Практичне заняття № 6.

Організаційні форми навчально-пізнавальної діяльності учнів

Мета: засвоїти поняття про загальні та спеціальні форми організації навчання, історичний розвиток
систем навчання; усвідомити особливості та методику організації і проведення різних форм
навчальної діяльності.
План
1. Поняття про форми організації навчання: співвідношення між формами організації навчання і
його методами.
Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що
здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
Метод більше пов’язаний із засобами діяльності, а форма — з умовами (кількістю суб’єктів
навчання, часом і місцем її здійснення).
2. Історичний розвиток систем навчання.
3. Загальні форми організації навчання: індивідуальна, парна, групова та фронтальна.
Індивідуальна форма організації навчальної роботи передбачає постановку перед кожним учнем
спеціально дібраного відповідно до рівня його підготовки і навчальних можливостей завдання для
самостійного розв'язання. Такі завдання спрямовані на роботу з підручником, навчальною і
методичною літературою, джерелами інформації (довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії,
карти), на розв'язування задач, прикладів, організацію спостережень та експериментів, написання
есе, творів, рефератів, доповідей.
Парна форма навчальної роботи - два учні виконують деяку частину робота разом. Форма
використовується для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірка
знань, тощо.
Групова форма організації навчальної діяльності учнів передбачає поділ їх на групи для розв'язання
однакових чи різних завдань. Під час поділу на групи слід брати до уваги індивідуальні особливості
кожного школяра, його навчальні можливості для виконання завдання. Кількість учнів у групах має
становити 3-6 осіб. Результати спільної роботи в групах за вмілого керівництва вчителя,
стимулювання пізнавальної діяльності дітей завжди значно вищі порівняно з виконанням цього
завдання кожним учнем самостійно.
Фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів передбачає спільну діяльність класу для
реалізації навчальних завдань. Учні під керівництвом учителя одночасно виконують спільну для всіх
роботу, обговорюють, порівнюють та оцінюють її результати. Це сприяє формуванню довірливих
стосунків між педагогом та школярами, стійких пізнавальних інтересів.
4. Особливості методики організації та проведення екскурсій, факультативів, семінарів,
практикумів, гуртків, консультацій, домашньої навчальної роботи тощо.
5. Сучасні системи навчання.
Запитання і завдання для контролю і самоконтролю:
1. Дати характеристику загальним формам організації навчання.
Форма навчання - це цілеспрямована, чітко організована, змістовно насичена і методично оснащена
система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії і відносин вчителя та учнів. Форма
навчання реалізується як єдність цілеспрямованої організації змісту, навчальних засобів і методів.
Навчально-планові форми навчання (урок, лекція, семінар, дискусія, лабораторні та практичні
заняття, залік, іспит, тести та ін.) Мають навчальне та виховне значення, сприяють формуванню
світогляду, забезпечують засвоєння дітьми конкретних навчальних дисциплін, вироблення певних
навичок і вмінь.
Система позапланових форм навчання (факультативні заняття, консультації, диспути,
конференції, гуртки, тренінги, екскурсії, заняття з просунутим і допоміжним програмам, олімпіади)
дозволяють удосконалювати знання школярів, розширювати їх кругозір.
Допоміжні форми навчання (групові та індивідуальні додаткові заняття, групи вирівнювання,
репетиторство) забезпечують диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу, сприяють як
подолання відставання окремих учнів і їх груп від вимог єдиного рівня загальної освіти, так і
прискореному просуванню успішно освоюють навчальну програму школярів.
2. В чому полягає та яка історія виникнення:
Індивідуально-групова система навчання— широко використовувалась у Європі в період
середньовіччя. Сутність її в тому, що вчитель навчає кожного учня індивідуально. Це дає змогу
враховувати індивідуальні анатомо-фізіологічні й психічні можливості окремого вихованця і
відповідно до цього визначати зміст, методи й засоби навчальної роботи, аналізувати й оцінювати
результати пізнавальної діяльності, успішно рухатись уперед, забезпечувати інтелектуальний
розвиток учнів.
Класно-урочної системи навчання. Для кожного класу розроблялась окрема навчальна програма.
Керівництво навчальною діяльністю учнів здійснював конкретний учитель. Учні на початку
навчального року розподілялись на класи залежно від віку. Навчальний рік розподілявся на чотири
чверті. У кожному класі нараховувалося до 50 учнів. Також були введені розклад і регламент.
Белл-ланкастерська система навчання, розроблена англійськими педагогами А.Ендрю Беллом та
Джозефом Ланкастером. Суть її полягала у взаємному навчанні, коли старші учні початкової школи
й ті, що добре вчилися, були помічниками вчителя і під його керівництвом навчали решту учнів. Це
давало змогу одному вчителеві організувати навчання кількох сотень учнів. Однак ця система не
забезпечувала належної якості навчання, тому проіснувала недовго.
Лабораторно-бригадній організації навчання, за якої замість класів створювали «лабораторії»,
учнів поділяли на невеликі групи-бригади (по 5—7 осіб), вчилися у цих групах за спеціальними
підручниками («робочими книгами»), виконували складені вчителем денні, тижневі, місячні «робочі
завдання» з кожного навчального предмета. Ця система не виправдала себе через те, що знижувала
керівну роль учителя, не забезпечувала опанування систематичними й міцними знаннями,
породжувала безвідповідальне ставлення до навчання. Проте окремі її елементи заслуговують на
увагу й сьогодні: самостійна робота з підручником, опрацювання довідкової та допоміжної
літератури, виконання групових завдань на лабораторних і практичних заняттях
3. Розкрити дидактичні основи проведення: факультативів, семінарів, практикумів, лекцій,
екскурсій, навчальних конференцій, консультацій, гуртків, колоквіумів.
Факультатив - форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів
старших класів з окремих предметів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів і творчих здібностей,
підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в певній галузі виробництва, культури
і мистецтва. Факультативи забезпечують ефективне групове диференційоване навчання, бо, на
відміну від інших форм навчання, для них характерні спільність пізнавальних інтересів учнів, їхнє
позитивне ставлення до вивчення обраної галузі, пізнавальна активність.
Семінарське заняття - форма організації навчання, яка передбачає самостійне опрацювання учнями
за завданням учителя окремих питань теми з оформленням результатів роботи у вигляді доповіді,
реферату. Основним видом роботи під час проведення семінару є заслуховування та обговорення
доповідей учнів.
Практикум - форма організації процесу навчання, яка забезпечує самостійне виконання учнями
практичних і лабораторних робіт і застосування засвоєних раніше знань, умінь і навичок. Технологія
проведення практикуму передбачає поділ учнів на малі групи, кожна з яких виконує певний вид
лабораторної чи практичної роботи (диференційоване навчання). Важливою умовою проведення
практикуму є глибокі знання, міцні навички й уміння учнів. Тому йому передують уроки повторення,
узагальнення і систематизації навчального матеріалу.
Лекція - вид усного викладу навчального матеріалу, що передбачає використання в різноманітних
пропорціях викладу фактів і короткого допоміжного діалогу, що забезпечує діагностику одержуваної
викладачем зворотної інформації про якість сприйняття та засвоєння матеріалу учнями.
Навчальна екскурсія - форма навчального заняття, яке проводять в умовах виробництва, природи,
музею з метою спостереження і вивчення учнями різних об'єктів, явищ дійсності, їх взаємозв'язків і
взаємозалежностей. Основні завдання екскурсії полягають у збагаченні знань учнів; встановленні
зв'язків теорії з практикою, життям; вихованні шанобливого ставлення до праці, природи; розвитку
творчих здібностей, спостережливості, пам'яті, мислення учнів, їх самостійності; формуванні
естетичних почуттів; активізації пізнавальної і практичної діяльності. Навчальна екскурсія, як
правило, триває 45-90 хв.
Конференція - форма додаткової організації навчальної діяльності, пов'язана з публічними
виступами учнів і викладачів в рамках певної теми, в певних умовах, з подальшим обговоренням.
Конференції дають можливість для самостійної творчої діяльності студента в процесі підготовки
свого публічного виступу. При проведенні конференції навчається може проявити себе, дізнатися
нове, більш глибоко розібратися у вже вивченому матеріалі. Проведення конференцій часто
використовується для додаткової освіти і розширення знань учнів.
Консультація - форма організації навчання, що полягає в наданні вчителем порад учням з метою
скоригувати, систематизувати їхні знання, зорієнтувати у вимогах і структурі навчальної програми.
Ця форма використовується також для задоволення потреб окремих учнів у поглибленому вивченні
різних предметів, техніки, мистецтва. Консультації проводять у позаурочний час. Вони можуть мати
характер співбесіди, самостійного виконання учнями завдань під керівництвом учителя, проте
найчастіше будуються за принципом запитань і відповідей.
Гурток - позапланове заняття за інтересами або найбільш вподобаним предметів, що сприяє
розвитку творчих здібностей та пізнавальної діяльності учнів. Зміст гурткової роботи різноманітно:
1) конструювання; 2) моделювання; 3) поглиблене вивчення окремих предметів; 4) питання культури
і мистецтва
4. Яке місце домашньої роботи учнів у навчальному процесі?
Важливе місце у навчальній діяльності школярів займає домашня навчальна робота, яка передбачає
самостійне виконання навчальних завдань за межами уроку (безпосередньо дома, в групах
продовженого дня, в години самопідготовки в школах-інтернатах).
5. В чому полягає керівництво домашньою навчальною роботою учнів?
Домашня навчальна робота учнів полягає в самостійному виконанні завдань учителя по повторенню
і глибшому засвоєнню матеріалу, що вивчається, і його застосуванню на практиці, розвитку творчих
здібностей та обдарувань і вдосконаленню навчальних умінь і навичок.
6. Які умови успішної домашньої роботи учнів?
Основні правила виконання домашньої роботи такі: працювати за планом; насамперед виконувати
складніші завдання (теоретичні чи письмові); систематично здійснювати самоконтроль;
дотримуватися режиму роботи (перерви через кожні ЗО-40 хв. або після виконання завдання з
певного предмета). Перевірка й оцінювання результатів домашньої роботи здійснюється на уроці в
процесі опитування, виконання самостійної роботи, шляхом швидкого перегляду письмових робіт,
повторення вивченого, розв'язання задач і вправ, виконання лабораторних робіт.
 7. Які є форми роботи з обдарованими і талановитими дітьми?
Ефективними є такі форми роботи з учнями, як:
 предметні олімпіади
 інтелектуальні марафони
 творчі конкурси і вікторини
 словесні ігри і забави
 проекти з різної тематики
 рольові ігри
 індивідуальні творчі завдання
 інтелектуальні ігри: «КВК» «Ерудит» «Найрозумніший» «Колесо фортуни»
 конкурси знавців математики та логічного мислення
 ребуси, кросворди, головолом.

8. Які сучасні системи навчання використовуються в школі.

1. Контекстне навчання. Ґрунтується на інтеграції різних видів діяльності студентів:
навчальної, наукової, практичної.
2. Імітаційне навчання. Його основою є імітаційно-ігрове моделювання в умовах навчання
процесів, що відбуваються в реальній системі.
3. Проблемне навчання. Здійснюється на основі ініціювання самостійного пошуку студентом
знань через проблематизацію (викладачем) навчального матеріалу.
4. Модульне навчання. Становить різновид програмованого навчання, сутність якого полягає в
тому, що зміст навчального матеріалу жорстко структурується з метою його максимально
повного засвоєння, супроводжуючись обов'язковими блоками вправ і контролю за кожним
фрагментом.
5. Повне засвоєння знань. Розробляється на основі ідей Дж. Керролла і Б.С. Блума - про
необхідність зробити фіксованими результати навчання, оптимально змінюючи при цьому
параметри умов навчання залежно від здібностей учнів.
6. Дистанційне навчання. Різновид (досить самостійний) заочного навчання, з опертям на
використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій і засобів.