Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Реферат
із Основ педагогічної майстерності
"Урок як основна форма навчання. Майстерність учителя на
уроці"

Підготувала студентка 4-го курсу

Факультету іноземної філології

групи Нім. 46О

Шкварок Марта

Викладач: кандидат філологічних наук /

доктор філософії

Басюк Леся Михайлівна

Луцьк-2022
 2

План:

1. Поняття «урок» та його особливості.

2. Типи уроків та їх характеристика.

3. Вчитель – майстер. Майстерність та ініціатива у вдосконаленні знань.

4. Педагогічна рефлексія. Її ступені, форми та методи.

5. Дисципліна та її основи.

6. Джерела.
 3

Урок як основна форма навчання. Майстерність учителя на уроці

1. Поняття «урок» та його особливості.

Основним організаційним моментом в школі є проведення уроків.

Урок – це один із важливих компонентів в отриманні знань. Урок
забезпечує пізнання та навчання нового матеріалу та засвоєння вивченого.
Гужанова Т.С. (2002), визначає урок як форму навчання в якій присутній
вчитель, учні одного віку і рівня знань, підготовки і розклад.
Кожен урок має свої особливості, а саме: чіткий розклад, в який
вноситься і розподіляється певна кількість матеріалу, формування тих чи
інших навичок в учнів, засвоєння матеріалу та його відтворення або
застосування на практиці.
Урок сприяє отриманню знань, налаштовує та зацікавлює учнів у
вивченні предметів, розвиває їх колективний дух.
Урок, як і будь-яка форма навчання має свою мету і завдання. Перш за
все мета полягає в тому, щоб урок був чітко спланований і відповідав
програмі та віку учнів. Завдання уроку полягає в розвитку, вихованні та
освіті учня. Саме ці компоненти є базою уроку.
Кожен урок повинен бути відкриттям для учнів. Він повинен
максимально зацікавити учнів та надати мотивації для продовження
вивчення того чи іншого предмету. Кожен вчитель повинен вкласти усю
любов і натхнення для підготовки уроків, що надасть поштовх учням до
нових вражень, бажань та цілей.
Загалом існує багато методів проведення занять з учнями, в залежності
від предмету, віку дитини та формальним зобов’язанням місця навчання
щодо освітньої програми. Починаючи з імпровізації і закінчуючи
методичним слідкуванням навчальної програми, вчитель може обирати яким
чином у цей чи інший час йому проводити заняття, але це повинно бути
дозволено і прописано в рамках навчального процесу.
 4

Виходячи з цього, ми розуміємо, що урок як процес навчання дуже

гнучкий і має певний вільний простір для вчителя. Це зроблено задля
розмаїття та позбавлення монотонності від навчання в учня.

2. Типи уроків та їх характеристика.

Наразі існує велика кількість класифікацій щодо типів та етапів уроків,
але найбільш вдалою у сучасній педагогіці вважають класифікацію за
Онищуком В.О.
В.О. Онищук запровадив класифікацію за такими пунктами:
• Уроки засвоєння знань
• Уроки формування і доведення до досконалості навичок
• Уроки узагальнення знань і вміння їх систематизувати
• Уроки на застосування навичок, знань та умінь в комплексі
• Уроки перевірки і виправлення
• Комбіновані уроки
Окрім комбінованого, інших типів майже не існує окремо. Кожен урок
має три компоненти в своїй будові:
1. Структура
2. Послідовність
3. Зв'язок
До структури відносяться такі складові як етапи. Кожен етап або
елемент має бути коректним, зрозумілим і вибраним за темою. Послідовність
включає в себе правильно підібрані завдання за їх суттю. А зв'язок полягає в
одній і тій самій темі або у фокусі на розвиток тих чи інших навиків які були
обрані для уроку.
Ще однією заслугою Онищука є те, що він ввів поняття
«мікроструктура» та «макроструктура». Мікроструктура містить елементи,
які пов’язані з розв’язанням завдань на кожному етапі уроку.
Макроструктура містить елементи таких етапів як освоєння, систематизація,
осмислення та узагальнення.
 5

На кожен урок видається конкретний, стабільний час. Завдання вчителя

полягає в тому аби вкласти в цей час найнеобхідніше та найважливіше з тої
чи іншої теми. Вчитель повинен обрати ті методи, які найкраще допоможуть
зробити урок змістовним.
Основними елементами уроку є:
⁻ вступ
⁻ перевірка домашньої роботи
⁻ початок нового матеріалу або теми
⁻ висновки з нової теми або узагальнення нової інформації
⁻ повідомлення домашнього завдання
⁻ кінець уроку.

Вступ містить в собі привітання з боку вчителя та учнів. Перевірка

домашньої роботи полягає в перевірці того як учні виконали роботу і
зрозуміли принцип і правильність виконання. Вивчення нового матеріалу
залежить у повному обсязі від вчителя. Задача вчителят – вмістити в нову
тему найважливіше та найголовніше, пояснити так, щоб учні зрозуміли
якомога краще. В узагальнені інформації найкраще використовуються тезиси
або короткі речення. Також можна використати завдання або вправи.
Домашнє завдання повинно бути сплановане попередньо, але у випадку коли
з певних причин учні не встигли дійти до вправ, параграфів або інших
завдань, слід щось відкласти на наступний урок чи додати до домашнього
завдання, або ж навіть на самостійне опрацювання. Коли кінець уроку,
вчитель повинен озвучити це та попрощатися з учнями.
Також існує багато методів проведення уроку. Це може бути як
самостійна, так і колективна робота, також великого значення має парна
робота, коли учні можуть поспілкуватися, щось проговорити або повідомити
якусь інформацію. Творчі роботи розвивають учнівську уяву, креативність,
вносять новизну у навчальний процес та інше.
 6

Існує таке поняття як «відкритий» урок. Це урок, коли вчитель

демонструє своїм колегам уміння та навички, а також ділиться своїм
досвідом. На такому уроці вчителю дуже легко продемонструвати свої
методи викладання або свої спроби застосувати щось нове. Такі уроки
допомагають вчителю удосконалити освітній процес або навіть підвищити та
покращити свою педагогічну майстерність. Відкритий урок є певною мірою
випробуванням для учнів, адже саме тоді у них є змога показати свої знання
та навички, свою уважність та бажання вчитися, отримувати нові знання та
нести їх з собою у своє життя.
Також існує поняття «нестандартний» урок. Такі уроки мають
незвичайний план, що може викликати додатковий інтерес учнів до
предмету. До нестандартних уроків належать такі категорії:

1) Уроки змістової спрямованості. Це уроки комбіновані, як уроки-лекції,

уроки-семінари або конференції.
2) Уроки на інтегративній основі. Уроки, які поєднують в собі два
предмети. Зазвичай такі уроки подаються певними блоками або
комплексом. Завжди розглядається їх цілісність.
3) Міжпредметні уроки. Такі уроки перехоплюють однакову або
споріднену інформацію між предметами.
4) Уроки-змагання. Ці уроки спрямовані на командну роботу або роботу в
групах чи парах. Зазвичай використовують вікторини або тести. Саме
за таких уроків учні навчаються грати командою, бути частиною
колективу та змагатися. Учні відповідають не тільки за себе, а й за
кожного учня, тобто члена своєї команди. Також нараховуються бали
командам і та команда, яка переможе, отримає призи або гарні оцінки
за урок.
5) Уроки суспільного огляду знань. Такі уроки мають характер звітності
або виступу. На такі уроки учні готують презентації, конспекти,
реферати або звіти. Мета таких уроків полягає в тому, що кожен учень
 7

ділиться знаннями зі своїми однокласниками, а перед цим робить

велику самостійну роботу, а саме: знаходить інформацію, фільтрує її,
вивчає, обирає найважливіше та найцікавіше і створює звіт.
6) Уроки комунікативної спрямованості. Учні можуть як і задавати
питання до певного звіту, так і дискутувати на тему або навіть
приводити свої факти чи роздуми. Такий урок полягає в тому, що учні
спілкуються один з одним, залучаються до обговорення та уважно
слухають доповідача.
7) Театралізовані уроки. Уроки, які спираються на фантазію та уяву учнів.
Зазвичай такі уроки можуть проводитися з таких предметів як історія
або література. Йде комбінація вивченої теми і її закріплення. Дуже
часто учні розігрують сценки або роблять презентації.
8) Уроки-дослідження. Учнів можуть поділити на пари або команди та
дати завдання для дослідження. Учні повинні дослідити тему та
презентувати її.
9) Уроки з учнями різного віку. Такі уроки полягають в порівнянні знань
учнів різного віку з одного предмету. Як правило, завдання спираються
на учнів молодшого віку.

Підготовка до нестандартних уроків повинна містити такі базові

основи, як встановлення мети, планування уроку, проведення та підсумок.

3. Вчитель – майстер. Майстерність та ініціатива у вдосконаленні

знань.
Професія вчителя є однією з найдавніших професій у світі. Вчитель –
це та людина, яка є вихованою, освіченою, дуже добре знає свій предмет і
готова ділитися знаннями з учнями.
Наразі вчитель це доволі затребувана професія у світі, а також
шанована на ринку праці.
Як і більшість професій, вчителювання має свої позитивні та негативні
сторони. До позитивної сторони можна віднести бажання навчити учнів
 8

чомусь новому, передавати свої знання учням, мати на меті

самовдосконалення себе та свого предмету. До негативної сторони належить
стрес та навантаження, можливість зіткнутися зі складними педагогічними
задачами та інше. Вчитель - це не просто професія, вчитель - це покликання.
Це приклад того, коли не лише людина обирає для себе справу всього життя,
а коли професія обирає людину. Як і будь-яка професія, вчителювання
вимагає не лише компетентності у професійній діяльності, але й невід’ємною
складовою є бажання навчати майбутнє покоління. Безумовно, для того, щоб
стати висококваліфікованим вчителем, потрібно пройти велику кількість
теорії та практики.
Професія вчителя чітко зорієнтована на комунікацію, співпрацю та
розуміння. Щоб бути гарним вчителем, мало лише мати педагогічну освіту,
потрібно також вміти спілкуватися як з колегами, так і з учнями та їхніми
батьками, вміти все спокійно доносити без криків та надмірних емоцій. Ось
чому дуже важливо мати і підтримувати емоційну стабільність.
Іншим важливим аспектом гарного вчителя є вміння працювати зі
знаками, а саме: з таблицями, книгами, статтями, текстами та інше. Також
потрібно завжди притримуватися плану, вміти йти за освітньою програмою.
Можна зробити висновки, що важливими характеристиками вчителя є:
акуратність, впевненість, вміння спілкуватися та емоційна стабільність.
Вчитель відповідає за освітній процес та ретельно готується до
кожного уроку. Вчитель має залучати учнів до навчання та зацікавлювати їх,
тому основною вимогою для вчителя є застосування різних освітніх програм
та створення уроків, планів, конспектів і презентацій.
Вчитель повинен дотримуватися правил, нормативів не тільки
освітнього закладу, де викладає, а й Міністерства освіти і науки.
Крім вчителювання, викладачеві потрібно відповідати за документацію
таку, як журнал оцінок і відвідування та різні звіти. Деякі вчителі беруть на
себе обов’язок класного керівника, а це в першу чергу - відповідальність за
клас, різні заходи та батьківські збори.
 9

Як і кожен фахівець, вчитель повинен мати певні навички або

спеціалізацію. Це як правило: педагогіка і методика викладання, психологія
(в тому числі педагогічна і вікова) та основні методи викладання свого
предмета.
Отже, професійний вчитель повинен:
• Вміти пояснювати свій предмет та чітко подавати інформацію.
• Вміти спілкуватися як з учнями так і з батьками так і колегами.
• Вміти контролювати ситуацію в класі та кожного учня.
• Бути відповідальним та впевненим у собі.
• Мати хист до заохочення учнів вивчати предмет.
• Мати емоційну стійкість та контролювати емоції.
• Вміти доносити до учнів інформацію.
• Бути цікавим для учнів.

Кожен вчитель проходить 3 рівні педагогічної майстерності:

1) Перший рівень – знання теорії про педагогічну діяльність та її
основи.
2) Другий рівень – початок діяльності викладача, його професійне
зростання.
3) Третій рівень – педагогічне новаторство, а саме: відтворення нових
ідей, принципів та власних технологій.
Професіоналізм – спектр навичок у поєднанні з досвідом.

4. Рефлексія. Її ступені, форми та методи.

Рефлексія – діяльність людини, яка дозволяє самоаналізувати свої дії.
Основною метою є нагадування про цілі, їх постановки та вирішення.
Існує чотири рівні педагогічної рефлексії:

1) Репродуктивний – пояснення своїх дій і методів на нейтральному

рівні, а саме суб’єктивно.
 10

2) Аналітичний – вміння вчителя аналізувати свою роботу

використовуючи аналіз і спостереження.
3) Прогностичний – знаходження проблеми, її вирішення та
детальний аналіз.
4) Філософсько – конструктивний – соціальні основи своєї
діяльності.

Під індивідуальну рефлексію підходять такі фактори як самоаналіз,

самоконтроль та все інше, що пов’язане з «само» та індивідуальністю.
Одним із яскравих прикладів індивідуальної рефлексії є самоаналіз уроку.
Колективна рефлексія пов’язана з колективом, а саме: спільна робота,
аналіз, обговорення з колегами, порівняння міркувань та інше.
Рефлексія існує в усній та писемній формах. Усна пов’язана з
говорінням, власним висловлюванням та висловлюванням колег. Дуже часто
усна рефлексія допомагає прояснити певні моменти, в той час, як писемна
форма допомагає у розвинути свою творчість і залучити себе у процес.
Вчитель, який володіє рефлексією, здатен до новітнього відкриття,
технологій та інновацій. Такий вчитель має певну позицію, яка є чіткою та
зрілою, може добре ладнати з учнями і бачити їх унікальність,
індивідуальність та може підходити з окремими методами до кожного учня.
Такий вчитель готовий до саморозвитку та самопокращення.
Педагогічна майстерність - це великий спосіб творення індивіда та
особистості. Вчитель відіграє важливу роль в школі та для учнів, адже
вчитель - це приклад, який повинен надихати на відкриття чогось нового та
цікавого.
Вчитель повинен уважно дослухатися та придивлятися до своїх учнів.
Кожен учень є особливим, зі своїми потребами. Комусь легко дається нова
інформація, а комусь навпаки - важко. Вчитель повинен враховувати це і
робити все можливе заради того, аби учні почувалися на рівні один з одним.
 11

Вчитель не повинен засиджуватися на місці. Час іде, з’являються нові

методи викладання, нові технології і способи навчання. Більше того, новітні
знання значно полегшують життя вчителю, економлять його час та
підвищують ефективність.
Навчання учнів повинно нести пізнавальний та розвиваючий характер.
Щоб швидше учні почали засвоювати нове і розвивати себе, потрібно
постійно надавати такі завдання, які сприятимуть розвитку та пізнанню.
Цілеспрямована та впевнена у собі робота вчителів дуже сильно
підвищує бажання та якість навчання, допомагає виховати сильну, творчу та
інтелектуальну особистість.
Основні 10 правил творчого вчителя:

1) Велика любов до дітей

2) Ніколи не нудьгувати
3) Завжди відкритий до нового
4) Ніколи не марнувати час
5) Бути вимогливим
6) Не бути байдужим та безсердечним
7) Не нервувати
8) Завжди йти вперед
9) Жити теперішнім і подбати про своє майбутнє та своїх учнів

10) Бути веселим і щирим

Під час спілкування вчитель повинен вміло використовувати жести та

міміку. Під час творчої діяльності між вчителем і учнями виникає певний
зв'язок або контакт, що є дуже важливо на уроці.

5. Дисципліна та її основи.
Дисципліна - це запорука хорошого уроку. Дисципліна це коли учні
дотримуються правила та поводять себе відповідно. Учні мають свої
 12

обов’язки, яких повинні дотримуватися. Дисципліна виховує в учнях

моральні якості та налаштовує їх на доросле і відповідальне життя.
Життя учнів дуже впливає на їх дисципліну, адже якщо в своєму
позашкільному житті учні мають обов’язки і завдання, яких вони чітко
дотримуються та виконують, то зазвичай у таких учнів немає проблем з
дисципліною. Навпаки, коли учень не поважає себе та інших поряд,
дозволяє собі забагато, то зазвичай, у школі в учня також будуть проблеми
з дисципліною.
Виховання свідомої дисципліни – одне із завдань школи та вчителів.
На порушення дисципліни впливають декілька факторів, а саме: не якісне
викладання предмету, не цікаві завдання, відсутність організаційного
процесу в класі та інше.
Поведінка вчителя також може викликати порушення дисципліни.
Наприклад, некоректне відношення вчителя до учнів. Вчитель може
кричати або навіть вдаватися до грубощів, а це категорично заборонено.
Перед тим як починати працювати з класом або з індивідуальними
учнями, вчитель перш за все повинен ознайомитися з характером кожного
учня та поспостерігати. В перші дні роботи вчитель повинен чітко і
зрозуміло викласти свої вимоги, правила поведінки та навчання у його
кабінеті та під час уроку. Вчитель також повинен не забувати про повагу
до дітей, вміти похвалити їх або, якщо щось незрозуміло, то пояснити ще
раз і ще раз.
Ніколи не звертати увагу на дрібниці які не заважають навчальному
процесу, вміти спокійно і обдумано реагувати на все що відбувається і не
піддаватися негативним емоціям. Важливо також вміти говорити з
учнями, спілкуватися та сміятися, знаходити щось спільне.
Перед тим як проводити урок, вчитель повинен переконатися в
тому, що весь час відведений на урок розписаний під щось, наприклад під
цікаві завдання або руханку.
 13

Вчитель повинен встигати приділити увагу кожному учню, а не

вибірково. Для цього потрібно, щоб вчитель тримав у полі зору весь клас.
Загалом вчитель, як професія, є безумовно фундаментальною для
кожної людини, адже кожен із нас будучи дитиною, підлітком або юнаком
навчався і на собі відчув важливість мати професійного вчителя, котрий
може закласти знання на все життя.
Ця професія потребує цілковитої самовіддачі та вміння відчувати
учнів, враховуючи їх характер та початкові здібності. Якщо вчитель в
змозі знайти спільну мову з класом і зацікавити їх до подальшого
навчання, то і клас відповість тим же і проявить плідну динаміку.
Із цього можна зробити висновок, що саме вчитель створює
атмосферу та систему навчання. Адже у всі часи вчитель вважався
престижною та авторитетною особою.
Вчитель, як і будь-яка професія, достатньо складна та потребує
плідної праці та терпіння. Саме тому учні повинні поважати своїх
вчителів, розуміти їх і допомагати, як мінімум в порядку та дисципліні.
Вчитель ніколи не бажає зла для учнів а навпаки, тільки добра. Між
вчителем та учнями повинен бути зв'язок, який сповнений добротою,
довірою, взаєморозумінням та іншим.
Перед тим як викладати, треба дуже добре подумати і оцінити свої
сили та бажання бути такою відповідальною людиною.
 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Фомченкова О. (2017). Педагогічна майстерність, творчість -

запорука успіху та формування всебічно розвиненої гармонійної
особистості.
http://slobozhanskagimnasiya2.kh.sch.in.ua/Files/downloads/
%D0%A4%D0%BE%D0%BC%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA
%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%9E.%D0%9C..pdf
2. Педагогічна майстерність.
https://phys.ippo.kubg.edu.ua/wpcontent/uploads/2015/12/%D0%9F
%D0%B5%D0%B4%D0%BC
%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%
BD%D1%81%D1%82%D1%8C.pdf
3. Онищук В. (1978). Активізація навчання старшокласників.
4. Гужанова Т.(2002).Урок як основна форма співпраці учителя і учнів у
процесі навчання.

http://eprints.zu.edu.ua/20098/1/Urok.pdf