REPORT OF THE PLAGIARISM CHECK

THE REPORT CERTIFIES THAT THE ATTACHED WORK

довідка на антиплагіат
БУЛО ПЕРЕВІРЕНО СЕРВІСОМ ЗАПОБІГАННЯ ПЛАГІАТУ MY.PLAGIA.RU AND HAS:
ПОДІБНІСТЬ

1%
НЕБЕЗПЕКА ПЛАГІАТУ

5%
ПАРАФРАЗ
0%
НЕКОРЕКТНІ ЦИТАТИ
0%

Назва файлу: Курсова робота.doc

Файл перевірено: 2020-05-27
Звіт створено: 2020-05-27
 Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад вищої освіти
«Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпровської обласної ради»
Навчально-науковий інститут педагогіки
Кафедра загальної, спеціальної педагогіки, реабілітації та інклюзивної освіти

КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Уміння вчитися і його формування у школярів»
Студентки 1 курсу, групи ЗП – 19-1/м
Спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки
Спеціалізація Загальна педагогіка
Гордійової Н.В.

Керівник: канд. пед. наук, доцент

Крупенина Н.А.

Національна шкала: ___________

Кількість балів: _____________
Оцінка ЕCTS:____________

Члени комісії: ______ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
 Дніпро, 2020
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЛЕМАТИКИ ФОРМУВАННЯ В
УЧНІВ ЗАГАЛЬНО-НАВЧАЛЬНИХ УМІНЬ………………………………………..5
1.1. Сутність вміння вчитися……………………………………………………5
1.2. Формування мотивації навчання…………………………………………..6
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ УМІНЬ У МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………...9
2.1 Методика дослідно – експериментального дослідження і виявлення
рівня сформованості пізнавальних навчальних умінь у молодших
школярів………………………………………………………………………………...9
2.2 Організація експерементальної роботи по формуванню пізнавальних
навчальних дій за допомогою проектної діяльності..................................................19
2.3 Аналіз і узагальнення результатів дослідження……………………….....24
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ
ПІЗНАВАЛЬНИХ УМІНЬ…………………………………………………………....32
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….35
 ВСТУП
Актуальність дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку
суспільства потрібні особистості з нестандартним мисленням. З умінням
самостійно знаходити рішення поставлених цілей, уміння застосовувати сучасні
технологічні засоби. Основоположним компонентом підготовки нового покоління
школярів є система навчальних дій, яка розкриває шляхи становлення вміння
вчитися.
Мета сучасної освіти – навчити школярів самостійно здобувати знання і
застосовувати їх на практиці. Досягнення цієї мети найбільш повно відбувається
завдяки формуванню пізнавальних навчальних дій. Складові блоку пізнавальних
навчальних дій розвивають активність учнів при освоєнні нового матеріалу, їх
логічне мислення, вміння правильно визначати проблемну ситуацію і шукати
шляхи її вирішення. В умовах стрімкого збільшення і оновлення інформації
пізнавальні навчальні дії стають найважливішим компонентом розвитку нового
покоління.
В даний час все більше актуальності набувають прийоми і методи
самостійно здобувати нові знання, висувати гіпотези і здійснювати збір та аналіз
необхідної інформації. Зміст педагогічної роботи на початковому етапі навчання
орієнтований на формування загально-навчальних умінь і навичок, способів
діяльності, яка передбачає успішність навчання на наступніх щаблях. Розвиток
самостійності в діяльності, логічного мислення, активності в досягненні
поставленої мети, прагнення постійно поповнювати знання за допомогою
розширення свого загального і спеціального кругозору передбачає вирішення
учнями нестандартних завдань. Вчителю для роботи над формуванням
пізнавальних умінь в учнів необхідно використовувати засоби управління та
активізацію навчально-пізнавальної діяльності. Важливими компонентами
формування активної особистості через проектну діяльність є розвиток таких
якостей, як : креативність, вміння працювати в колективі, аналізувати результати
діяльності, здійснювати проектування.
Обєкт дослідження – уміння вчитися.
Предметом дослідження – виступає проектна діяльність, спрямована на
формування пізнавальних навчальних дій у школярів.
Мета дослідження – проаналізувати особливості вміння вчитися і
особливості його формування у школярів.
Завдання дослідження: 1) провести теоретичний аналіз проблематики
формування в учнів загально навчальних умінь; 2) вивчити рівень сформованості
пізнавальних навчальних умінь у школярів; 3) праналізувати і узагальнити
результати дослідження; 4) розробити методичні рекомендації по формуванню
пізнавальних навчальних умінь. У процесі роботи для вирішення поставлених
завдань використовувалися теоретичні та практичні методи
дослідження( вивчення психолого-педагогічної та методологічної літератури;
системний аналіз; синтез; тестування; спостереження; педагогічний експеримент;
статистична обробка отриманих результатів).
Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблені в процесі
дослідження методичні рекомендації, спрямовані на формування пізнавальних
навчальних дій у школярів. Можуть бути використані вчителями в прцесі
навчання.
Структура роботи складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку
використаних джерел, що складається з 23 джерел.
 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМАТИКИ ФОРМУВАННЯ В
УЧНІВ ЗАГАЛЬНО-НАВЧАЛЬНИХ УМІНЬ
1.1 Сутність вміння вчитися
Дослідження психологів і педагогів показують, щоб навчити учнів
самостійно і творчо вчитися, потрібно включити їх в спеціально організовану
діяльність, зробити господарями цієї діяльності. Для цього потрібно виробити у
школярів мотиви і цілі навчальної діяльності (навіщо вчитися), навчити способам
її здійснення і регулювання (як вчитися).
В контексті дослідження розглянемо поняття «уміння». Уміння – це не
будь-які дії або діяльність, але лише такі, які виконуються успішно, найбільш
оптимальним способом [22]. Уміння – це здатність людини продуктивно, з
належною якістю і у відповідний час виконати роботу в нових умовах [18].
Засвоєні способи навчальної діяльності стають уміннями, які і складають
вміння вчитися. В процесі навчання взаємопов'язано формуються як загальні,
тобто загально-навчальні вміння, які застосовуються при вивченні всіх
навчальних предметів, так і спеціальні, тобто предметні вміння, які
використовуються тільки в процесі викладання якогось одного предмета.
Загально-навчальні вміння можна розділити на інтелектуальні вміння та вміння
раціональної навчальної діяльності [19].
До інтелектуальних умінь можна віднести вміння аналізувати, синтезувати,
узагальнювати, порівнювати і інші «прийоми логічного мислення», наприклад,
підведення під поняття, класифікація, вміння опонувати і т.д. Сюди можна
віднести і такі вміння, які виділені в праці Г.А. Молєва, наприклад, вміння
створювати просторові образи і оперувати ними, вміння спостерігати і т.д. [7].
До умінь раціональної навчальної діяльності відносять такі вміння: вміння
раціонально читати текст, вміння планувати і організовувати свою навчальну
діяльність, контролювати результати навчальної діяльності, коригувати їх,
управляти своєю діяльністю. Слід зазначити, що ця група умінь спрямована на
самоорганізацію, саморегуляцію навчальної діяльності.
Отже, в вміння вчитися входять в загально-навчальні і спеціальні уміння,
які формуються в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

1.2 Формування мотивації навчання

Процес формування в учнів умінь вчитися повинен здійснюватися у
взаємозв'язку з вихованням мотивації навчання. Досвідчений учитель, що вміє
цілісно сприймати учня, завжди зіставляє мотивацію навчання з тим, як вміє
учень вчитися. Спостерігаючи за учнями, можна помітити, що інтерес до
навчання, виникнувши без опори на міцні вміння і навички, поступово згасає, і,
навпаки, успішне виконання навчальної роботи за рахунок володіння умінням
вчитися саме по собі є сильним мотиваційним фактором.
Перейдемо до розгляду питання, як доцільно формувати мотивацію
навчання. Вихованню позитивної мотивації у навчальній діяльності сприяють:
доброзичлива атмосфера в класі; включення учня в колективні форми організації
навчальної роботи, відносини співпраці вчителя і учня, допомога вчителя не у
вигляді прямого втручання у виконання завдання, а у вигляді порад, які
допомагають самому учневі знайти правильне рішення; формування в учня умінь
самоаналізу, самоконтролю, самооцінки і рефлексії.
Формуванню мотивації сприяє: привернення уваги учнів, організація і
управління увагою (цікавість викладу, постановка питань, пов'язаних з життєвим
досвідом учнів, застосування гри і інших цікавих форм організації занять,
організація спору і дискусії і т.д.); роз'яснення практичної, соціальної та
особистісної значущості змісту навчального матеріалу, показ зв'язку навчального
матеріалу з життям; вміле застосування заохочення і осуду, підбір об'єктів праці з
урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів [18].
Розглянемо конкретніше проблему формування мотивації на уроці. На
кожному уроці учнями здійснюється певний цикл навчальної діяльності. Але
незалежно від цілей уроку, його типів, структура навчальної діяльності учнів є
постійною з позиції її організації. Оптимальна навчальна діяльність з вивчення
будь-якої теми повинна складатися з наступних частин (або компонентів):
вступий-мотиваційний етап, операційно-пізнавальний етап, контрольно-оцінний
етап. Загальне завдання вчителя полягає в тому, щоб учень був постійно
мотивованим до дій – на початку уроку, в ході його і в кінці уроку.
1. Вступна-мотиваційна частина. На початку уроку учень повинен
усвідомити, для чого, навіщо, чому йому треба вивчити дану тему. Він повинен
зрозуміти, що корисного і нового він дізнається сьогодні, що треба освоїти, де
може застосувати засвоєне і яка основна навчальна задача майбутньої роботи.
Учні повинні з'ясувати для себе, чи готові вони до засвоєння нового навчального
матеріалу, які освоєні знання і вміння їм сьогодні необхідно застосувати, що
бракує, і що треба заповнити всім і, можливо, окремим учням [12].
Тут можна враховувати кілька видів спонукань: актуалізувати мотиви
попередніх досягнень ( «На минулому уроці ми добре попрацювали»); створити
мотиви орієнтації на майбутню діяльність ( «Для вашого життя це необхідно,
наприклад в такій-то ситуації»), створити мимовільні мотиви подиву і т.д.
2. Операціонально-пізнавальна частина. Учні освоюють новий навчальний
матеріал, опановують певними знаннями і вміннями.
Тут необхідно підкріплювати виникаючу мотивацію на початковому етапі
уроку. Як правило, в процесі виконання практичної роботи учнями вчитель
здійснює поточний інструктаж: фронтальний, груповий або індивідуальний в
залежності від виникаючих педагогічних ситуацій на уроці. У процесі обходу
робочих місць учитель може використовувати різноманітні прийоми для
підтримки і формування мотивації.
3. Контрольно-оцінна частина. На цьому етапі учні узагальнюють вивчений
матеріал; аналізують виконану ними роботу; що ними засвоєно і що не засвоєно і
чому. На основі аналізу учні оцінюють свою діяльність на уроці, свої успіхи і
неуспіхи, а також здійснюють коригування виконаної роботи. Важливо, щоб
кожен учень після закінчення уроку мав позитивну установку на подальше
вчення. Така позитивна мотивація перспективи є наслідком вмілої організації
вчителем оціночної діяльності самими учнями [18].
Про сформованість навчальної діяльності (процес передачі виконання
окремих елементів діяльності самому учневі для самостійного здійснення без
втручання вчителя) у учня можна судити по тому, наскільки самостійно і свідомо
він співвідносить мотиви з цілями і володіє навчальними вміннями.
Розглянуте дозволяє поставити задачу по реалізації мотиваційного
управління. Вчителю важливо в управлінському процесі вибудувати такий
ланцюжок своїх дій, передбачаючи можливі дії учнів, щоб результатом їх
взаємодії була поява нової пізнавальної потреби в учнів, тобто мотиву.
Педагогічні дії здійснюються на основі виявлених навчальних труднощів і аналізу
причин, що знижують мотивацію навчання. Справа в тому, що навчальні
труднощі ставлять перешкоду мотиву навчання, утворює розрив між сферою
мотиву і метою діяльності.
Можна запропонувати вчителю таку схему педагогічних дій: навчальні
труднощі - причини труднощів - питання і дії вчителя для подолання труднощів.
У шкільній практиці виділяють наступні навчальні труднощі:
1. Учень не може у визначенні того, з чого почати роботу, які правила
потрібно застосувати. Причина: забув або не знає, погано зрозумів, ще не
застосував знання настільки, щоб вони закріпилися. Питання і дії вчителя
(ключові слова для подолання труднощів): назви (ознаки, риси, схожість). Згадай
правило, розкажи, давай спробуємо розібратися разом.
2. Учень не може передбачити результати своєї роботи. Причина:
недостатньо розвинене творче мислення, вміння аналізувати, порівнювати,
узагальнювати.
Питання і дії: порівняй, зістав, поясни сенс, які причини; класифікуються;
давай подивимося, що вийде, якщо ...
У висновку виділимо умови реалізації такого мотиваційного управління
вчителем. 1) Щоб мотиви навчання стали справжнім двигуном навчальної
діяльності, необхідно формувати в учнів загально-навчальні вміння:
інтелектуальні та вміння раціональної навчальної роботи.
2) Навчання учнів навчальних дій самоаналізу, самооцінки і рефлексії.
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ УМІНЬ У МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Методика дослідно – експериментального дослідження і виявлення
рівня сформованості пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів
Для реалізації мети і завдань дослідження буде застосовуватися комплекс
науково-дослідних методів. Для здійснення експерименту були визначені
контрольна і експериментальна групи: 1 «А» - контрольна група, 1 «Б» -
експериментальна група.
В експерименті брали участь 52 учні: 1 «А» - 25 осіб, 1 «Б» - 27 осіб.
При підготовці і плануванні дослідно-експериментального дослідження
були виділені наступні етапи:
1 - констатувальний, діагностичний, що дозволяє встановити вихідний
рівень сформованості у молодших школярів пізнавальних навчальних дій;
2 - формуючий, який спрямований на розвиток пізнавальних навчальних дій
у молодших школярів;
3 - контрольний, що дає можливість узагальнити, оформити результати
дослідження і зробити відповідні висновки.
Для роботи над розвитком пізнавальних навчальних дій молодших школярів
з використанням елементів проектної діяльності, необхідно було спочатку
виявити реальний рівень їх сформованості, а потім простежити динаміку
розвитку.
На початку експерименту на діагностичному етапі з метою уточнення
показників сформованості пізнавальних навчальних дій у молодших школярів
були визначені критерії:
- вміння здійснювати спрямований пошук і використання інформації;
 - вміння диференціювати суттєві ознаки предметів і явищ від несуттєвих,
другорядних;
- знаходження підстав і критеріїв для класифікації об'єктів;
- вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;
- навички знаково-символічного моделювання;
- навички контролю процесу і результатів діяльності;
- вміння формулювати проблему проекту і знаходити способи її вирішення.
У своєму дослідженні ми спиралися на систему критеріїв, розроблених для
визначення сформованості пізнавальних навчальних умінь молодших школярів в
процесі самостійної діяльності, які представлені у вигляді таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика рівнів формування пізнавальних начальних умінь у
молодших школярів
Показники Критерії оцінки
рівнів
Високий - самостійно здійснює спрямований пошук інформації,
обробляє її і використовує;
- самостійно проводить аналіз об'єктів;
- самостійно вибирає критерії для класифікації об'єктів;
- з легкістю встановлює причинно-наслідкові зв'язки;
- самостійно здійснює контроль над процесом і результатом
своєї діяльності;
- самостійно формулює проблему проекту і знаходить способи
її вирішення.
Середній - здійснює спрямований пошук інформації, обробляє її і
використовує, але потрібна допомога вчителя;
- проводить аналіз об'єктів, але допускає помилки;
- допускає помилки при виборі критеріїв для класифікації
об'єктів, або вірно вибирає критерії, але допускає помилки при
класифікації;
- встановлює причинно-наслідкові зв'язки за допомогою
 вчителя;
- допускає помилки в знаково-символічному моделюванні, або
потрібна допомога вчителя;
- контроль над процесом і результатом діяльності здійснюється
за допомогою вчителя;
- демонструє узагальнені знання про особливості і
закономірності зв'язків природного світу;
- формулює проблему проекту і знаходить способи її
вирішення за допомогою вчителя.
Низький - не проявляє інтересу до пошуку інформації, потрібний
контроль вчителя;
- допускає помилки при аналізі об'єктів, потрібна допомога
вчителя;
- не може самостійно вибрати критерії для класифікації
об'єктів;
- не може встановити причинно-наслідкові зв'язки, потрібна
допомога вчителя;
- не справляється зі знаково-символічним моделюванням,
потрібна допомога і контроль вчителя;
- процес і результати діяльності не цікавлять учня, вчитель
здійснює контроль;
- формулює проблему проекту і знаходить способи її
вирішення тільки за допомогою і під контролем вчителя.
На основі виділених показників і критеріїв нами були підібрані і проведені
наступні методики, спрямовані на дослідження рівня сформованості пізнавальних
навчальних умінь в учнів молодшого шкільного віку:
1) Методика дослідження словесно-логічного мислення, розроблена Е. Ф.
Замбіцявічене заснована на тесті структури інтелекту Р. Амтхауера.
Мета: дослідження рівня розвитку і особливостей понятійного мислення,
сформованості найважливіших логічних операцій, загально-навчальних знань
молодших школярів.
 Опис методики: в використану методику входять 4 субтеста, які
складаються з 40 вербальних завдань (по 10 завдань у кожному). Завдання
підібрані з урахуванням програмного матеріалу початкових класів за курсом
дисципліни «Навколишній світ».
До складу першого субтеста входять завдання, спрямовані на виявлення
обізнаності, які вимагають від випробовуваних відрізнити суттєві ознаки
предметів чи явищ навколишнього світу від несуттєвих. За результатами
виконання деяких завдань субтеста можна судити про запас екологічних знань
випробуваного.
Другий субтест має на меті визначення сформованості логічної дії
(класифікація), здатності до абстрагування; складається із завдань, що
представляють собою словесний варіант виключення «п'ятого зайвого».
Третій субтест включає в себе завдання на сформованість логічної дії
«умовивід» (за рішенням аналогій). Щоб їх виконати випробуваний повинен вміти
встановлювати логічні зв'язки і розуміти, наскільки співвідносяться між собою ті
чи інші поняття, які було взято з курсу навколишнього світу.
Четвертий субтест спрямований визначення рівня сформованості
узагальнюючих понять (узагальнення), діагностика вміння узагальнювати (учень
повинен назвати поняття з курсу навколишнього світу, яке об'єднує два слова, що
входять в кожне завдання субтеста).
Найбільші складності у школярів зазвичай викликає третій субтест, в якому
необхідно підібрати аналогію. Необхідно чітко розписати інструкцію до нього, це
обов'язкова умова при проведенні тренувальних вправ.
Оцінка в балах за кожним завданням тестування виводиться шляхом
підсумовування всіх правильних відповідей по даному субтесту.
Загальний бал необхідно порівняти з максимально можливим балом по
даному тесту в цілому (він становить 40 балів), і відповідно до нього встановити
відповідний рівень розвитку словесно-логічного мислення школярів у рамках
дисципліни «Навколишній світ».
 Аналіз результатів дослідження показав наступне: в контрольній групі на
високому рівні - 8 учнів (32%); на середньому рівні - 12 учнів (48%), на низькому
рівні - 5 учнів (20%).
В експериментальній групі молодших школярів на високому рівні - 6 учнів
(22%); на середньому рівні - 10 учнів (37%); на низькому - 11 учнів (41%).
Дані показники представлені в таблиці 2.2:
Таблиця 2.2
Результати рівня сформованості словесно-логічного мислення
школярів
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Кіл-сть % Кіл-сть %
Високий 8 32% 6 22%
рівень
Середній 12 48% 10 37%
рівень
Низький 5 20% 11 41%
рівень
Результати рівня сформованості словесно-логічного мислення школярів на
констатуючому етапі експерименту представлені на рисунку 2.1:

Рис. 1 - Результати рівня сформованості словесно-логічного мислення

школярів на констатуючому етапі експерименту
 За результатами методики було виявлено, що в експериментальній групі
високий рівень на 10% нижче, ніж у контрольній групі; середній рівень в
експериментальній групі на 11% нижче, ніж у контрольній групі; низький рівень в
експериментальній групі на 21% вище, ніж у контрольній групі.
2) Методика «Таємничий лист» (Н. Гуткіна)
Мета: діагностика пізнавальної активності молодших школярів, дій
постановки і вирішення проблеми.
Опис методики: в кінці заняття (саме заняття звичайне, відповідно
календарно-тематичному плануванню) експериментатор робить оголошення:
Діти, нам прийшов загадковий лист, невідомо, хто його відправник. В кінці листа
знаходиться шифр. Подивіться!
Зміст листа може бути абсолютно різноманітним: абстрактним або
прив'язаним до теми уроку; невеликим за обсягом - 4-5 пропозицій і підпис.
Шифр це система відповідності букв алфавіту і цифр.
Під керівництвом педагога, який проводить експеримент молодші школярі
розшифровують перше слово. Це слово відзначається в листі. Потім
експериментатор оголошує перерву на 10 хвилин. Педагог пропонує учням
дізнатися, від кого вони отримали лист. Хто бажає – продовжують роботу, хто не
має бажання, можуть залишити лист і йти відпочивати. Після перерви, перед
початком наступного уроку, діти здають підписані роботи.
Рівень сформованості пізнавальної активності:
Високий рівень пізнавальної активності – розшифрував цілком.
Середній рівень пізнавальної активності – приступив до розшифровки, але
не закінчив.
Низький рівень пізнавальної активності – не взявся за розшифровку.
Аналіз результатів дослідження показав наступне: в контрольній групі на
високому рівні сформованості пізнавальної активності - 2 учні (8%); 5 учнів (20%)
- на середньому рівні; 18 учнів (72%) - на низькому рівні.
 В експериментальній групі на високому рівні сформованості пізнавальної
активності - 1 учень (4%); на середньому рівні - 5 учнів (18%); 21 учень (78%) - на
низькому рівні.
Дані показники представлені в таблиці 2.4:
Таблиця 2.3
Результати сформованості пізнавальної активності
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Кіл-сть % Кіл-сть %
Високий рівень 2 8% 1 4%
Середній рівень 5 20% 5 18%
Низький рівень 18 72% 21 78%
Результати рівня сформованості пізнавальної активності на констатуючому
етапі експерименту представлені на рисунку 2.2:

Рис. 2.2 Результати рівня сформованості пізнавальної активності на

констатуючому етапі експерименту
За результатами методики було виявлено, що в експериментальній групі
високий рівень на 4% нижче, ніж у контрольній групі; середній рівень в
експериментальній групі на 2% нижче, ніж у контрольній групі; низький рівень в
експериментальній групі на 6% вище, ніж у контрольній групі.
3) Методика «Сформованість екологічних знань у молодших школярів» (по
Л.В. Моїсеєвій)
 Мета: методика дозволяє визначити сформованість логічних універсальних
дій, екологічних знань, умінь, екологічної культури молодших школярів.
Опис методики: Л.В. Моїсеєвою була розроблена структура екологічної
культури молодших школярів: екологічні знання, екологічні вміння, екологічне
ставлення. У даній методиці сформованість екологічної культури випробовуваних
перевіряється наступними показниками: розуміння цілісності навколишньої
природи і взаємозв'язку її компонентів; наявність стійкого інтересу до
навколишнього середовища; усвідомлення норм і правил природоохоронної
діяльності; сформованість морального ставлення до навколишнього світу;
адекватна оцінка діяльності людини в природі. Для діагностики рівня
сформованості екологічних знань і логічних дій використовується тестування.
Кожному учневі видається бланк з питаннями і варіантами відповідей.
Експериментатор попереджає дітей, що в деяких питаннях може бути кілька
варіантів відповідей. Після виконання тесту, учні здають підписані бланки.
Рівень сформованості екологічних знань у молодших школярів:
Високий рівень – від 12 до (nuczu.edu.ua) 15 вірних відповідей;
Середній рівень – від 7 до 11 вірних відповідей;
Низький рівень – від 0 до 6 правильних відповідей.
Аналіз результатів дослідження показав наступне: в контрольній групі на
високому рівні - 5 учнів (20%); на середньому рівні - 6 учнів (24%), на низькому
рівні - 14 учнів (56%).
В експериментальній групі на високому рівні - 7 учнів (26%); на середньому
рівні - 10 учнів (37%); на низькому - 10 учнів (37%).
Дані показники представлені в таблиці 2.4:
Таблиця 2.4
Результати сформованості екологічних знань у молодших школярів
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Кіл-сть % Кіл-сть %
Високий 5 20% 7 26%
рівень
Середній 6 24% 10 37%
рівень
Низький 14 56% 10 37%
рівень
Результати сформованості екологічних знань у молодших школярів на
констатуючому етапі експерименту представлені на рисунку 2.3:

Рис. 2.3 -Результати сформованості екологічних знань у молодших школярів

на констатуючому етапі експерименту
За результатами методики було виявлено, що в експериментальній групі
високий рівень на 6% вище, ніж у контрольній групі; середній рівень в
експериментальній групі на 13% вище, ніж у контрольній групі; низький рівень в
експериментальній групі на 19% нижче, ніж у контрольній групі.
За результатами проведених методик дослідження був виведений середній
показник сформованості пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів.
Дані показники представлені в таблиці :
 Таблиця 2.5
Середній показник результатів сформованості пізнавальних
навчальних умінь у молодших школярів на констатуючому етапі
експерименту.
Рівні сформованості сформованост сформованості Середній
словесно- і пізнавальної екологічних показник
логічного активності знань у сформованості
мислення молодших пізнавальних
школярів навчальних
умінь

КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ
Високий 32% 22% 8% 4% 20% 26% 20% 17%
рівень
Середній 48% 37% 20% 18% 24% 37% 31% 31%
рівень
Низький 20% 41% 72% 78% 56% 37% 49% 52%
рівень
Середній показник результатів сформованості пізнавальних навчальних
умінь у молодших школярів на констатуючому етапі експерименту представлений
на рисунку 2.4:

Рис. 2.4 - Середній показник результатів сформованості пізнавальних

навчальних умінь у молодших школярів на констатуючому етапі експерименту.
 За результатами середнього показника було виявлено, що в
експериментальній групі високий рівень на 3% нижче, ніж у контрольній групі;
середній рівень в експериментальній і контрольній групах однаковий; низький
рівень в експериментальній групі на 3% вище, ніж у контрольній групі.
На основі аналізу стало очевидно, що у молодших школярів не в повній мірі
сформовані пізнавальні навчальні дії, так як низький рівень склав 52% в
експериментальній і 49% в контрольній групах.
Таким чином, в даному параграфі розроблені і представлені критерії
сформованості пізнавальних дій, які дозволяють проектувати комплекс
навчальних занять, спрямований на формування пізнавальних навчальних умінь
молодших школярів через проектну діяльність.

2.2 Організація експерементальної роботи по формуванню пізнавальних

навчальних дій за допомогою проектної діяльності.
На основі констатуючої частини дослідження було визначено мету
формуючого етапу експерименту: формування пізнавальних навчальних умінь
молодших школярів.
Формуючий етап експерименту включав в себе вивчення, організацію та
здійснення заходів, спрямованих на формування пізнавальних навчальних умінь у
молодшого школяра через проектну діяльність. Даний етап експерименту містив у
собі роботу над проектами, об'єднаними спільною темою – «Будь природі
другом».
Процес заходів формуючого етапу дослідно-експерементальної роботи
представлений в тематичному плані:
Таблиця 2.6
Тематичний план проектної діяльності молодших школярів у
навчальному процесі з формування пізнавальних навчальних мінь

Стадія роботи над Зміст роботи Формування

проектом пізнавальних
 навчальних умінь
підготовка Визначення теми, мети - вміння здійснювати
і завдань проекту. спрямований пошук,
Підбір робочої групи обробку і використання
інформації;
- вміння формулювати
проблему
планування а) Знайти джерела - вміння здійснювати
необхідної інформації. спрямований пошук,
б) Визначити способи обробку і використання
збору і аналізу інформації;
інформації. - вміння формулювати
в) Визначити способи проблему;
представлення - вміння знаходити
результатів (форми підстави та критерії для
проекту) класифікації об'єктів;
г) Визначення критеріїв - вміння контролювати
оцінки результатів процес і результати
проекту. діяльності
д) Сформувати блок
завдань для кожного
учасника робочої групи
дослідження 1. Збір та уточнення - вміння здійснювати
інформації (основні спрямований пошук,
інструменти: інтерв'ю, обробку і використання
опитування, інформації;
спостереження, - вміння формулювати
експерименти і т.п.) проблему;
2. Виявити («мозковий - вміння встановлювати
штурм») і обговорити причинно-наслідкові
альтернативи, що зв'язки;
 виникли при виконанні - вміння контролювати
проекту. процес і результати
3. Вибрати діяльності;
оптимальний варіант - вміння самостійно
ходу проекту. створювати способи
4. Поетапне виконання вирішення проблеми
висновки Аналіз інформації. - вміння здійснювати
Формулювання обробку інформації;
висновків - вміння
диференціювати,
класифікувати
Подання (захист) Підготовка звіту про - колективний
проекту і оцінка його хід виконання проекту з самоаналіз і оцінка
результатів поясненням отриманих результатів діяльності
результатів (можливі
форми звіту: усний звіт,
усний звіт з
демонстрацією
матеріалів, письмовий
звіт). Аналіз виконання
проекту, досягнутих
результатів (успіхів і
невдач) і причин цього
Слідуючи цим планом проектної діяльності молодших школярів, в ході
навчального процесу були розроблені і подані три учнівських проекту: «Світ
навколо нас» і «Тваринний світ навколо нас». Запропоновані теми були
розглянуті дітьми на уроках «Навколишній світ», тому проектна робота не
викликала особливої складності. У кожному проекті діти виділили проблемну
ситуацію і представили способи її вирішення шляхом виконання творчих завдань.
У проекті «Світ навколо нас» проблемна ситуація постала в формі питання «Чому
люди не оберігають нашу планету?». Проблемна ситуація в проекті «Тваринний
світ навколо нас» була сформульована таким чином: «Порятунок тварин від
забруднення і руйнування навколишнього середовища».
Хід роботи над проектами.
Проект «Світ навколо нас».
Етапи проекту:
1) Підготовка. Визначення теми і мети проекту.
Мета: формувати дбайливе ставлення до природи через розширення знань
про навколишній світ.
Завдання: 1) Знайти відповіді на наступні питання (Що таке природа?
Навіщо потрібно оберігати природу? Чому природа важлива для нас?); 2)
Виконати творче завдання (Виготовити плакат про охорону природи).
2) Планування.
Джерелами інформації послужили: підручник та робочий зошит з курсу
«Навколишній світ»; мережа Інтернет, спостереження за навколишнім
середовищем на пришкільній ділянці. Роботу було вирішено представити в формі
демонстраційних матеріалів з розроблюваної теми, а також усної доповіді.
3) Дослідження.
На уроці навколишнього світу під час вивчення параграфа «Охорона
природи» учням потрібно було самостійно знайти проблемну ситуацію на
сторінці підручника. В ході виконання завдання учні збирали необхідну
інформацію по темі проекту, обговорювали хід виконання проекту. Після
виконання завдання проводилася робота по підготовці демонстраційного
матеріалу, велося обговорення з проблеми дослідження.
4) На етапі аналізу інформації та формулювання висновків робився акцент
на формування пізнавальних навчальних умінь. Учні за допомогою вчителя
аналізували свою роботу, перевіряли виконання рішень проблеми проекту. Учні
готувалися до публічного захисту свого дослідження по темі проекту.
5) Представлення проекту.
Для подання роботи була організована класна година на паралелі перших
класів. Учні експериментального класу повинні були продемонструвати свій
проект, а також довести свою проблемну ситуацію і спосіб її вирішення, що є
ознакою сформованості пізнавальних навчальних умінь за допомогою проектної
діяльності.
Проект «Тваринний світ навколо нас»
Етапи проекту:
1) Підготовка. Визначення теми і мети проекту.
Мета: розширення і узагальнення знань про тварин, формування дбайливого
ставлення до тваринного світу.
Завдання: 1) Провести дослідження з цих питань (Навіщо тваринам потрібен
ліс? Які тварини мешкають в нашому лісі? Як можна допомогти тваринам?); 2)
Виконати творче завдання (Створити інформаційний буклет).
2) Планування.
Підручник і робочий зошит з курсу «Навколишній світ», Інтернет,
опитування і спостереження послужили джерелами інформації для роботи над
даним проектом. Формою звіту про хід виконання проекту з поясненням
отриманих результатів став усний звіт з демонстрацією матеріалів.
3) Дослідження.
В ході дослідницької роботи над проектом «Тваринний світ навколо нас»
учні отримали завдання розглянути запропоновану ілюстрацію, назвати
проблемну ситуацію, представлену на ілюстрації, і запропонувати способи
вирішення проблеми. Після виконання завдання проводилася робота по підготовці
демонстраційного матеріалу, проводився збір необхідної інформації. Велося
обговорення ходу виконання проекту.
4) Висновки.
За допомогою вчителя молодші школярі виконували аналіз своєї роботи і
перевіряли способи вирішення проблем, заявлених у проекті. Активно велася
підготовка до публічного захисту роботи. В ході вирішення завдань формувалися
пізнавальні навчальні уміння молодших школярів.
5) Представлення проекту.
 Захист проекту проводився на класному заході паралелі першокласників.
Учні експериментального класу висвітлювали проблемну ситуацію і доводили
ефективність способів її вирішення. Демонстрація наочних матеріалів по темі
проекту супроводжувалася усною доповіддю. У процесі захисту проекту у
молодших школярів виявлялися ознаки сформованості пізнавальних навчальних
умінь.
Теми, які молодші школярі вивчали на уроках курсу «Навколишній світ»,
стали актуальними для розробки учнівських проектів. Проектна робота була
спрямована на формування вміння знаходження проблеми і способів її вирішення,
вибору найбільш ефективних способів вирішення.
При роботі над проектом учні демонстрували вміння в зборі та обробці
інформації, структуруванні знань, виборі критеріїв для порівняння і класифікації
об'єктів, а також у складанні плану виступу. Найбільш важливими в проектній
роботі стали вміння контролювати процес і результат своєї діяльності.
Таким чином, в ході роботи над проектом у молодших школярів
формувалися пізнавальні навчальні уміння.

2.3 Аналіз і узагальнення результатів дослідження.

На основі констатуючої і формуючої частини експерименту була висунута
мета контрольного експерименту: порівняти результати констатуючого і
контрольного експериментів і зробити висновки.
Повторна діагностика була проведена після формуючого етапу
експерименту. Для діагностики рівня сформованості пізнавальних навчальних
умінь у молодших школярів були застосовані ті ж методики, що й на
констатуючому етапі експерименту.
1) Методика дослідження словесно-логічного мислення. Аналіз результатів
дослідження за даною методикою показав наступне: в контрольній групі на
високому рівні - 6 учнів (24%); на середньому рівні - 15 учнів (60%), на низькому
рівні - 4 учні (16%). В експериментальній групі молодших школярів на високому
рівні - 10 учнів (37%); на середньому рівні - 11 учнів (41%); на низькому - 6 учнів
(22%). Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного мислення
школярів у контрольній групі представлені на рисунку 2.5:

Рис. 2.5 Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного

мислення школярів у контрольній групі на контрольному етапі експерименту
Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного мислення
школярів в експериментальній групі представлені на рисунку 2.6:
 Рис. 2.6 Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного
мислення школярів в експериментальній групі на контрольному етапі
експерименту
Дані по загальним показникам рівня сформованості словесно-логічного
мислення школярів у контрольній та експериментальній групах представлені в
таблиці 2.7:
Таблиця 2.7
Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного
мислення школярів
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Констатуючий Контрольний Констатуючий Контрольний
етап етап етап етап
Кіл- % Кіл- % Кіл- % Кіл- %
сть сть сть сть
Високий 8 32% 6 24% 6 22% 10 37%
рівень
Середні 12 48% 15 60% 10 37% 11 41%
й рівень
Низький 5 20% 4 16% 11 41% 6 22%
рівень
На основі результатів дослідження на контрольному етапі експерименту
можна зробити висновок, що в контрольній групі високий рівень сформованості
словесно-логічного мислення школярів зменшився на 8%, середній рівень
підвищився на 12%, а низький рівень зменшився на 4%. В експериментальній
групі високий рівень сформованості словесно-логічного мислення школярів
підвищився на 15%, середній рівень підвищився на 4%, а низький рівень
зменшився на 19%.
2) Методика «Таємниче лист». Аналіз результатів дослідження по даній
методиці показав наступне: в контрольній групі на високому рівні 4 учні - (16%);
на середньому рівні - 11 учнів (44%), на низькому рівні 10 учнів - (40%).
В експериментальній групі молодших школярів на високому рівні-6 учнів
(22%); на середньому рівні - 12 учнів (45%); на низькому - 9 учнів (33%).
 Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної активності в
контрольній групі представлені на рисунку 2.7:

Рис. 2.7 - Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної

активності на контрольному етапі експерименту в контрольній групі
Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної активності в
експериментальній групі представлені на рисунку 2.8:

Рис. 2.8 Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної

активності на контрольному етапі експерименту в експериментальній групі
 Дані по загальним показникам рівня сформованості пізнавальної активності
в контрольній та експериментальній групах представлені в таблиці 2.8:
Таблиця 2.8
Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної активності
на контрольному етапі експерименту
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Констатуючий Контрольний Констатуючий Контрольний
етап етап етап етап
Кіл- % Кіл- % Кіл- % Кіл- %
сть сть сть сть
Високий 2 8% 4 16% 1 4% 6 22%
рівень
Середні 5 20% 11 44% 5 18% 12 45%
й рівень
Низький 18 72% 10 40% 21 78% 9 33%
рівень
На основі результатів спостереження на контрольному етапі експерименту
можна зробити висновок, що в контрольній групі високий рівень сформованості
пізнавальної активності підвищився на 8%, середній рівень підвищився на 24%,
низький рівень знизився на 32%. В експериментальній групі високий рівень
сформованості пізнавальної активності підвищився на 18%, середній рівень
підвищився на 27% низький рівень знизився на 45%.
3) Методика «Сформованість екологічних знань у молодших школярів».
Аналіз результатів дослідження по даній методиці показав наступне: в
контрольній групі сформованість екологічних знань у молодших школярів на
високому рівні у 5 учнів (20%); на середньому рівні у 7 учнів (28%), на низькому
рівні у 13 учнів (52%).
В експериментальній групі сформованість екологічних знань у молодших
школярів на високому рівні у 9 учнів (33%); на середньому рівні у 13 учнів (48%);
на низькому у 5 учнів (19%).
Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань у молодших
школярів у контрольній групі представлені на рисунку 2.9:
 Рис. 2.9 Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань
молодших школярів на контрольному етапі експерименту в контрольній групі
Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань у молодших
школярів в експериментальній групі представлені в таблиці 2.9:
Таблиця 2.9
Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань
молодших школярів на контрольному етапі експерименту в контрольній
групі.
Рівні Контрольна група Експериментальна група
Констатуючий Контрольний Констатуючий Контрольний
етап етап етап етап
Кіл- % Кіл- % Кіл- % Кіл- %
сть сть сть сть
Високий 5 20% 5 20% 7 26% 9 33%
рівень
Середні 6 24% 7 28% 10 37% 13 48%
й рівень
Низький 14 56% 13 52% 10 37% 5 19%
рівень
 На основі результатів тестування на контрольному етапі експерименту
можна зробити висновок, що в контрольній групі високий рівень сформованості
екологічних знань залишився без змін, середній рівень підвищився на 4%,
низький рівень знизився на 4%. В експериментальній групі високий рівень
сформованості екологічних знань підвищився на 7%, середній рівень підвищився
на 11%, низький рівень знизився на 18%. За результатами проведених методик
дослідження на контрольному етапі експерименту був виведений середній
показник сформованості пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів.
Дані показники представлені на рис. 2.10:

Рис. 11 - Порівняльні результати середнього показника рівня сформованості

пізнавальних універсальних навчальних умінь у молодших школярів на
контрольному етапі експерименту
За результатами середнього показника виявлено, що в контрольній групі
високий рівень сформованості пізнавальних універсальних навчальних дій у
молодших школярів залишився без змін, середній рівень підвищився на 13%,
низький рівень знизився на 13%. В експериментальній групі високий рівень
сформованості пізнавальних універсальних навчальних дій у молодших школярів
підвищився на 13%, середній рівень підвищився на 15%, низький рівень знизився
на 28%.
Таким чином, на основі дослідно-експериментального дослідження можна
зробити висновок, що розроблений і апробований комплекс проектів дозволив
виявити позитивну динаміку формування пізнавальних навчальних дій молодших
школярів засобами проектної діяльності. В експериментальній групі: низький
рівень знизився на 28%, середній рівень підвищився на 15%, високий рівень
підвищився на 13%.

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ФОРМУВАННЮ

ПІЗНАВАЛЬНИХ УМІНЬ
Плануючи різні види пізнавальної діяльності в процесі навчання, необхідно
враховувати їх класифікацію, щоб цілеспрямовано виділяти зміст і склад
загально-навчальних і спеціальних умінь в процесі тематичного і урочного
проектування.
Можна запропонувати орієнтовну програму діяльності щодо вирішення цієї
проблеми.
1. Визначити рівні розвитку в учнів умінь вчитися і мотивів навчальних дій.
2. Проаналізувати можливості предмета у формуванні вмінь.
3. Проаналізувати зміст навчального матеріалу по конкретній темі з точки
зору доцільності її використання для цілеспрямованого формування певних
загально-навчальних умінь учнів.
4. Скласти перспективно-тематичний план по темам предмета.
5. Сформулювати цілі уроків (навчальну, розвиваючу і виховну), в тому
числі щодо формування в учнів умінь вчитися.
6. Розробити проект проведення уроку, плануючи спрямованість його на
формування (або розвиток) загально-навчальних умінь.
7. Реалізувати розроблений проект уроку в конкретному класі.
 8. Проаналізувати проведений урок і успіхи (або неуспіхи) в досягненні
запланованих цілей, в тому числі щодо формування загально-навчальних умінь.
9. Скорегувати подальше навчання в залежності від отриманих результатів.
Можна використовувати наступний узагальнений алгоритм формування
того чи іншого вміння:
1. Загальна характеристика і формулювання його короткого визначення.
2. Проведення навчальних вправ.
3. Оперативний контроль за ходом формування умінь, його застосування в
різноманітних ситуаціях.
4. Закріплення вміння з тим, щоб виробити звичку самостійно застосовувати
його в повсякденній практиці.
ВИСНОВКИ
Питання формування пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів
на сучасному етапі розвитку соціальних відносин є актуальним.
У процесі дослідження були вивчені теоретичні основи процесу
формування пізнавальних умінь в роботах таких психологів і педагогів як О.
Савченко, О.  Сидоренко, Л. Петруненко. У стандарті нового покоління
початкової загальної освіти акцент ставиться на формування пізнавальних
навчальних дій. Однак ці вміння молодших школярів не були предметом
спеціального дослідження і залишаються недостатньо розробленими, тому
сучасний етап освіти акцентує увагу на розвиток пізнавальності.
В основі визначення методики дослідження були виявлені критерії до
структури пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів, визначено та
описано рівні і показники.
Дослідження включало три етапи експерименту: констатуючий, що
дозволив виявити стан проблеми на сучасному етапі навчання; формуючий,
спрямований на вирішення проблеми формування пізнавальних навчальних умінь
засобами проектної діяльності, і контрольний, що дозволив виявити ефективність
методів і прийомів проектної діяльності та розробленого і апробованого
комплексу проектів.
 На основі отриманих результатів констатуючого етапу експерименту було
здійснено проектування і апробування комплексу занять, спрямованих на
формування пізнавальних навчальних умінь через проектну діяльність, що
відображено в тематичному плані: проектної діяльності молодших школярів у
навчальному процесі з формування пізнавальних навчальних умінь на уроках
«Навколишній світ».
В результаті порівняльного аналізу на контрольному етапі експерименту
було виявлено, що даний комплекс розроблених занять засобами проектної
діяльності сприяє позитивній динаміці формування пізнавальних навчальних
умінь, що підтверджується отриманими результатами в експериментальній групі:
низький рівень знизився на 28%, середній рівень підвищився на 15%, високий
рівень підвищився на 13%.
Таким чином, мета дослідження була досягнута. Тема дослідження,
спрямована на формування уміння вчитися на сучасному етапі, є актуальною і
потребує подальшого вивчення.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; голов. ред. В. Г. Кремень. – К.:
Юрінком Інтер, (lib.iitta.gov.ua) 2008. (idpprint.files.wordpress.com) – 1040 с.
2. Про загальну середню освіту: Закон України // Бюлетень законодавства і
юридичної політики України. – К., 1999. - № 9. – С. 31 – 54.
3. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике. – М.: Издательский центр «Март»,
2005. (philosophy.karazin.ua) – 448 с.
4. Компетентісний підхід до формування змісту середньої освіти: досвід
заруіжних країн. За заг. Ред. О. В. Овчарук. – К.: «K.I.C.”, 2004. – 111с.
5. Концепції загальносвітньої середньої освіти (12 – річна школа) // Початкова
школа, 2002. - №2. – С. 3-5; №3. – С. 1 – 6.
6. Молєва Г. А. Формирование умения учиться на уроках технологии. Г. А.
Молева, И. А. Богдановат // Школа и производство. – 2000. - № 3. – С. – 33-35
7. Молева Г. А. Формировать у школьников общеучебные умения / Г. А. Молева //
Школа и производство. – 2003. - №7. – С. – 14-15
8. Паламарчук В. Школа учит міслить / В. Паламарчук. – 2-е изд. –М.:
Педагогика, 1987. – 208 с.
9. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А. В.
Семенова; за ред. З.Н. Курлянд. – 3 – тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. –
495 с.
10. Перминова Л. М. Селиверстова Е. Н Дидактика на рубеже эпох (XX – XXI) /
Л. М. Перминова, курс лекций для системы высшего и постдипломного
педагогического образования. – Владимир: ВГГУ, 2010. – С. – 302 – 309.
11. Перминова Л. М. Николаева Л. Н. Логико-дидактический подход к
формированию у учащихся общеучебных умений и навыков / Л. М. Перминова, //
Инновации в образовании 2008. №11
12. Петруненко Л. Ключові та предметні компетентності молодших школярів //
Початкова освіта. – 2011. - №24. – С. 3 – 4.
13. Пометун О. Найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа.
– 2005. - №1. – С. 65 – 69.
14. Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і зміст навчання.
Матеріали Всеукр. Науково – практичної конференції у м. Донецьку 2 – 3
листопада 2000 р. – Донецьк. – ВАТ « УкрНТЕК», 2000. – 318 с.
15. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и
реализация / пер. с англ. – М.: «Когито-Центр», 2002. – 396 с.
16. Савченко О. Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної
освіти // Рідна школа. – 2011. - №8 – 9. – С. 4 – 8.
17. Савченко О. Уміння вчитися// Освіта України. – 2006. - №62 – 63. – С.4-7.
18. Савченко О. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої
освіти, заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 34-46.
19. Сидоренко О., Чуба В. Ситуаційна методика навчання. – К.: Центр інновацій
та розвитку, 2001. – 256 с.
20. Трубачева С. В. Умови реалізації коипетентнісного підходу в навчальному
процесі / за ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С», 2004. – С. 53-58.
21. Формування ключових компетентностей молодщих школярів самоосвіта,
самооцінка, самоконтроль / за ред. Р. О. Романчук. – Запоріжжя: ТОВ « ЛІПС»
ЛТД. 2009. – 120 с.
22. Хуторский А. Ключевые компетенции как компонент личносно-
ориентированной парадигмы образования // Народное образование, 2003. – №2. –
С. 58 – 64.
 РЕЦЕНЗІЯ
на курсову роботу

Студента (-ки)
Гордійової Налалії Вікторівни________________________________________
Групи
ЗП-19-1/м_________________________________________________________
Тема курсової роботи:
Уміння вчитися і його формування у школярів__________________________
_________________________________________________________________
Позитивні якості та недоліки роботи:
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Характеристика загальної та педагогічної підготовки автора роботи,
його вміння користуватися літературними джерелами, ступінь
самостійності виконання роботи
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Можливе застосування результатів роботи:
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Оцінка курсової роботи:
_________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Рецензент__________________________________ / /
(підпис) (П.І.Б.)

“_______”______________200__ р.