Практичне заняття № 12

Тема: Формулювання мети і завдань проекту за SMART- підходом

Навички формулювання мети і завдань проекту.

Мета – це детально відпрацьоване, узгоджене, лаконічне формулювання бачення

майбутнього; коротке визначення того, який позитивний результат буде отримано від
реалізації проекту; основа тих завдань, на виконання яких буде спрямована діяльність
організації; позитивний кінцевий результат, який планується і буде здобутий, після
вирішення поставленої проблеми. Мета будується за такою схемою: «Що зробити для
досягнення мети і яким чином це зробити?».
Мета проекту може бути і коротко -, і довгостроковою. Термін реалізації довгострокової
мети залежатиме від виконання короткострокової.

Мета проекту повинна відповідати на запитання:

- Чи достатньо значуща і актуальна мета, щоб її здійснювати?

- Чи є дана мета передумовою успіху?
- Чи відповідають засоби досягнення і мета між собою?
- Наскільки мета реальна та відповідає напряму діяльності і потенціалу організації?
- Чи прослідковується логічна послідовність між метою та етапами її здійснення?
- Чи відповідають очікувані результати вирішенню мети?
- Чи матиме мета розвиток після реалізації проекту у майбутньому?
Формулювання мети повинне вміщатися в одне-два речення, які логічно пов'язані та
витікають з потреб та проблем. В мету необхідно включити очікуваний результат
(позитивний ефект або зміни, що мають бути наслідком вирішення існуючої проблеми);
власне, саму проблему, яка потребує вирішення; цільову групу населення, якій адресовано
проект; головний засіб отримання очікуваного результату.
Чіткі, конкретні заходи, що піддаються вимірюванню у процесі реалізації проекту, без
виконання яких його мета не буде досягнута, називаються завданнями проекту. Завдання,
як і мета, мають бути реалістичними та формулюватися гранично чітко і ясно. Вони
повинні містити кількісні дані про корисність проекту, щоб після виконання кожного
завдання можна було легко оцінити, що досягнуто і яка частина проекту реалізована.

Завдання - це кінцевий результат вирішення або покращення ситуації, що очікується

досягнути по завершенню діяльності. Основне питання, на яке повинно відповідати
завдання проекту: яка різниця між теперішнім станом справ і тим, що буде в
майбутньому?

Серед критеріїв відповідності завдань меті проекту є:

1. Зв'язок з проблемою.
2. Доцільність.
3. Відповідність місії.
4. Зацікавленість клієнтів.
5. Виправданість завдань.
6. Дотримання етики.
7. Відповідність кінцевих результатів до заявленої цілі.
8. Кваліфікація персоналу.
9. Підтримка у суспільстві.
Завдання приносять найбільшу користь, коли вони чітко сформульовані і прямо
відповідають таким вимогам:

1. Чіткість, конкретність, певність, дієвість.

2. Вимірність - підлягають оглядовому підтвердженню.
3. Реалістичність - можна досягти за допомогою наявних ресурсів.
4. Гідність - не бути надто дрібними.
5. Адекватність - відповідність потребам громади.
Формулювання завдання повинно починатися дієсловами, які означають завершення -
здійснити, провести, впровадити, надати, підготувати, розподілити, зменшити, збільшити,
організувати, виготовити, встановити тощо, уникаючи слів, які показують процес:
підтримати, поліпшити, підсилити, сприяти, координувати, перебудовувати тощо.

SMART — мнемонічна абревіатура, компоненти якої є критеріями постановки завдань,

наприклад у проєктному управлінні, менеджменті та персональному розвитку. Вперше ця
абревіатура згадується в листопаді 1981 р. в публікації Джорджа Дорана в журналі
Management Review і утворена вона зі слів англ. specific, measurable, assignable, realistic,
time-related - конкретна, вимірювана, має виконавця, реалістична, обмежена в часі.
Вважається, що відповідність завдань наведеним критеріям значно збільшує ймовірність
їх виконання та досягнення загальної мети.

Пол Майєр (англ. Paul J. Meyer) описує характеристики цілей SMART в книзі Attitude is
Everything.

Конкретність
Першим критерієм є необхідність мати конкретну, специфічну мету замість абстрактної.
Це значить, що ціль має бути зрозумілою і однозначною. Для того, щоб мета стала
специфічною, має бути означене що точно очікується, чому це важливо, кого це
стосується, де це буде відбуватися і які атрибути є важливими.

Специфічна мета зазвичай має відповідати на п'ять питань:

Що саме я хочу зробити, чого досягти?

Навіщо, з якої причини, для яких майбутніх вигод і переваг я це робитиму?
Хто ще буде задіяний, кого ще це стосується?
Де, в якому місці відбуватиметься виконання завдання?
Які є вимоги та обмеження?
Вимірюваність
Другий критерій наголошує на необхідності мати вимірювані показники для визначення
прогресу досягнення мети. Ідея в тому, що якщо прогрес у досягненні мети не можна
виміряти, то неможливо знати, чи є рух в напрямку успішного завершення.

Вимірювана мета зазвичай відповідає на такі питання, як:

Скільки вже зроблено?

Як можна дізнатися, чи завдання виконано?
Наявність виконавця
Третій критерій передбачає, що дана мета може бути досягнута одним конкретним
виконавцем, такий виконавець знайдений і закріплений за цією метою, а також несе
одноосібну відповідальність за її досягнення.

Наявність виконавця передбачає однозначні відповіді на такі запитання, як:

Чи є виконавець, який буде досягати цієї мети?
Чи розуміє виконавець усі критерії мети?
Чи згоден виконавець нести відповідальність за досягнення мети?
Реалістичність
Четвертий критерій наголошує на важливості реалістичності мети. Коли ви створюєте
мету, ви маєте зважити на наявність необхідних ресурсів, часу, грошей, компетенцій.

Досяжна мета зазвичай відповідає на питання:

Як може бути досягнуто мети?

Які кроки потрібно для цього зробити?
Скільки знадобиться ресурсів, часу, грошей, експертних знань?
Обмеженість в часі
П'ятий критерій наголошує на важливості задання кінцевої дати виконання. Наявність
кінцевої дати допомагає cфокусувати зусилля на досягненні мети у визначений строк чи
раніше. Цей критерій призначений для запобігання кризи та панічного надолужування
втраченого часу.

Обмежена в часі мета зазвичай відповідає на наступні питання:

Коли?
Чого можна досягти за півроку?
Чого можна досягти за місяць?
Чого можна досягти за сьогодні?

1. Мета та 4 завдання можливого проекту.

Мета «Дослідити існування річкових флотилій або їх проектів у складі збройних сил
УНР»
Завдання
1. Визначити проекти річкових флотилій УНР в 1919 та 1920 році.
2. Дослідити сучасний стан розробки даної проблеми в науковій літературі.
3. З’ясувати коло джерел, які містять згадку щодо досліджуваної проблеми.
4. Опублікувати результат дослідницької роботи за півроку.

2. Напрацювання у гугл-документі, надавши вільний доступ (на форумі розмістіть

посилання на гугл-документ).
Приклад
Мета «Дослідити існування річкових флотилій або їх проектів у складі збройних сил
УНР»
Завдання
1. Визначити проекти річкових флотилій УНР в 1919 та 1920 році.
2. Дослідити сучасний стан розробки даної проблеми в науковій літературі.
3. З’ясувати коло джерел, які містять згадку щодо досліджуваної проблеми.
4. Опублікувати результат дослідницької роботи за півроку.

Семінар 12 [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://docs.google.com/document/d/1yNRs2Qol_alEbaogKIkHwldOZ3GEJKWDGyZG0uDW7
84/edit?usp=sharing
3. Написання рецензії за SMART- підходом.

Інструкція
1
Оцініть актуальність теми проект а. Вона повинна мати значення не тільки як вклад в
науку, але і як ідея, яку можна втілити в життя в сучасних умовах. Напишіть в рецензії,
наскільки висока буде практична значимість у разі впровадження розробок у життя.
2
Позначте новизну роботи. Важливо, щоб творці проект а привнесли щось нове у вже
досліджену раніше сферу або (що особливо цінно) розробили абсолютно не вивчалося до
цього питання. У другому випадку відзначте також наявність або відсутність теоретичної
бази і здатність авторів проект а працювати з обмеженою кількістю ресурсів.
3
Проведіть аналіз основних положень проект а. Відзначте плюси і мінуси кожного з них,
оцініть адекватність використаних методів, достатність аргументації та обґрунтованість
висновків. Також порахуйте процентне співвідношення теоретичної та практичної частин
роботи, зробіть висновок про раціональність такого розподілу залежно від теми проект а.
4
Зверніть увагу на глибину вивчення теми і логічність викладу матеріалу. Кожен свій
висновок підкріплюйте аргументами і цитатами з роботи.
5
Перевірте, наскільки правильно оформлений проект , чи відповідає він правилам,
встановленим для цього типу досліджень. Якщо помилки є, напишіть, які саме і наскільки
вони значні.
6
Оцініть практичну значимість проект а. Розкажіть, у чому саме вона буде проявлятися і в
яких умовах раціональніше буде використовувати надані напрацювання.
7
Оформіть свою рецензію відповідно до норм. Як правило, в таких відгуках на першому
рядку листа вказується назва проект а, прізвища та ініціали його авторів. Потім через
відступ пишеться основний текст, розділений за змістом на абзаци. У нижній частині
останнього аркуша вказується прізвище, ініціали та посада рецензента, ставиться його
підпис і дата складання документа. У разі необхідності підпис завіряється печаткою
канцелярії тієї організації, в якій працює автор рецензії.

Рецензія (приклад) 
Мета дослідження має чітко визначений науково-практичний інтерес. Мета дослідження
відповідає цілям дисертаційного дослідження як його складова частина. Виміряти якість
виконання можна по результатам проведеної дослідницької роботи. Її наслідком має стати
написання наукового тексту, що має бути опублікованим у вигляді наукової статті.
Зазначена проблема має визначене коло джерел розсіяних в різноманітних архівно-
музейних колекціях та фондах. Але завдання треба визначити більш конкретно. Також
необхідні, для дослідження проблеми, свідчення містяться у фаховій науковій літературі.
З цього погляду зазначений проект є реалістичним. Водночас, обмеження в часі у півроку
може виявитись не достатнім у випадку більш глибокої роботи над проектом.

4. Написання мети і завдання до можливого проекту з урахуванням порад

рецензентів.
Приклад

Мета «Дослідити існування річкових флотилій або їх проектів у складі збройних сил
УНР» (редакція на основі рецензії)
Завдання
1. Визначити проекти річкових флотилій УНР в 1919 та 1920 році у світлі даних сучасної
наукової літератури.
2. З’ясувати та опрацювати коло джерел з досліджуваної проблеми.
3. На основі роботи з джерелами та науковою літературою написати текст наукової статті.
4. Опублікувати результат дослідницької роботи за півроку-рік.

Семінар 12 [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://docs.google.com/document/d/1yNRs2Qol_alEbaogKIkHwldOZ3GEJKWDGyZG0uDW7
84/edit?usp=sharing

5. Переваги і недоліки підходу SMART у визначенні мети і завдань проекту.

В останні роки з'явилися розширені трактування SMART-критеріїв. Зазвичай традиційна

SMART-постановка доповнюється двома новими критеріями, що дозволяють підвищити
ймовірність досягнення мети і зробити методику постановки цілей ще більш розумною (у
перекладі з англійської smart означає "розумний", smarter - "ще розумнішими"):
 - Наявність зворотного зв'язку через оцінку (Evaluated) - означає оцінку керівником
проекту ступеня наближення до мети на кожному етапі її досягнення;
 - Можливість і необхідність періодичного коректування
мети (Reviewed) відповідно до мінливими зовнішніми і внутрішніми умовами
реалізації проекту.
Для визначення цілей проекту застосовуються різні методи, серед яких можна виділити
аналітичні та неаналітичних методи. Важливо пам'ятати при цьому, що проект існує не
сам по собі, він спрямований на вирішення певної проблеми.
Аналітичні методи використовуються для того, щоб знайти нові підходи до проблем або
нові комбінації допомогою систематизованого пошуку. Якщо одного разу встановлені
фундаментальні взаємозв'язки між тим, що раніше сприймалося як випадкові чинники, то
виникає можливість застосування цих взаємозв'язків до нових знань і фактам, а також для
вирішення практичних завдань. Використання цієї групи методів засновано на
принципах евристики.
Евристика вивчає способи організації діяльності людини у певній галузі з метою
вирішення нових (або неясно поставлених) завдань або додання їй творчого характеру
(ступеня новизни). Ці способи утворюють систему, основними компонентами якої є:
 - Основні (раціональні) методи і засоби пошуку нових рішень, що опираються на
закони логіки мислення і логіку функціонування об'єкта;
 - Методи і властивості настроювання і регулювання творчої активності
особистості, засновані на знаннях психології і фізіології;
 - Спеціальне інформаційне забезпечення пошуку нових рішень;
 - Мистецтво синтезу пошукових технологій.
До основних аналітичних методів відносяться наступні.
1. Морфологічний аналіз. Метод морфологічного аналізу був запропонований
швейцарським астрономом Ф. Цвики в 1942 р Метою застосування методу
морфологічного аналізу є систематичне дослідження всіх мислимих варіантів вирішення
проблеми, що дає можливість охопити дослідженнями всі несподівані і незвичайні
питання.
Метод морфологічного аналізу є одночасно методом психологічної активізації творчого
процесу. Його перевага в тому, що він допомагає подолати труднощі при розгляді значної
кількості комбінацій можливих рішень.
Морфологічний аналіз проводиться за наступною схемою:
 а) формулювання проблеми;
 б) постановка завдання;
 в) складання списку всіх характеристик обстежуваного (передбачуваного)
продукту або операції;
 г) складання переліку можливих варіантів вирішення по кожній характеристиці.
Цей перелік полягає в таблицю, звану морфологічної матрицею;
 д) аналіз поєднань;
 е) вибір найкращого поєднання.
Результат морфологічного аналізу у вигляді морфологічної матриці показаний в табл. 2.2.
У проблемі виділено три аспекти: А, В, С. Аспект А може бути дозволений трьома
шляхами, В - двома і С - чотирма. Кожна комбінація представляє потенційне рішення
Загальне число можливих рішень проблеми, таким чином, дорівнює: 3 • 2 • 4 = 24.
Таблиця 22
Результати морфологічного аналізу - морфологічна матриця
Параметри Варіанти вирішення проблеми

А А 1 А 2 А 3

У B 1 B 2

З C 1 C 2 C 3 C 4
З отриманих 24 можливих варіантів вибирається тільки один. Вибір зазвичай проводиться
шляхом перебору всіх варіантів без винятку. Отже, це досить трудомістка робота. У
повному обсязі морфологічний аналіз може бути реалізований за допомогою засобів
обчислювальної техніки.
 2. Функціонально-вартісний аналіз - метод системного аналізу функцій об'єкта
(нового продукту), спрямований на мінімізацію витрат у сферах маркетингу,
проектування, виробництва, експлуатації при збереженні (підвищенні) якості
об'єкта. Він будується на розгляді об'єкта через призму виконання ним функцій і
відносин між ними. Оцінка варіантів побудови об'єкта (розробки нового продукту)
проводиться за критерієм, що враховує ступінь виконання і значимість функцій, а
також витрати, пов'язані з їх реалізацією на всіх етапах життєвого циклу.
Теоретичною базою такого дослідження служать принципи функціональної
організованості систем:
o а) актуалізація функцій означає придбання доцільності (функціональності)
кожним елементом і його властивостями. В ідеалі в новому продукті не
повинно бути нефункціональних, непотрібних елементів;
o б) зосередження функцій означає, що чим менше коштів потрібно для
реалізації основних функцій, тим ближче до ідеалу виявиться прийняте
рішення;
o в) сумісність функцій є однією з умов, що протидіють виникненню
шкідливих функцій. Елементи об'єкта не повинні суперечити один одному і
повинні бути взаємопов'язані;
o г) гнучкість функцій відбиває співвідношення стійкості структури об'єкта і
рухливості функцій.
Функціонально-вартісний аналіз дозволяє коригувати вже існуючі науково-технічні
рішення, змінювати сферу їх застосування і знаходити нові рішення.
Неаналітичних методи дозволяють відійти від формальних процедур і стимулювати
творче рішення проблем. Вони повинні давати відповіді на чотири основні питання:
 • "Правильну чи проблему ми вирішуємо?"
 • "Чи можна" зламати "стереотипи логічного мислення?"
 • "Чи можна стати більш сприйнятливим до нових ідей?"
  • "Як можуть допомогти інші?"
До найбільш поширених неаналітичних методів відноситься мозковий
штурм (колективна генерація ідей) - стратегія групового вирішення проблеми. Цей
метод, відомий також як "мозкова атака", "конференція ідей", був запропонований
американським вченим Алексом Осборном в 1955 р
Метод мозкового штурму заснований на наступних принципах.
 1. У рішенні поставленого завдання беруть участь дві групи людей: генератори ідеї
та експерти. Генератори ідеї об'єднують людей з творчим мисленням, з фантазією і
зі знаннями в галузі науки, техніки та економіки. Експерти - це зазвичай люди з
великим обсягом знань і критичним складом розуму.
 2. При генеруванні ніяких обмежень немає. Ідеї висловлюються будь-які, в тому
числі явно помилкові, жартівливі, без жодного доказу і техніко-економічного
обґрунтування. Висловлені ідеї зазвичай фіксуються в протоколі, в комп'ютері і т.п.
Таким чином, основа методу - це відокремлення процесу інтегрування ідей від
процесу їх оцінки. Генерування ідей ведеться в умовах, коли критика заборонена і
навіть, навпаки, заохочується будь явно безглузда ідея.
 3. Філософська основа мозкового штурму - теорія З. Фрейда, згідно з якою
свідомість людини являє собою тонке і нетривке нашарування над безоднею
підсвідомості. У звичайних умовах мислення і поведінку людини визначається в
основному свідомістю, в якому панують контроль та порядок - свідомість
"запрограмовано" звичними уявленнями і заборонами. Але крізь тонку кірку
свідомості раз у раз прориваються темні стихійні сили і інстинкти, що вирують в
підсвідомості. Ці сили штовхають людину на нелогічні вчинки, на порушення
заборон, на всякі ірраціональні думки. Винахіднику доводиться долати всяку
психологічну закомплексованість, всілякі заборони, обумовлені звичними
уявленнями про можливе і неможливе.
Метод мозкового штурму може мати різні модифікації. При вирішенні проблем
чисельність людей, як генераторів, так і експертів, зазвичай не перевищує шести чоловік,
тривалість штурму не більше 20 хв. Мозковий штурм ідеї може бути здійснений у
письмовій формі, він може бути індивідуальним, парним (обговорення однієї ідеї двома
експертами), подвійним (обговорення ідеї проводиться в два етапи) і поетапним
(обговорення ідеї виробляється по етапах). Також існує і зворотний штурм. Зворотний
штурм означає, що учасники штурму шукають недоліки якогось нового продукту або
операції, усувають ці недоліки і висувають нові завдання.
Мозковий штурм використовується, коли необхідно отримати велику кількість
оригінальних рішень за відносно короткий період.
Головна мета проекту може бути розділена на підцілі, утворюючи "дерево цілей" проекту.

6. Корисні електронні ресурси у організації й оптимізації групової роботи щодо

визначення мети і завдань проекту.
1) There's a S.M.A.R.T. way to write management's goals and objectives [Електронний ресурс]
– Режим доступу:
https://community.mis.temple.edu/mis0855002fall2015/files/2015/10/S.M.A.R.T-Way-
Management-Review.pdf
2) Тренінг «ІТ для виконання індивідуальних, групових освітніх проектів» [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://vo.ippo.kubg.edu.ua/%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD
%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-
%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB
%D1%96%D0%B2/%D1%96%D0%BA%D1%82-%D0%B2-%D0%BF%D1%80%D0%BE
%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%85
3) Цели по SMART: подробный обзор [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://powerbranding.ru/marketing-strategy/smart-celi/

4) SMART цели и задачи (что это) в примерах [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://equity.today/chto-takoe-zadachi-smart-i-kak-oni-rabotayut.html
5) Рекомендації щодо написання проектів [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://pochaiv-rada.gov.ua/strategiya-rozvytku-pochavsko-motg/rekomandatsi-schodo-
napysannya-proektiv/
6) «П’ять П» проекту [Електронний ресурс] – Режим доступу:.
http://www.osvitaua.com/2017/05/58052/