ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №3 З

ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОЛОГІЯ ОСВІТИ»

Практичне заняття № 3

Питання до контролю знань, обговорення, самостійного вивчення та

осмислення навчального матеріалу

1. Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок,

що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів,
прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний
інструментарій педагогічного процесу (Б. Т. Лихачов).

Першою з них слід назвати класифікацію В. Г. Селевко, представлену

шістьма класифікаційними групами:
1) за рівнем застосування;
2) по філософській основі;
3) по ведучому фактору психічного розвитку;
4) з наукової концепції засвоєння досвіду;
5) по орієнтації па особистісні структури;
6) за характером змісту і структури.
Друга кваліфікація була запропонована В. П. Беспалько, в якій
класифікаційної основою являвся тип організації та управління
пізнавальною діяльністю: класичне лекційне навчання, навчання за
допомогою аудіовізуальних технічних засобів; система "консультант";
навчання за допомогою навчальної книги; система "малих груп";
комп'ютерне навчання; система "репетитор"; "програмне навчання".
Наступною значущою класифікацією педагогічних технологій стала
класифікація за позиції дитини в освітньому процесі і ставлення до дитини
з боку дорослих.
а) авторитарні технології;
б) Дидакта-центричні технології;
в) особистісно-орієнтовані технології, які включають в себе гуманно-
особистісні технології, технології співробітництва, технології вільного
виховання.
До цієї класифікації примикає інша - по категорії учнів:
- Масова (традиційна) шкільна технологія;
- Технології просунутого рівня;
- Технології компенсуючого навчання;
- Різні виктимологические технології (сурдо-, орто-, тіфло-,
олигофренопедагогика);
- Технології роботи з відхиляється (важкими та обдарованими) дітьми в
рамках масової школи.
Однак найбільше поширення отримали дві класифікації педагогічних
технологій:
1) за способом, методів і засобів навчання:
- Догматичні;
- Репродуктивні;
- Пояснювально-ілюстративні;
- Програмованого навчання;
- Проблемного навчання;
- Розвивального і саморозвиватися навчання;
- Діалогічні;
- Комунікативні;
- Ігрові;
- Творчі та ін .;
2) у напрямку модернізації традиційної системи, у тому числі і на основі
авторських педагогічних концепцій:
а) педагогічні технології на основі гуманізації та демократизації
педагогічних відносин:
- Гуманно-особистісна технологія Ш. Λ. Амонашвілі;
- Педагогічна технологія викладання літератури E. Н. Ільїна та ін .;
б) педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності
учнів:
- Ігрові технології;
- Проблемне навчання;
- Технологія навчання на основі конспектів опорних сигналів В. Ф.
Шаталова та ін .;
в) педагогічні технології на основі ефективності організації та управління
процесом навчання:
- Програмоване навчання;
- Технології диференційованого навчання (В. В. Фірсов, Η. П. Гузик);
- Технології індивідуалізації навчання (А. С. Граніцкім, І. Унт, В. Д.
Шадриков);
- Перспективно-випереджаюче навчання з використанням опорних схем
при коментованому управлінні (С. Н. Лисенкова);
- Групові та колективні способи навчання (І. Д. Первін, В. К. Дьяченко);
- Комп'ютерні (інформаційні) технології та ін .;
г) педагогічні технології на основі методичного удосконалення і
дидактичного реконструювання навчального матеріалу:
- Укрупнення дидактичних одиниць (УДЕ) Π. М. Ердніева;
- Технологія "Діалог культур" В. С. Біблера і С. Ю. Курганова;
- Система "Екологія і діалектика" Л. В. Тарасова;
- Технологія реалізації теорії поетапного формування розумових дій М. Б.
Воловича та ін .;
д) природосообразном, що використовують методи народної педагогіки,
що спираються на природні процеси розвитку дитини:
- Навчання по Л. Н. Толстому;
- Виховання грамотності по А. Кушніру;
- Технологія М. Монтсссорі та ін .;
е) альтернативні:
- Педагогіка "Саммерхілл";
- Вальдорфська педагогіка Р. Штайнера;
- Технологія вільної праці С. Френе та ін .;
ж) комплексні політтехнолога - авторські школи:
- "Школа самовизначення" А. Н. Тубельского;
- "Руська школа" І. Ф. Гончарова;
- "Адаптивна школа" Е. А. Ямбурга;
- "Школа-парк" М. Балабана та ін.

2.
Технологія групової навчальної діяльності школярів
Групова організація навчання забезпечує можливості для співпраці,
налагодження міжособистісних стосунків, спільного пізнання
навколишнього світу. Реалізується вона в малих групах учнів, об'єднаних
загальною навчальною метою, і ґрунтується на опосередкованому
керівництві вчителем і співпраці його з учнями.
Технологія розвивального навчання
Основою цієї технології є ідея про розвиток дитини як суб'єкта особистої
діяльності. Тому головна мета навчання полягає у забезпеченні розвитку
пізнавальних можливостей школяра. Зміст, принципи, методи і прийоми
розвивального навчання спрямовані на ефективний розвиток пізнавальних
можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо). Воно
можливе за такої організації навчального процесу, коли учні самостійно
або з допомогою вчителя осмислюють матеріал, запам'ятовують, творчо
застосовують його в нестандартних умовах. Важливим компонентом
навчальної діяльності за використання ці технології є навчальне завдання.
Учень повинен знати мету завдання, за допомогою яких дій та за яких
умов потрібно виконувати його, які засоби необхідно використовувати при
цьому.
Технологія формування творчої особистості
Творчою особистістю є індивід, який має високий рівень знань, потяг до
нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне. їй притаманні
творчі здібності, які є умовою творчої діяльності.
Технологія навчання як дослідження
Використання у навчальній діяльності дослідницьких прийомів та методів
сприяє глибокому засвоєнню учнями знань, суб'єктивному відкриттю для
себе нових знань на основі вже наявних, формуванню умінь та навичок,
інтересу до пізнавальної, творчої діяльності. У процесі дослідження учні
здійснюють самостійний пошук, на основі якого встановлюють зв'язки між
предметами, явищами, процесами об'єктивної дійсності, роблять
висновки, пізнають закономірності.
Модульно-рейтингова система навчання
Модульно-рейтингове навчання полягає у послідовному засвоєнні
навчального матеріалу певними цілісними, логічно впорядкованими і
обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для
визначення місця (рейтингу) учня, студента серед однокласників,
одногрупників.

3.
Проблемне навчання - це педагогічний підхід, в основі якого лежить
активна участь студентів у вирішенні конкретних завдань та проблем, що
ставляться перед ними в процесі навчання. Цей метод спрямований на
розвиток критичного мислення, самостійності, аналітичних навичок та
умінь робити власні висновки. Ось деякі ключові аспекти проблемного
навчання:
Активне залучення студентів: Проблемне навчання включає активну
участь студентів у процесі навчання. Вони залучаються до вирішення
реальних проблем, дослідження питань та створення власних висновків.
Стимулювання самостійності: Цей підхід сприяє розвитку самостійності
студентів. Вони вчаться робити власні дослідження, аналізувати
інформацію та приймати власні рішення.
Розвиток критичного мислення: Проблемне навчання сприяє розвитку
критичного мислення у студентів. Вони навчаються аналізувати
інформацію, визначати ключові аспекти та робити обгрунтовані висновки.
Збільшення мотивації: Під час проблемного навчання студенти зазвичай
більше мотивовані, оскільки вони беруть активну участь у вирішенні
реальних проблем та завдань.
 Застосування знань в практиці: Проблемне навчання спрямоване на те,
щоб студенти не лише засвоювали теоретичні знання, але і застосовували
їх у практичних ситуаціях.
Сприяє розвитку комунікативних навичок: У процесі проблемного
навчання студенти зазвичай взаємодіють між собою, обговорюють питання
та працюють у команді, що сприяє розвитку комунікативних навичок.
Підвищує інтерес до навчання: Проблемне навчання може зробити процес
навчання цікавішим і захоплюючим для студентів, оскільки вони
долучаються до вирішення реальних проблем та виконання конкретних
завдань.
Підготовка до реальних ситуацій: Проблемне навчання надає студентам
навички та знання, які можуть бути корисними у реальних життєвих
ситуаціях та в їхній подальшій кар'єрі.

4.
Значення інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.
ІКТ – це технології опрацювання інформації за допомогою комп'ютера та
телекомунікаційних засобів. Впровадження ІКТ в учбовий процес
стимулює інтерес до навчальної діяльності, сприяє формуванню логічного
та творчого мислення, сприяє розвитку учнів та формуванню
інформаційної культури.

5.
Технології вільної освіти та природо-відповідні технології.
Технології вільної освіти та природо-відповідні технології представляють
сучасні підходи до навчання та освіти, які активно використовують
технології та прагнуть зробити навчання доступним і ефективним для
різних груп людей. Ось деякі ключові характеристики обох підходів:
вільна освіта та природо-відповідні технології

6.
Технології фізичного виховання, зберігання та зміцнення здоров'я.
Ця група технологій включає в себе методи та підходи, спрямовані на
збереження та покращення фізичного здоров'я людей. До них належать
фізичні вправи, спортивні тренування, правильне харчування, заняття йогою
та інші методи, спрямовані на збереження фізичного здоров'я.

7.
Технології навчанні обдарованих дітей, технологія вільної школи
Саммерхіл.
Технології навчання обдарованих дітей спрямовані на розвиток їхніх
унікальних талантів та здібностей. Вільна школа Саммерхіл — це одна з
педагогічних концепцій, яка надає учням велику свободу у виборі та
контролі над власним навчанням.

8.
Технологія саморозвитку (М. Монтесорі).
Технологія М. Монтесорі базується на принципах саморозвитку та
самонавчання. Вона сприяє розвитку незалежності, самостійності та
самодисципліни учнів шляхом надання їм вільності вибору навчальних
матеріалів та шляху навчання.

9.
Технології «Дальтон-план» та «Школа-парк».
"Дальтон-план" і "Школа-парк" — це методи навчання, які акцентують на
самодисципліні та самостійності учнів. У цих підходах студенти мають
можливість обирати навчальні завдання, працювати у власному темпі та
контролювати власний навчальний процес.

Питання для дискусії та обговорення на основі самостійного

опрацювання складових теми.

1.
Педагогічна технологія – один із спеціальних напрямків педагогічної
науки (прикладна педагогіка), покликаний забезпечити досягнення
певних завдань, підвищувати ефективність навчально-виховного рівня,
гарантувати його високий рівень.
Схема класифікації сучасних психологічних технологій:
 Технології навчання (інтерактивні, проектні, проблемне
навчання).
 Технології психологічної діагностики.
 Технології розвитку особистості (гуманно та особистісно-
орієнтовані технології).
 Інформаційні технології в освіті.
 Технології вільної освіти та природо-відповідні технології.

2.
Необхідність знання сучасних педагогічних технологій:
Знання сучасних педагогічних технологій важливо для вчителя з
декількох причин. По-перше, це дозволяє покращити якість навчання та
зробити його більш цікавим та ефективним для учнів. Педагогічні
технології допомагають вчителю створювати інтерактивне навчання,
використовувати різноманітні методи та засоби навчання.
По-друге, знання педагогічних технологій допомагає вчителю
адаптуватися до сучасного освітнього середовища, де інформаційні
технології грають важливу роль. Вчителі повинні вміти
використовувати ці технології для покращення навчального процесу.
По-третє, знання педагогічних технологій дозволяє вчителю працювати
з різними типами учнів, враховуючи їхні індивідуальні потреби та
здібності. Це особливо важливо в сучасному суспільстві, де
різноманітність учнів є нормою.

3.
Проблемне навчання – це метод навчання, в якому реальні складні
проблеми використовуються як освітній інструмент. Це навчання, яке
ґрунтується на вирішенні проблем за обмежений час і надає досвід,
який сприяє активному процесу вивчення, допомагає систематизувати
знання та природно інтегрує навчання в школі й реальне життя. До
проблемного навчання входять такі напрями як дослідження випадків,
рольові ігри та симуляції.
Переваги проблемного навчання включають розвиток критичного
мислення, самостійності, покращення спроможності вирішувати
проблеми та більше мотивованість студентів.
Складнощі в реалізації проблемного навчання можуть включати
недостатню підготовку вчителів, обмеження у ресурсах та
інфраструктурі для активних форм навчання.

4.
Гуманно та особистісно-орієнтовані технології навчання спрямовані на
розвиток індивідуальних потенціалів студентів та покращення якості
освіти. Вони враховують особистість учня та його потреби.

Переваги цих технологій включають стимулювання саморозвитку,

покращення самооцінки студентів та створення сприятливої атмосфери
для навчання.
Однією з складнощей є необхідність індивідуального підходу до
кожного студента, що може вимагати більше часу та ресурсів.
5.
Технології вільної освіти спрямовані на забезпечення доступності
освіти для всіх, незалежно від обмежень. Переваги включають
доступність, гнучкість та можливість самостійного навчання.
Природо-відповідні технології ставлять за мету збереження
навколишнього середовища та використання екологічно чистих підходів
у навчанні.
Складнощі включають забезпечення доступу до технологій та
навчальних ресурсів для всіх, особливо у віддалених регіонах.

6.
Використання засобів нових інформаційних технологій в якості засобу
навчання, удосконалює процес викладання, підвищує його ефективність
і якість. При цьому забезпечується:

- реалізація можливостей програмно-методичного забезпечення

сучасних ПЕОМ з метою повідомлення знань, моделювання навчальних
ситуацій, здійснення тренування, контролю за результатами навчання;

- використання об'єктно-орієнтованих програмних засобів або систем

(наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз
даних) з метою формування культури навчальної діяльності;

- реалізація можливостей систем штучного інтелекту в процесі

застосування навчальних інтелектуальних систем.

- використання інформаційних технологій в якості інструменту пізнання

навколишньої дійсності і самопізнання;

- використання інформаційних технологій як засобу розвитку

особистості курсанта;

- використання інформаційних технологій як засобу інформаційно-

методичного забезпечення та управління навчально-виховним
процесом, навчальними закладами, системою навчальних закладів;

- використання інформаційних технологій як засобу комунікацій з

метою поширення передових педагогічних технологій;
- використання інформаційних технологій в якості засобу автоматизації
процесів контролю, корекції результатів навчальної діяльності,
комп’ютерного педагогічного тестування і психодіагностики;

- використання інформаційних технологій в якості засобу автоматизації

процесів обробки результатів експерименту (лабораторного,
демонстраційного) і управління навчальним обладнанням.

7.
Проектне навчання - це підхід, в якому студенти працюють над
проектами, що вимагають дослідження та розв'язання практичних
завдань. Він розвиває комунікативні навички, співпрацю та розв'язання
проблем.
Переваги включають навчання учнів практичним навичкам, розвиток
критичного мислення та спроможність застосовувати знання у реальних
ситуаціях.
Складнощі можуть виникнути в організації проектів, недостатній
координації між студентами та неефективному використанні часу.

8.
Інтерактивні методи – форма навчання, у процесі якого учні і вчитель
перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Це співпраця,
взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і
учень – рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.

9.
Інтерактивні методи навчання для різних видів занять:
Для літературного аналізу: обговорення тексту в групах, рольові ігри
для розуміння персонажів.
Для математики: розв'язання завдань у групах, взаємоперевірка
розв'язків.
Для історії: обговорення подій та їх аналіз у групах, створення
історичних проектів.
Для іноземних мов: групові діалоги, спільне створення тексти,
інтерактивні вправи.
Інтерактивні методи навчання допомагають залучити учнів до
навчального процесу та сприяють кращому розумінню матеріалу.