ВИКЛАДАЦЬКА ПРАКТИКА

ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ

№
Зміст роботи Кількість балів
з/п
Виконання індивідуального науково-дослідного
1 завдання Додаток А 0-10

Аналіз одного заняття (лекції, семінару,

2 0-5
практичного, лабораторного заняття) Додаток Б
 Додаток А

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

Структурно ІНДЗ повинно складатися із титульного аркуша, змісту

роботи, вступу, теоретичної частини (розділів та підрозділів), практичної
частини, висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).
У Вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться
обґрунтування необхідності проведення дослідження, визначається об’єкт,
предмет, мета та завдання дослідження.
Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з
теми ІНДЗ. Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які
деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів
та підрозділів роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття:
«визначити»  «встановити» , «охарактеризувати», «виявити»,
«сформулювати», «розкрити» тощо. Методи дослідження – перераховуються
використані наукові методи дослідження та змістовно відзначається, що саме
досліджувалось кожним методом – яке завдання ним розв’язуватиметься;
обґрунтовується вибір методів, що забезпечують вірогідність отриманих
результатів та висновків).
В теоретичній частині викладаються: основні теоретичні положення,
що визначають сутність обраної теми, предмету дослідження, з урахуванням
мети та завдань дослідження; різноманітні підходи до зазначених проблем на
основі аналізу спеціальної літератури; обґрунтовується та формулюється
особиста точка зору з розглянутих проблем; пропонуються можливі шляхи
вирішення проблем, що існують.
У практичній частині з вичерпною повнотою викладають результати
власних досліджень автора. Здобувач повинен давати оцінку повноти
вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів
(характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами
вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових
досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення
подальших досліджень.
 Зразок
Оформлення титульної сторінки

Міністерство освіти і науки України

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Факультет психології та соціальної роботи
Кафедра педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту

Індивідуальне науково-дослідне завдання на тему:

«ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ
КОМПЕТЕНТОСТІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

Виконав: аспірант 3 курсу

факультету психології та соціальної
роботи, спеціальності 011 Освітні,
педагогічні науки
Авраменко Анатолій Михайлович

Науковий керівник:
Маслов В.І., доктор. пед. наук, професор кафедри педагогіки, початкової
освіти та освітнього менеджменту Ніжинського державного університету
імені Миколи Гоголя

Ніжин – 2020
 ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

1. Формування у студентів внутрішньої мотивації навчання.

2. Формування у студентів готовності до професійної діяльності.
3. Розвиток у студентів дослідницької компетентності.
4. Формування у студентів мовної культури.
5. Комп’ютерні технології навчання як засіб формування у студентів
високих професійних компетенцій.
6. Організація самостійної роботи студентів як засіб формування
професійної компетенції майбутніх фахівців.
7. Формування та розвиток у студентів здатності до самостійного
життєвого вибору.
8. Формування креативного мислення студентів у процесі
професійного навчання.
9. Формування готовності до академічної мобільності у студентів
вищого закладу освіти.
10. Формування комунікативної компетентності студента як
креативної особистості в умовах освітнього середовища вищої школи.
11. Педагогічні умови формування творчого потенціалу студентів у
процесі професійної підготовки.
12. Формування у студентів умінь опрацювання наукових текстів за
фахом.
13. Формування наукової раціональності у студентів.
14. Формування у студентів потреби до професійно-прикладного
самовдосконалення.
15. Формування загальних та фахових компетентностей студентів
шляхом впровадження адаптивного навчання.
16. Гендерні особливості формування мотивації до занять фізичним
вихованням у студентів.
17. Формування інформаційної компетентності студентів.
 Додаток Б

Аналіз навчального заняття з ……(назва предмету),

проведеного у…. .(вказати групу, курс, факультет, навчальний
заклад) викладачем (ПІБ, вчене звання, посада) чи аспірантом 3 курсу
факультету (вказати факультет)

Виконав: аспірант 3 курсу факультету…., спеціальності……..

ЗМІСТ АНАЛІЗУ
1. Загальні відомості про навчальне заняття:
– тема навчального заняття, її зв’язок з попередніми і наступними,
місце у відповідному розділі;
– форма, тип навчального заняття, його структура, відповідність темі та
поставленій меті;
– рівень досягнення мети та отримані результати, умови, чинники, що
сприяли цьому; – сильні та слабкі сторони, досягнення, загальні враження.
2. Підготовка викладача до організації навчального заняття: визначення
структури, використання фахової та методичної літератури, підготовка
дидактичного та роздаткового матеріалу.
3. Постанова мети, завдань навчального заняття як кінцевого
результату, необхідного для досягнення викладачем та студентами,
створення у студентів установки на досягненні мети
4. Відбір змісту навчального матеріалу, розвиток особистісного
ставлення студентів до нього:
– раціональний відбір наукових, засадничих знань, понять, фактів, що
складають основу розвитку умінь, навичок студентів, їхнього соціального
становлення, подальшого навчання;
– спрямованість змісту навчального матеріалу на розгляд проблем,
соціального значущих та актуальних для життя студентів, задоволення їхніх
пізнавальних і особистісних потреб та інтересів;
– відповідність змісту навчального матеріалу рівню розвитку студентів,
їхнім пізнавальним можливостям;
– стимулювання інтересу студентів до змісту, (новизна знань, умінь,
їхня різностороння значущість, парадоксальність понять, фактів,
популярність інформації, емоційність викладу, подання інформації через
призму бачення викладача, науковця);
– інтегрування змісту навчального матеріалу з іншими темами,
навчальними курсами і спецкурсами.
5. Застосування методів, прийомів, засобів, форм організації навчально-
пізнавальної діяльності студентів і їх творче, цілеспрямоване поєднання.
активізація думки студентів, стимулювання їх до критичного та творчого
мислення, вияву власної позиції, поглядів, самостійного пошуку і
дослідження.
6. Діяльність викладача:
– ставлення до студентів: наявність позитивної установки;
– стиль діяльності та поведінки викладача, його комунікативні уміння,
відкритість, щирість, знаходження контакту зі студентами, вияв
педагогічного такту у організації взаємодії зі студентами;
– забезпечення дисципліни як організації порядку на навчальному
занятті
7. Діяльність студентів:
– ставлення студентів до процесу навчання, застосованих форм,
методів організації навчально-пізнавальної діяльності, їхня мотивація;
– ставлення до особистості викладача, вияв до нього.
8. Організація міжособистісної взаємодії студентів та розвиток їхніх
взаємин:
– створення психологічно комфортного середовища на навчальному
занятті;
– застосування різноманітних форм співробітництва, міжособистісної
взаємодії студентів (дискусії, діалоги, групові форми, колективна робота
тощо).
9. Отримання зворотнього зв’язку:
– методи, прийоми організації зворотнього зв’язку на кожному етапі
навчального заняття;
– перевірка викладачем рівня розуміння, осмислення студентами
навчального матеріалу, рівня сформованості їхніх знань та умінь;
– застосування зворотнього зв’язку для усвідомлення особливостей
діяльності, мислення студентів, мотивації їхнього навчання з метою
удосконалення організації навчальних занять;
– застосування зворотнього зв’язку, оцінювання для усвідомлення
студентами досягнутих успіхів, перспектив їхнього розвитку;
– об’єктивність оцінювання індивідуальних особливостей навчальної
діяльності студентів;
– мотивація оцінок студентів без елементів критики особистості.
10.Загальні висновки (пропозиції і поради щодо вдосконалення
підготовки і проведення наступних навчальних занять).
 Схема аналізу лекції

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Тип рецензії – рецензія на текст лекції, що прослухана в аудиторії;
рецензія на текст лекції.
2. Тема виступу.
3. Прізвище, ініціали, спеціальність, вчена ступінь лектора.
4. Склад аудиторії – віковий, професіональний,
5. Організація лекції.
6. Взаємовідношення рецензента і лектора.
ІІ. КОНСТАТУЮЧА ЧАСТИНА
1. Оцінка стратегії лекції.
Основні параметри: актуальність теми, цільова установка (тема, мета,
соціальне замовлення), конструктивні питання, тезис проблеми.
2. Оцінка тактики лекції
А) Композиція лекції
Основні параметри: робоча і рекламна назви лекції. Структура.
Дотримання принципів послідовності, не протиріччя, визначеності і
доказовості. Спосіб викладу: індуктивний, дедуктивний, логічний, історичний,
ступеневий, концентричний, раціональний, емоційний. Композиційно-
стилістичні прийоми: діалогізація, імпровізація, ретардація, інверсія,
ілюстрація, інформація, коментар, опис, метафора, характеристика, гіпербола,
оксюморон.
Б) Культура мислення лектора.
Основні параметри: уміння діалектично мислити. Володіння матеріалом.
Творчий підхід.
В) Культура мови і поведінки лектора.
Основні параметри: вміння найти адекватні засоби для передачі змісту
лекції з врахуванням цільових, часових і просторових умов спілкування.
Дотримання вимовних слово утворюючих і граматичних норм. Пластика
лектора.
3. Контакт лектора з аудиторією.
Основні параметри: підтримання обміркованості та безперервності
сприйняття, активізація розумової діяльності, розвитку пізнавальних
властивостей і навиків засвоєння. Здібність до контактності. Психологія
відношень лектора і аудиторії. Відповіді на питання.
4. Ефективність лекції.
Основні параметри: реакція слухачів і організаторів лекції. Адекватність
матеріалу запитам аудиторії.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Загальна оцінка лекції за зразками, що пропонуються:
а) лекція заслуговує схвалення;
б) лекція заслуговує схвалення при умові наступного доопрацювання;
в) лекція викликає принципові заперечення з таких-то причин.
 Схема аналізу семінарського (практичного) заняття
1. Тема заняття.
2. Мета заняття. Правильність визначення компонентів мети
(навчально-методичного, виховного, розвивального).
3. Доцільність визначених для обговорення проблем, їх
актуальність.
4. Структура заняття. Етапи, внутрішній зв'язок між ними та
підпорядкованість загальній меті.
5. Реалізація принципів навчання на занятті.
6. Забезпечення зв’язку із матеріалом лекції. Взаємодоповнюваність
лекції та семінарського (практичного) заняття.
7. Система самостійної підготовки студентів до заняття. Шляхи
перевірки її результативності.
8. Система роботи з формування теоретичних уявлень і понять з
проблеми семінарського (практичного) заняття. Термінологічний апарат і
робота по засвоєнню суттєвих ознак кожного поняття.
9. Робота з використання державних документів, першоджерел,
довідкової літератури тощо з метою повного і глибокого аналізу питань
даного заняття.
10. Засоби навчання та доцільність їх використання на різних етапах
семінарського (практичного) заняття.
11. Система роботи з формування вмінь застосовувати теоретичні
знання з проблем заняття.
12. Прийоми підведення підсумків кожного окремого питання,
проблеми заняття.
13. Форми поточного контролю за пізнавальною діяльністю
студентів під час заняття.
14. Шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів,
спрямованість на самоосвіту та подальший науковий пошук.
15. Професійна спрямованість змістовного, організаційного та
мотиваційного компонентів семінарського (практичного) заняття.
16. Зв'язок навчального матеріалу із потребами суспільства, сучасної
школи із життєвим досвідом студентів.
17. Доцільність використання різних методів перевірки і оцінки
знань та діяльності студентів у структурі заняття.
18. Діяльність викладача на семінарському (практичному) занятті:
а) мова викладача (голос, інтонація, жести, міміка, манера говорити та
інше);
б) уміння поводитися в аудиторії, контакт зі студентами, способи
підтримання робочої дисципліни, реакція на окремі порушення, такт
викладача;
в) зовнішній вигляд викладача.
19. Загальна характеристика ролі викладача у формуванні особистості
майбутнього педагога.
20.Загальні висновки про семінарське (практичне) заняття:
 а) ефективність заняття в цілому;
б) науковий рівень навчального матеріалу;
в) виховний потенціал заняття, формування у студентів інтересу
до навчального предмета, професії, навчання;
г) якість засвоєння знань студентами;
д) досягнення мети заняття.