в руці. Головка
гачка має бути добре заточена, але так, щоб колола вказівний палець лівої
руки.
Пряжа
Для в’язання гачком придатна пряжа будь-якої якості, головне, щоб
вона відповідала призначенню майбутнього виробу. Шерстяну пряжу перед
використанням треба випрати, висушити і перемотати в клубок. Прати пряжу
слід в пральному порошку або в рідині для шерстяних виробів. Температура
води для прання і полоскання має бути однакова (40-45 С). Випрану пряжу
прополіскують до чистої води, причому в останню воду додають оцет з
розрахунку 1-2 столові ложки на 3 літри води. Пряжу віджимають кілька
разів, обтрушують і вішають на пластмасові плечика для одягу (викручувати
не можна). Сушити потрібно далеко від вогню і не на сонці.
Для в’язання гачком придатна пряжа всіх видів, що є в продажі.
Придатна також пряжа, що була в ужитку, яку попередньо підготовляють:
виріб перуть, сушать і змотують в клубки. Перемотуючи, одночасно
сортують довгі нитки в один клубок ( незв’язуючи їх вузликом), короткі у
другий і зовсім короткі у третій. Залишки складають у поліетиленовий
мішечок.
Щоб в’язати гачком без вузликів роблять так: залишають кінець
робочої нитки (2-3 см) вводять гачок в елемент нижнього ряду, витягують
петлю з приєднаної нитки і залишають кінчик в 2 або 3 см. Продовжують
роботу приєднаною ниткою, проклавши обидва кінці вздовж нижнього ряду
(по ходу в’язання). Пров’язуючи стовпчик ряду, що пров’язується, ці кінчики
ниток зв’язують і це абсолютно непомітно в роботі, а вузликів не має. Таким
способом можна приєднувати нитки іншого кольору.
 12
Перед початком роботи, рекомендується пров’язати зразок 10х10см.
Якщо елементи в’язки виходять дірчастими, то не розпускаючи зв’язаного,
потрібно в’язати гачком іншого номера і продовжувати експериментувати
доти, поки в’язка не матиме гарного вигляду.
Вдало підібрана пряжа і відповідний гачок - запорука правильного
вибору.
Але при цьому не потрібно забувати про себе. Під час в’язання, щоб не
втомлюватися, потрібно сидіти, торкаючись спиною до спинки крісла. Лікті
опускають злегка, притискають до тулуба. На коліна кладуть білу серветку,
або одягають білий фартух, так менше втомлюються очі і не брудниться одяг.
Клубок ниток знаходиться зліва внизу в мішечку з невеличким отвором.
Гачок з в’язання слід тримати на відстані 30-40 см від очей. Лампу в вечірній
час розміщують зліва.
Положення рук і пальців при роботі гачком
Найпоширеніших і найзручніший спосіб в’язання гачком полягає ось у
чому. Великим і вказівним пальцями правої руки тримають гачок в його
плоскій частині так, щоб головка була звернута в бік в’язальниці і опиралась
на подушечку середнього пальця. Робоча нитка (від клубка) повинна
розташуватися так: поверх першого суглоба вказівного пальця лівої руки, під
середній палець, поверх підмізинного пальця і під мізинець. Під час роботи
треба стежити за тим, щоб середній палець правої руки знаходився як
найближче до вказівного пальця лівої руки. Рухи гачка обмеженні певною
відстанню кисті рук, рухаються одночасно до середини ( під час введення
гачка у петлі нижнього ряду), на зустріч одна до одної і розходяться у
протилежні під час витягування нитки з елементів нижнього ряду. Від
відпрацьовані в такий спосіб ритмічні і плавні рухи в’язальниці дають
рівномірний натяг нитки, стовпчик виходить щільним і рівним, а в’язання
гарним (мал.1-7).
Умовні позначення:
●- повітряна петля, петля повороту;
 13
- глуха петля, напівстовчик;
+- стовпчик без накиду;
І- стовпчик з одним накидом;
І- стовпчик з двома накидами;
О- піко, цифра означає кількість петель;
О- обкручений стовпчик;
- послідовність та хід виконання роботи.
Види вузлів і техніка виконання наведені у додатку 1

2.2. Конспект практичного заняття гуртка

Тема. Виготовлення іграшки – Левеня.

Мета: ознайомити дітей з технікою виконання іграшки; навчити дітей
гачкувати.
Обладнання: готовий виріб, нитки, гачок, вата, ґудзики, викройка.
Хід заняття.
І. Вступна бесіда.
Сьогодні на нашому занятті ми будемо вчитися виготовляти іграшки, а
саме Левеня.
- Чи знаєте ви історію української іграшки?
Іграшки кожного народу мають свої педагогічні, художні і технічні
традиції. В Україні вони характеризуються інтернаціональністю, оскільки
наша держава різноманітна за етнографічним складом.
Українська народна іграшка оригінальна і неповторна. Народна
іграшка народжувалась у зв’язку з природною потребою дитини пізнати світ,
творчо і самостійно його осмислити. Національна іграшка є часткою всього
народу.
Українські народні іграшки є надзвичайно різноманітні, вони
відрізняються регіональними та віковими особливостями. Це такі види :
 14
дерев’яні, глиняні, ганчіркові, гачковані, солом’яні та іграшки з
природничого матеріалу. Іграшки відрізняються за кольором, формою,
візерунком, оздоблення і технікою виготовлення відповідно до регіону.
Найвідоміші місця виготовлення іграшок – це Прикарпаття ( Косів,
Кути), Львівщина (Яворів, Стара Сіль), Полтавщина (Олійня, Хомутець ),
Дніпропетровщина (Петриківка), Волинь ( Ковель ).
На сьогоднішньому занятті, як я уже говорила, ми теж будемо
виготовляти іграшку, але за допомогою гачка і ниток. Будемо гачкувати
Левеня.
Перш ніж приступити до роботи, давайте згадаємо і розкажемо про
лева.
( Діти розповідають про лева, до якої групи тварин він належить, який
його зовнішній вигляд.).
Я вам розповім чому індуси, жителі Індії вважають лева царем звірів.
Індуси притримуються загальної думки про те, що лев являється царем
звірів. Цікава причина, по якій жителі прекрасної Індії піднесли на царський
трон одну із самих більших кішок світу. Виявляється, діло зовсім не в силі
лева. Індуси стверджують, що лев являється єдиним із всіх жителів царства
тварин, хто може дивитися на сонце не жмурячись.
Не будемо сперечатись з мудрими індусами, а віддамо шану тому
сміливцю, який рішився настільки близько підійти до лева, щоб роздивитися,
як цей сильний звір дивиться на яскраве сонце.
ІІ. Практична робота.
Перш ніж розпочати в’язати левенятко, ми повинні намалювати
викройку (мал. 29 а ), підібрати нитки.
Технологічна картка.
1. Починаємо в’язати з ланцюжка з п’яти повітряних петель, які
з’єднуємо в кільце глухою петлею і далі в’яжемо по колу до потрібного
розміру. (R-5 см). Звіряємо зі своєю викройкою. У кожну петлю пров’язуємо
по 2 стовпчика без накиду. Знову пров’язуємо коло, робимо збільшення через
 15
1 петлю попереднього нижнього кругу, тобто в першу петлю 1 стовпчик без
накиду, в наступну петлю 2 стовпчики без накаду. Так по всьому колі.
В’яжучи наступне коло, збільшення робимо через дві петлі, потім 3,4 і т.д. у
наступних рядках збільшення робимо на око, головне, щоб круг був рівний і
не стягував. Так в’яжемо доти, поки радіус круга становитиме 5 см.
2. Далі в’яжемо вгору 5 см. - тулуб левеняти не змінюючи кількості
петель, потім 8 см зменшуємо кількість стовпчиків,, звіряючись з викройкою.
Після цього починаємо додавати петлі (довільно) і переходимо до
вив’язування голови левеняти (голову можна в’язати по частинах, а потім
злити їх та прикріпити до тулуба). Коли залишається дов’язати 4 см по
діаметру коло голови, щільно набиваємо тулуб і голову ватою і закінчуємо
в’язати.
3. Гриву левеняти в’яжемо „довгими петлями", розмір полотна 20см
х 6см. Голову деталь обшиваємо швом „через край", стягуємо і пришиваємо
до голови.
4. Потім в’яжемо хвіст розміром 25х2 см, зшиваємо його, і кінці
робимо китичку.
5. В’яжемо за викройкою мордочку, вуха, очі, ніс, які обшиваємо
швом через край, стягуємо ниточку, набиваємо ватою й пришиваємо на
зазначених місцях. Замість очей і носа можна пришити ґудзики.
6. Готовий виріб (мал.29, б).
ІІІ. Підсумок заняття.
Таким способом в’язання, можна зв’язати котика, песика...
- Що нового ви дізналися про левенятко?
- Техніку якої в’язки ви використовували при в’язанні левенятка?
 16

ВИСНОВКИ

Концепція позакласної освіти та виховання вказують на важливу роль

художньо-естетичного виховання в гуртку, яка забезпечує художньо-
естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку і
самовдосконалення, формування її художньо-естетичної культури засобами
кращих національних і світових культурологічних надбань, сприяє
виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції народу.
Діяльність позакласних гуртків сприяє формуванню і розвитку творчої
особистості. При правильної постановки гурткової роботи, значно зростає
пізнавальна, наукова і творча активність учнів, вищим стає рівень їхнього
виховання.
Зміст і форма роботи гуртків, в яких працюють діти молодшого
шкільного віку мають свої особистості, що зумовлені в основному
психофізіологічними характеристиками та рівнем навчальної підготовки
дітей. Тому й зрозуміло, що основною формою роботи тут є гра діяльність,
що приносить практично всі її ознаки. І таких гуртках діти працюють
невимушено за інтересами, виконують відповідно складні завдання,
аналізують готові вироби, розроблюють нові вироби.
А гурток покликаний нести дитині насамперед радість від виконаної
роботи, моральне задоволення від спілкування у групі, розвиток її творчих
здібностей, бажання бути корисним не лише себе, а й для оточуючих. Не
менш важливим завданням гурткової роботи є: навчити дитину бачити красу,
а ще більш творити цю красу; розвивати фантазію; з простого і непомітного
на перший погляд створити красиве і неповторне, що милуватиме погляд і
радуватиме душу.
Зміст позакласної роботи у порівнянні з базовою освітою ґрунтується
на інших засадах. Такими засадами є особистісні замовлення дітей. Ці
замовлення постійно розвиваються, в чому і простежуються безперервна
 17
динамічність цієї ланки, її нестандартність та варіативність. Особливість
позашкільної, позакласної роботи полягає у проектуванні таких педагогічних
методик та технологій, що могли б як найактивніше допомогти дітям
зорієнтуватися і само реалізуватися у складній багатогранній
соціокультурній ситуації.
Можна сказати, що гурткова робота як один із видів позакласної
роботи є невід’ємною складовою в навчально-виховному процесі освіти
взагалі.
 18
ЛІТЕРАТУРА

1. Антонович Г.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станович М.Г. Декоративно-

прикладне мистецтво.- Л.: Світ,1993.с.273.
2. Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшого
шкільного віку. /Методичний посібник/-К.:Радянська школа, 1988.
3. Гукасова Л.М. Внекласная работа по труду. Работа с разным материалом.
–М: Просвещение,1981.
4. Гукасова Л.М. Методика трудового обучения.- М.: Просвещение, 1999.
5. Дейч О.М. Народна творчість у вихованні школярів.// Початкова школа-
1998.-№ 7, -с. 36.
6. Концепція позашкільної роботи у загальноосвітній школі // Рідна мова-
1996.-№6-с.48-55.
7. Кобрій О., Чепіль М., Методика позаурочної діяльності.- Дрогобич,
Відродження,2009,-21-25.
8. Литвин О.І. В’язання гачком. – К:Ранок ,2008.
9. Присняжнюк Н.І. Організація позакласної роботи.//Початкова
школа.1993-№ 3-с.42-44.
10. Рожнев. Я.А. Методика трудового обучения –М:Просвещение,1984.
11. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка.- К: Освіта, 1996.
12. Сущенко Т.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.-
1996-№ 2-с.43-45.
13. Сущенко Т.І, Фактори позашкільного виховання. //Початкова школа.-
1996-№ 3-с.36-37.
14. Св’ятелик З.І. Вчимо дітей в’язати гачком. – К: Радянська школа, 1989.
Размещено на Allbest.ru