Психологічний аналіз заняття у ВНЗ

Дисципліна: Історія України

Групи: СОІ-31 та ІА-31
Курс ІІІ курс бакалаврату
Історико-юридичного факультету
Тема: «Реформи 60-70 рр. ХІХ ст. у Російській імперії: селянська
реформа 1861 року»
Викладач: Крупенко Оксана Василівна, доцент кафедри історії України
Дата: 31 жовтня 2019 року
Місце проведення Ніжинський державний університет імені М. Гоголя
Тривалість: 2 академічні години.
Вид заняття: лекція
Психологічний аналіз лекції виконав: Пластун Олег Вікторович,
магістрант ІІ курсу, спеціальності Історія та Археологія, історико-
юридичного факультету.
1. Тема і план заняття.
Зайшовши в аудиторію викладач привітався з аудиторією.
Тема заняття сформульована чітко. Викладач підкреслила її значимість
і актуальність для майбутньої професії фахівця з урахуванням особистих
інтересів студентів
План заняття був представлений аудиторії на початку лекції, протягом
якої викладач слідував плану.
Заняття було проведене за наступним планом:
1. Особливості соціально-економічного розвитку українських
земель напередодні селянської реформи 1861 р.
2. Селянська реформа 1861 р. в Україні.
3. Наслідки селянської реформи.
Повідомлення літератури до лекції: коли повідомляється, градація
літератури, наявність новинок у списку літератури нормативні документи та
законодавчі акти, що стосуються лекції.
2. Цільовий компонент. Учбова мотивація.
Тема і мета заняття визначалися викладачем на початку заняття, і тема
була записана на аудиторній дошці. Викладач проінформував студентів про
особливості теми, основні завдання заняття.
Викладач звернув увагу на готовність до зайняття студентів, задано
декілька питань для того щоб знати чи раніше вивчався матеріал з цієї теми,
щоб знати на що потрібно звернути увагу і на що приділити більше часу.
Отже, на першому етапі лекції до сприймання мети й завдань лекції, до
важливості поставленої теми в системі занять було все підготовлено.
Завдання:
освітні:
- формування у студентів навичок переробки наукових текстів,
узагальнення матеріалу, розвиток критичності мислення;
- формування навички публічних виступів, здатності до міркувань перед
аудиторією і захисту своєї точки зору.
виховні:
- формування культури студентів: культури праці, світоглядної, моральної
- формування усіма методичними прийомами і засобами таких
особистісних якостей, як: дисциплінованість, відповідальність,
працьовитість, витримка; логіка мислення і викладу; активність і творче
ставлення до набуття та використання знань.
розвиваючі:
- розвиток самостійності при освоєнні знань,
- розвиток творчої ініціативи
Викладач використовує метод ремінісценції та метод проблемних
завдань для активації знань, умінь і навичок.
 Лектор знаходив, конструював корисні для навчального процесу
протиріччя, проблемні ситуації, залучав студентів до їх обговорення та
вирішення.
3. Призначення заняття (тип заняття)
За типом лекція тематична (поточна), проблемна.
Зміст заняття повністю відповідає віковим особливостям студентів,
викладач застосовує індивідуальний підхід під час навчання, враховуючи всі
психолого-фізіологічні особливості студентів.
У лекції використаний матеріал сучасних наукових знань, матеріал
також був пов'язаний із життям, з власним досвідом студентів (було наведено
приклади). Матеріал сприяє розвитку творчого самостійного мислення,
присутні у ньому елементи пошуку. Викладач організовує діяльність
студентів по відтворенню істотних ознак вивчених пізнавальних об'єктів, із
відпрацювання вивченого матеріалу, способів дій.
4. Характеристика основного етапу заняття. Методика
проведення заняття.
Новий навчальний матеріал лекції сприяє набуттю нових знань,
формуванню та розвитку засвоєних раніше вмінь та навичок.
Виховні завдання заняття досягається за рахунок взаємо діяльності між
викладачем та студентами, навчальний матеріал підібрано таким чином, що
він також опосередковано сприяє вихованню самостійності, формуванню
дисциплінованості, працелюбства, любові до рідного краю, до Батьківщини,
підвищенню рівня професіоналізму студентів.
Викладач органічно застосовує різноманітні методи та прийоми
педагогічного впливу. Навчання студентів організовано таким чином, що під
час її здійснення розвиваються всі види діяльності: слухання, усне та
писемне мовлення, навички аналізу та синтезу, логічне та абстрактне
мислення тощо. Види діяльності студентів змінюють один одного, постійно
витримується швидкий темп роботи.
 Отже, зміст матеріалу, застосування різноманітних методів та прийомів
спонукають розвиток зацікавленості до навчання у студентів, тим самим
виконується позитивна мотивація навчально-пізнавальної діяльності
студентів. Застосовуються методи всіх трьох основних груп: вербальні
(бесіда, пояснення, доповідь, відповіді на запитання, опитування тощо),
наочні (показ, демонстрація)
Вивчення нового матеріалу в першу чергу спрямовувалося на
досягнення навчальних завдань заняття, разом з цим викладач
опосередковано, без прямого впливу, виховує у студентів позитивні якості
характеру. А гармонійне поєднання методів викладачем сприяло
позитивному результату у засвоєнні нових знань, розвитку засвоєних раніше
знань, вмінь та навичок, формуванні нових.
Студенти були активними протягом усього заняття: уважно слухали та
занотовували найважливішу інформацію.
5. Характеристика заключного етапу.
На заключному етапі лекції відбулося закріплення вивченого
матеріалу, підкреслювалися його важливість для майбутньої професійної
діяльності студентів, здійснюється зв'язок із життям, теорії з практикою,
розвиваються теоретичні вміння та навички студентів, виховується
працелюбність.
Завершальний етап допоміг викладачу узагальнити результати заняття,
підвести підсумки, оцінити результати навчальної діяльності студентів, що
має важливе виховне значення.
6. Способи діагностики, контролю і оцінки знань, умінь,
навичок, ефективності учбової діяльності.
Наприкінці заняття викладач провів фронтальне опитування з
прослуханої лекції. Студенти були активними, давали правильні відповіді на
запитання. Це свідчить про те що тема була цікавою для студентів і матеріал
гарно засвоюється.
7. Аналіз структури і організації заняття.
 Під час організаційного етапу викладач перевіряє наявність студентів,
звертає увагу на ступінь їх готовності до заняття, з’ясовує, чи існують у них
питання щодо організації цього заняття, питання до попередньої теми та
перевіряючи готовність сприймати новий матеріал.
Увага на готовності викладача до заняття не акцентувалась.
Структура заняття цілком відповідає обраному типу, і заняття має
завершений вигляд, у якому всі елементи взаємопов'язані. Заняття має
наступну структуру:
І. Організаційна частина
1. Привітання.
2. Перевірка присутності студентів.
3.Підготовка студентів до заняття (рішення організаційних питань).
ІІ. Вступ
4. Повідомлення теми лекції.
5. Зв’язок з попереднім матеріалом.
6. Постановка навчальної мети та завдання лекції.
7. Повідомлення плану проведення заняття.
8. Мотивація навчальної діяльності студентів.
ІІІ. Основна частина
9. Актуалізація опорних знань.
10. Вивчення матеріалу (розкриття змісту проблеми, обґрунтування
ключових ідей та положень, показ зв’язків, стосунків, аналіз явищ,
формулювання висновків).
11. Узагальнення та систематизація знань студентів (перевірка
засвоєння матеріалу).
ІV. Висновки
12.Повторення навчальної мети та задач.
13.Коротке повторення та узагальнення основних положень,
підведення підсумків.
 Група, в якій викладалась лекція, була доволі дисциплінована, але як і
завжди деякі студенти вели себе не досить етично, але викладач не дозволив
порушити тишу на занятті, зробивши їм зауваження. Викладач спонукав
групу до активності, різними запитаннями, інколи відволікався від теми, що
давало змогу перепочити та розвантажитись. Студенти до викладача
віднеслись з повагою, уважно слухали.
Етап активізації опорних знань повністю переслідує виконання
дидактичних цілей заняття, також допомагає виконувати виховні цілі, що
поставив викладач. Вивчення нового матеріалу по-перше спрямовується на
досягнення дидактичних цілей заняття, разом з цим викладач
опосередковано, без прямого впливу, виховує у студентів позитивні якості
характеру. Під час закріплення вивченого матеріалу підкреслюється
важливість останнього для майбутньої професійної діяльності студентів,
здійснюється зв'язок із життям, теорії з практикою, розвиваються практичні
вміння та навички студентів, виховується працелюбність. Завершальний етап
допомагає узагальнити результати заняття, підвести підсумки, оцінити
результати навчальної діяльності студентів, що має важливе виховне
значення.
Викладач на всіх етапах заняття показував високий рівень знань та
ерудованості. Чітко дотримувався всіх пунктів плану.
Аудиторія була підготовлена належним чином: розвішені тематичні
плакати, тека з відповідними документами.
8. Раціональність розподілу часу заняття.
Час під час лекції розподілений доцільно. Організація початкового і
завершального етапів заняття становить по 5 хвилин кожний.
Заняття розпочалося і завершилося по дзвонику. Формування
висновків, відповідей на запитання, узагальнень з теми заняття тривало
приблизно 20 хвилин.
Після лекції у мене була можливість поспілкуватися зі студентами, які
зазначили що їм легко вести конструктивні записи, які легко
запам’ятовуються. Саме тому вони легко орієнтувалися легко в запитаннях
викладача.
9. Взаємодія викладача з аудиторією.
Група, в якій викладалась лекція, була доволі дисциплінована, але як і
завжди деякі студенти вели себе етично.
Викладач спонукав групу до активності, різними запитаннями, інколи
відволікався від теми, що давало змогу перепочити та розвантажитись.
Студенти до викладача віднеслись з повагою, уважно слухали. Активно
працюють за чітким планом викладача. На окремих фрагментах заняття був
так званий «діловий шум», він є результатом активної роботи. Причинами
порушення дисципліни є природна стомлюваність (наприкінці заняття). У
цьому випадку викладач проводила хвилинку відпочинку (розповідала
цікавий матеріал).
Формою педагогічної взаємодії під час лекції є вербальний і
невербальний контакт. Викладач використовував загально психологічних
принципів організації уваги на занятті.
Був встановлений зворотній зв'язок «викладач – студенти». Лектором
було використано такі засоби організації уваги як: зовнішній вигляд досить
приємний, одяг строгий, міміка викладача виразна та чітка, тон не
монотонний, викладачем застосовано паузи та інші засоби, що відповідали
ритму та темпу заняття.
Викладачу під час читання лекції характерний демократичний стиль
педагогічного спілкування. Педагогічне спілкування було продуктивним
ґрунтувалося на повазі до особистості студентів, розумінні їх потреб та
інтересів.
Стосунки в діаді «викладач – студенти»: шанобливі. Жоден студент не
дозволяв собі викрикувати, перебивати викладача. Коли хотіли, щось
запитати або уточнити піднімали руку і терпляче чекали відповіді
наставника.
 У групі переважає мажорний настрій, якщо побути поруч з ними хоч
хвилину, то можна зарядитися від них бадьорістю, надзвичайним
оптимізмом. Студенти активні на занятті, відповідають на всі поставлені
запитання, виконують всі завдання запропоновані викладачем.
Під час викладання матеріалу було емоційним, використовувалася
відповідна термінологія, стиль викладу – науковий. Якщо у змісті лекції
зустрічалися незнайомі терміни, викладач їх пояснював.
10. Позитивні сторони заняття.
Висока працездатність студентів на лекції забезпечувалась за рахунок
високого професіоналізму викладача, диференційованого підходу до
студентів, логічним взаємозв’язком між частинами лекції, раціональним
розподілом часу. На лекції розв’язувались у взаємозв’язку освітні, виховні
розвивальні завдання.
11. Рекомендації з подальшого вдосконалення професійно-
педагогічної діяльності.
Суттєвих недоліків під час спостереження не виявлено. Можна лише
побажати надалі розвивати педагогічні навички та вміння. Удосконалювати
свій професійний рівень і на цій основі поступово підніматися до вершин
педагогічної майстерності
12. Загальний висновок про заняття.
Тема, порушена в цій лекції, є актуальною у світлі загальної історії
України для студентів.
Заняття проведене на високому науковому, методичному й етичному
рівнях, відповідно до обґрунтованого, чіткого плану, який був складений
викладачем у процесі підготовки до нього.
Враження від заняття позитивні. Мета та завдання заняття були
досягнуті. На мою думку, загальна оцінка результативності заняття –
відмінно. Інформація, отримана під час лекції, стане мотиваційної
подальшого вивчення теми. Лекція була проведена викладачем на високому
рівні.