ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

І. Загальні відомості

09.11.2022., Капітанівський ліцей, 8 клас, Нечуйвітер Тетяна Петрівна,

18 присутніх і 4 відсутніх учнів, урок за розкладом: п’ятий. Приміщення
підготовлене до заняття (чисто, провітрено, добре освітлення); учні готові до
роботи ( в усіх є підручники, зошити, ручки, зручно розміщені). Урок
розпочався вчасно.

Тема: Означення. Узгоджене і неузгоджене означення.

Дидактична мета уроку: поглибити знання про означення як другорядний
член речення, ознайомити учнів із узгодженим та неузгодженим означенням,
формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення
означеннями, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та
навпаки.
Цілі уроку було безпосередньо доведено до свідомості школярів.

ІІ Тип і структура уроку.

1. Тип уроку — комбінований. Реалізована структура уроку відповідає

його типу. Навчальна тема «Означення. Узгоджене і неузгоджене
означення.» вимагала розв'язання різних завдань: і перевірку якості знань,
умінь і навичок учнів, і вивчення нового матеріалу, і формування вмінь і
навичок. Компоненти уроку були пов'язані між собою логічною
послідовністю і забезпечили дидактичну цілісність уроку.

2.

I. Організаційний момент – 3хв.

-         Вітання
-         Перевірка відсутніх
-         Повідомлення теми та мети заняття
II. Актуалізація знань учнів – 5 хв.
III. Повідомлення нового матеріалу – 20 хв.
IV. Робота над засвоєнням наданого матеріалу – 10 хв.
V. Рефлексія – 5 хв.
VI. Домашнє завдання – 2 хв.

Ш, Оцінка змісту навчального матеріалу (відповідність принципам

навчання).
 1.               Зміст уроку повністю відповідав вимогам програми,
підручника, віковим особливостям і підготовці учнів.

2.               Дидактичний матеріал, який використовувася на уроці,

максимально сприяв досягненню комплексу навчальних цілей, був
змістовним у пізнавально-виховному плані, відповідав
загальнодидактичним і власне методичним принципам навчання
української мови, віковим особливостям учнів, був цікавим для
школярів, сприяв мовленнєвому, емоційному і естетичному розвиткові
учнів.

4.               Педагог уміло пов’язує матеріал теми з життям,

виробничим оточенням і робить це так, що цей зв'язок випливає зі
змісту вивченого матеріалу та є його логічним продовженням.

5.               Вчителем було дібрано достовірний фактичний матеріал,

як під час пояснення матеріалу учням, так і в доборі вправ.

ІV.Оцінка методів, прийомів і засобів навчання.

1.             На уроці за можливості використовувались різноманітні

методи навчання. Доречно були використані словесні, наочні і
практичні методи. Вони відповідають меті уроку та віковим
особливостям учнів. На уроці мови вчителька приділяє достатньо уваги
і практичним методам навчання.

2.              Запитання вчителя до учнів активізували їх до самостійних

суджень і практичних дій, направляли на доказову відповідь. Це
сприяло більш повній реалізації на уроці принципу розвивального
навчання.

3.              Використання вчителем проблемних питань стимулює

розвиток розумових здібностей, не налаштовує на заучування,
активізує думки, виховує інтерес до навчання. Питання, які ставить
учитель, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення
матеріалу, але не його механічного заучування.

4.               Оптимально організовано самостійну роботу учнів під

керівництвом учителя з урахуванням рівня їхніх навчальних
можливостей. Самостійна пошукова діяльність учнів на уроці
забезпечувалася в процесі співпраці вчителя та школярів. Колективна
робота учнів уміло поєднується з виконанням індивідуальних завдань.

5.               Використання наочності та її застосування дозволило не

тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і
зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в учнів на
 самому уроці. Використання засобів наочності допомогло учням
глибше зрозуміти в суть вивченого матеріалу.

6.              Фронтальна усна перевірка була спрямована на з'ясування

рівня засвоєння учнями програмного матеріалу. З цією метою педагог
підготував з теми короткі запитання, які поставив колективу, і вимагав
також коротких відповідей з місць.

V. Оцінка ефективності окремих етапів УРОКУ.

1. Вивчення нового навчального матеріалу:

а) для презентації нового матеріалу учитель використала

метод лекції з елементами бесіди та проблемними питаннями, оскільки
саме такі методи сприяли максимальному засвоєнню навчального
матеріалу учнями;

б) вчитель послідовно й системно виклав теорію;

в) саме виділення у темі головного за допомогою опорної таблиці,

полегшило сприймання, осмислення та запам'ятовування навчального
матеріалу;

г) зв'язок нового з раніше вивченим матеріалом був реалізований не

лише на цьому етапі, а й впродовж усього уроку;

д) було встановлено міжпредметні зв'язки з українською

літературою, завдяки добору текстів українських класиківю. Це сприяло
піднесенню рівня науковості й доступності навчання мови, активізації
пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань, умінь і навичок ;

е) аналізуючи поведінку учнів на уроці, їх дисципліну та активну

роботу під час заняття, можна зробити висновок, що рівень зацікавленості
учнів матеріалом уроку був досить високим;

ж) вживання наукової термінології учителем було правильним,

відповідним програмі та своєчасним, коли учні припускалися помилок,
учитель обов’язково вказував на них та допомагав виправити;

з) жодне із запитань вчителя не було потрактоване неоднозначно чи

неправильно. 

2. Закріплення вивченого:

а) оскільки важливою умовою того, щоб навчальний матеріал

запам’ятався є формовування в учнів інтересу до того, що необхідно
 запам’ятати, і це було зроблено, то можна проаналізувати, що робота,
спрямована на краще запам'ятовування учнями вивченого, була
виконаною;

б) добір  матеріалу для різних видів  навчальної  роботи був

оптимальним;

в) застосовано прийом самоконтролю (читання підручника);

г) якщо учні припускалися помилок в усному мовлені, то вичель

виправляла їх за допомогою способів «ехо-корекції» та «ідентифікації
помилки»;

 д) для того, щоб розвинути уміння та затренувати навичку було

здійснено: повторення учнем завдання та словесний самоінструктаж,
включення у виконання завдань школяр під керівництвом учителя,
підказка вчителя при виконанні окремих частин навички здійснюється
у разі потреби, зменшення обсягу керівництва;

е) для застосування засвоєних знань на практиці та їх подальшого

поглиблення учням було запропоновано виконання усних, письмових та
практичних робіт;

ж) учні з творчими здібностями за бажанням виконували

індивідуальне завдання .
VI. Розвиток учнів на уроці.

1. Вчителем було забезпечено розвиток самостійності та творчих сил

учнів.
2.Реалізовано навчання учнів прийомам порівняння, аналізу,
узагальнення.
3.Розвиток образного мислення учнів відбувся завдяки використанню
творів українських класиків як дидактичного матеріалу для вправ .
4.   Не було забезпечено навчання учнів самостійно переносити
знання і вміння у нову ситуацію, знаходити проблему у новій функції
об'єкта, самостійно комбінувати відомі способи для виконання певного
завдання, бачити різні способи виконання завдання, будувати принципово
"нові".

5.   Навчання школярів виділяти основні ознаки предметів і явищ,

добирати істотні, узагальнювати їх у поняття відбулося на етапі
повідомлення нового матеріалу за допомогою опрацювання таблиці.
 6. Закріплення знань включенням їх у нові зв'язки з раніше вивченим
і з новими життєвими фактами є результатом дотримання принципу
зв’язкунавчання з життям.

7. Навчання учнів прийомам логічної аргументації стало

обов’язковою умовою, оскільки учні мали пояснювати, чому їх відповідь є
правильною.

8. Не відбувся розвиток фізичних сил школярів, через відсутність

руханки.

VIІ .Виховна робота на уроці

1.         На уроці було наявне формування елементів наукового

світогляду: гносеологічних (пізнання світу), суспільних (виконання
обов'язків учнів, громадських доручень) тощо.

2.    Урок був спрямований на формування наступних моральних

якостей : працелюбніть, наполегливість, відповідальність,
дисциплінованість.

3.    Було сформоване відповідальне ставлення до праці.

4.      Естетичне виховання, зокрема формування естетичного

ставлення до навколишнього середовища, проводилось на програмовому
та додатково підібраному матеріалі.

5.    Вправи мали комунікативний характер, тому  створили умови для

реалізації активної внутрішньої позиції учнів щодо навколишнього
середовища.

6. Оскільки вчитель здійснив індивідуальний підхід під час всього

уроку, то це мало позитивні наслідки і у вихованні учнів.

VIІІ.Морально-психологічний клімат
на уроці.

1. Поведінку учнів на уроці можна схарактеризувати як таку:

а) з високим рівнем зацікавленості, сумлінності та

дисциплінованості;

б) з активною розумовою працею;

в) цілеспрямовану і зосереджену;

г) напружену в роботі сильних і слабких учнів;

 д) з регуляцією поведінки дітей;

є) без порушення дисципліни;

2.Стиль роботи вчителя на уроці:

а) вчетель володіє класом, вміє зосередити увагу учнів, створює

робочу атмосферу, підтримує дисципліну;

б) вміє організувати роботу та зацікавити нею дітей;

в) володіє творчими методами й прийомами навчання;

г) знає дитячю психології /легко розуміє учнів, правильно визначав

особливості пізнавальної діяльності кожного, рівень знань, вихованості
учнів/;

д) спокійний тон, уважне і добре ставлення до учнів у поєднанні з

вимогливістю, манера звертатися до класу, витримка – усе це передається
дітям і слугує еталоном людських стосунків ;

е) аналізуючи попередні пункти, розуміємо, що вчитель володіє

культурою педагогічної праці;

є) наявний авторитет учителя в учнів.

3. З перших хвилин уроку стає зрозуміло, що між вчителем та учнями

наявний особливий зв’язок, оскільки вони вже не перший рік працюють
разом .

4.Настрій учителя та учнів на уроці був піднесений, саме це надихало

та мотивувало учнів ще більше.

5.Емоційність уроку можна оцінити як позитивну.

IX. Загальна оцінка уроку.

1.Позитивні моменти уроку, досягнення мети і завдань уроку.

Учителем на уроці були реалізовані дидактичні принципи. Навчання
мало розвивальний характер. Нечуйвітер Т. П. оптимально використовує
методи та прийоми навчання. Вона знає предмет, володіє методикою
викладання. Раціонально використовує час уроку, навчає учнів працювати
самостійно, у процесі навчання здійснює зворотній зв'язок з усіма учнями.

2.Недоліки, помилки, аналіз їх причин.

 Не було забезпечено навчання учнів самостійно переносити знання і
вміння у нову ситуацію, знаходити проблему у новій функції об'єкта,
самостійно комбінувати відомі способи для виконання певного завдання,
бачити різні способи виконання завдання, будувати принципово "нові".

3.Поради і рекомендації на майбутнє.

Творчо використовувати ТЗН. Звернути увагу на навчання учнів

самостійно переносити знання і вміння у нову ситуацію.